ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.01.2026Справа № 910/8942/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр Рембудсервіс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -
1) Акціонерне товариство «Банк Альянс»
2) ОСОБА_1
про стягнення 1 350 000,00 грн
за участю представників:
від позивача: Семків М.Н.
від відповідача: Анісімов Д.Д.
від третьої особи-1: Кириллов М.С.
від третьої особи-2: Семків М.Н.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр Рембудсервіс» (далі - ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор ГТС України», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 350 000,00 грн за банківською гарантією № 1602-23 від 23.04.2023, виданою на забезпечення виконання договору підряду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач одержав кошти у вигляді банківської гарантії в сумі 1 350 000,00 грн безпідставно, оскільки порушення строків виконання робіт за договором підряду № 4600007532 від 26.04.2023 зі сторони ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс» сталося з вини замовника та бенефіціара - ТОВ «Оператор ГТС України», який не отримав дозвільних документів, необхідних для виконання робіт позивачем, та безпідставно відмовив у продовженні строку дії договору.
У позові ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс» просить стягнути з відповідача кошти в сумі 1 350 000,00 грн, отримані останнім за банківською гарантією № 1602-23 від 23.04.2023, виданою на забезпечення договору підряду № 4600007532 від 26.04.2023, укладеного між ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс» та ТОВ «Оператор ГТС України».
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.08.2025 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки. Цією ж ухвалою до розгляду справи залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «Банк Альянс» (далі - АТ «Банк Альянс», третя особа-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа-2).
Відповідач у строк, визначений законом, надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що позивач порушив строки виконання робіт за основним зобов'язанням - договором підряду № 4600007532 від 26.04.2023, у зв'язку з чим настав гарантійний випадок, за яким банк сплатив на користь бенефіціара - ТОВ «Оператор ГТС України» суму банківської гарантії. Відповідач також зазначив, що його вина у порушенні позивачем строків виконання робіт за договором підряду відсутня, адже умовами договору підряду не передбачено обов'язку замовника отримувати для підрядника дозвільні документи, підрядник був зобов'язаний мати при собі всі дозволи на виконання робіт.
Представник третьої особи - 1 у підготовчому засіданні усно підтримав позицію позивача, проти задоволення позову не заперечив.
Представник третьої особи - 2 у письмових поясненнях по суті позову навів доводи, аналогічні аргументам позивача, просив задовольнити позов.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 11.09.2025, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача та третьої особи-2 позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача під час розгляду справи по суті проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи-1 вирішення спору поклав на розсуд суду.
Розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.
Установлено, що 26.04.2023 між ТОВ «Оператор ГТС України» (замовник) та ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс» (підрядник) був укладений договір підряду № 4600007532 (далі - договір), за умовами якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги - будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (ремонт магістрального газопроводу Яблунів-Вербовець DN 150 км 15,46 - км 23,44 з частковою заміною труб та заміною ізоляційного покриття) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.
Також встановлено, що 21.04.2023 на забезпечення виконання вказаного договору підряду між АТ «Банк Альянс» (гарант, банк) та ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс» (принципал) був укладений договір про надання гарантії № 1602-23 від 21.04.2023 (далі - договір гарантії), за умовами якого гарант зобов'язується надати на користь бенефіціара гарантію забезпечення виконання умов договору протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього договору за умови виконання принципалом зобов'язання, передбаченого п. 4.3.1 цього договору, та укладення договору забезпечення (договорів забезпечення), передбаченого (передбачених) п. 2.13 цього договору (п. 2.1 договору гарантії).
Гарантія, відповідно до п. 2.2 договору гарантії, надається відповідно до договору про закупівлю послуг, згідно з тендерною документацією для процедури закупівлі - відкриті торги з предметом закупівлі - будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (ремонт магістрального газопроводу Яблунів-Вербовець DN 150 км 15.46 - км 23.44 з частковою заміною труб та заміною ізоляційного покриття), відповідно до оголошення UA-2022-12-13-017535-а на офіційному сайті pzorro.gov.ua/, який буде укладено між принципалом та бенефіціаром (далі - основне зобов'язання).
За умовами банківської гарантії АТ «Банк Альянс» № 1602-23 від 21.04.2023 банк безумовно зобов'язався протягом п'яти банківських днів після одержання банком паперового оригіналу першої письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена)) та/або електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на SWIFT гаранта, сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв'язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов'язань за договором. Ця гарантія набирає чинності з дати видачі та діє включно до 31 січня 2024 року.
Форма представлення вимоги: у паперовій формі рекомендованим листом або кур'єром та/або ключованим Swift-повідомленням через банк бенефіціара на Swift-адресу гаранта. Внесення змін до цієї гарантії здійснюється в установленому законодавством порядку, після чого вони стають невід'ємною частиною цієї гарантії. Повернення принципалу цієї банківської гарантії відбувається шляхом надіслання бенефіціаром на поштову адресу та/або Swift-адресу та/або електронну адресу гаранта (з дотриманням вимог законодавства щодо КЕП) та/або поштову адресу принципала повідомлення про ануляцію цієї банківської гарантії.
Згідно з п. 2.4 договору гарантії у відповідності до цього договору гарант зобов'язується надати на користь бенефіціара гарантію, та сплатити бенефіціару грошові кошти за гарантією при настанні гарантійного випадку відповідно до умов гарантії. Гарантійний випадок - це одержання гарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин (п. 1.6 договору).
Згідно з п. 2.5, 2.6, 2.8 договору гарантії умови надання гарантії відповідають вимогам основного зобов'язання, заяви, в т.ч. гарантія надається: безвідклична, безумовна. Гарантія діє з 21.04.2023 по 31.01.2024. Гранична сума гарантії становить 1 350 000,00 грн.
Згідно з п. 4.1.9 договору, враховуючи положення ст. 569 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що банк має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до принципала (регрес) у розмірі всіх сум, сплачених банком за гарантією, процентів, пені та будь-яких витрат (збитків). Достатньою підставою для виникнення зобов'язання принципала відшкодувати вказані кошти (в т. ч. витрати, збитки, проценти, пеню тощо) є факт здійснення гарантом платежу на вимогу бенефіціара. Відшкодування має бути здійснено принципалом своєчасно та незалежно від відповідності/невідповідності сплати банком сум за гарантією передбаченому гарантією порядку такої сплати, а також незалежно від факту доведеності бенефіціаром настання гарантійного випадку за гарантією, дійсності вимоги чи відсутності гарантійного випадку за гарантією на бачення принципала. У випадку невиконання принципалом зворотної вимоги, банк має право задовольнити своє право регресної вимоги за рахунок наданого забезпечення за цим договором, у тому числі за рахунок грошового покриття.
Пунктом 4.3.10 договору гарантії передбачено, що принципал зобов'язаний відшкодувати гаранту суму коштів, сплачену бенефіціару по гарантії, у зв'язку з виникненням у гаранта регресної вимоги до принципала, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 9.5 договору гарантії цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (їх уповноваженими представниками) та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
27.12.2023 АТ «Банк Альянс» (гарант) внесло зміни № 1 до умов банківської гарантії № 1602-23 від 23.04.2023, якими визначено, що ця гарантія набирає чинності з дати видачі та діє до 20.09.2024 включно.
Крім того судом встановлено, що 21.04.2023 з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання гарантії № 1602-23, між АТ «Банк Альянс» (банк) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки № 1602-23/П (далі - договір поруки), відповідно до якого поручитель поручився перед банком за ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс» (принципал) за виконання зобов'язань за договором про надання гарантії № 1602-23 від 21.04.2023, включаючи всі зміни та доповнення до нього (в т.ч. але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов'язання), які будуть укладені в майбутньому між банком та принципалом (договір гарантії).
Порукою забезпечуються наступні зобов'язання принципала, що випливають з договору гарантії, а саме: повернути банку суму всіх грошових коштів, сплачених банком за рахунок власних коштів за гарантією, гранична сума якої складає 1 350 000,00 грн в строк та в порядку, визначеному договором гарантії. Строк дії гарантії з 21.04.2023 по 31.01.2024 (п. п. 2 договору поруки).
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 200 ГК України (чинного на час спірних правовідносин) гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управленої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України.
Згідно зі статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За приписами ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Зі змісту наведених положень законодавства слідує, що зобов'язання гаранта здійснити його виконання відповідно до умов гарантії виникає після порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. При цьому для пред'явлення гаранту вимоги кредиторові достатньо лише факту порушення боржником виконання основного зобов'язання.
Із матеріалів справи вбачається, що 26.02.2024, у зв'язку з порушенням принципалом (позивачем) основного зобов'язання щодо своєчасного виконання робіт за договором підряду, бенефіціар - ТОВ «Оператор ГТС України» направив АТ «Банк Альянс» вимогу № TOVVYKh-24-2811 у вигляді Swift-повідомлення від 26.02.2024 про сплату коштів за гарантією в сумі 1 350 000,00 грн.
26.06.2025 за вказаною вимогою, на підставі договору про надання гарантії N 1602-23 від 21.04.2023, банк сплатив на користь ТОВ «Оператор ГТС України» кошти в сумі 1 350 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 99779 від 26.06.2025.
27.06.2025 АТ «Банк Альянс» направив на адресу ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс» в порядку регресу лист № 21.5/4014 з вимогою про відшкодування коштів, сплачених за банківською гарантією бенефіціару в сумі 1 350 000,00 грн у строк не пізніше 27.06.2025.
Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс» зазначає, що ТОВ «Оператор ГТС України» безпідставно набуло кошти, сплачені АТ «Банк Альянс» в якості банківської гарантії № 1602-23 від 21.04.2023 на забезпечення договору підряду, адже порушення основного зобов'язання за договором підряду відбулося не з його вини, у зв'язку з чим на підставі ст. 1212 ЦК України позивач просить стягнути з ТОВ «Оператор ГТС України» вказані кошти на свою користь.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Отже передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Отже, оскільки правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, то право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, та захисту підлягає саме порушене право. При цьому відсутність підтвердженого факту порушення прав позивача з боку відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного, невизнаного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
У розумінні приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Отже позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об'єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права.
У даному випадку позивач зазначає, що порушення його прав у спірних правовідносинах полягає у безпідставній виплаті банком відповідачу коштів за договором банківської гарантії, які він просить стягнути з відповідача у спосіб, визначений ст. 1212 ЦК України, на свою користь.
Відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, урегульовані нормами, закріпленими у главі 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, що міститься у главі 83 Цивільного кодексу України та в якій закріплені загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави (глави 83 Цивільного кодексу України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз положень статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що ця стаття стосується позадоговірних зобов'язань з повернення безпідставно набутого, збереженого майна (кондикційні зобов'язання), що виникають за наявності одночасно таких умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20, зазначив про те, що призначенням інституту гарантії (§ 4 глави 49 Цивільного кодексу України) є надання упевненості учасникам обороту в тому, що бенефіціар гарантовано і швидко одержить платіж, якщо надасть документи, передбачені гарантією (наприклад, товарно-транспортну накладну, акт приймання-передачі виконаних робіт тощо), причому навіть і в тому випадку, коли між принципалом і бенефіціаром існує спір щодо виконання зобов'язання. Запорукою тому має бути надійність банківської системи. Тим самим у разі виникнення спору щодо наявності чи відсутності боргу принципала останній та бенефіціар в частині стягнення боргу міняються місцями: не бенефіціар звертається до суду за стягненням боргу (бо він вже одержав від гаранта суму боргу, яку вважав наявною), а принципал позивається до суду про стягнення з бенефіціара суми, яку принципал вважає отриманою за його рахунок без достатньої правової підстави (глава 83 Цивільного кодексу України) з огляду на відсутність боргу принципала.
Так, у справі, що розглядається, умови сплати коштів за гарантією безпосередньо залежали від виконання сторонами основного зобов'язання за договором підряду № 4600007532 від 26.04.2023, за яким у них виник спір та позивач вважає, що прострочення виконання робіт сталося з вини замовника (відповідача).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.
Згідно зі ст. 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Як вбачається з п. 3.1 укладеного сторонами договору підряду (в редакції додаткової угоди № 1 від 11.08.2023), загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток № 2), становить 26 924 322, 82 грн з ПДВ.
За змістом п.п. 4.1 - 4.3 договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 300 днів з дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток № 3), що є невід'ємною його частиною, тобто до 20.02.2024. Строки виконання робіт можуть бути змінені з унесенням відповідних змін у цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України. Датою закінчення виконаних робіт підрядником вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору.
Відповідно до п. 4.4 договору місцем виконання робіт є: ЛЧ МГ Яблунів - Вербовець DN 150 PN 55 кгс/см2 км 15,46 - км 23,44 км (L=7,980 км).
Пунктом 6.1 договору передбачено, що замовник допускає підрядника на об'єкт (зазначений в п. 4.4 договору) для виконання робіт згідно з п. 7.1.1 договору.
Передбачені цим договором роботи підрядник виконує в умовах діючого виробництва, яке є об'єктом підвищеної небезпеки. При цьому підрядник виконує роботи не порушуючи режимів транспорту газу та роботи газотранспортної системи, вимог з промислової безпеки та охорони праці із залученням своїх висококваліфікованих фахівців з використанням сучасних технологій. Підрядник відповідає перед замовником за якість виконаних робіт та їх відповідність вимогам, установленим національними стандартами, будівельними нормами, локальними актами замовника, іншими нормативно-правовими документами та умовами цього договору (п. 4.5 договору).
Передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін (пункт 5.1 договору).
Відповідно до п. 13.1 договору підряду цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023. В частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Пунктом 10.9.3 договору встановлено термін дії гарантії - до 31.01.2024 включно.
Матеріали справи свідчать, що підрядник (позивач) виконав роботи з порушенням строків, передбачених договором, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в № 5 від 26.02.2024 на суму 484 149,83 грн; № 6 від 11.03.2024 на суму 1 862 513,00 грн; № 7 від 08.05.2024 на суму 1 535 839,13 грн; № 8 від 31.05.2024 на суму 2 380 794,42 грн; № 9 від 20.08.2024 на суму 5 345 752,56 грн; № 10 від 11.09.2024 на суму 1 163 048,51 грн; № 11 від 30.09.2024 на суму 996 354,49 грн; № 12 від 11.10.2024 на суму 827 863,02 грн; № 13 від 17.12.2024 на суму 544 532,41 грн; № 14 від 09.05.2025 на суму 2 301 445,63 грн.
Тобто станом на дату завершення дії договору підряду роботи зі строком їх виконання не пізніше 20.02.2024 були виконані позивачем 09.05.2025.
Статтею 629 ЦК України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами, а в силу положень ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, зважаючи на наведені норми чинного законодавства та встановлені у справі фактичні обставини, суд вважає, що позивач є таким, що прострочив виконання свого господарського зобов'язання.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс» вказало, що порушення умов договору було зумовлене діями замовника, який не попередив землекористувача (ДП «Кутське лісове господарство»), на території якого проводилися роботи, про вирубку лісу та не оформив належні дозволи для допуску працівників підрядника до виконання робіт із завалювання дерев на території державного заповідника.
Проте слід зазначити, що згідно з п. 7.3.1, 7.3.2, 7.3.3 договору підрядник зобов'язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (додаток № 3) строки роботи відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик (завдання) (додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації. Мати встановлені законом дозволи на виконання окремих видів робіт. Протягом 5 робочих днів після підписання цього договору надати замовнику заяву за встановленою формою та необхідний перелік документів для отримання допуску персоналу підрядника відповідно до вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об'єктах ГОВ «Оператор ГТС України».
Отже умовами вказаного договору було передбачено, що підрядник зобов'язаний мати дозволи на виконання окремих видів робіт, а замовник після отримання необхідного переліку документів від підрядника зобов'язаний забезпечити доступ до об'єкту.
У той же час матеріали справи свідчать, що замовник допустив підрядника на об'єкт для проведення робіт на підставі письмового повідомлення позивача (листа-заяви № 7402ВХ-23-426 від 01.05.2023) з проханням оформити допуск на виконання підготовчого етапу робіт (проектно-вишукувальні, розчищення траси газопроводу) із надання послуг з «Ремонту магістрального газопроводу Яблунів-Вербовець DN 150 км 15,46 - км 23,44 з частковою заміною труб та заміною ізоляційного покриття».
При цьому замовник направив підряднику лист № 7402ВИХ-23-659 від 15.05.2023 щодо допуску (згоди) на виконання робіт в охоронній зоні магістрального газопроводу «Яблунів-Вербовець» у період з 15.05.2023 по 31.12.2023.
Також із матеріалів справи вбачається, що на кожен з етапів робіт підрядник послідовно звертався до замовника з листами-заявами № 7402ВХ- 23-595 від 30.05.2023, № 7402ВХ-23-630 від 06.06.2023, № 7402ВХ-23-654 від 12.06.2023, № 7402ВХ-23-1020 від 21.08.2023, № 7402ВХ-23-1021 від 21.08.2023, в яких просив відповідача оформити допуски на виконання робіт із надання послуг з «Ремонту магістрального газопроводу Яблунів-Вербовець DN 150 км 15,46 - км 23,44 з частковою заміною труб та заміною ізоляційного покриття».
У відповідь на заяву № 7402ВХ-23-1021 від 21.08.2023 замовник листом № 7402ВИХ-23-1107 від 22.08.2023 повідомив підрядника про оформлення допуску додатковий склад бригади для виконання робіт по договору.
02.01.2024 підрядник звернувся до замовника з листом № 01/24 (вх. № 7402ВХ-24-4), до якого він долучив комплект документів на оформлення дозволу на новий термін виконання робіт (з 08.01.2024 по 31.08.2024). У відповідь на вказану заяву замовник направив підряднику лист № 7402ВИХ-24-28 від 05.01.2024, в якому зазначив про оформлення допуску підряднику на виконання робіт з 08.01.2024 та оформлення акту здавання-приймання в капітальний ремонт ділянки газопроводу «Яблунів- Вербовець» від 08.01.2024, а також дозволу (згоди) № 6 від 08.01.2024 на виконання робіт в охоронній зоні магістрального газопроводу «Яблунів-Вербовець».
Отже матеріали справи свідчать, що відповідач (замовник), зі своєї сторони, виконав зобов'язання належним чином та забезпечив доступ позивача (підрядника) до об'єкта, що спростовує доводи ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс» в цій частині.
Крім того суд відхиляє твердження позивача про те, що відповідач не попередив землекористувача (ДП «Кутське лісове господарство») про вирубку лісу, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Богородчанське ЛВУМГ (структурний підрозділ відповідача) листами № 7402ВИХ-23-641 та № 7402ВИХ-23-642 від 11.05.2023 проінформувало Косівське районне підприємство «Райагроліс» та ДП «Ліси України» (в т.ч. філію «Кутське лісове господарство») про проведення ремонтних робіт (розчистка траси від осі 10 м з кожного боку газопроводу-відводу та проведення земляних робіт для ремонту) «Яблунів-Вербовець Ду150 підрядною організацією ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс».
Проте 14.06.2023 ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс» повідомило відповідача листом № 29/23 про призупинення підрядних робіт директором «Кутського лісгоспу» з 14.06.2023.
Того ж дня Богородчанське ЛВУМГ листом № 7402ВИХ-23-804 звернулося до ДГП «Ліси України» із запитом щодо сприяння виконанню позивачем ремонтних робіт та надання відповіді про причини призупинення підрядних робіт.
Також листом від 15.06.2023 № 7402ВИХ-23-822 Богородчанське ЛВУМГ повідомило ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс», із посиланням на ст. 15, 17 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», про те, що причини призупинення робіт відсутні та просило приступити до їх виконання.
21.06.2023 філія «Кутське лісове господарство» ДП «Ліси України» листом № 7402ВХ-23-719 (дата документа від 22.05.2023 №01-3/172) проінформувала відповідача про те, що без затвердження лімітів на використання природних лімітів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення не може надати лісорубні квитки на розчистку газотраси.
А листом № 7402ВХ-23-720 (дата документа від 19.06.2023 №01-3/229) філія «Кутське лісове господарство» ДП «Ліси України» повідомила замовника, що засідання науково-технічної ради НПП «Гуцульщина» відбулося і матеріали направлені до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів на затвердження лімітів рубки та зазначила, що після отримання лімітів філія «Кутське лісове господарство» надасть лісорубні квитки.
Зі свого боку Богородчанське ЛВУМГ листами № 7402ВИХ-23-895 від 29.06.2023, № 7402вих-23-921 від 07.07.2023, № 7402ВИХ-23-990 від 25.07.2023 повторно проінформувало філію «Кутське лісове господарство» ДП «Ліси України», НПП «Гуцульщина» про проведення підрядних робіт на об'єкті та просило посприяти їх проведенню.
26.10.2023 Богородчанське ЛВУМГ звернулося до директора філії «Кутського лісового господарства» з листом № 7402ВИХ-23-1513 щодо тривалої затримки виконання робіт та проханням посприяти в проведенні робіт.
31.10.2023 відповідач отримав лист № 7402ВХ-23-1303 від філії «Кутське лісове господарство» ДП «Ліси України» про те, що Богородчанське ЛВУМГ зобов'язане здійснювати періодичну розчистку лінійної частини МГ із дотриманням чинного законодавства.
Через заборону проведення робіт працівниками філії «Кутське лісове господарство», позивач направив відповідачу лист № 85/23 від 30.11.2023 про продовження строків виконання робіт до 20.08.2023 та, відповідно, строку дії договору, однак, продовження строків виконання робіт погоджено не було.
Отже із матеріалів справи вбачається, що Богородчанське ЛВУМГ (структурний підрозділ ТОВ «Оператор ГТС України»), на яке покладено виконання функції замовника за цим договором, неодноразово повідомляло Косівське районне підприємство «Райагроліс» та ДП «Ліси України» (в т.ч. філію «Кутське лісове господарство»), НПП «Гуцульщина» щодо необхідності виконання підрядником робіт (який був зобов'язаний отримати дозволи на виконання окремих видів робіт) та сприяння йому в цьому.
Поряд з цим необхідно врахувати, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) підприємства магістральних трубопроводів зобов'язані: здійснювати періодичну технологічну розчистку (облаштовувати просіку) від чагарників та деревостанів лінійної частини магістральних трубопроводів до 10 метрів від їх осі з кожного боку для цілей, пов'язаних з безпечною експлуатацією магістральних трубопроводів, з метою запобігання негативній дії шкідливих факторів та захисту лісів без попереднього погодження та отримання спеціальних дозволів.
Однак, у пункті 9 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 724 від 12.05.2007, визначено, що заготівлю деревини під час розчищення просік уздовж ліній зв'язку, електромереж, інших інженерних споруд здійснюють в установленому порядку підприємства, установи, організації або громадяни, у віданні яких вони перебувають. За домовленістю заготівлю деревини можуть здійснювати власники лісів або постійні лісокористувачі.
Тобто порядок вирубки деревини на території державного заповідника визначається самим заповідником відповідно до норм чинного законодавства.
Таким чином можна дійти висновку, що дозвіл на вирубку лісу у спірних правовідносинах мав оформляти власник лісового фонду, тобто філія «Кутське лісове господарство» ДП «Ліси України».
При цьому обов'язку замовника з надання підряднику будь-яких інших дозвільних документів, зокрема, лісорубних квитків, тощо, умови договору підряду не передбачали, а згідно з п. 7.3.2 договору саме підрядник зобов'язаний мати встановлені законом дозволи на виконання окремих видів робіт.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із матеріалів справи вбачається, що договір, який розглядається, з усіма його додатками був підписаний та скріплений печатками обох сторін, що свідчить про досягнення ними згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема, щодо видів робіт, які мали бути надані замовнику, та строку їх надання. Доказів погодження продовження строків підрядних робіт, звернення до відповідача з повідомленням про розірвання договору до суду не надано.
З урахуванням викладеного суд дійшов, що відповідачем належними та достовірними доказами доведено факт порушення підрядником та принципалом (ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс») умов договору підряду та настання гарантійного випадку.
За таких обставин, враховуючи належне пред'явлення відповідачем вимоги банку, настання гарантійного випадку та те, що основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов'язань принципала перед бенефіціаром, суд доходить висновку, що виплата банком відповідачу гарантійних коштів в сумі 1 350 000,00 грн була здійснена правомірно. У свою чергу направлення банком ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс» регресної вимоги № 21.5/4015 від 27.06.2025 ніяким чином не порушує прав позивача.
Крім того суд приймає до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази фактичної сплати (повернення) позивачем коштів банківської гарантії на користь АТ «Банк Альянс», а значить - вимога позивача про стягнення з відповідача 1 350 000,00 грн є передчасною, адже станом на момент звернення до суду з даним позовом ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс» не є особою, яка понесла реальні та фактичні витрати та, відповідно, не є потерпілою особою, як це визначено статтею 1212 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача та відсутність порушеного права останнього.
Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/9525/19, від 01.09.2020 у справі № 910/14065/18, від 26.05.2020 у справі № 922/2805/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19, від 21.07.2020 у справі № 905/1609/19, Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 923/876/16, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 29.09.2020 у справі № 378/596/16- ц, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Тобто Верховний Суд неодноразово робив висновок про те, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.
За таких обставин, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр Рембудсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства «Банк Альянс», ОСОБА_1 про стягнення 1 350 000,00 грн.
Скорочене рішення оголошене в судовому засіданні 15 січня 2026 року.
Повне судове рішення складене 26 січня 2026 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Головіна К. І.