ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.01.2026Справа № 910/14430/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ»
до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»
про стягнення 54 255,03 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 54 255,03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 1932/КБ виконання робіт з будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, у Оболонському районі м. Києва. ІІІ черга будівництва. VІ пусковий комплекс. Житловий будинок №6 від 01 жовтня 2021 року в частині компенсації понесених позивачем витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14430/25. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, 05.12.2025 в системі «Електронний суд» сформував відзив, в якому проти позову заперечував, зазначаючи, що на Компанію було покладене зобов'язання щодо добудови 18 об'єктів, більшість із яких є збитковими, невиконання чи/або прострочення зобов'язань ПрАТ «ХК «Київміськбуд» сталося чи могло статися з незалежних обставин, які визнані форсмажорними обставинами (обставиною непереборної сили).
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва
Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Інвест» (далі - позивач, Генпідрядник) та Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі - відповідач, Замовник) 01 жовтня 2021 року укладено договір підряду № 1932/КБ виконання робіт з будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, у Оболонському районі м. Києва. ІІІ черга будівництва. VІ пусковий комплекс. Житловий будинок №6.
Згідно договору Генпідрядник зобов'язався відповідно до проектно-кошторисної документації у визначені цим Договором строки здійснити виконання робіт з будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, у Оболонському районі м. Києва. III черга будівництва. VI пусковий комплекс. Житловий будинок №6 (надалі - «Об'єкт»), передати житлову частину Об'єкта під заселення, Об'єкт - експлуатуючій організації, у порядку та на умовах передбачених Договором.
За умовами п.1.2 договору Генпідрядник виконує роботи з будівництва Об'єкта з інженерним забезпеченням відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і технічної характеристики Об'єкта, із прокладанням інженерних мереж і споруд (ТП; РП; ІТП; Насосна; СТВП), зовнішнього освітлення, благоустрою, озеленення території та пусконалагоджувальні роботи.
Строки виконання робіт: Початок робіт - жовтень 2021 року. Закінчення робіт - жовтень 2026 року. Датою закінчення робіт Сторони вважають дату введення в експлуатацію Об'єкта, якою є дата видачі зареєстрованого відповідним державним органом архітектурно-будівельного контролю сертифіката щодо відповідності закінченого Об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (надалі - «Сертифікат»). У разі затримки Замовником фінансування більш ніж 30 (тридцять) днів сторони переносять строки виконання робіт на той же термін шляхом укладання додаткової, угоди до цього Договору (п.1.3).
Згідно п.1.4 договору строк заселення житлових будинків - грудень 2026 року.
Відповідно до п.2.1 договору договірна ціна робіт визначається Сторонами відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, чинного законодавства України, Розрахунку договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) та становить - 81 216 720,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 13 536 120,00 грн.
За умовами п.п.2.2-2.3 договору у вартість будівництва враховано: будівельно-монтажні роботи; встановлення устаткування передбаченого технічною документацією, виконання пусконалагоджувальних робіт. Вартість будівництва Об'єкта є динамічною на весь період виконання робіт.
Відповідно до п.2.5 договору зміст і строки виконання робіт визначаються Календарним графіком, який є невід'ємною частиною договору (Додаток № 2 до Договору).
Згідно п.8.10 Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 30 червня 2027 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань.
Обов'язком Замовника серед іншого, згідно п.3.4.9 договору є компенсація Генпідряднику витрат, понесених на охорону Об'єкту, використану теплову та електричну енергію та інших витрат, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням об'єкту.
Відповідачем були прийняті роботи з охорони будівельного майданчику та об'єм використаної електричної енергії за адресою будівництва індивідуальної котеджної забудови в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, у Оболонському районі міста Києва, що підтверджується актом компенсації витрат № 1 від 30.11.2024 року за охорону будівельного майданчика на суму 35 640,00 грн. та актом компенсації витрат № 1 від 31.12.2024 року за використану тимчасову електроенергію на суму 18 615, 03 грн.
Означені акти були підписані, скріплені печатками сторін та прийняті відповідачем без зауважень на суму 54 255, 03 грн.
Відповідно до п.5.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником виконаних Робіт на підставі документів по обліку в капітальному будівництві (форма КБ-2В, КБ-3). Вартість виконаних Робіт, що підлягають оплаті і визначається в межах вартості Робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів Робіт та з урахуванням пунктів 3.4.7. та 5.6. Договору. Акти виконаних Робіт ф.КБ-2в та Довідки ф.КБ-3 Генпідрядник зобов'язаний надавати Замовнику на розгляд не пізніше 26 (двадцять шостого) числа звітного місяця. Замовник перевіряє надані Генпідрядником Акти виконаних Робіт ф. КБ-2в та підписує.
Розрахунки за виконані Роботи здійснюються відповідно до умов Договору, але не раніше факту їх виконання. Розрахунки за виконані робот, надані послуги здійснюються Замовником до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним на підставі кожного оформленого Акту ф.КБ-2в, Довідки ф.КБ-3, з урахуванням авансових платежів (5.5.-5.6).
Відповідач, в порушення умов договору підряду за період з листопада 2024 року по грудень 2024 року не сплатив вартість витрат, понесених на охорону Об'єкту, використану теплову та електричну енергію, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 54 255,03 грн.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що Відповідач не компенсував Генпідряднику витрати, понесені на охорону Об'єкту, використану теплову та електричну енергію у загальному розмірі 54 255,03 грн., означенке слугувало зверненню позивача до суду з вказаним позовом.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1 та 2 статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦК України).
Частиною 1 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Договір підряду складається з двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №523/6003/14-ц).
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однією із загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору (пункт 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, уклавши договір підряду № 1932/КБ виконання робіт з будівництва індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, у Оболонському районі м. Києва. ІІІ черга будівництва. VІ пусковий комплекс. Житловий будинок №6, відповідач погодився із запропонованими умовами.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що невиконання зобов'язань ПрАТ «ХК «Київміськбуд» сталося з незалежних обставин, які визнані форсмажорними обставинами (обставиною непереборної сили).
Посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, як підставу для звільнення останнього від відповідальності за порушенням умов договору, відхилені судом з наступних підстав.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Таких висновків дотримується Верховний Суд у постановах від 16.07.2019р. у справі №917/1053/18, від 09.11.2021р. у справі №913/20/21, від 30.05.2022р. у справі №922/2475/21, від 14.06.2022р. у справі №922/2394/21 та у постанові від 01.06.2021 у справі №910/9258/20.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Тобто, при виникненні форс-мажорних обставин сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
За умовами п.8.2.1 договору підряду № 1932/КБ від 01.10.2021 сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (пожежа, катастрофа, стихійне лихо, війна та інше).
Сторона, яка посилається на обставини непереборної сили, зобов'язується протягом З (трьох) днів з моменту їх настання повідомити другу Сторону про настання таких обставин. У такому випадку строк дії цього Договору, а також всі його суттєві строки переносяться Сторонами на відповідний термін. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України (п.8.2.2 договору).
В той же час, в порушення умов п. 8.2.2 договору в матеріалах даної справи також відсутні будь-які докази повідомлення позивача у визначеному цим правочином порядку про настання форс-мажорних обставин.
Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно (ч.1).
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. (ч.2).
Отже, тільки відповідний сертифікат торгово-промислової палати є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.
У порушення приписів чинного законодавства на підтвердження настання форс-мажорних обставин відповідач не надав сертифікату торгово-промислової палати.
Суд також враховує, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, укладаючи договір та отримуючи послуги без зауважень та заперечень, зокрема, і після введення на території України воєнного стану, відповідач повинен був об'єктивно оцінити можливість виконання свого зобов'язання із оплати отриманих послуг.
Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
Введення воєнного стану в Україні, на яку посилається відповідач як на підставу форс-мажорних обставин, негативним чином відображається не лише на діяльності відповідача, а й позивача, тобто такі обставини стосуються обох сторін.
Таким чином, відповідач, уклавши з позивачем договір на відповідних умовах, зобов'язаний нести всі ризики, пов'язані з порушенням власних зобов'язань.
Відповідачем не надано доказів неможливості виконання ним свого зобов'язання з оплати заборгованості внаслідок настання форс-мажорних обставин, як і не наведено обґрунтованих причинно-наслідкових зав'язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану, та неможливістю виконання останнім своїх зобов'язань за вказаним договором.
З викладеного вище, наведені відповідачем обставини, за конкретних обставин даної справи не свідчать про відсутність вини останнього за неналежне виконання зобов'язань з оплати.
Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували оплату вартості витрат, понесених на охорону об'єкту, використану теплову та електричну енергію суду не надано, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 54 255,03 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6, код ЄДРПОУ 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» (01104, м. Київ, вул. Бастіонна, будинок 14а, офіс 42, код ЄДРПОУ 39534785) заборгованість у розмірі 54 255 (п'ятдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят п'ять) грн. 03 коп., 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2026.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА