номер провадження справи 5/137/25
12.01.2026 Справа № 908/2496/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227)
До відповідача: Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 00130926)
про стягнення 4 784 101,35 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Батовська Т.І. (в залі суду) - довіреність № 10/11-30 від 10.11.2025;
Від відповідача: Капуста А.В. (в залі суду) - довіреність № 531 від 09.12.2025;
15.08.2025 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» до Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» про стягнення 4 784 101,35 грн.
15.08.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/2496/25 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.09.2025 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
17.09.2025 від Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечив проти позовних вимог. Просить суд зупинити провадження у справі № 908/2496/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/16256/24, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зменшити заявлений до стягнення Позивачем розмір 3% річних на 90%.
У судовому засіданні 24.09.2025 за участю представників позивача та відповідача суд відклав розгляд справи у підготовчому засіданні на 29.10.2025 об 11 год. 00 хв., про що представники сторін повідомлені під розписку.
29.09.2025 від Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання АТ “Запоріжжяобленерго» про зупинення провадження у справі № 908/2496/25 до розгляду справи № 910/16256/24 та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
28.10.2025 від Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою суду від 29.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 17.11.2025 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою. Запропоновано позивачу завчасно до наступного судового засідання надати суду письмові пояснення щодо предмету позову з урахуванням предмету спору у судових справах № 908/3621/23 та № 910/16256/24 та письмові пояснення щодо клопотання відповідача про призначення по справі судової економічної експертизи.
14.11.2025 від Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання 17.11.2025 о 12 год. 00 хв.
17.11.2025 від Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» до суду надійшла заява, в якій відповідач не заперечив проти задоволення клопотання ПрАТ “НАЕК “Укренерго» про відкладення розгляду справи.
Також, 17.11.2025 від ПрАТ “НАЕК “Укренерго» до суду надійшли письмові заперечення проти задоволенні клопотання АТ “Запоріжжяобленерго» про призначення по справі судової економічної експертизи, відповідно до яких позивач просить суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання.
Крім цього, на виконання ухвали суду, 17.11.2025 від ПрАТ “НАЕК “Укренерго» до суду надійшли письмові пояснення щодо предмету позову.
Ухвалою суду від 17.11.2025 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 26.11.2025 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Вказаною ухвалою також відкладено розгляд клопотання Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» про призначення по справі судової економічної експертизи.
Ухвалами суду від 26.11.2025 № 908/2496/25 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» від 28.10.2025 про призначення судової економічної експертизи, закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 10.12.2025 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
У судовому засіданні 10.12.2025 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 12.01.2026 о 10 год. 00 хв.
Внаслідок наявності технічних проблем судове засідання 12.01.2026 о 10:00 год. із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою підсистеми “Електронний суд» ЄСІКС не відбулось, у зв'язку з суд призначив наступне судове засідання з розгляду справи по суті на 12.01.2026 о 12:30 год., про що повідомив присутніх представників позивача та відповідача. Явка представників сторін у наступне судове засідання визнана обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 12.01.2026 о 12:30 год. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою підсистеми “Електронний суд» ЄСІКС.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги пояснивши, що 27.05.2019 між Приватним акціонерним товариством НЕК «Укренерго» (позивач, Оператор системи передачі, ОСП) та Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (відповідач, Користувач) укладений договір про надання послуг з передачі електричної енергії від № 0503-02041 (договір), згідно з п. 1.1. якого Оператор системи передачі зобов'язався надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а користувач зобов'язався здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору. 16.05.2025 відповідачем змінено найменування на Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго». Додатковою угодою від 02.01.2023 зазначений договір викладено в новій редакції. 01.01.2024 між позивачем та відповідачем укладений публічний договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0503-02041-ПП, за яким у відповідача в період з березня 2024 по червень 2025 виникла заборгованість в сумі 4 766 500,94 грн. В порушення умов договору, відповідач оплату за послугу не здійснив. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 17 600,31 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, вказавши, що він не погоджується з обсягами наданих послуг з передачі електричної енергії з огляду на те, що програмне забезпечення, яке приймає дані комерційного обліку, має забезпечувати перевірку їхньої достовірності та відповідності результатам вимірювання, на основі яких вони утворені, а також заборону на передачу даних комерційного обліку, які не пройшли валідацію/ сертифікацію. Відповідно до пункту 9.9.4 Кодексу, якщо сформовані дані не проходять валідацію, то вони не вносяться до бази даних комерційного обліку електричної енергії та не передаються АКО. Позивачем було враховано лише акти коригування у сторону збільшення вартості послуги та не зазначені акти коригування на зменшення суми заборгованості. Відповідач не погодився з більшістю актів коригування, у зв'язку з чим такі акти коригування не підписані з боку Відповідача. Оскільки Відповідач не погоджується з обсягом послуг з передачі електричної енергії, вважає безпідставним нарахування Позивачем 3 % річних у сумі 17 600,31 грн. Вказує, що 24.02.2022 проти України здійснюється військова агресія російської федерації, у зв'язку з чим 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан (Указ затверджено Законом України від 24.02.2022 №2102-IX), який наразі триває. АТ “Запоріжжяобленерго» згідно постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1415, на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії з 01.01.2019 провадить діяльність з розподілу електричної енергії на території Запорізької області, більша частина якої оточена (блокована) або на який ведуться активні бойові дії. Починаючи із 07.07.2022 року та на протязі липня - серпня 2022 року більшість структурних підрозділів АТ "Запоріжжяобленерго" були захоплені військовими країни агресора - рф. Вказаний злочин зареєстровано в ЄРДР за номером 22022080000001536, з кваліфікацією злочину за ст.28.ч.2, ст.111-2.ч.1.КК України. За таких умов, АТ “Запоріжжяобленерго» на значній території обмежено у виконанні зобов'язання при здійсненні діяльності з розподілу електричної енергії в частині контролю над системою ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії в структурних підрозділах. На значний території відсутній доступ до розрахункових засобів обліку (відсутність засобів зв'язку) та не надходять відомості споживачів про обсяг спожитої ними електричної енергії. 21 липня 2023 року Відповідач отримав Сертифікат Запорізької торгово-промислової палати № 2300-23-3315 щодо неможливості з 01 серпня 2022 року виконання зобов'язань по договору № 0503-02041 від 27.05.2019 року на територіях на яких велися (ведуться) бойові дії, або тимчасово окупованих територіях. Станом на 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023, 30.09.2024 у АТ “Запоріжжяобленерго» наявні ознаки критичної неплатоспроможності (що підтверджується висновком ДП “Центр судової експертизи та експертних досліджень» Державної судової адміністрації України № 003-СНЮ/24 від 17.01.2025 року). Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача підтримав доводи викладені у відповіді від 29.09.2025 на відзив та письмових поясненнях зазначивши, що позов пред'явлено на загальну суму заборгованості за послуги з передачі електричної енергії на підставі 21 акта коригування в розмірі 4 766 500,94 грн., що є меншою ніж загальна сума актів коригування, до яких у Відзиві на позовну заяву Відповідачем про наявність заперечень не надано, акти підписані - 7 237 713,14 грн. Стосовно не підписаних відповідачем актів коригування представник зазначив, що Відповідач не здійснив їх оскаржень відповідно до п.6.6. Договору, а отже акти вважаються прийнятими Відповідачем без розбіжностей. Додані до позовної заяви первинні документи, а також пред'явлені вимоги Позивача відповідають умовам встановленому Договором та нормативними актами, що регулюють спірні правовідносини та дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Доказів відсутності, або невідповідності пред'явленого до стягнення основного зобов'язання Відповідачем не надано. Також позивач зазначив, що Відповідачем не надано належних та допустимих доказі на підтвердження неможливості виконання ним свого обов'язку по оплаті за надані послуги за спірним Договором внаслідок дії форс-мажорних обставин, не надав доказів про наявність причинно-наслідкового зв'язку між дією форс-мажорного зв'язку та порушенням ним зобов'язання за спірним Договором як того вимагає п. 10.2. Договору та чинні нормативні акти, а також судова практика (постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/9258/20, від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21). Відповідачем не наданого жодного доказу про ініціювання ним спору (його незгоди) щодо обсягів послуги з передачі електричної енергії, зазначених у спірних актах коригування. Надані Відповідачем скріншоти з пошти про «відхилення» актів не відповідає умовам п. 5.6. спірного Договору та не містять обґрунтування «відхилення». Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Загальна сума актів коригування, обсяги в яких, на думку Відповідача, не відповідають, є від'ємною - 2 471 212,20 грн (в бік збільшення на суму 2 753 033,63 грн та в бік зменшення - 4 738 663,45 грн). Враховуючи наведене, підстави для відтермінування або звільнення від оплати за спірним Договором у справі № 908/2496/25 відсутні. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача підтримав заперечення на відповідь на відзив зазначивши, що не погоджується з більшістю актів коригування, у зв'язку із чим такі акти коригування не підписані з боку Відповідача. Вважає дії адміністратора комерційного обліку та його рішення такими, що порушують права та економічні інтереси Позивача, так як в результаті зазначених дій формуються грошові зобов'язання ПАТ «Запоріжжяобленерго» перед ПрАТ «НЕК «Укренерго». Заявлена Позивачем сума заборгованості у розмірі 4 784 101,35 грн. є необґрунтованою. Оскільки сума заборгованості є необґрунтованою, нараховані Позивачем 3% річних є також незаконними. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 12.01.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представників сторін, суд
Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» (далі - Позивач, Оператор системи передачі (ОСП), НЕК “Укренерго») виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії»).
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України “Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
27.05.2019 Приватним акціонерним товариством НЕК “Укренерго» (позивач, Оператор системи передачі, ОСП) та Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго» (відповідач, Користувач) укладений договір про надання послуг з передачі електричної енергії від № 0503-02041 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, Оператор системи передачі зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
16.05.2025 відповідачем змінено найменування на Акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго».
Додатковою угодою від 02.01.2023 зазначений договір викладено в новій редакції.
З метою приведення договірних відносин у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1763, якою в тому числі внесено зміни до типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії) вищезазначений Договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 27.05.2019 № 0503-02041 було припинено та укладено новий, шляхом приєднання Користувача до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії, затвердженого наказом НЕК “Укренерго» від 03.10.2023 № 549 та розміщеного на сайті НЕК “Укренеого» за посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykiv-rynku/dogovory/.
Згідно з повідомлення про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 01/68271 від 12.12.2023 дата акцепту 01.01.2024, ідентифікатор договору № 0503-02041-ПП.
Також, в цьому повідомленні зауважено про те, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 27.05.2019 № 0503-02041 припиняє свою дію днем, що передує даті акцепту зазначеній у цьому повідомленні про приєднання до договору від 01.01.2024 № 0503-02041-ПП, а саме з 31.12.2023 та продовжує діяти в частині регулювання відносин щодо коригування обсягів та вартості наданих послуг, що виникли в період дії цього договору, заборгованості/ переплати за цим договором з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, щодо нарахування штрафів, пені, неустойки.
Пунктом 3.1. договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, зо здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюються ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що для розрахунків за договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:
1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень, плановим обсягом плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг надано послуги у попередньому розрахунковому періоді;
2) фактичний обсяг послуги у розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі.
Відповідно до п. 5.1 договору, розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Як встановлено в пункті 5.2 Договору, користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Згідно з п. 5.5 договору, користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою “Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством електронного підпису тієї особи, яка уповноважена на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку. Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів і вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірника в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.
Відповідно п. 5.6. договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
Згідно з пп. 1 п. 6.1., п.п. 2, 3 п. 8.3. договору ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу; користувач зобов'язаний: повертати ОСП підписані зі свого боку акти у терміни та у порядку, що визначені в розділах 5 та 9 цього договору; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 8.1. договору визначено, що при невиконанні або неналежному виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та законодавства України.
Відповідно до п. 13.1 договору, договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022. Якщо Користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору повідомлення про припинення дії Договору, той цей Договір вважається подовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.
Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.
У період з березня 2024 по червень 2025 року, відповідно до умов договору та Правил ринку, згідно оновлених даних комерційного обліку, Позивачем здійснено врегулювання, оформлено та направлено Відповідачу Акти коригування до актів приймання-передачі послуги за попередні розрахункові періоди, а саме:
- акт коригування № ПРА_К-0001648 від 13.03.2024 до акту приймання-передачі за 10.2023 на суму - 485 582,38 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0002201 від 21.03.2024 до акту приймання-передачі за 11.2023 на суму 57 000,02 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0002806 від 28.03.2024 до акту приймання-передачі за 12.2023 на суму -232 079,02 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0003412 від 03.05.2024 до акту приймання-передачі за 04.2023 на суму 15 472,48 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0003486 від 07.05.2024 до акту приймання-передачі за 05.2023 на суму 38 955,35 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0003552 від 08.05.2024 до акту приймання-передачі за 06.2023 на суму 14 590,13 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0003606 від 13.05.2024 до акту приймання-передачі за 07.2023 на суму 33 133,69 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0003669 від 22.05.2024 до акту приймання-передачі за 08.2023 на суму 41 320,05 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0003719 від 24.05.2024 до акту приймання-передачі за 09.2023 на суму 19 888,12 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0004374 від 05.06.2024 до акту приймання-передачі за 10.2023 на суму 50 280,61 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0005024 від 18.06.2024 до акту приймання-передачі за 01.2023 на суму -627 864,04 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0005107 від 20.06.2024 до акту приймання-передачі за 02.2023 на суму -1 078 520,02 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0005758 від 02.07.2024 до акту приймання-передачі за 03.2023 на суму -1 362 238,70 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0006867 від 09.09.2024 до акту приймання-передачі за 07.2022 на суму -692 570,89 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0006987 від 20.09.2024 до акту приймання-передачі за 08.2022 на суму -535 368,86 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0007098 від 25.09.2024 до акту приймання-передачі за 09.2022 на суму -81 690,64 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0007203 від 26.09.2024 до акту приймання-передачі за 10.2022 на суму -548 761,29 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0007385 від 27.09.2024 до акту приймання-передачі за 11.2022 на суму -397 705,68 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0007295 від 27.09.2024 до акту приймання-передачі за 12.2022 на суму -491 494,70 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0009761 від 22.05.2025 до акту приймання-передачі за 02.2022 на суму 8 475 753,38 грн.;
- акт коригування № ПРА_К-0009914 від 05.06.2025 до акту приймання-передачі за 03.2022 на суму 2 553 983,33 грн., а всього на загальну суму 4 766 500,94 грн.
Відповідач оплату послуги за Актами коригування у період з березня 2024 по червень 2025 року до Актів приймання-передачі не здійснив.
По не підписаним актам Відповідач не здійснив їх оскарження у відповідності до п. 5.6. договору, у зв'язку з чим акти вважаться прийнятими АТ «Запоріжжяобленерго» без розбіжностей.
Внаслідок невиконання Відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг за Договором з урахуванням актів коригування за період з березня 2024 по червня 2025 у АТ «Запоріжжяобленерго» утворилася заборгованість у розмірі 4 766 500,94 грн.
Також, Позивач при розрахунку штрафних санкцій врахував положення абз.16 п.п.3 п.1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НРЕКП) від 26.04.2022 № 413 щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, а тому керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснив лише нарахування 3% річних за період з 16.06.2025 по 15.08.2025 у розмірі 17 600,31 грн. за користування коштами.
Оцінивши та дослідивши представлені сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи рішення у справі суд виходить з наступного.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України “Про ринок електричної енергії».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Згідно із п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії», оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії» визначено, що диспетчерське управління - це оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
У відповідності до п. 51 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії», об'єднана енергетична система України (далі - ОЕС України) визначена, як сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об'єктів електроенергетики, що об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом.
Відповідно до ст. 44 Закону України “Про ринок електричної енергії», в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності і має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії. Диспетчеризація встановлених генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів мають здійснюватися відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та інших нормативних документів, на основі економічних критеріїв та з урахуванням технічних обмежень системи.
Пунктом 1.4 підрозділу 1 Визначення основних термінів та понять розділу I. Загальні положення Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 визначено, що оперативно - технологічне управління ОЕС України визначається, як побудована за ієрархічною структурою система контролю параметрів та режимів роботи енергосистеми в цілому та обладнання кожного енергетичного об'єкта, що входить до її складу, у процесі виробництва, передачі та розподілу електричної енергії з метою управління цими процесами для підтримання заданих параметрів та режимів роботи шляхом реалізації комплексу дій, направлених на зміну технологічних режимів та/або оперативного стану обладнання енергооб'єктів, що складається з прийняття рішення, підготовки та надання оперативної команди і контролю за її виконанням.
Згідно із п.п.1.1-1.5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу системи передачі управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління (далі - диспетчерське управління ). Функції диспетчерського управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює ОСП. Диспетчерське управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності та має забезпечувати належне функціонування ОЕС України та ринку електричної енергії згідно з вимогами Закону України “Про ринок електричної енергії» та відповідних нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів. Усі оперативні команди і розпорядження ОСП, які надаються ним при виконанні функцій з диспетчерського управління, підлягають беззаперечному виконанню користувачами системи передачі/розподілу, за винятком випадків, передбачених пунктом 4.11 глави 4 цього розділу.
Як зазначалося раніше, укладений між сторонами договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 0503-02041-ПП за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0503-02041-ПП від 01.01.2024, ПрАТ “НЕК “Укренерго» надало АТ “Запоріжжяобленерго» послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується відповідними Актами коригування за період з березня 2024 по червень 2025 до актів приймання-передачі послуги з постачання електричної енергії за попередні розрахункові періоди.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання свого зобов'язання, як Оператора системи передачі за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0503-02041-ПП від 01.01.2024 надав відповідачу послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 4 766 500,94 грн., що підтверджується копіями наявних у матеріалах справи актами коригування за період з березня 2024 по червень 2025 до актів приймання-передачі послуги з постачання електричної енергії за попередні розрахункові періоди.
Таким чином, судом встановлено, що у період з березня 2024 пор червень 2025, враховуючи здійснене позивачем коригування обсягів поставки за попередні розрахункові періоди, відповідачу була поставлена електрична енергія на суму 4 766 500,94 грн.
Однак, відповідач зобов'язання з оплати вартості послуг з поставки електричної енергії у порядку, визначеному Договором, належним чином не виконав, вартість наданих послуг не сплатив.
Отже, за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0503-02041-ПП від 01.01.2024 у відповідача виникла заборгованість перед ПрАТ “НЕК “Укренерго» за період з березня 2024 по червень 2025 в сумі 4 766 500,94 грн.
Таким чином, оскільки наведеними вище належними, допустимими та достовірними доказами підтверджується факт порушення Відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати вартості послуги з передачі електричної енергії на суму 4 766 500,94 грн., тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання також заявлено до стягнення з Відповідача 3% річних за період з 16.06.2025 по 15.08.2025 у розмірі 17 600,31 грн. за користування коштами.
Здійснивши перевірку вказаних розрахунків Позивача за спірний період за допомогою ІПС “Законодавство», суд дійшов висновку, що вони здійснені вірно, відповідають вимогам чинного законодавства України, будь-яких заперечень щодо цих розрахунків відповідач суду не надав.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи відповідача судом до уваги не приймаються в силу вищевикладеного.
Також АТ “Запоріжжяобленерго» просить суд врахувати вкрай важкий фінансовий стан підприємства та зменшити нараховані Позивачем 3% річних на 90 %.
Відповідач пояснив, що споживачі не оплачують спожиту та розподілену електричну енергії (в період воєнного стану механізмів для взаємодії з боржниками дуже обмежені, що також ускладнює можливість отримання грошових коштів за надані послуги, для прикладу припинення електроживлення споживача оператором системи розподілу не здійснюється лише за погодженням відповідної військової адміністрації); постійні пошкодження та руйнування енергетичної інфраструктури через воєнні бойові дії. Оскільки АТ “Запоріжжяобленерго» не може вплинути на розрахунки споживачів за надані послуги з розподілу електричної енергії, а також АТ “Запоріжжяобленерго» не має змоги провести оплату вкрай необхідного обладнання та матеріалів для відновлення електричних мереж, об'єктів енергетичної інфраструктури, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок бойових дій на території Запорізькій області, розпочатих військовою агресією - це призвело до неможливості сплати сум нарахувань за обсяги електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії на підконтрольній території Запорізької області. Станом на 01.12.2024 дебіторська заборгованість споживачів перед АТ «Запоріжжяобленерго» 3,2 млрд, грн. з якої переважна частина це заборгованість державних підприємств ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат» 778 186 млн. грн., ЗДП “Кремнійполімер» 172 млн. грн., АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" 27,955 млн.грн., ПрАТ «Завод напівпровідників» 10,7 млн.грн. та ДПЗД “Укрінтеренерго» 39,157 млн.грн.
Рівень тарифів на послуги з розподілу електричної енергії критично не відповідає фактичним витратам АТ “Запоріжжяобленерго» при здійсненні ліцензійної діяльності з розподілу електричної енергії. Так, тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, встановлені для АТ «Запоріжжяобленерго» постановою НКРЕКП від 17.12.2021 № 2597 з 01 січня 2022 року, продовжили свою дію на 1 квартал 2023 року. Натомість, затверджені тарифи на 2023 рік для НЕК «Укренерго» на послуги з передачі електричної енергії збільшені в першому кварталі на 10,0%, в другому на 24,5% та в другому півріччі на 40,4%, у порівнянні з 2022 роком. Підвищення тарифів на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління щоквартально відбулося на 9,9%, 31,2% та 53,8%, відповідно.
Отже, тарифи, на підставі яких Товариством надаються послуги, є фактично збитковими. Таким чином, у АТ “Запоріжжяобленерго» відсутні кошти для фінансування першочергових та обов'язкових витрат товариства.
Суд зазначає, що подані Відповідачем довідки в цілому підтверджують складний фінансовий стан підприємства, однак Відповідачем не було надано суду достатніх доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності (зокрема, але не виключно, довідки про відсутність майна у власності, за рахунок якого можливе виконання рішення суду, тощо), на підтвердження відсутності можливості Відповідача виконати рішення суду у цій справі.
Частина 2 статті 617 ЦК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Крім цього, згідно усталеної судової практики не вважаються такими, що звільняють від відповідальності, випадками, зокрема, недотримання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Це так звані фактори звичайного комерційного ризику, які не можуть бути підставою для звільнення від обов'язку виконати договір.
Отже, складний фінансовий стан підприємства не є беззаперечною підставою для звільнення його від відповідальності за порушення строків оплати за надані послуги.
При цьому суд також враховує, що посилання на скрутний фінансовий стан АТ “Запоріжжяобленерго» не підтверджено доказами, а НЕК “Укренерго» є підприємством державного сектору економіки та включено до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, а також є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Стабільна та безперебійна робота НЕК “Укренерго» має вкрай важливе значення для забезпечення життєдіяльності України в цілому і в тому числі Запорізької області.
Також, Відповідачем не надано доказів направлення звернень щодо приведення тарифів за 2024 рік до НКРЕКП до економічно обґрунтованих або стягнення збитків у разі їх завдання через суд.
Також, через військову агресію російської федерації проти України у НЕК “Укренерго» пошкоджено та знищено велику кількість обладнання високовольтних підстанцій та магістральних мереж електропередачі, спеціальних транспортних засобів, тощо. Саме об'єкти НЕК “Укренерго» неодноразово ставали основною ціллю ракетних атак російської федерації. НЕК “Укренерго» також має значні збитки, але у військових умовах проводить аварійно-відновлювальні роботи, забезпечує стійкість та надійність об'єднаної енергосистеми України. Неотримання НЕК “Укренерго» коштів за надані послуги, які є джерелом його фінансування, в тому числі для здійснення аварійно-відновлювальних робіт енергетичної інфраструктури електромереж та підстанцій.
Також суд враховує, що Верховний Суд в постановах від 26.05.2022 у справі № 902/186/21 та від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 виклав свої висновки щодо застосування ст. 625 ЦК України, а саме: “Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст.625 ЦК є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої палати ВС від 19.06.2019 у справах №№703/2718/16-ц та 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18».
Отже, Позивач правомірно згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснив лише нарахування 3% річних за користування коштами, виходячи з суми простроченої заборгованості за надану послугу за період з 16.06.2025 по 15.08.2025 у розмірі 17 600,31 грн.
Підсумовуючи викладене суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20, наголосив на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам. Отже, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі..
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 00130926) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227) суму основного боргу в розмірі 4 766 500 (чотири мільйона сімсот шістдесят шість тисяч п'ятсот) грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 17 600 (сімнадцять тисяч шістсот) грн. 31 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 57 409 (п'ятдесят сім тисяч чотириста дев'ять) грн. 22 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано: 22.01.2026.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.