61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
27.01.2026 Справа №905/1218/25
Господарський суд Донецької області у складі
судді Лободи Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу
за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ Донецької області, код 34657789,
до Фізичної особи-підприємця Шемякіної Ганни Миколаївни, с. Біленьке Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 ,
про стягнення 38 263,55 грн,
Товариство з обмежено відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Шемякіної Ганни Миколаївни за Договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №1947 від 01.06.2019 за спожиту теплову енергію за період з грудня 2021 року по березень 2024 року в сумі 34 963,38 грн, 2 052,29 грн заборгованості з плати за абонентське обслуговування за період з грудня 2021 року по жовтень 2024 року, 546,00 грн 3% річних та 701,88 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачкою зобов'язань за вказаним договором в частині оплати вартості поставленої позивачем теплової енергії та плати за абонентське обслуговування.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Шемякіна Ганна Миколаївна зареєстрована як фізична особа - підприємець за адресою : АДРЕСА_1 .
Також суд зробив запит щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, на який отримано відповідь № 2044443 від 25.11.2025 про те, що Шемякіна Ганна Миколаївна зареєстрована як внутрішньо переміщена особа, фактичним місцем проживання такої особи є: АДРЕСА_2 .
Господарський суд Донецької області ухвалою від 25.11.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/1218/25, розгляд справи вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи, зобов'язав позивача протягом 2-х днів надіслати відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів за адресою її фактичного місця проживання ( АДРЕСА_2 ), докази направлення надати суду.
З метою повідомлення позивача про розгляд даної справи, суд копію ухвали від 25.11.2025 направив до його електронного кабінету в системі "Електронний суд". Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 25.11.2025 в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету позивача - 25.11.2025.
Оскільки на момент відкриття провадження у справі відповідачка не мала зареєстрованого кабінету в системі "Електронний суд", копію ухвали від 25.11.2025 було направлено на її адресу, відомості про яку внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на адресу її фактичного місця проживання, однак поштові відправлення були повернуті поштою до суду без вручення з відміткою поштового відділення : "адресат відсутній за вказаною адресою".
Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Приймаючи до уваги, що поштова кореспонденція, яка надсилалась судом на адресу відповідачки, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також за місцем її реєстрації як внутрішньо переміщеної особи повернуті до суду з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою", суд вважає, що відповідачку належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Разом з цим суд зазначає, що з метою повідомлення відповідачки про розгляд справи суд вживав додаткові альтернативні способи повідомлення учасника справи. Так, ухвалу суду від 25.11.2025 також було направлено на електронну пошту відповідачки, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 25.11.2025 в електронному вигляді 25.11.2025 доставлена до електронної скриньки відповідачки ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також суд 26.11.2025 намагався передати відповідачці телефонограму за номерами телефонів, відомості про які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак встановити зв'язок з абонентами не вдалось.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвалу суду від 25.11.2025 у справі № 905/1218/25 розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
26.11.2025 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача про долучення доказів надсилання відповідачці копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою її фактичного місця проживання.
Суд прийняв подані позивачем докази до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.
Відповідачка у встановлений строк відзиву на позов не надала, а відтак не скористалась наданими їй процесуальними правами.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та суд дотримав під час розгляду справи обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
01.06.2019 між Фізичною особою-підприємцем Шемякіною Ганною Миколаївною (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (виконавець) укладено Договір № 1947 постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води (далі - Договір №1947), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своєчасно постачати споживачеві відповідної якості теплову енергію в гарячій воді для опалення Приміщення/Приміщень та надавати послугу з централізованого постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати нарахування за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені цим Договором.
Перелік Приміщень Споживача та точки розподілу, в яких здійснюється передача теплової енергії (опалення) га послуги з централізованого постачання гарячої води від Виконавця Споживачу, зазначений у Додатку І до цього Договору, який є його невід'ємною частиною (п. 1.2 Договору №1947).
Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Договору №1947 тарифи на теплову енергію та послугу з централізованого постачання гарячої води є регульованими та встановлюються уповноваженим державним органом. На момент укладення цього Договору встановлено наступні тарифи: постачання встановлено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2018 року №1713 з 01 січня 2019 року, та становить 1360,76 грн/Гкал без ПДВ.
Згідно з п. 2.3 Договору №1947 у разі зміни уповноваженим державним органом тарифу (ціни) на теплову енергію та/або на послугу з централізованого постачання гарячої води, повідомлення про таку зміну друкується у місцевих засобах масової інформації. Нові тарифи застосовуються з часу їх введення в дію без внесення змін до цього Договору.
За умовами п. 2.4 Договору №1947 споживач здійснює оплату за фактичний обсяг теплової енергії, спожитої за розрахунковий період та послугу з централізованого постачання гарячої води, згідно з показниками приладів обліку або на підставі наданих споживачем або виконаних виконавцем (спеціалізованим підприємством) теплових навантажень (у разі відсутності або виходу з ладу приладу обліку). У разі виникнення сумнівів щодо правильності наданого споживачем розрахунку теплових навантажень, виконавець має право замовити за власний рахунок в спеціалізованому підприємстві, що має відповідну ліцензію, розрахунок теплових навантажень Приміщення/Приміщень споживача. У такому разі нарахування за поставлену теплову енергію здійснюються на підставі виконаного спеціалізованим підприємством розрахунку теплових навантажень.
Складові тарифів на теплову енергію та послугу з централізованого постачання гарячої води зазначаються у додатках до постанов уповноваженого державного органу, який встановлює тарифи і є загальнодоступною інформацією (п. 2.5 Договору №1947).
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати - щомісячна (п. 3.1 Договору №1947).
Відповідно до п. 3.2 Договору №1947 споживач здійснює оплату за розрахунковий період шляхом внесення грошових коштів через банківські установи на рахунок виконавця не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим. Плата вноситься на підставі платіжного документу (акту-рахунку або платіжної квитанції).
Згідно з п. 3.3 Договору №1947 виконавець надає споживачу платіжний документ до 15 числа місяця, що настає за розрахунковим шляхом залишення у поштовій скриньці споживача або безпосередньо вручає споживачу або його уповноваженому представнику. У разі неотримання платіжного документа, споживач самостійно або через свого уповноваженого представника отримує платіжний документ у виконавця за адресою, вказаною у пункті 9.5. цього Договору. Неотримання споживачем платіжного документа не є підставою для несплати за теплову енергію та послуги з централізованого постачання гарячої води у строк, передбачений пунктом 3.2. цього Договору.
Цей Договір є безстроковим і набирає чинності з 01.06.2019 року (п. 8.1 Договору №1947).
Вказаний Договір підписано обома сторонами, що свідчить про набрання ним чинності.
До договору сторонами підписано Додаток №1, яким погоджено перелік приміщень споживача та точки розподілу, в яких здійснюється передача теплової енергії (опалення) та послуги з централізованого постачання гарячої води від виконавця споживачу, а саме:
- приміщення, розташоване за адресою - вул. Паркова, 61, загальним об'ємом 190,5 куб.м та загальною площею 63,5 кв.м; прилад обліку опалення - Multical- 401№8584363;
- приміщення, розташоване за адресою - вул. В.Стуса, 37, загальним об'ємом 303 куб.м та загальною площею 101 кв.м; прилад обліку опалення - Multical- 402№60301954.
Також до матеріалів справи додано Додаток №1 до Договору №1947, в редакції Додаткової угоди №1 від 01.10.2020, в якому погоджено перелік приміщень споживача та точки розподілу, в яких здійснюється передача теплової енергії (опалення) та послуги з централізованого постачання гарячої води від виконавця споживачу, а саме:
- приміщення, розташоване за адресою - вул. Паркова, 61, загальним об'ємом 190,5 куб.м та загальною площею 63,5 кв.м; прилад обліку опалення - Multical- 401№8584363;
- приміщення, розташоване за адресою - вул. В.Стуса, 37, загальним об'ємом 303 куб.м та загальною площею 101 кв.м; прилад обліку опалення - Multical- 402№60301954;
- приміщення, розташоване за адресою - вул. Двірцева (в подальшому вул. Двірцеву було перейменовано на проспект Незалежності), 47, загальним об'ємом 407,1 куб.м та загальною площею 135,7 кв.м; прилад обліку опалення - Multical- №8464668.
Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради № 1264 від 06.10.2021 " Про початок опалювального періоду 2021/2022 років" зобов'язано, зокрема, ТОВ "Краматорськтеплоенерго" почати опалювальний період 2021/2022 років після 16.10.2021 за умови, що середньодобова температура повітря протягом трьох діб поспіль не перевищує 8?С.
Розпорядженням міського голови Краматорської міської ради № 18р від 16.03.2022 зобов'язано закінчити опалювальний період 2021/2022 років для окремих об'єктів комунальної власності з 16.03.2022.
Розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації №63 від 17.10.2022 "Про початок опалювального періоду 2022-2023 років" рекомендовано, зокрема, ТОВ "Краматорськтеплоенерго" почати опалювальний період 2022-2023 років з 01 листопада 2022 року.
Розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації №203-р від 22.03.2023 "Про закінчення опалювального періоду 2022-2023 років" рекомендовано, зокрема, ТОВ "Краматорськтеплоенерго" закінчити опалювальний період 2022-2023 років з 01 квітня 2023 року.
Розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації №726-р від 02.10.2023 "Про початок опалювального періоду 2023-2024 років" рекомендовано, зокрема, ТОВ "Краматорськтеплоенерго" почати опалювальний період 2023-2024 років з 01 листопада 2023 року.
Розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації №303-р від 26.03.2024 "Про закінчення опалювального періоду 2023-2024 років" рекомендовано, зокрема, ТОВ "Краматорськтеплоенерго" закінчити опалювальний період 2023-2024 років з 29 березня 2024 року.
До матеріалів справи позивач також додав копії:
- рішення Виконавчого комітету Краматорської міської ради №1602 від 30.12.2021 про встановлення для всіх категорій споживачів ТОВ "Краматорськтеплоенерго" тарифів на теплову енергію;
- розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації №1194-р від 29.12.2023, яким встановлено тарифи для споживачів ТОВ "Краматорськтеплоенерго".
Як вказує позивач, на виконання умов договору він здійснював постачання теплової енергії відповідачу в опалювальні періоди з грудня 2021 року по березень 2024 року, а також нараховував абонплату за період з грудня 2021 року по жовтень 2024 року, на підтвердження чого до позовної заяви додав Акти-рахунки за договором № 1947 від 31.12.2021:
- за грудень 2021 на суму 14 992,74 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 101,23 грн (абонплата), в рахунку також зазначено сальдо на 01.01.2021 у сумі 4 616,64 грн;
- за січень 2022 на суму 17 098,70 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 101,23 грн (абонплата);
- за лютий 2022 на суму 13 445,71 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 101,23 грн (абонплата);
- за березень 2022 на суму 13 516,06 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 101,23 грн (абонплата);
- за квітень 2022 на суму 892,91 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 101,23 грн (абонплата);
- за травень 2022 на суму 101,23 грн (абонплата);
- за червень 2022 на суму 101,23 грн (абонплата);
- за липень 2022 на суму 101,23 грн (абонплата);
- за серпень 2022 на суму 101,23 грн (абонплата);
- за вересень 2022 на суму 101,23 грн (абонплата);
- за жовтень 2022 на суму 101,23 грн (абонплата);
- за листопад 2022 на суму 6 831,60 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 101,23 грн (абонплата);
- за грудень 2022 на суму 9 196,69 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 101,23 грн (абонплата);
- за січень 2023 на суму 11 670,97 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 101,23 грн (абонплата);
- за лютий 2023 на суму 12 700,65 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 101,23 грн (абонплата);
- за березень 2023 на суму 9 118,41 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 101,23 грн (абонплата);
- за квітень 2023, в якому з врахуванням здійснення перерахунку абонплати за 2021 рік, нараховано - 91,57 грн;
- за травень 2023 на суму 101,23 грн (абонплата);
- за червень 2023 на суму 101,23 грн (абонплата);
- за липень 2023 на суму 101,23 грн (абонплата);
- за серпень 2023 на суму 101,23 грн (абонплата);
- за вересень 2023 на суму 101,23 грн (абонплата);
- за жовтень 2023 на суму 92,05 грн (абонплата);
- за листопад 2023 на суму 23 535,83 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 92,05 грн (абонплата);
- за грудень 2023 на суму 14 123,87 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 92,05 грн (абонплата);
- за січень 2024, в якому з врахуванням здійснення перерахунку, нараховано - 187,99 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 92,05 грн (абонплата);
- за лютий 2024 на суму 13 263,44 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 92,05 грн (абонплата);
- за березень 2024 на суму 12 485,98 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 92,05 грн (абонплата);
- за квітень 2024 на суму 92,05 грн (абонплата);
- за травень 2024 на суму 92,05 грн (абонплата);
- за червень 2024 на суму 92,05 грн (абонплата);
- за липень 2024 на суму 92,05 грн (абонплата);
- за серпень 2024 на суму 92,05 грн (абонплата);
- за вересень 2024 на суму 92,05 грн (абонплата);
- за жовтень 2024 на суму 92,05 грн (абонплата).
Так, за вказаними актами за період грудень 2021 - березень 2024 загальна сума до сплати за послугу з постачання теплової енергії складає 172 685,57 грн (з урахуванням сальдо на 01.12.2021 у сумі 4 616,64 грн), в цих же актах зазначена сума, яка була сплачена в той період, яка складає 66 065,05 грн, сальдо на 31.03.2024 становить 111 237,16 грн. Як вказує позивач, в період листопад 2024 - квітень 2025 відповідачка здійснила оплату загальної суми 76 957,88 грн, при здійсненні вказаних оплат нею не було вказано періоду, за який такі оплати здійснюються, а тому позивач самостійно здійснив зарахування таких сум в оплату заборгованості, яка виникла раніше, в т.ч. 76 273,78 грн позивач відніс на погашення теплової енергії за період з грудня 2021 року, у зв'язку з чим залишок заборгованості з оплати за постачання теплової енергії за заявлений позивачем період на момент пред'явлення позову складає 34 963,38 грн.
Крім того, позивач стверджує про наявність у відповідачки заборгованості з плати за абонентське обслуговування за період з грудня 2021 року по жовтень 2024 року у сумі 2 052,29 грн з урахуванням часткових оплат.
Суд зазначає, що вищевказані акти підписані лише позивачем. Вказані акти-рахунки позивач направив відповідачу, на підтвердження чого позивач надав до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, що містить штамп АТ "Укрпошта", та фіскальний чек про відправлення поштової кореспонденції від 29.08.2025.
Несплата відповідачкою боргу стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з неї заборгованості в сумі 34 963,38 грн та нарахованих на неї сум 3% річних та інфляційних втрат, а також заборгованості з плати за абонентське обслуговування в сумі 2 052,29 грн.
Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з вищевказаного договору, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до положень статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Як вже зазначив суд, постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 затверджено "Правила надання послуги з постачання теплової енергії" (далі - Правила), які в подальшому було викладено в новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022.
Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Пунктами 32, 34, 35, 36 Правил передбачено, що плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Рахунок на оплату спожитої послуги може бути сформований з використанням Єдиної платформи та наданий споживачу через його електронний кабінет (за наявності). Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
З матеріалів справи вбачається, що за період з грудня 2021 року по березень 2024 року відповідачці відпускалась теплова енергія на загальну суму 168 068,93 грн, що підтверджується наданими суду доказами здійснення опалювального сезону в м. Краматорську в спірний період, актами-рахунками за відповідний період.
Приписами частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 3.2 Договору №1947 споживач здійснює оплату за розрахунковий період шляхом внесення грошових коштів через банківські установи на рахунок виконавця не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим. Плата вноситься на підставі платіжного документу (акту-рахунку або платіжної квитанції).
В пункті 3.3 Договору №1947 сторони погодили, що неотримання споживачем платіжного документа не є підставою для несплати за теплову енергію та послуги з централізованого постачання гарячої води у строк, передбачений пунктом 3.2. цього Договору.
Таким чином, виходячи з погоджених сторонами умов договору, строк оплати за спожиту в грудні 2021 року - березні 2024 року теплову енергію є таким, що настав.
Суд зазначає, що відповідачкою не надано доказів оскарження вказаних в актах-рахунках позивача обсягів спожитої теплової енергії у зв'язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання теплової енергії. Даних про інші обсяги спожитої теплової енергії відповідачкою до суду не надано. Також відповідачкою не надано обґрунтованих заперечень та належних та допустимих доказів, які б спростовували факт споживання теплової енергії за спірний період в обсязі, який визначений позивачем.
Враховуючи викладене, підтвердження позивачем часткової оплати, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачка не надала докази, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій сумі перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту теплову енергію в грудні 2021 року - березні 2024 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 34 963,38 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення плати за абонентське обслуговування у сумі 2 052,29 грн за період грудень 2021 року - жовтень 2024 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Тобто, плату за абонентське обслуговування споживач сплачує виконавцю комунальної послуги у визначених законом випадках на підставі укладеного сторонами договору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачкою прийнятих на себе зобов'язань за договором №1947 постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуг з централізованого постачання гарячої води від 01.06.2019.
Поряд з тим, укладений сторонами договір №1947 від 01.06.2019 не містить умов щодо обов'язку відповідачки здійснювати на користь позивача плати за абонентське обслуговування та щодо її розміру, матеріали справи також не містять відомостей та доказів укладання між сторонами додаткових угод з даного питання, що свідчить про відсутність доведених позивачем підстав для виникнення у споживача обов'язку сплачувати плату за абонентське обслуговування на підставі вказаного договору.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення плати за абонентське обслуговування у сумі 2 052,29 грн за договором №1947 від 01.06.2019 є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути 3% річних у сумі 546,00 грн, які нараховані на суму заборгованості 34 963,38 грн за період з 01.05.2025 до 06.11.2025, та інфляційні втрати в сумі 701,88 грн, які нараховані на суму заборгованості 34 963,38 грн за період травень - вересень 2025 року.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані розрахунки 3% річних у загальній сумі 546,00 грн та інфляційних втрат у загальній сумі 701,88 грн за заявлені позивачем періоди прострочення та суму заборгованості, суд встановив, що такі нарахування відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку, що судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме витрати по сплаті судового збору в сумі 2 292,32 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в іншій частині судовий збір залишається за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шемякіної Ганни Миколаївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 8-Д, код 34657789) заборгованість за договором №1947 постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуг з централізованого постачання гарячої води від 01.06.2019 за спожиту теплову енергію в грудні 2021 року - березні 2024 року в сумі 34 963,38 грн, 3 % річних в сумі 546,00 грн, інфляційні втрати в сумі 701,88 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 292,32 грн.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2026.
Суддя Т. О. Лобода