ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
19 січня 2026 року Справа № 902/1055/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Новак С.Я.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Желіховський В.М.
третя особа: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.10.25р. та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.25р. у справі №902/1055/25, та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.25р. у справі №902/1055/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ."
до відповідача Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "ВІКАНТ"
про визнання недійсними окремих положень статуту
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ТОВ "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." до Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" про визнання недійсним пункту п. 6.9. Статуту Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1", затвердженого рішенням загальних зборів від 15.02.2022 року, оформленого протоколом № 1А, відповідно до якого: учасник, який виходить із Об'єднання має право одержати вартість частини майна об'єднання, що було придбано Об'єднанням у власність протягом терміну перебування цього учасника у складі об'єднання, в розмірі, пропорційному його частці у пайовому капіталі, на день прийняття Загальними зборами учасників рішення про його виключення з об'єднання; визнання недійсним пункту "з" підпункту 9.3.4. Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів від 15.02.2022 року, оформленого протоколом № 1А, відповідно до якого: Генеральний директор, зокрема, приймає рішення з питань відчуження майна на суму, що не перевищує 49% всього майна Об'єднання.
Господарський суд Вінницької області ухвалою суду від 24.07.2025 року роз'єднав позовні вимоги і виділив у самостійне провадження позовну вимогу ТОВ "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." до Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" про визнання недійсним пункту "з" підпункту 9.3.4. Статуту Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1", затвердженого рішенням загальних зборів від 15.02.2022 року, оформленого протоколом № 1А, відповідно до якого: Генеральний директор, зокрема, приймає рішення з питань відчуження майна на суму, що не перевищує 49% всього майна Об'єднання.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.10.2025р. відмовлено повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." до Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" про визнання недійсним пункту "з" підпункту 9.3.4. Статуту Вінницького навчально- науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1", затвердженого рішенням загальних зборів від 15.02.2022 року, оформленого протоколом № 1А, відповідно до якого: Генеральний директор, зокрема, приймає рішення з питань відчуження майна на суму, що не перевищує 49% всього майна Об'єднання.
Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 06.11.2025р. - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." на користь Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" 25 000,00 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 2 422,40 грн - залишено за позивачем. Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн - залишено за відповідачем. Залишено без розгляду заяву позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 200 000,00 грн.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.10.2025р. Вінницьке навчально-науково-виробниче об'єднання "КОМПЛЕКС-1" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання “КОМПЛЕКС-1» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажпроект.» на рішення Господарського суду Вінницької області від 07 жовтня 2025 року у справі №902/1055/25 до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі. Рішення Господарського суду Вінницької області від 07 жовтня 2025 року у справі №902/1055/25 змінити. Виключити з мотивувальної частини висновки про те, що Вінницьке навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" відповідає легальному визначенню господарського товариства, є господарським товариством змішаного типу, нормативно-правове регулювання діяльності ВННВО "КОМПЛЕКС-1» повинно визначатись положеннями про господарські товариства. Викласти мотивувальну частину згідно з доводами, викладеними у апеляційній скарзі, зазначивши, що ВННВО “Комплекс-1» є господарським Об'єднанням, відмінним від господарського товариства та до правовідносин ВННВО “Комплекс-1» не застосовуються положення законодавства про господарські товариства. В іншій частині - залишити без змін.
Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував матеріали справи у Господарського суду Вінницької області.
25.11.2025 матеріали справи надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.10.25р. у справі №902/1055/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "18" грудня 2025 р. об 10:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.
Також, не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «БУДМОНТАЖПРОЕКТ.» на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2025 у справі №902/1055/25 - задовольнити. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2025 у справі № 902/1055/25 та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання «КОМПЛЕКС-1» про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/1055/25 - залишити без розгляду, а у випадку, якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для залишення заяви без розгляду - відмовити у її задоволенні.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." на додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 06.11.25р. у справі №902/1055/25. Об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2025р. у справі №902/1055/25 та апеляційну скаргу Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.10.2025р. у справі №902/1055/25 для спільного розгляду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.12.2025 р. о 10:00 год.
Крім того, представник Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1", також не погоджується із додатковим рішенням суду першої інстанції, та звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання “КОМПЛЕКС-1» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажпроект.» на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06 листопада 2025 року у справі №902/1055/25 до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі. Додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06 листопада 2025 року у справі №902/1055/25 в частині залишення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн за Відповідачем - скасувати. У відповідній частині ухвалити нове рішення cтягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажпроект.» на користь Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання “КОМПЛЕКС-1» 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06 листопада 2025 року у справі №902/1055/25 - залишити без змін.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" на додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 06.11.25р. у справі №902/1055/25. Об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу представника Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" на додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 06.11.25р. у справі №902/1055/25, апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." на додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 06.11.25р. у справі №902/1055/25 та апеляційну скаргу Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" на рішення господарського суду Вінницької області від 07.10.25р. у справі №902/1055/25 для спільного розгляду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.12.2025 р. о 10:00 год.
02.12.2025 р. представник Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" надіслав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ.", зокрема відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача.
02.12.2025р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 р. заяву представника Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" - Желіховського Володимира Миколайовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1055/25 - задоволено.
Також, 03.12.2025 р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
05.12.2025 р. до суду від представника Приватного підприємства "ВІКАНТ" надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому просить прийняти відзив на апеляційну скаргу Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання «Комплекс-1» на рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/1055/25 від 07.10.2025 року, на апеляційну скаргу ТОВ «Будмонтажпроект.» на додаткове рішення та апеляційну скаргу Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання «Комплекс-1» на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/1055/25 від 06.11.2025 третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та врахувати його при розгляді справи. Апеляційну скаргу Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07 жовтня 2025 року у справі №902/1055/25 задовольнити. Рішення Господарського суду Вінницької області від 07 жовтня 2025 року у справі №902/1055/25 змінити згідно з доводами, викладеними у апеляційній скарзі ВННВО «Комплекс-1». Відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2025 у справі №902/1055/25. Апеляційну скаргу Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" на додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 06.11.25р. у справі №902/1055/25 задовольнити. Розгляд справи проводити без участі представника ПП «ВІКАНТ».
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 р. заяву представника Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" - Кучерявої Інни Петрівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1055/25 - задоволено.
16.12.2025 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." через систему «Електронний суд» надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання «КОМПЛЕКС-1» на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2025 у справі № 902/1055/25 - залишити без задоволення.
Також, 16.12.2025р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." - Ізвєкова Віталія Володимировича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1055/25 - задоволено.
24.12.2025 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання «КОМПЛЕКС-1» на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.10.2025 р. у справі №902/1055/25, в якому позивач просить визнати поважними причини пропуску строку та продовжити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу ВННВО «КОМПЛЕКС-1» на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.10.2025 у справі № 910/1055/25. Апеляційну скаргу ВННВО «КОМПЛЕКС-1» на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.10.2025 у справі №902/1055/25 залишити без задоволення. Стягнути з Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання «КОМПЛЕКС-1» судові витрати, які понесені, або будуть понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДМОНТАЖПРОЕКТ.» у зв'язку із розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 р. розгляд апеляційних скарг відкладено на 15.01.2026 р. о 10:00 год.
Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення строку на подання відзиву, зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Стаття 119 ГПК України не передбачає конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зокрема, представник позивача вказав, що у Електронному суді у межах справи №902/1055/25 відображалися два провадження: матеріали апеляційного оскарження позивачем додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2025; матеріали апеляційного оскарження відповідачем додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2025.
Про апеляційне оскарження відповідачем також і рішення Господарського суду Вінницької області від 07.10.2025 стало відомо під час судового засідання 18.12.2025, про що було повідомлено колегію суддів. Причини відображення у Електронному кабінеті лише матеріалів апеляційного оскарження додаткового рішення та не відображення таких матеріалів по основному рішенню не відомі, однак саме це і лише це стало причиною пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Тому, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу ВННВО «Комплекс-1» на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.10.2025, продовжити цей строк та врахувати цей відзив при вирішенні спору по суті.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначені обставини оцінює як достатні для поновлення процесуального строку.
У судовому засіданні 15.01.2026 р. представник відповідача підтримав доводи обох апеляційних скарг Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1" та просив їх задоволити. Щодо апеляційної скарги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажпроект.» заперечував з підстав, викладених у відзиві.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажпроект.» у судовому засіданні підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги та просив її задоволити. Щодо апеляційних скарг відповідача заперечував з підстав, викладених у відзиві.
В подальшому, у судовому засіданні 15.01.2026 р., колегія суддів на підставі ст.219 ГПК України вважала за необхідне відкласти ухвалення та проголошення судового рішення у даній справі, у зв'язку з чим оголосила перерву у розгляді апеляційних скарг на 19.01.2026 о 12:30 год.
16.01.2026 р. під час перерви до суду апеляційної інстанції від представника Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання «КОМПЛЕКС-1» надійшло клопотання про повернення апеляційного розгляду справи №902/1055/25 до стадії з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами з урахуванням відкриття касаційного провадження у справі №902/749/25 та взаємопов'язаності правовідносин у зазначених справах. Зупинення апеляційного провадження у справі №902/1055/25 до завершення касаційного перегляду справи №902/749/25 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду та набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів наголошує, що відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до частини 9 цієї статті після закінчення дебатів суд переходить до стадії ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження.
Стадія ухвалення судового рішення визначається ст.219 ГПК України, відповідно до якої після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Одночасно з цим порядок подання та розгляду клопотань визначено правилами стаття 169 ГПК України, частина 3 якої встановлює, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені клопотання особи, яка подала скаргу.
По суті заявленого клопотання суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Так, апеляційним судом встановлено, що ухвалою від 15.01.2026 у справі №902/749/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025, на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2025, на рішення господарського суду Вінницької області від 14.10.2025 та на додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 06.11.2025 у справі № 902/749/25.
Проаналізувавши положення пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України та ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 902/749/25, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку відсутні передбачені цією нормою підстави для зупинення провадження у справі.
При цьому суд зазначає, що справа №902/1055/25 переглядається у апеляційному порядку, а суд апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Натомість необґрунтоване зупинення провадження у справі призведе до затягування її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Також, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до імперативних приписів частини третьої статті 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
З огляду на викладене, зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України можливе до початку розгляду (перегляду) апеляційним судом справи по суті.
Відтак колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання «КОМПЛЕКС-1» про зупинення розгляду справи №902/1055/25 до завершення касаційного перегляду справи №902/749/25 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду та набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
У судове засідання 19.01.2026 р. з'явився представник відповідача.
Відповідно до протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №902/1055/25 від 19.01.2026 р. об 12 годині 12 хвилині секретарем відкрито сторінку конференції. Запрошено учасника: Желіховський ВМ. - представника Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1"; Ізвєков В.В. - представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажпроект.» О 12 годині 47 хвилині розпочато конференцію. Однак, Ізвєков В.В., не зміг приєднатись до засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, відтак системою визначено його статус "офлайн".
Розглянувши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорювана редакція окремого положення Статуту не виключає можливості врахування зобов'язань під час вирішення питання щодо повноважень генерального директора. Враховуючи, що позивачем не доведено порушення норм чинного законодавства, не підтверджено обставин порушення прав або інтересів та необхідність їх судового захисту, обрано неефективний спосіб захисту порушених прав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В додатковому рішення судом визнано обґрунтованим обсяг правничої допомоги щодо написання, подання відзиву та процесуальних документів, тривалості участі адвокатів у судових засіданнях у загальній сумі 25 000,00 грн.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.
В апеляційній скарзі, представником Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.10.25р. указано, що апелянт частково не погоджується з висновками оскаржуваного рішення, викладеними у його мотивувальній частині та вважає, що в оскаржуваній частині судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин та при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенні норм процесуального права.
У зв'язку із цим, мотивувальну частину рішення Господарського суду Вінницької області від 07 жовтня 2025 року у справі №902/1055/25, яка стосується висновків суду про те, що за сукупністю досліджених судом ознак, ВННВО «КОМПЛЕКС-1» відповідає легальному визначенню господарського товариства, є господарським товариством змішаного типу та регулювання діяльності повинно визначатись загальними положеннями про господарські товариства, відповідач просить змінити, виклавши її згідно з доводами, викладеними в апеляційній скарзі; резолютивну частину рішення Господарського суду Вінницької області від 07 жовтня 2025 року у справі №902/1055/25 залишити без змін.
Апелянтом наголошено на наступному.
Суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваного рішення зробив висновки, що правовстановлюючі документи (установчий договір, статути у різних редакціях) не передбачають конкретного переліку видів діяльності, які передано об'єднанню кожним засновником та не містять положень щодо координації господарської діяльності юридичних осіб - засновників, об'єднання створене з метою отримання прибутку, тому Вінницьке навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" відповідає визначенню господарського товариства… є господарським товариством змішаного типу…. Нормативно-правове регулювання повинно визначатись, зокрема, положеннями про господарські товариства.
З такими висновками неможливо погодитись, оскільки такі висновки суперечать прямим нормам закону. Насамперед слід зазначити про нормативно-правове регулювання юридичної особи, створеної в організаційно-правовій формі об'єднання.
Апелянт пояснює, що законодавство передбачало та передбачає створення господарського об'єднання; господарське об'єднання створюється на добровільних засадах; господарське об'єднання діє на підставі установчого договору та/ або статуту; відносини учасників господарського об'єднання врегульовуються у статуті; статут об'єднання затверджується засновниками; вищі органи управління господарського об'єднання визначаються у статуті; учасник господарського об'єднання має право добровільно вийти з об'єднання на умовах і в порядку, визначених у статуті; учасники господарського об'єднання вносять вступні, членські, цільові внески.
Вважає, що на відміну від господарського товариства, діяльність ВННВО “Комплекс-1» характеризується саме координаційним характером, багатовекторністю напрямів (освітній, науковий, виробничий), спільним досягненням соціально-економічних цілей та збереженням повної правосуб'єктності кожного учасника, що повністю відповідає визначенню об'єднання підприємств відповідно до положень чинного законодавства України.
Отже, твердження суду першої інстанції про «відповідність легальному визначенню господарського товариства» є юридично хибним, таким, що суперечить фактичним обставинам, змісту установчих документів та сутності діяльності Об'єднання.
Скаржник також наголошує на тому, що Вінницьке навчально-науково-виробниче об'єднання «Комплекс-1» не є господарським товариством, оскільки: воно створене на підставі установчого договору та статуту між самостійними юридичними особами з метою координації освітньої, наукової та виробничої діяльності, а не лише для ведення спільного підприємництва чи розподілу прибутку між учасниками; кожен учасник Об'єднання зберігає свою правосуб'єктність, має окремий баланс, рахунки, печатку, тобто не є частиною єдиного корпоративного утворення; відповідальність учасників не обмежується розміром внеску до капіталу, а визначається установчими документами Об'єднання та чинним законодавством; діяльність Об'єднання спрямована передусім на реалізацію спільних освітніх і наукових цілей, що підтверджується його статутними документами та практикою функціонування.
ТОВ «БУДМОНТАЖПРОЕКТ.» у відзиві на апеляційну скаргу на рішення зазначає, що суд першої інстанції проаналізував доводи ВННВО «КОМПЛЕКС-1» та оцінив усі надані ним документи, не погодився з тим, що Відповідач по є саме «об'єднанням підприємств». ТОВ «БУДМОНТАЖПРОЕКТ.» погоджується із висновком суду першої інстанції щодо кваліфікації ВННВО «КОМПЛЕКС-1» саме як підприємницького (господарського) товариства, зауваживши при цьому, що висновок суду, що воно є господарським товариством «змішаного типу» не вважає правильним, адже перелік господарських товариств відповідно до закону є вичерпним.
Щодо апеляційних скарг на додаткове рішення суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажпроект." в апеляційній скарзі на додаткове рішення наголошує на тому, що при вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення заяви відповідача, суд першої інстанції неправильно застосував норми чинного законодавства, не надав належної правової оцінки аргументам позивача, наведеним у запереченнях від 15.10.2025 р. та не врахував правові висновки Верховного Суду, що у сукупності свідчить про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення.
Зокрема, товариство наголошує на тому, що відповідачем не подано докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у визначений процесуальними нормами строк та не обґрунтувало неможливість подання таких доказів до закінчення судових дебатів.
Скаржник наголошує на тому, що за загальним правилом, питання про стягнення витрат має вирішуватися судом одночасно із вирішенням спору у відповідному судовому рішенні. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості своєчасно подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин; подачі відповідної заяви про це в даному випадку до закінчення розгляду справи по суті; наявності належного обґрунтування поважності причин, що перешкоджають подачі доказів до закінчення розгляду справи.
У першій заяві по суті спору (відзиві на позовну заяву у справі №902/749/25, ще до роз'єднання позовних вимог Товариства у два окремих самостійних провадження), відповідач зазначив, що планує понести витрати на правничу допомогу орієнтовно у розмірі 250 000,00 грн, а остаточна сума витрат на правничу допомогу з доказами їх понесення будуть надані разом із відповідним клопотанням після ухвалення рішення у справі. Жодних доказів судових витрат, які Відповідач поніс чи очікував понести, із відзивом на позовну заяву від 04.07.2025 (перша заява по суті спору) відповідач не надав.
21.07.2025 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (до роз'єднання позовних вимог) і також не надав суду і позивачу доказів судових витрат. 15.08.2025 - вже після роз'єднання позовних вимог, відповідач знову подав відзив на позов у справі №902/1055/25 і також не надав жодного доказу своїх судових витрат.
І лише із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1055/25 від 10.10.2025 відповідач надав документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Скаржник наголошує на тому, що документи, існували на час розгляду справи (окрім актів), проте відповідач не надав цих документів як доказів у встановлений строк. Крім того, відповідач у заяві не навів не те що обґрунтованих, а й взагалі жодних належних, достатніх та змістовних мотивів та/або пояснень щодо об'єктивної неможливості подання доказів, які існували до моменту вирішення справи №902/1055/25 по суті, а саме до 07.10.2025.
Апелянт вказує на те, що якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Сторона спору має обов'язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов'язок сторони чітко визначено у ст. ст. 124, 126, 221 ГПК України.
З огляду, на невиконання відповідачем свого процесуального обов'язку, а саме: не поданням доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в строк передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України та неповідомленням суду про об'єктивну неможливість подання відповідних доказів у встановлені процесуальним кодексом строк та не наведенням жодних належних, достатніх та змістовних мотивів та/ або пояснень щодо об'єктивної неможливості подання відповідних доказів, які існували до закінчення судових дебатів та вирішення справи №902/1055/25 по суті, заява об'єднання від 10.10.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/1055/25 підлягала залишенню без розгляду.
Також, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки аргументам Позивача, наведеним по тексту заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення від 15.10.2025, що є порушенням імперативних приписів ст. 236, 238 ГПК України.
На думку апелянта, у разі, якби суд першої інстанції надав належну оцінку аргументам і доводам ТОВ «БУДМОНТАЖПРОЕКТ.», наведеним по тексту заперечень від 15.10.2025, то результатом розгляду заяви Об'єднання про ухвалення додаткового рішення у справі, було б залишення і відповідної заяви відповідача без розгляду.
Враховуючи вищенаведене, оскаржуване рішення не відповідає положенням чинного законодавства, зокрема, приписам ст.ст.236, 238 ГПК України, оскільки ухвалене без з'ясування усіх фактичних обставин справи, а також без надання правової оцінки доводам та аргументам позивача щодо наявності підстав для залишення заяви відповідача без розгляду.
Вінницьке навчально-науково-виробниче об'єднання "КОМПЛЕКС-1" також звернулося до суду апеляційної інстанції із скаргою на додаткове рішення, оскільки частково не погоджується із додатковим рішенням, вважає, що суд необґрунтовано зменшив розмір судових витрат понесених відповідачем на правничу допомогу, які підлягали стягненню з позивача, внаслідок чого підлягає скасуванню в частині залишення за відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн з огляду на наступне.
Надання правової (правничої) допомоги відповідачу у справі №902/1055/25 та представництво інтересів здійснювалось двома адвокатами: - адвокатом Кучерявою Інною Петрівною на підставі Договору про надання правничої (правової) допомоги від 23.06.2025 року, з урахуванням додаткової угоди №2 від 19.08.2025 року. - адвокатом Желіховським Володимиром Миколайовичем на підставі Договору про надання правничої допомоги №26 від 21 липня 2025 року.
Щодо витрат, понесених відповідачем за договором, укладеним із адвокатом Кучерявою І.П., то апелянт наголошує на тому, що загальна вартість правової (правничої) допомоги за Договором про надання правничої (правової) допомоги від 23.06.2025 року, додаткової угоди № 2 від 19.08.2025 року склала 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Витрат, понесених відповідачем за договором, укладеним із адвокатом Желіховським В.М., відповідно до описаних послуг по договору визначено у фіксованому розмірі та становить 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. без податку на додану вартість. Таким чином, загальна вартість правової (правничої) допомоги по справі №902/1055/25 склала 40 000,00 (сорок тисяч) гривень.
Загалом відповідачем понесено витрати на правову допомогу, отриману у зв'язку з розглядом справи №902/1055/25, у загальній сумі 55 000,00 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок).
15 жовтня 2025 року представник позивача подавав заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл витрат на правничу допомогу, в якій просив суд залишити без розгляду заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, а у випадку, якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для залишення заяви без розгляду - відмовити у її задоволенні.
Заперечення позивача зводились до того, що відповідач нібито не подав жодних доказів понесених або очікуваних судових витрат у встановлені процесуальні строки - ні разом із відзивом, ні під час подання подальших заяв та клопотань. Вказує, що частина документів, на які посилається відповідач у заяві про ухвалення додаткового рішення, існували під час розгляду справи, проте нібито безпідставно не були подані до закінчення судових дебатів.
Також, на думку позивача, відповідач не навів поважних причин, що перешкоджали своєчасному поданню доказів. У зв'язку з цим позивач наголошував, що заява відповідача фактично спрямована на подання доказів після спливу процесуального строку, що суперечить вимогам ст. 118 та ч. 8 ст. 129 ГПК України, а тому має бути залишена без розгляду.
Дані твердження ніяким чином не відповідають дійсності, адже відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів, суд може вирішити питання щодо їх розподілу після ухвалення рішення по суті спору, за умови подання відповідної заяви до закінчення розгляду справи по суті.
У даному випадку, відповідач своєчасно подав до суду заяву про розподіл судових витрат, однак докази фактичного розміру понесених витрат не могли бути подані раніше з об'єктивних та поважних причин.
Таким чином, подання доказів понесених витрат після ухвалення рішення у справі було вимушеним та обґрунтованим. Більше того, у цій справі №902/1055/25 інтереси відповідача представляли два адвокати, які виконували взаємопов'язані функції - надання юридичних консультацій, розробка та планування стратегії захисту, аналіз значного обсягу документів, пошук судової практики, аналіз чинного на момент створення Об'єднання законодавства України, підготовку процесуальних документів, участь у судових засіданнях, проведення юридичного аналізу доказів та узгодження правової позиції Об'єднання.
Фактичний розподіл обов'язків і тривалість розгляду справи призвели до поступового накопичення витрат, тому їх узагальнення та документальне підтвердження стало можливим лише після завершення всіх процесуальних дій у суді першої інстанції.
Більш того, відповідачем було належним чином, з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, до закінчення судових дебатів проголошено заяву про подачу відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Тобто, будь-яких порушень строків щодо звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл чудових витрат та подання відповідних доказів - не було.
Однак, суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення, дійшов помилкового висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 55 000,00 грн до 25 000,00 грн, що є істотним порушенням норм процесуального права, оскільки питання співмірності судових витрат суд не мав права вирішувати за власною ініціативою. Позивач не заявляв клопотання про зменшення витрат, не доводив їх надмірність або неспівмірність, а заперечував виключно щодо строків подання доказів.
Водночас, в даному випадку не було часткового задоволення позовних вимог. Судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача повністю. Відтак, у суду відсутні були підстави для зменшення суми витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню на користь відповідача.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Приватне підприємство "Вікант", подала відзив на апеляційну скаргу позивача ТОВ “Будмонтажпроект.» та на апеляційну скаргу відповідача Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання “Комплекс-1», в якому погоджується з доводами апеляційної скарги Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1" та підтримує їх повністю, одночасно вважає необґрунтованими та безпідставними доводи апеляційної скарги ТОВ “Будмонтажпроект.».
Пояснює, що ПП “Вікант» є чинним учасником Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1". Об'єднання діє на підставі статуту та установчого договору, а кожен з його учасників зберігає окрему правосуб'єктність та самостійність у господарській діяльності. На відміну від господарських товариств, учасники об'єднання координують свою діяльність для досягнення спільної мети (у цьому випадку - науково-навчально-виробничої).
Вважає, що з огляду на особливості організаційно-правової форми відповідача та врегулювання відносин учасників за їх погодженням, набуття учасником права на майно об'єднання, яке було набуте об'єднанням, до моменту вступу учасника та до моменту внесення ним паю в будь-якому разі не відповідатиме ні положенням статуту, ні принципам добросовісності та справедливості, передбаченим ст. 3 ЦК України.
Просить апеляційну скаргу Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1" задовольнити, рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2025 р. у справі №902/749/25 змінити згідно з доводами, викладеними у апеляційній скарзі ВННВО “Комплекс-1», а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажпроект.» - залишити без задоволення. Одночасно у відзиві на апеляційні скарги третя особа просить розгляд справи проводити без участі представника ПП “Вікант».
У відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажпроект.» на додаткове рішення, Вінницьке навчально-науково-виробниче об'єднання «КОМПЛЕКС-1» вказує на те, що в даному випадку не погоджується із твердженнями ТОВ «БУДМОНТАЖПРОЕКТ.», висловленими у апеляційній скарзі, оскільки Господарський суд Вінницької області правомірно задовольнив стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу на користь відповідача, хоча й неправомірно зменшив суму такого стягнення.
Будь-яких порушень строків щодо звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл чудових витрат та подання відповідних доказів - не було. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції нібито не надав належної оцінки його запереченням, є безпідставними, не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на довільному тлумаченні змісту оскаржуваного рішення.
Відтак, відповідач вважає, що додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2025 року в справі №902/1055/25 є законним та обґрунтованим в частині, що не оскаржується Об'єднанням, а апеляційна скарга ТОВ «БУДМОНТАЖПРОЕКТ.» є необґрунтованою, безпідставною та такою що не підлягає задоволенню.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Будмонтажпроект.» у відзиві на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2025 у справі №902/1055/25 наголошує на тому, що суд першої інстанції, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, оцінивши складність справи та обсяг наданої професійної правничої допомоги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Натомість у частині стягнення з позивача 30 000,00 грн, суд відмовив у зв'язку з тим, що розмір таких витрат був об'єктивно завищеним. Позивач вважає за потрібне зазначити, що твердження Об'єднання щодо того, що «суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність зменшення розміру витрат, що є істотним порушенням норм процесуального права, оскільки питання співмірності судових витрат суд не мав права вирішувати за власною ініціативою» є результатом помилкового тлумачення чинних норм ГПК України, що полягає у безпідставному ототожненні таких понять як «зменшення судових витрат з власної сторони» та «відмова у стягненні частини заявлених до відшкодування витрат у зв'язку з їх невідповідністю критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності».
Суд першої інстанції не зменшував розмір витрат на професійну правничу допомогу самостійно (про що голослівно і безпідставно стверджує відповідач), натомість керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовив у відшкодуванні частини витрат, понесених апелянтом у зв'язку з їхньою необґрунтованістю.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Вінницьке навчально-науково-виробниче об'єднання “КОМПЛЕКС-1» створено на підставі установчого договору від 24.09.2001 року (т. 1, а.с. 83-84).
Сторонами договору є Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (код - 30373644), Відкрите акціонерне товариство «Інфракон» (код - 14310968), Товариство з обмеженою відповідальністю Навчально-науковий центр «Паллада» (код - 13305876), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікон» (код - 05822600).
Відповідно п.1.1 Договору Об'єднання створюється у відповідності з Наказом Міністерства Освіти України від 19.01.1994 року №13 на основі добровільного Об'єднання юридичних осіб, заснованих на різних формах власності, шляхом поєднання їх фінансових та матеріальних ресурсів.
Об'єднання має права юридичної особи і здійснює свою підприємницьку діяльність (виборчу, освітянську, наукову, комерційну, надання послуг населенню та інші види підприємницької діяльності) відповідно Конституції України, чинного законодавства, цього договору та Статуту з метою одержання прибутку (доходу).
Засновники Об'єднання зберігають юридичну та фінансову самостійність.
Об'єднання не має права вручатись у виробничу і комерційну діяльність засновників та їх підпорядкованих ним підрозділів.
Об'єднання не відповідає за зобов'язаннями юридичних осіб, які входять до його складу, а останні не відповідають за зобов'язаннями Об'єднання.
Згідно п. 1.3 Договору місцезнаходження Об'єднання: Україна, 21032, м. Вінниця, вул. Київська, 16.
Вищим органом управління Об'єднання є Рада Засновників. До складу Ради входять керівники юридичних осіб - Засновників Об'єднання або інші особи, повноваження яких підтвердженні письмово Засновниками Об'єднання (п. 5.1 Договору).
Поточне керівництво роботою Об'єднання виконує Генеральний директор Об'єднання, який затверджується Радою Засновників (п. 5.2 Договору).
Контроль за фінансовою і господарською діяльністю Об'єднання здійснює Рада Засновників або уповноважений нею орган (особи) (п. 5.3 Договору).
Договір набуває юридичної сили з дати його підписання діє до припинення діяльності Об'єднання відповідно до чинного законодавства (п. 6.1 Договору).
Згідно п. 2.1. Статуту, в редакції зареєстрованій 23.10.2001 року, Обєднання, як самостійний господарюючий суб'єкт здійснює освітянську, підприємницьку, виробничу та комерційну діяльність з метою одержання прибутку (доходу).
Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності Об'єднання є прибуток (п. 6.1.); 50% чистого прибутку розподіляються між Засновниками за рішенням Ради Засновників (п. 6.3.) (т. 1 а.с. 214-219).
Відповідно до редакції Статуту Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання “КОМПЛЕКС-1», зі змінами внесеними Протоколом Ради засновників №5 від 11.02.2005 року, учасниками Об'єднання є ТОВ "ВІКОН" та ПП "ВІКАНТ".
Метою створення та діяльності Об'єднання є одержання прибутку, залучення фізичних та юридичних українських або іноземних осіб до спільної діяльності по насиченню споживчого ринку послугами (роботами, товарами) та реалізація на основі отриманого прибутку інтересів учасників Об'єднання, а також економічних та соціальних інтересів трудового колективу (п. 3.1.).
Об'єднання не відповідає за зобов'язаннями його учасників. а підприємства-учасники не відповідають за зобов'язаннями Об'єднання (п. 4.5.).
Управління поточною діяльністю Об'єднання здійснюється виконавчим органом - Генеральним директором (п. 9.3), який обирається Загальними зборами учасників строком на 5 років з правом продовження повноважень на новий період (п. 9.3.1.).
В силу пп. "з" п. 9.3.4. Статуту, Генеральний директор, зокрема, приймає рішення з питань: відчуження майна на суму, що не перевищує 50% всього майна Об'єднання (т. 1 а.с. 89-95).
26.04.2005 року між АТ "Брокбізнесбанк" та Вінницьким навчально-науково-виробничим об'єднанням “КОМПЛЕКС-1» укладено Кредитний договір №01/15-2005 щодо відкриття позичкового рахунку в розмірі 4 000 000,00 грн на 36 календарних місяців зі сплатою 21% річних (т. 1 а.с. 173, 174).
26.04.2005 року між ТОВ "Інжбудсервіс" та Вінницьким навчально-науково-виробничим об'єднанням “КОМПЛЕКС-1» укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4. загальною площею: 11 599,00 кв.м. Вартість відчужуваної нерухомості складає 3 069 703,00 грн.
29.04.2005 року між АТ "Брокбізнесбанк" та Вінницьким навчально-науково-виробничим об'єднанням “КОМПЛЕКС-1» укладено Договір іпотеки нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4. загальною площею: 11 599,00 кв.м., з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №01/15-2005 щодо відкриття позичкового рахунку в розмірі 4 000 000,00 грн на 36 календарних місяців зі сплатою 21% річних (т. 1 а.с. 175-179).
08.11.2005 року ВАТ "АВТОСЕРВІС", на підставі Протоколу засідання членів Правління №18 від 04.11.2005 року, направлено Загальним зборам учасників Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання “КОМПЛЕКС-1» заяву з проханням прийняття його до складу учасників (т. 1 а.с. 219, 220).
11.11.2005 року Протоколом №9 Загальних зборів учасників Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання “КОМПЛЕКС-1» прийнято ВАТ "АВТОСЕРВІС" до складу учасників Об'єднання, змінено місцезнаходження юридичної особи на м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4, у зв'язку з придбання власного приміщення, затверджено нову редакцію Статуту (т. 1 а.с. 117, 118).
Відповідно до редакції Статуту Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання “КОМПЛЕКС-1», зі змінами внесеними Протоколом Загальних зборів учасників №9 від 11.11.2005 року, учасниками Об'єднання є ВАТ "АВТОСЕРВІС" та ПП "ВІКАНТ".
Метою створення та діяльності Об'єднання є одержання прибутку, залучення фізичних та юридичних українських або іноземних осіб до спільної діяльності по насиченню споживчого ринку послугами (роботами, товарами) та реалізація на основі отриманого прибутку інтересів учасників Об'єднання, а також економічних та соціальних інтересів трудового колективу (п. 3.1.).
Виключною компетенцією Загальних зборів учасників є:прийняття рішення про відчуження майна Об'єднання на суму, що становить 50 і більше відсотків майна Об'єднання (пп. "д" п. 9.2.3.).
Управління поточною діяльністю Об'єднання здійснюється виконавчим органом - Генеральним директором (п. 9.3), який обирається Загальними зборами учасників строком на 5 років з правом продовження повноважень на новий період (п. 9.3.1.).
В силу пп. "з" п. 9.3.4. Статуту, Генеральний директор. зокрема, приймає рішення з питань: відчуження майна на суму, що не перевищує 50% всього майна Об'єднання (т. 1 а.с. 96-102).
21.11.2007 року Протоколом №1 Загальних зборів учасників Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання “КОМПЛЕКС-1» прийнято до складу Об'єднання нового учасника ТОВ "ВІННИЦЬКИЙ КОЛЕДЖ МЕНЕДЖМЕНТУ", створено пайовий капітал, затверджено розмір пайового капіталу, вимоги щодо сплати вступних та членських внесків учасників, зміну видів діяльності Товариства за КВЕД.
У зв'язку з внесенням змін до складу учасників, доповнень до видів діяльності, створенням пайового капіталу, інших змін. Головою Правління ВАТ "АВТОСЕРВІС" запропоновано затвердити Статут ВННВО "Комплекс-1" у новій редакції (п. 8 Протоколу) (т. 1 а.с. 118-121).
Відповідно до редакції Статуту Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання “КОМПЛЕКС-1», зі змінами внесеними Протоколом Загальних зборів учасників №1 від 21.11.2005 року, учасниками Об'єднання є ВАТ "АВТОСЕРВІС", ПП "ВІКАНТ", ТОВ "ВІННИЦЬКИЙ КОЛЕДЖ МЕНЕДЖМЕНТУ".
Для забезпечення діяльності Об'єднання учасниками створено пайовий капітал в розмірі 10 000,00 гривень.
Пайовий капітал розподіляється між учасниками наступним чином: ВАТ "АВТОСЕРВІС" - 3 800,00 грн. що становить 38% пайового капіталу, ПП "ВІКАНТ" - 5 100,00 грн, що становить 51% пайового капіталу, ТОВ "ВІННИЦЬКИЙ КОЛЕДЖ МЕНЕДЖМЕНТУ" - 1 100,00 грн, що становить 11% пайового капіталу (п. 7.10.).
Виключною компетенцією Загальних зборів учасників є: прийняття рішення про відчуження майна Об'єднання на суму, що становить 50 і більше відсотків майна Об'єднання (пп. "д" п. 9.2.3.).
В силу пп. "з" п. 9.3.4. Статуту, Генеральний директор. зокрема, приймає рішення з питань: відчуження майна на суму, що не перевищує 49% всього майна Об'єднання (т. 1 а.с. 103-109).
18.12.2007 року загальними зборами учасників Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання “КОМПЛЕКС-1», що оформлено протоколом №2, внесено зміни до установчого договору, серед іншого:
- Розділ 1 «Сторони договору - юридичні особи»: Відкрите акціонерне товариство «АВТОСЕРВІС» (код - 13298337), Приватне підприємство «ВІКАНТ» (код - 33323329), «Вінницький коледж менеджменту Товариство з обмеженою відповідальністю (код - 20094546);
- п. 1.4 місцезнаходження: 21107, м. Вінниця, вул. Фрунзе, буд. 4;
- п. 2.1 цим договором Засновки (або учасники) визначили, що кошти Об'єднання, отримані в результаті статутної діяльності можуть використовуватись на задоволення внутрішніх потреб Об'єднання та потреб його засновників (учасників);
- п. 2.3 для забезпечення діяльності Об'єднання учасника створено пайовий капітал в розмірі 10000 грн. Пайовий капітал між Засновниками (або учасниками) Об'єднання розподіляється таким чином: Відкрите акціонерне товариство «АВТОСЕРВІС» - 3 800 грн, що становить 38,0% пайового капіталу, Приватне підприємство «ВІКАНТ» 5100 грн, що становить 51% пайового капіталу, «Вінницький коледж менеджменту Товариство з обмеженою відповідальністю 1100грн, що становить 11,00% пайового капіталу.
Пайовий капітал Об'єднання складається з вартості вкладів його Засновників (або учасників). Розмір частки кожного Засновника в пайовому капіталі складається з суми внесеного ним пайового та цільового внеску.
- п 5.1 вищим органом Об'єднання є Загальні збори учасників Об'єднання, в яких беруть участь засновники (або учасники) в особі керівників або інші представники за дорученням.
- п. 6.3 засновник (або учасник), який виходить із Об'єднання має право одержати вартість частини майна об'єднання, що було придбано Об'єднанням у власність протягом терміну перебування цього учасника у складі об'єднання, в розмірі, пропорційному його частці у пайовому капіталі, на день прийняття Загальними зборами учасників рішення про його виключення з об'єднання. Виплата проводиться в строк до 12 місяців з дня виходу (т. 1 а.с. 15, 16).
У період 2008-2009 рр. до складу Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання “КОМПЛЕКС-1» прийнято асоціативних членів (т. 1 а.с. 221, 222).
15.08.2011 року Загальними зборами учасників Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання “КОМПЛЕКС-1», що оформлено протоколом № 3 затверджено зміни та доповнення до установчого договору, серед іншого: учасниками об'єднання є ПАТ "Будмонтажпроект.", з часткою пайового капіталу - 1 474 900,00 грн, що становить 49% та ПП "ВІКАНТ", з часткою пайового капіталу - 1 535 100,00 грн, що становить 51% (т. 1 а.с. 87-89).
На загальних зборах учасників Вінницького навчально-виробничого об'єднання «Комплекс-1», оформлених протоколом №4 від 06.12.2019, за результатами розгляду четвертого питання порядку денного ухвалено рішення: виключити з числа учасників Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання «Комплекс-1» ТОВ «Будмонтажпроект» та провести з ним розрахунки у відповідності до статуту об'єднання за час перебування його у складі учасників Об'єднання (т. 1 а.с. 169-172).
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.11.2020 у справі №902/1051/19, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання «Комплекс-1» від 06.12.2019 року оформлене протоколом № 4 від 06.12.2019р. по четвертому питанню про виключення товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажпроект» з числа учасників Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання «Комплекс-1» (т. 1 а.с. 25-30).
09.06.2021 року Протоколом №3 Позачергових Загальних зборів учасників Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання «Комплекс-1» переглянуто рішення загальних зборів за період з 06.12.2019 по 09.06.2021 рр.. врегульовано питання щодо виплати та сплати заборгованості за членськими внесками учасників Об'єднання, затверджено зміни до Статуту. згідно яких учасниками Об'єднання є ПП "ВІКАНТ" - 51% та ТОВ "Будмонтажпроект." - 49% (т. 1 а.с. 122-125).
15.02.2022 року Рішенням загальних зборів учасників Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання «Комплекс-1», оформленим Протоколом № 1А, затверджено Статут Об'єднання у новій редакції.
Згідно з умовами п. 3.1. Статуту ВННВО «Комплекс-1» метою діяльності об'єднання є, зокрема, одержання прибутку. Для забезпечення діяльності об'єднання учасниками створено пайовий капітал, який поділений між учасниками на частки (п. 7.9.-7.11).
Відповідно до п. 6.6. Статуту учасник Об'єднання має право вийти у встановленому порядку з Об'єднання. Учасник, який виходить із Об'єднання має право одержати вартість частини майна Об'єднання, що було придбано Об'єднанням у власність протягом терміну перебування цього учасника у складі Об'єднання, в розмірі, пропорційному його частці у пайовому капіталі, на день прийняття Загальними зборами учасників рішення про його виключення з Об'єднання. Виплата проводиться в строк до 12 місяців з дня виходу (п. 6.9. Статуту).
Стаття 8 Статуту передбачає порядок розподілу прибутків об'єднання між його учасниками - пропорційно їх часткам у статутному капіталі.
За приписами п. 9.2.3 статуту об'єднання голосування на загальних зборах учасників об'єднання проводиться за принципом: кількість голосів учасника - прямо пропорційна розміру його частки у відсотках в пайовому капіталі об'єднання.
Згідно з п.п. «з» п.п. 9.3.4. Статуту Генеральний директор, зокрема, приймає рішення з питань відчуження майна на суму, що не перевищує 49% всього майна Об'єднання (т. 1 а.с. 9-16).
19.05.2025 року Генеральним директором Вінницького навчально-виробничого об'єднання «Комплекс-1» направлено ТОВ "Будмонтажпроект." Лист №28 з пропозицією приведення положень Статуту у відповідність до вимог законодавства.
29.05.2025 року ТОВ "Будмонтажпроект." направлено Генеральному директору Вінницького навчально-виробничого об'єднання «Комплекс-1» Лист №7, у якому повідомлено про неприйнятність отриманої пропозиції та долучено Таблицю коментарів до проєкту нової редакції Статуту (т. 1 а.с. 32-35).
Отримання відповідних листів, а також побоювання стосовно обмеження корпоративних прав позивача, з урахуванням прийняття у 2019 році рішення про його виключення та оскільки Генеральний директор пов'язаний близькими родинними стосунками із власницею та керівницею іншого учасника ПП «ВІКАНТ», стали підставою для звернення з відповідним позовом до суду.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.10.2025р. відмовлено повністю у задоволенні позову.
4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до норм ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Згідно з ч.1, 2 ст. 81 ЦК України, юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
Норми ст. ст.83, 84 ЦК України закріплюють поділ товариств на підприємницькі та непідприємницькі і визначають, що підприємницькими є товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками.
Відповідно до норм ст. 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об'єднання, що діють з метою одержання прибутку.
Відповідно до ст.96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та установчих документів товариства.
Згідно з ч. 3, 4 ст.96-1 ЦК України учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом, брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку, у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об'єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом, одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом, одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту). Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.
Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками (ч. 1 ст.113 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про підприємства в Україні» у редакції, чинній на час створення Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1", підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо інше не передбачено законодавством України. Підприємства можуть об'єднуватись в: асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами. Об'єднання діють на основі договору або статуту, який затверджується їх засновниками або власниками. Підприємства, які входять до складу зазначених організаційних структур, зберігають права юридичної особи, і на них поширюється дія цього Закону.
Відповідно до норм ст.24 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» право учасника на одержання вартості частки при виході/виключенні з товариства кореспондоване із обов'язком товариства виконати такий розрахунок.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Проаналізувавши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З апеляційних скарг вбачається, що апелянти не оскаржують рішення в частині визнання недійсним пункту "з" підпункту 9.3.4. Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів від 15.02.2022 року, оформленого протоколом № 1А, відтак, судова колегія не переглядає рішення суду першої інстанції у цій частині.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідач звертаючись до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, просить рішення Господарського суду Вінницької області від 07 жовтня 2025 року у справі №902/1055/25 змінити. Виключити з мотивувальної частини рішення висновки про те, що Вінницьке навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" відповідає легальному визначенню господарського товариства, є господарським товариством змішаного типу, нормативно-правове регулювання діяльності ВННВО "КОМПЛЕКС-1» повинно визначатись положеннями про господарські товариства. Викласти мотивувальну частину згідно з доводами, викладеними у апеляційній скарзі, зазначивши, що ВННВО “Комплекс-1» є господарським Об'єднанням, відмінним від господарського товариства та до правовідносин ВННВО “Комплекс-1» не застосовуються положення законодавства про господарські товариства.
Колегія суддів, оцінюючи доводи апелянта, зазначає, суд першої інстанції, вирішуючи питання про застосування законодавства для вирішення спору, визначив як першочергове питання організаційно-правової форми юридичної особи відповідача Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1".
З метою надання правової кваліфікації організаційно-правової форми юридичної особи відповідача суд першої інстанції здійснив аналіз законодавства, і встановив, що станом на час затвердження загальними зборами чинної редакції статуту Вінницького ННВО “Комплекс-1» - 15.02.2022 р. діяльність об'єднань підприємств була врегульована нормами ст. 118 ГК України.
Відповідно до ч.1 ст.118 ГК України, який набрав чинності з 01.01.2004 р. і припинив чинність Закону України “Про підприємства в Україні», об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність (ч. 2 ст. 119 ГК України)
Статтею ст. 120 ГК України передбачено окремі організаційно правові форми об'єднань підприємств, які передбачають координацію господарської діяльності учасників об'єднання, або делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління, або тимчасовість діяльності (до досягнення мети), або фінансову залежність та централізацію діяльності.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб», який введено в дію 28.08.2025 р., визнано таким, що втратив чинність Господарський кодекс України з дня введення в дію цього Закону, та визначено, що протягом перехідного періоду, передбаченого цим Законом, статути та внутрішні положення підприємств та їхніх правонаступників підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.
Згідно з нормами ст. 4, 9 Закону України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб», який введено в дію 28.08.2025 р. об'єднання юридичних осіб - це організація, створена у складі двох або більше юридичних осіб з метою координації їхньої виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Судом не встановлено, що положення статуту Вінницького ННВО “Комплекс-1» змінювались/приводились у відповідність згідно зі ст.17 Закону України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб».
З урахуванням наведених норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, враховуючи положення Статуту, за організаційно-правовою формою Вінницьке навчально-науково-виробниче об'єднання "Комплекс-1" не відповідає правовому визначенню об'єднання підприємств.
Так, відповідно до п. 3.1. статуту ВННВО “Комплекс-1» метою створення та діяльності Об'єднання є одержання прибутку, залучення фізичних та юридичних українських або іноземних осіб до спільної діяльності по насиченню споживчого ринку послугами (роботами, товарами) та реалізація на основі отриманого прибутку інтересів учасників об'єднання, а також економічних та соціальних інтересів трудового колективу, і така мета залишалась незмінною з часу створення об'єднання - відповідно до п. 2.1 статуту у редакції, затверджений загальними зборами 24.09.2001 р., об'єднання як самостійний господарюючий суб'єкт здійснює освітянську, підприємницьку, виробничу та комерційну діяльність з метою одержання прибутку (доходу).
Тобто, метою створення і діяльності ВННВО “Комплекс-1» не визначено здійснення координації виробничої, наукової та іншої діяльності підприємств-учасників для вирішення спільних економічних та соціальних завдань або об'єднання підприємствами-учасниками своєї виробничої, наукової, комерційної діяльності або делегування ними/учасниками окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління.
Натомість, відповідно до положень статуту, ВННВО “Комплекс-1» - самостійний суб'єкт господарювання, який створений та діє з метою отримання прибутку.
Вбачається, що статутом визначено розмір статутного капіталу (“пайового капіталу» за змістом п.7.9 статуту) ВННВО “Комплекс-1», який поділений на частки, що складаються з вкладів його учасників, які виражені в національній валюті та у відсотках, і участь в управлінні Об'єднання є правом учасників, яке реалізується, зокрема, шляхом участі та голосування на загальних зборах учасників за принципом: кількість голосів учасника пропорційна розміру його частки у відсотках в пайовому капіталі об'єднання (п.6.6, п.9.2 статуту).
Зміст цих положень статуту дозволяють дійти висновку, що відповідач за суттєвими ознаками не відповідає правовому статусу “об'єднання підприємств», натомість має ознаки та характер внутрішньої організації таких юридичних осіб як господарські товариства, і за організаційною формою ВННВО “Комплекс-1» є саме господарським товариством, наближеним до товариств з обмеженою відповідальністю, а не об'єднанням підприємств.
Так, відповідно до норм ст.140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Відповідно до ч. 1, 2 ст.12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
Отже, зміст положень статуту відповідача Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1" дозволяє колегії суддів дійти висновку, що відповідає легальному визначенню господарського товариства, оскільки ВННВО “Комплекс-1» створювалось з метою одержання прибутку, здійснює господарську діяльність з метою одержання прибутку, має пайовий капітал, поділений на частки. Натомість суд першої інстанції, дійшовши правильного висновку про відповідність організаційно-правового статусу відповідача як господарського товариства, не встановив певний вид товариства, перелік яких вказаний у законодавстві, а виснував, що за сукупністю досліджених судом ознак ВННВО “Комплекс-1» є господарським товариством змішаного типу.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до закону.
Частина 1 статті 113 ЦКУ визначає, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Частина 2 цієї ж статті встановлює, що господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
Згідно частини 1статті 140 ЦКУ товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. Згідно частини 2 цієї статті Кодексу особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Так, відповідно до ст. 3 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном, і товариство не відповідає за зобов'язаннями своїх учасників. Такій нормі відповідає п. 4.5 статуту ВННВО “Комплекс-1», де визначено, що об'єднання не відповідає за зобов'язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов'язаннями об'єднання.
Колегія суддів за результатом аналізу положень статуту Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1" відповідно до норм законодавства приходить до висновку, що Вінницьке навчально-науково-виробниче об'єднання "Комплекс-1" є не об'єднанням, а за сукупність ознак, організацією капіталу, характером участі та особливостями управління є наближеним до товариства з обмеженою відповідальністю, враховуючи, що Вінницьке навчально-науково-виробниче об'єднання "Комплекс-1" створено і діє з метою отримання прибутку (п. 3.1 статуту - ст. 140 ЦК України), має пайовий капітал, який фактично є статутним капіталом і поділений на частки та додатково визначений у відсотках (п. 7.9 - 7.11 статуту - ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") і учасники об'єднання не несуть відповідальність за зобов'язаннями об'єднання (п. 4.5. статуту - ст. 3 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Доводи відповідача про те, що у складі Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1" є асоційовані члені оцінюються колегією суддів як несуттєві, оскільки це не випливає з положень статуту, яким визначено лише двох учасників - Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажпроект.» та Приватного підприємства "Вікант". Ситуативна участь інших осіб у загальних зборах відповідача не заборонена ні положеннями статуту, ні законом, проте не свідчить про набуття ними статусу асоційованого члена об'єднання.
Доводи відповідача про те, що Вінницьке навчально-науково-виробниче об'єднання "Комплекс-1" займається освітньою діяльністю жодним чином не спростовують висновків апеляційного суду про організаційно-правову форму юридичної особи відповідача, оскільки товариство з обмеженою діяльністю не обмежене в наданні освітніх послуг, і така обставина як здійснення підприємницької діяльності (освітянської, наукової, комерційної, надання послуг населенню та інші види підприємницької діяльності), про що визначено в установчих документах Об'єднання, не впливає на визначення організаційної форми юридичної особи.
Та обставина, що при створені Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1" не було погодження Антимонопольного комітету України, не впливає на загальний висновок щодо організаційно-правової форми відповідача.
Підсумовуючи, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, які зводяться до того, що Вінницьке навчально-науково-виробниче об'єднання "Комплекс-1" є саме об'єднанням підприємств, оскільки мотивувальна частина рішення суду першої інстанції містить достатнє, послідовне та логічне обґрунтування, а відтак змін не потребує.
Стосовно доводів апеляційних скарг позивача та відповідача щодо наявності підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.2025 р., колегія суддів зазначає наступне.
05.06.2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажпроект." подало до Господарського суду Вінницької області позовну заяву до Вінницького навально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1" про визнання недійсним пункту п. 6.9. та пп. "з" п. 9.3.4 статуту Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1". Одночасно Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажпроект." зазначило, що орієнтовний розмір судових витрат позивача становить 4 844,80 грн. судового збору та 200 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
04.07.2025 р. відповідач Вінницьке навчально-науково-виробниче об'єднання "Комплекс-1" подав відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, які відповідач очікує понести, зокрема, витрати на правничу допомогу складають орієнтовно 250 000,00 грн.
Ухвалою від 24.07.2025 р. у справі №902/749/25 Господарський суд Вінницької області роз'єднав у самостійне провадження позовні вимоги ТОВ "Будмонтажпроект." до Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1" про визнання недійсним пп. "з" п. 9.3.4. статуту Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1", затвердженого рішенням загальних зборів від 15.02.2022 р., оформленого протоколом № 1А.
Ухвалою від 04.08.2025 р. Господарський суд Вінницької області відкрив провадження у справі №902/1055/25 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 28.08.2025 р.
Відповідно до рішення від 07.10.2025 р. у справі №902/1055/25 Господарський суд Вінницької області відмовив у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажпроект." до Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "Комплекс-1" про визнання недійсним пункту "з" підпункту 9.3.4. Статуту Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1", затвердженого рішенням загальних зборів від 15.02.2022 року, оформленого протоколом №1А, відповідно до якого: Генеральний директор, зокрема, приймає рішення з питань відчуження майна на суму, що не перевищує 49% всього майна Об'єднання.
10.10.2025 року до суду від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (б/н від 10.10.2025 року) (вх.канц. № 01-34/10971/25), в якій останній просить суд стягнути з позивача на користь відповідача 55 000,00 грн судових витрат понесених на професійну правничу допомогу.
До заяви відповідачем був долучений договір про надання правничої (правової) допомоги №23/06/25, укладений 23.06.2025 р. адвокатом Кучерявою Інною Петрівною та Вінницьким навчально-науково-виробничим об'єднанням "Комплекс-1", додаткові угоди до вищезазначеного договору, акт прийому-передачі від 04.07.2025 р. до договору про надання правничої (правової) допомоги №23/06/25 від 23.06.2025 р., договір щодо надання юридичних послуг, укладений 21.07.2025 №26 адвокатом Желіховським Володимиром Миколайовичем та Вінницьким навчально-науково-виробничим об'єднанням "Комплекс-1", акт виконаних робіт від 08.10.2025 до договору щодо надання юридичних послуг №26 від 21.07.2025 р. та платіжні інструкції №523 від 10.10.2025., №440 від 26.08.2025. та №506 від 30.09.2025 р.
15.10.2025 р. позивач, ТОВ "Будмонтажпроект.", подав заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, в яких позивач просить суд залишити без розгляду заяву відповідача, а у випадку, якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для залишення заяви без розгляду - відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення з підстав, які є аналогічними тим, що викладені в апеляційній скарзі та описані вище.
Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 06.11.2025р. - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." на користь Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" 25 000,00 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 2 422,40 грн - залишено за позивачем. Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн - залишено за відповідачем. Залишено без розгляду заяву позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 200 000,00 грн.
Розглянувши доводи поданих сторонами апеляційних скарг на додаткове рішення, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до норм ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до норм ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, якими є, зокрема, витрати сторони на правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У заяві про ухвалення додаткового рішення (б/н від 10.10.2025 року) (вх.канц. № 01-34/10971/25), відповідач просив суд першої інстанції стягнути з позивача на користь відповідача 55 000,00 грн судових витрат понесених на професійну правничу допомогу (т. а.с.245-249).
Як вбачається із матеріалів справи, 23.06.2025 року між адвокатом Кучерявою І.П. (Адвокат) та Вінницьким навчально-науково-виробничим об'єднанням "КОМПЛЕКС-1" (Клієнт) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №23/06/25 (т. 1, а.с. 251-252).
19.08.2025 року між сторонами підписано Додаткову угоду № 2 (т. 1, а.с. 252 (зворотна сторона).
Відповідно до п.1 Додаткової угоди, предметом договору є надання Адвокатом Клієнту правової допомоги шляхом підготовки процесуальних документів та представництва інтересів Клієнта, зокрема, у господарському суді Вінницької області при розгляді справи за позовом ТОВ "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." до Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" про визнання недійсними пунктів Статуту (в тому числі, справа №902/1055/25)
У п.п.2.3 Додаткової угоди визначено, що розмір винагороди (гонорару), яка сплачується Клієнтом Адвокату за надання правничої (правової) допомоги у справі №902/1055/25, що полягає у визначенні та узгодженні правової позиції, підготовці проектів процесуальних документів, представництві інтересів Клієнта у судових засіданнях та інших видах правової допомоги під час розгляду справи судом першої інстанції, складає фіксовану суму у розмірі 15 000,00 грн, які підлягають сплаті у безготівковому порядку на рахунок Адвоката, протягом 3 робочих днів з дати отримання рахунку на оплату.
07.10.2025 року між сторонами підписано Акт прийому-передачі, за змістом якого викладено опис правової допомоги: аналіз матеріалів справи та документів, наданих Клієнтом та узгодження правової позиції; дослідження актуальних правових позицій у подібних правовідносинах, підготовка проектів процесуальних документів; представництво інтересів та участь в судових засіданнях при розгляді справи № 902/1055/25. Також вказано вартість у розмірі 15 000,00 грн.
Загальна вартість правової (правничої) допомоги за Договором про надання правничої (правової) допомоги № 23/06/25 від 23.06.2025 року, додаткової угоди № 2 від 19.08.2025 року становить 15 000,00 грн (т. 1, а.с. 253).
21.07.2025 року між Адвокатом Желіховським В.М. (Адвокат) та Вінницьким навчально-науково-виробничим об'єднанням "КОМПЛЕКС-1" (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги №26 (т. 1, а.с. 254).
05.08.2025 року між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої допомоги №26 від 21.07.2025 року, згідно якої сторони дійшли згоди змінити пункти основного договору виклавши їх в наступній редакції:
- "п. 2.1. Відповідно до умов цього Договору, Адвокат бере на себе обов'язок надання юридичних послуг/правничої допомоги при правовому супровід розгляду судових справ №902/749/25 та №902/1055/25 за позовом ТОВ "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." до ВННВО "Комплекс-1" про визнання недійсними окремих пунктів статуту, які перебуває в провадженні Господарського суду Вінницької області".
- "п. 4.3. Гонорар Адвоката розподіляється по судовим справам наступним чином:
- по справі №902/749/25 сплачується гонорар в розмірі 60 000,00 (шістдесят тисяч) грн. без ПДВ.
- по справі №902/1055/25 сплачується гонорар в розмірі 40 000,00 (сорок тисяч) грн. без ПДВ.
Оплата гонорару здійснюється щомісячними рівними частинами по 20 000,00 (двадцять тисяч) грн. без ПДВ.".
- "п.4.4. За результативне виконання умов цього договору, Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар успіху у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. без ПДВ, з яких по справі №902/749/25 гонорар успіху становить 60 000,00 (шістдесят тисяч) грн. без ПДВ, по справі №902/1055/25 - 40 000,00 (сорок тисяч) грн. без ПДВ. Гонорар успіху виплачується після набрання остаточним рішенням суду законної сили протягом 5 днів." (т. а.с. 255).
08.10.2025 року між сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих послуг за змістом якого Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступні послуги:
- вивчення матеріалів справи №902/1055/25 Господарського суду Вінницької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." до Вінницького навально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" про визнання недійсним пункту "з" підпункту 9.3.4. Статуту Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1", затвердженого рішенням загальних зборів від 15.02.2022 року, оформленого протоколом № 1А, відповідно до якого: Генеральний директор, зокрема, приймає рішення з питань відчуження майна на суму, що не перевищує 49% всього майна Об'єднання;
- підготовка процесуальних документів по справі;
- участь у судових засіданнях Господарського суду Вінницької області по справі №902/1055/25.
Вартість описаних послуг по договору визначено у фіксованому розмірі та становить 40 000,00 грн. без ПДВ (т. 1, а.с. 255 (зворотна сторона).
Отже, загальна сума понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу становить 55 000,00 грн.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (Постанови КГС ВС від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Розглянувши акти прийому-передачі від 07.10.2025 року та від 08.10.2025 року суд першої інстанції вірно наголосив на тому, що у даній справі розглянуто немайнові вимоги, проведено три судові засідання.
Окрім відзиву та заяви про застосування строків позовної давності інших заяв по суті спору представниками відповідача не надано.
Надання представниками відповідача додаткових доказів здійснено після подачі відзиву (ч.6 ст.165 ГПК України), за наслідками роз'яснення та з'ясування зі сторони суду обставин щодо предмету спірних правовідносин, обсягу обставин, які підлягають встановленню (ст.182 ГПК України), тому вчинення відповідних процесуальних дій не може покладати на позивача додатковий тягар відносно відшкодування надмірної суми судових витрат.
Крім того, сторона справи вільна у виборі кількості представників, однак це не може створювати додаткових зобов'язань для іншої сторони.
При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку правильного висновку про те, що заявлені відповідачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу з наданої правничої допомоги не відповідають критерію розумності їх розміру та не є співмірними зі складністю справи.
З огляду на викладене, виходячи з критеріїв реальності та розумності витрат на правову допомогу, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, зважаючи на правову позицію позивача, викладену у запереченнях на заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, заявлених відповідачами до стягнення з позивача, а саме: за заявленими Вінницьким навчально-науковим-виробничим об'єднанням "КОМПЛЕКС-1" вимогами - до 25 000,00 гривень.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що в даному випадку є завищеними розмір витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на її окреме нарахування кожним представником (адвокатом), які одночасно представляли інтереси відповідача у судових засіданнях, однак процесуальні документи по суті спору підписані лише один представником.
Враховуючи вище викладене, судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" на суму 25 000 грн. відшкодування витрат професійну правову допомогу, оскільки дана сума відповідає критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також, ці витрати мають характер необхідних і є співрозмірними із обсягом виконаної адвокатом роботи у суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" стосовно того, що додаткове рішення в частині задоволення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі не відповідає критерію реальності, необхідності та розумності.
В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ.", також не погоджується із додатковим рішення та наголошує на тому, що відповідач не подав жодних доказів понесених або очікуваних судових витрат у встановлені процесуальні строки - ні разом із відзивом, ні під час подання подальших заяв та клопотань. Вказує, що частина документів, на які посилається відповідач у заяві про ухвалення додаткового рішення, існували під час розгляду справи, проте нібито безпідставно не були подані до закінчення судових дебатів.
Також, на думку позивача, відповідач не навів поважних причин, що перешкоджали своєчасному поданню доказів. У зв'язку з цим позивач наголошував, що заява відповідача фактично спрямована на подання доказів після спливу процесуального строку.
Однак, колегія суддів критично оцінює вище вказані доводи апеляційної скарги, враховуючи при цьому наступне.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своєчасно подав до суду заяву про розподіл судових витрат, та в подальшому до закінчення судових дебатів проголосив заяву про подачу відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Тобто, будь-яких порушень строків щодо звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та подання відповідних доказів - колегією суддів не встановлено, у зв'язку з чим відсутні підстави для залишення заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу без розгляду.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача на те, що процесуальними нормами закону не встановлено вимоги щодо обов'язковості подання разом із попереднім розрахунком судових витрат доказів понесення таких витрат, а відтак доводи апеляційної скарги позивача з цього приводу суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставні.
Відтак, враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції, приходить до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване додаткове рішення, а скаржниками в апеляційних скаргах вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.
6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Таким чином, у апеляційних скаргах Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.10.25р. та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.25р. у справі №902/1055/25, а також в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.25р. у справі №902/1055/25 не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційних скарг, а також не встановивши у рішенні та додатковому рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційних скарг висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення та додаткового рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційні скарги слід залишити без задоволення, рішення та додаткове рішення господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційних скарг покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційні скарги Вінницького навчально-науково-виробничого об'єднання "КОМПЛЕКС-1" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.10.25р. та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.25р. у справі №902/1055/25 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖПРОЕКТ." на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.25р. у справі №902/1055/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 07.10.25р. та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.11.25р. у справі №902/1055/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №902/1055/25 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "26" січня 2026 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.