79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"14" січня 2026 р. Справа №907/896/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Желік М.Б.
суддів Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Реал Уж» від 25.06.2025 (вх. №01-05/1986/25 від 27.06.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.04.2025 (повне рішення складено 05.06.2025, суддя Мірошниченко Д.Є.)
у справі №907/896/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Реал Уж», м. Ужгород
до відповідача-1 Акціонерного товариства “Комерційний інвестиційний банк», м.Ужгород
та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро ліс трейд», м.Ужгород
про визнання припиненими зобов'язання за договором кредитної лінії
за участю представників сторін:
від позивача: Харицька А.М. (поза межами приміщення суду)
від відповідача 1: Мікрюков С.В. (поза межами приміщення суду)
Учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.04.2025 у справі №907/896/24 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.04.2025 у справі №907/896/24 та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задоволити повністю; стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.
Відповідно до звіту автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме для надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4542,00 грн.
21.07.2025 представник скаржника через систему “Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків (вх. № 01-04/5626/25) до якої долучив докази сплати судового збору в розмірі 4542,00 грн. Зарахування сплаченого судового збору до спеціального фонду державного бюджету підтверджується випискою, сформованою в Автоматизованій системі документообігу суду 18.07.2025.
11.08.2025 ухвалою Західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Реал Уж» від 25.06.2025 (вх. №01-05/1986/25 від 30.06.2025) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.04.2025 у справі №907/896/24; призначено розгляд справи на 10.09.2025; встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 05.09.2025; витребувано матеріали справи №907/896/24 в Господарського суду Закарпатської області.
Представник позивача подав через систему “Електронний суд» клопотання (вх. № 01-04/6339/25) про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2025 задоволено.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Желіка М.Б. з 09.09.2025 по 10.09.2025 у відпустці, змінено дату та час судового засідання та призначено розгляд справи на 01.10.2025 о 10 год. 40 хв.
02.09.2025 представник АТ “Комерційний інвестиційний банк» через систему “Електронний суд» подав відзив (вх.№ 01-04/6741/25) на апеляційну скаргу, в якому просить суд вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Представник відповідача - 1 подав через систему “Електронний суд» клопотання (вх. №01-04/6713/25) про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 задоволено.
08.09.2025 представник ТОВ “Євро Ліс Трейд» через систему “Електронний суд» подав відзив (вх.№ 01-04/6854/25) на апеляційну скаргу, в якому просить суд вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Представник позивача подала через систему “Електронний суд» клопотання (вх. №01-04/6895/25) про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 задоволено.
29.09.2025 ухвалою Західного апеляційного господарського суду у зв'язку із перебуванням головуючого судді Желіка М.Б. з 30.09.2025 по 01.10.2025 у відпустці, змінено дату та час судового засідання та призначено розгляд справи на 22.10.2025 о 11 год. 15 хв.
21.10.2025 представник позивача подав через систему “Електронний суд» клопотання (вх. №01-04/8029/25) про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.
22.10.2025 ухвалою Західного апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.
26.11.2025 представник позивача подала через систему “Електронний суд» письмові пояснення (вх. №01-04/8924/25 та №01-04/8925/25) на поданні відповідачем 1 та 2 відзиви на апеляційну скаргу.
Представник позивача подала через систему “Електронний суд» клопотання (вх. №01-04/3471/25 від 26.11.2025) про призначення земельно-технічної експертизи у справі, в якому просить витребувати у АТ “Комерційний інвестиційний банк» правовстановлювальну та технічну документацію із землеустрою на земельні ділянки, які підлягають експертному дослідженню. Проведення оціночно-земельної експертизи доручити Київському науково-досліднинському інституту судових експертиз.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.
22.12.2025 представник АТ “Комерційний інвестиційний банк» подала через систему “Електронний суд» (вх.№ 01-04/9692/25) заперечення на клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, в якому просила відмовити у задоволенні поданого клопотання.
Колегія суддів розглянувши подане клопотання позивача про призначення земельно-технічної експертизи та заслухавши думку присутніх у судовому засіданні представників сторін зазначає про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Здійснивши аналіз вказаних положень, слід здійснити висновок, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, або коли наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять докази, з яких можливо встановити обставини, що входять до предмету дослідження у даній справі. Наявність вищевказаних доказів дає можливість суду вирішити спір по суті без призначення судової експертизи, задовольнивши позов повністю чи частково, або ж відмовивши у задоволенні позову.
Натомість, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, без яких неможливо встановити обставини справи, тобто, у тому разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Однак, у даному випадку, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, апеляційним господарським судом не встановлено необхідності у призначенні судової експертизи.
Представник позивача подала через систему “Електронний суд» клопотання (вх..№ 01-04/69/26) про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2026 задоволено.
В судове засідання 14.01.2026 позивач та відповідач 1 участь уповноважених представників забезпечили, які надали свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесені постанови. Відповідач 2 участі уповноваженого представника не забезпечив, причин неможливості забезпечити участь під час розгляду апеляційної скарги не надав. Докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про його поінформованість щодо розгляду апеляційної скарги у межах даної справи в суді апеляційної інстанції.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Статтею 43 ГПК України встановлений обов'язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України»).
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, учасники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача 2 за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.04.2025 в цій справі скасуванню, з огляду на наступне.
Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст вимог та рішення суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Реал Уж» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Акціонерного товариства “Комерційний інвестиційний банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд» про визнання припиненими зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд» перед Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк» за договором кредитної лінії № 02-1/3л-65-17 від 15.12.2017.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі місцевий господарський суд виснував наступне:
- наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов для реалізації встановленого вказаними вище нормами прав. Не кожен позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові необхідно відмовити.
- підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
- оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.
- заявляючи позовні вимоги про визнання припиненими зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд» перед Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк» за договором кредитної лінії № 02-1/3л-65-17 від 15.12.2017, позивач фактично посилається на імовірність втрати власного нерухомого майна (переданого йому Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд» за актом приймання-передачі від 17.11.2018 як внесок засновника до статутного капіталу), внаслідок невизнання Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк» припиненими таких кредитних зобов'язань, про що свідчить ініційований останнім (банком) судовий спір у справі № 907/560/21.
- cаме у цьому позивач вбачає свою заінтересованість у визнанні припиненими зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд» перед Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк» за договором кредитної лінії № 02-1/3л-65-17 від 15.12.2017.
- водночас суд висновує, що заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.
- позивач не є стороною кредитного договору, зобов'язання позичальника (відповідача-2) за яким просить визнати припиненими перед кредитором (відповідачем-1), (2) звернувся за захистом не порушеного права, а своїх інтересів щодо переданого Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд» як внесок засновника до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “Реал Уж» нерухомого майна за актом приймання-передачі нерухомого майна від 17.11.2018, (3) який (акт приймання-передачі), в свою чергу, є предметом оспорення Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк» в межах господарської справи № 907/560/21.
- самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення та/або виконання, або ж невиконання правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці останні не доведуть, що цими діями порушуються їхні права.
- в провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа № 907/560/21 за позовом Акціонерного товариства “Комерційний інвестиційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Реал Уж» про визнання недійсним акта приймання-передачі та скасування рішення про державну реєстрацію. При цьому, як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю “Реал Уж», свою позицію у справі №907/560/21 Акціонерне товариство “Комерційний інвестиційний банк» аргументує тим, що оскаржуваний акт вчинений сторонами на шкоду кредитора, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд» має перед останнім грошові зобов'язання за кредитним договором.
- таким чином, на підставі аналізу обставин, встановлених у даній справі, суд дійшов висновку, що позивач використовуючи правовий інструментарій шляхом ініціювання судового спору у справі № 907/896/24, звернувся із позовом про визнання припиненими зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд» (відповідача-2) перед Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк» (відповідачем-1) за договором кредитної лінії № 02-1/3л-65-17 від 15.12.2017 не для захисту власного права (інтересу) саме у правовідносинах, пов'язаних з виконанням вказаного кредитного договору (стороною якого позивач не є), а виключно для встановлення обставин, які можуть мати преюдиційне значення під час розгляду судом справи № 907/560/21 в частині встановлення наявності або ж відсутності ознак фраудаторного правочину за наслідком вчинення акта приймання-передачі нерухомого майна від 17.11.2018, оспорюваного у зазначеній судовій справі.
- наведене вище унеможливлює висновок суду про доведеність позивачем в межах розгляду спору у цій справі № 907/896/24 порушення відповідачами права (інтересу) позивача за правовідносинами, пов'язаними з виконанням/припиненням зобов'язань за договором кредитної лінії № 02-1/3л-65-17 від 15.12.2017.
- за таких обставин, відсутність порушеного права (інтересу) позивача є достатньою та самостійною підставою для відмови у позові у цій справі.
- судом враховується, що висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18, не є релевантними до правовідносин, пов'язаних з виконанням кредитного договору внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки такі висновки стосувалися питання щодо реалізації кредитором виключно позасудового врегулювання свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки.
- натомість, за встановленими судом обставинами, у справі № 907/603/19 не відбувалося позасудового врегулювання, а право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2124455600:06:004:0237 та 2124455600:06:004:0238 було зареєстровано за Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк» саме на підставі рішення суду від 18.12.2019 у зазначеній справі, що свідчить про неподібність правовідносин зі справою № 761/36873/18, на висновки Великої Палати Верховного Суду у якій посилається позивач.
Узагальнені доводи апелянта, позиція інших сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Реал Уж» не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, зазначає, що оскаржене рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи, неправильною оцінкою наданих доказів і встановлених юридичних фактів, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підтвердження чого зазначає наступне:
- судовому захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. І як вбачається із матеріалів справи, 17.11.2018 між ТОВ “Євро Ліс Трейд» та ТОВ “Реал Уж» підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, як внесок засновника до статутного капіталу, відповідно до якого скражнику перейшло право власності на частину адмінбудівлі, загальною площею 844,2 кв.м., яке знаходиться за адресою м.Ужгород, вул. Фединця Олександра, 7/1.
- станом на час розгляду цієї справи в провадженні Господарського суду Закарпатської області знаходиться справа за позовом АТ “Комерційний інвестиційний банк» до ТОВ “Євро Ліс Трейд» та ТОВ “Реал Уж» про визнання недійсним вказаного акту приймання-передачі та скасування рішення про державну реєстрацію права власності. (справа № 907/560/21). Підставою позовних вимог у цій справі є те, що оскаржуваний акт вчинено сторонами на шкоду кредиторами, оскільки в момент його укладення ТОВ “Євро Ліс Трейд» мало невиконані зобов'язання перед АТ “Комерційний інвестиційний банк».
- однак, на думку скаржника вимоги банку в повному обсязі були задоволеними в результаті реалізації іпотечного майна, що вбачається із акту оцінки майна, а відтак зобов'язання ТОВ “Євро Ліс Трейд» за кредитним договором є припиненим.
- вказані обставини підтверджують, що станом на час звернення існує значна ймовірність втрати власного нерухомого майна, що викликано діями третіх осіб, і може в свою чергу призвести до значних фінансових збитків заявника, оскільки майно внесене до статутного капіталу позивача відповідачем відіграє значну роль у забезпеченні матеріальної стабільності ТОВ “Реал Уж».
- незважаючи на те, що позивач не є стороною кредитного договору, однак наслідки його існування чи припинення безпосередньо впливають на права та інтереси позивача, а отже останній має законний інтерес у встановленні юридичного факту припинення вказаних зобов'язань між відповідачами, який слугує підставою для обґрунтування добросовісності набуття позивачем майна.
- на підтвердження обрання позивачем належного способу захисту прав вказує на правові висновки суду касаційної інстанції викладені у постанові ВП ВС від 19.10.2022 у справі №910/14224/20 та зазначає, що визнання припиненими зобов'язань боржника перед кредиторами за кредитним договором є ефективним способом захисту інтересу боржника в правовій визначеності, якщо боржник належним чином виконав зобов'язання за кредитним договором, але кредитор не визнає такого виконання.
- у цій справі позивач просить встановити факт припинення самого зобов'язання, тобто вирішити питання щодо його відсутності, що є юридично значимим фактом для розгляду справи №907/560/21, оскільки банк використовує його як підставу для вимоги про скасування державної реєстрації права власності ТОВ “Реал Уж».
- твердження місцевого господарського суду про відсутність преюдиційного значення є юридично помилковим, оскільки повністю ігнорує тісний причиново-наслідковий зв'язок між результатами розгляду справи №907/896/24 та правовою позицією сторін у справі №907/560/21. Більше того, встановлення у цій справі факт припинення кредитного зобов'язання позбавить банк підстав для доведення фраудаторності акту приймання-передачі у справі № 907/560/21, а отже безпосередньо вплине на правову оцінку спірного правочину.
- в порушення норм процесуального права судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення судового засідання, чим порушено його право на участь у розгляді справи та на належне представництво у судовому процесі.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги представник АТ “Комерційний інвестиційний банк» у відзиві на апеляційну скаргу зазначив наступне:
- заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється у тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Натомість, позивач фактично посилається на імовірність втрати власного нерухомого майна в результаті невизнання банком - відповідачем 1 припиненими таких кредитних зобов'язань, про що свідчить ініційований ним спір у справі №907/560/21.
- встановлена відсутність порушеного права та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові. Натомість, позивач очевидного та безумовного правового зв'язку із сторонами спору або безпосередньо договором кредитної лінії, як особа, яка вважає, що його право порушено - не довів.
- договір кредитної лінії №02-1/3л-65-17 від 15.12.2017 не зачіпає безпосередньо права та обов'язки такої особи, жодна частина договору не містить посилань і застережень, а також висновків щодо прав або обов'язків позивача. Відповідно, позивач (який не є боржником у вказаному зобов'язанні) не вправі заявляти про правову визначеність у справі, з огляду на що правові висновки викладені у постанові ВП ВС у справі 910/14224/20 від 19.10.2022 є нерелевантними до вказаних правовідносин.
- натомість трактування висновків об'єднаної палати Верховного Суду викладених у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 свідчить про їх довільне тлумачення позивачем, і відповідно про безпідставність вказаних тверджень.
- з відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що адвокат Божко Д.О. не приймала жодної участі у судових засіданнях по справі № 904/4890/21 (904/6711/21), не подавала жодних процесуальних документів. Вказане свідчить про те, що клопотання позивача з підстав неможливості її участі в судовому засіданні призначеному на 10.04.2025, з огляду на зайнятість в іншому судовому засіданні, а саме у справі № 904/4890/21 (904/6711/21) є безпідставним, поданим з метою затягування розгляду справи а відтак визнається зловживанням своїми процесуальними правами.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги ТОВ “Євро Ліс Трейд» у відзиві навів наступні доводи на їх спростування:
- відповідач 2 підтверджує, що залишок заборгованості по договору кредитної лінії №02-1/3л-65-17 від 15.12.2017 та рішенню Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/603/19 становить 4 660 747,49 грн. Зобов'язання є дійсними та не припиненими.
- ТОВ “Євро Ліс Трейд» не звертався до суду із позовом у справі № 907/768/24, натомість вказує, що такий поданий особою не уповноваженою на здійснення відповідних дій. А тому, після встановлення вказаних обставин відповідач 2 подав заяву про відмову від позову, що не дає підстав стверджувати про суперечливу поведінку сторони.
- позивач звернувся до господарського суду в цій справі не для захисту власного права (інтересу), а виключно з метою встановлення відповідних фактів, які б могли мати преюдиційне значення під час розгляду іншої справи в частині встановлення наявності або ж відсутності ознак фраудаторності правочину за наслідком укладення акту приймання-передачі нерухомого майна від 17.11.2018, що оспорюється у межах справи № 907/560/21.
- відповідно, позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачами прав чи інтересів за правовідносинами, які пов'язанні з укладенням чи виконанням умов кредитного договору від 15.12.2017.
- скаржником у апеляційній скарзі не наведено жодних положень норм процесуального чи матеріального права, що були на його думку порушеними судом при прийнятті оскарженого рішення, а відповідно підстав для його скасування.
Фактичні обставини справи вірно встановленні місцевим господарським судом
15.12.2017 між Публічним акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство “Комерційний інвестиційний банк»), як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд» як позичальником, укладено договір кредитної лінії № 02-1/3л-65-17.
За умовами пункту 1.1 договору кредиту кредитор відкриває позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 5 500 000,00 грн зі сплатою 18 % річних на строк з 15.12.2017 до 14.12.2018.
В забезпечення договору кредиту між сторонами укладено договір іпотеки від 31.01.2018, який забезпечує виконання зобов'язань, що випливають з договору кредиту та в якості предмета іпотеки передано земельну ділянку площею 1,2210 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Дубове, вул. І.Франка (вул. Досарма), земельна ділянка 70 (сімдесят). Кадастровий номер земельної ділянки 2124455600:06:004:0038, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 376021821244.
Земельна ділянка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 29.08.2017 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Парамоновим О.В., за реєстраційним номером 393. Право власності на земельну ділянку, щодо якого укладено договір іпотеки, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.08.2017, номер запису про право власності - 22083408.
В подальшому, шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки 2124455600:06:004:0038 було утворено дві земельні ділянки за кадастровим номером 2124455600:06:004:0237 площею 0,065 га за адресою: Закарпатська обл., Тячівський р-н, смт Дубове, вул. І.Франка (вул. Досарма), земельна ділянка 70А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1549914921244 та за кадастровим номером 2124455600:06:004:0238 площею 1,156 га за адресою: Закарпатська обл., Тячівський р-н, смт Дубове, вул. І.Франка (вул. Досарма), земельна ділянка 70, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15498645212244.
Свої зобов'язання за договором кредиту Акціонерне товариство “Комерційний інвестиційний банк» виконало повністю, зокрема у відповідності до пункту 1.1 договору кредиту кредитор відкрив позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 5 500 000,00 грн зі сплатою 18 % річних на строк з 15.12.2017 до 14.12.2018.
Водночас, у порушення умов договору кредиту Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд» не виконало свої зобов'язання в частині повернення коштів, та сплати відсотків за користування ними, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість в сумі 7 028 434,07 грн., що встановлено рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14.01.2019 у справі № 907/472/18, яке набрало законної сили 07.02.2019.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2019 у справі № 907/603/19, яке набрало законної сили 13.01.2020, позовні вимоги Акціонерного товариства “Комерційний інвестиційний банк» задоволено та звернуто стягнення на земельну ділянку кадастровий номер 2124455600:06:004:0237 площею 0,065 га за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Дубове, вул. І.Франка (вул. Досарма), земельна ділянка 70А (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1549914921244) шляхом визнання права власності на зазначене майно за Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк» за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; звернуто стягнення на земельну ділянку кадастровий номер 2124455600:06:004:0238 площею 1,156 га за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт Дубове, вул. І.Франка (вул. Досарма), земельна ділянка 70 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15498645212244) шляхом визнання права власності на зазначене майно за Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк» за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
В силу частини 4 статті 75 ГПК України встановленні обставини є преюдиційними при вирішенні цього спору та не потребують повторного доведення.
17.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Реал Уж» підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, як внесок засновника до статутного капіталу, серія та номер: бн, виданий 17.11.2018, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд» та Товариство з обмеженою відповідальністю “Реал Уж», за умовами якого до Товариства з обмеженою відповідальністю “Реал Уж» перейшло право власності на частину адмінбудівлі, загальна площа (кв.м): 844,2, яка знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Фединця Олександра, буд. 7, приміщення 1.
Вказані обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 398572630 від 09.10.2024.
Судом також встановлено, що станом на час розгляду справи № 907/896/24 зазначений вище акт приймання-передачі нерухомого майна є предметом оспорення у судовому порядку у Господарському суді Закарпатської області по справі № 907/560/21 за позовом Акціонерного товариства “Комерційний інвестиційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Реал Уж» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд», за участю приватного нотаріуса Венгер Ольги Анатоліївни, як третьої особи на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору про визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності на частину вказаної адмінбудівлі та скасування реєстраційного запису приватного Ужгородського районного нотаріального округу Венгер О.А. про право власності № 29000894 від 17.11.2018 на частину цієї адмінбудівлі.
Розгляд справи № 907/560/21 зупинено ухвалою Господарського суду Закарпатської області до моменту вирішення справи № 907/896/24.
Позивач, наголошуючи на обставинах задоволення Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк» в повному обсязі своїх вимог кредитора за рахунок реалізованого майна (з посиланням на звіт № 726 про експертну грошову оцінку земельних ділянок від 21.08.2024), зазначає про припинення кредитних зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд» перед Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк».
Oбґрунтовуючи порушення свого права (інтересу) у цій справі (№907/896/24) із наявністю підстав для застосування такого способу захисту при виконанні договірних зобов'язань як визнання припиненими зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором, Товариство з обмеженою відповідальністю “Реал Уж» посилається на те, що на сьогодні існує значна ймовірність втрати власного нерухомого майна, що викликано діями третіх осіб.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Суб'єктивне цивільне право є мірою можливої поведінки у правовідносинах, в яких існує уповноважена і зобов'язана сторона. Суб'єктивні права встановлюються правовими нормами, їх особливістю є здатність вимагати від зобов'язаної сторони певної міри поведінки, у тому числі, з використанням примусу держави.
Поняття охоронюваного законом інтересу в логічно-смисловому зв'язку з поняттям суб'єктивного права визначено в Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Безпосереднє згадування в нормах права інтересів особи як об'єкта правового захисту в певній мірі прирівнює їх до суб'єктивних прав. Тобто законні інтереси, які не опосередковані правовими нормами, можна розглядати як доправову категорію, у якій інтерес передує правам та обов'язкам, тобто виступає як “суб'єктивне право, що може виникнути у майбутньому».
Розмежовуючи поняття прав та інтересів, Конституційний Суд України в Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 зазначив, що і суб'єктивне право, і пов'язаний з ним інтерес є дозволами. Але перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: “Дозволено все, що передбачено у законі», а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: “Дозволено все, що не забороняється законом». Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб'єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов'язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення в межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб'єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.
Одним з таких законних інтересів є інтерес до правової визначеності у відносинах у суспільстві для знання та розуміння своїх прав й обов'язків, а також передбачуваності наслідків своїх дій чи бездіяльності.
Якщо дії або бездіяльність інших осіб створюють для особи правову невизначеність щодо її прав і обов'язків у відносинах із цими особами, така особа може звернутись до суду для захисту свого інтересу у правовій визначеності у відносинах із цими особами.
Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно із частиною другою статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Такі права та законні інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу.
Отже, розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).
Особливість спорів про захист інтересу у правовій визначеності при виконанні договірних зобов'язань полягає в тому, що позивач просить суд підтвердити (визнати) існуючий стан прав і обов'язків у договірних відносинах з іншою стороною для правової визначеності сторін договору в цих відносинах, однакового розуміння ними своїх прав та обов'язків за цим договором.
Саме цим спори про захист інтересу у правовій визначеності при виконанні договірних зобов'язань відрізняються від спорів про зміну, припинення правовідносин (наприклад, зміну, розірвання договору), коли договірні відносини між сторонами змінюються або припиняються внаслідок судового рішення.
Одним зі способів захисту, який передбачений частиною другою статті 16 ЦК України, є визнання права. Норми частини другої статті 20 ГК України визначають такі способи захисту, як визнання наявності або відсутності прав.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Отже, зобов'язання містить дві нерозривно поєднані складові - обов'язок боржника вчинити дію або утриматись від її вчинення та право кредитора вимагати виконання цього від боржника.
Виходячи з наведеного способами захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов'язань можуть бути: 1) визнання права позивача; 2) визнання відсутнім (припиненим) обов'язку позивача; 3) визнання відсутнім (припиненим) права вимоги відповідача.
Схожі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 21.11.2012 у справі № 6-134цс12 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.
Водночас застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Також слід ураховувати, що наведені вище способи захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов'язань будуть належними лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. Зокрема, у таких випадках: кредитор у правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право в межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов'язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц).
У разі якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора або кореспондуючого обов'язку боржника не є належним способом захисту.
У справі, яка розглядається, позивач обрав спосіб захисту у вигляді визнання судом припиненими зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро ліс трейд» перед Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк» за договором кредитної лінії № 02-1/3л-65-17 від 15.12.2017, тобто визнання припиненими зобов'язань між відповідачем 1 та відповідачем 2, які виникли на підставі укладеного між ними договору.
Судова колегія зауважує, що позивач - ТОВ “Реал Уж» не є стороною договору кредитної лінії № 02-1/3л-65-17 від 15.12.2017, а також стороною договору іпотеки, який укладений в забезпечення виконання умов договору кредиту, що також укладений між відповідачами.
При цьому, позивач обґрунтовуючи свою заінтересованість у визнанні припиненими зобов'язань, що виникли між відповідачами за договором кредитної лінії зазначає про імовірність втрати власного нерухомого майна, а саме частини адмінбудівлі, загальна площа (кв.м): 844,2, яка знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Фединця Олександра, буд. 7, приміщення 1, яке передано відповідачем - 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро ліс трейд» за актом приймання-передачі від 17.11.2018 як внесок засновника до статутного капіталу позивача.
Обставини реєстрації об'єкту вказаного нерухомого майна за позивачем підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 398572630 від 09.10.2024.
Факт невизнання відповідачем 1 припиненими кредитних зобов'язань позивач підтверджує ініційованим банком судовий спір у справі № 907/560/21 за позовом Акціонерного товариства “Комерційний інвестиційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Реал Уж» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро ліс трейд», за участю приватного нотаріуса Венгер Ольги Анатоліївни, як третьої особи на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору про визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності на частину вказаної адмінбудівлі та скасування реєстраційного запису приватного Ужгородського районного нотаріального округу Венгер О.А. про право власності № 29000894 від 17.11.2018 на частину цієї адмінбудівлі.
За доводами позивача, у разі задоволення позову у даній справі, право володіння нерухомим майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Реал Уж» буде не порушеним, оскільки буде встановлено відсутність підстав для визнання фраудаторним правочину, а саме акту приймання-передачі нерухомого майна від 17.11.2018 серія та номер: бн, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро Ліс Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Реал Уж».
Розгляд справи № 907/560/21 зупинено ухвалою Господарського суду Закарпатської області до моменту вирішення справи № 907/896/24.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке зазначається ним у позовній заяві крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин, яким позивач обґрунтовує заявлені вимоги, погоджуючись із висновками місцевого господарського суду, судова колегія зазначає, що самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення та/або виконання, або ж невиконання правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці останні не доведуть, що цими діями порушуються їхні права.
Враховуючи конкретні обставини цієї справи судова колегія виснує, що позивач використовуючи правовий інструментарій шляхом ініціювання судового спору у справі № 907/896/24, звернувся із позовом про визнання припиненими зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро ліс трейд» (відповідача-2) перед Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк» (відповідачем-1) за договором кредитної лінії № 02-1/3л-65-17 від 15.12.2017 не для захисту власного права (інтересу) саме у правовідносинах, пов'язаних з виконанням вказаного кредитного договору (стороною якого позивач не є), а виключно для встановлення обставин, які можуть мати преюдиційне значення під час розгляду судом справи № 907/560/21 в частині встановлення наявності або ж відсутності ознак фраудаторного правочину за наслідком вчинення акта приймання-передачі нерухомого майна від 17.11.2018, оспорюваного у зазначеній судовій справі.
Наведене вище унеможливлює висновок суду про доведеність позивачем в межах розгляду спору у цій справі № 907/896/24 порушення відповідачами права (інтересу) позивача за правовідносинами, пов'язаними з виконанням/припиненням зобов'язань за договором кредитної лінії № 02-1/3л-65-17 від 15.12.2017.
За таких обставин, відсутність порушеного права (інтересу) позивача є достатньою та самостійною підставою для відмови у позові у цій справі, що вірно встановлено місцевим господарським судом, натомість доводи скаржника не визнаються достатньою підставою для скасування чи зміни цих висновків.
Окрім того, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що скаржник у позові та апеляційній скарзі просить встановити факт припинення кредитного зобов'язання, що є юридично значущим фактом для розгляду справи № 907/560/21, з огляду на що зазначає, застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.
У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника не є належним способом захисту.
В цьому контексті, слід вказати, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2019 у справі № 907/603/19 (дата набрання законної сили 13.01.2020) позов Акціонерного товариства “Комерційний інвестиційний банк» задоволено повністю:
- звернуто стягнення на земельну ділянку кадастровий номер 2124455600:06:004:0237 площею 0,065 га Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1549914921244 згідно договору іпотеки від 31.01.2018 за №140, в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ “Євро ліс трейд» за договором кредитної лінії № 02-1/Зл-65-17 від 15.12.2017 у розмірі 7 707 838,49 шляхом визнання права власності на зазначене майно акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк» (88000, м. Ужгород, вул. Гойди, буд. 8, код ЄДРПОУ 19355562) за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
- звернуто стягнення на земельну ділянку кадастровий номер 2124455600:06:004:0238 площею 1,156 га. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15498645212244 згідно договору іпотеки від 31.01.2018 за №140, в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ “Євро ліс трейд» за договором кредитної лінії № 02-1/Зл-65-17 від 15.12.2017у розмірі 7 707 838,49 (Сім мільйонів сімсот сім тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 49 копійок) шляхом визнання права власності на зазначене майно акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк» (88000, м. Ужгород, вул. Гойди, буд. 8, код ЄДРПОУ 19355562) за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Розмір заборгованості ТОВ “Євро ліс трейд» перед АТ “Комерційний інвестиційний банк» за договором кредитної лінії №02-1/3л-65-17 від 15.12.2017 встановлено рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14.01.2019 у справі № 907/472/18 (дата набрання законної сили 07.02.2019) та не заперечувався відповідачем 1 - ТОВ “Євро ліс трейд» під час розгляду цієї справи.
Відповідно, за встановлених фактичних обставин, а саме реалізації кредитором - відповідачем 1 - АТ “Комерційний інвестиційний банк» права на звернення до суду з позовом щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, і вирішення судом відповідних спорів, звернення з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника не є належним способом захисту.
Щодо визначення подібності правовідносин судова колегія звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16 ; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7, пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
З врахуванням зазначеного, суд визнає необґрунтованими посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 в частині доводів щодо припинення зобов'язань за кредитним договором внаслідок реалізації кредитором свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки такі не є релевантними до правовідносин, пов'язаних з виконанням кредитного договору внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки, бо стосувалися питання щодо реалізації кредитором виключно позасудового врегулювання свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Загальні висновки суду апеляційної інстанції
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у цьому рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження доказами, які містяться в матеріалах справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.04.2025 скасуванню.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги судовий збір покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1 В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Реал Уж» від 25.06.2025 (вх. №01-05/1986/25 від 30.06.2025) - відмовити.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.04.2025 у справі №907/896/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повна постанова складена 26.01.2026.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.