Іменем України
27 січня 2026 року
м. Харків
справа № 629/610/18
провадження № 22-ц/818/1018/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Тичкової О.Ю.,
суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.,
учасники справи:
позивач -Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справив приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Балла Владислава Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 березня 2018 року в складі судді Смірнової Н.А.,-
В лютому 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» ( надалі Банк) звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 30.05.2011 року у розмірі 83658,95 грн та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 30.05.2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 6000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В порушення умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, в зв'язку з чим станом на 03.01.2018 року виникла заборгованість зі сплати кредитних зобов'язань у розмірі 83658 гривень 95 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 53901 гривня 85 копійок; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 11154 гривні 16 копійок; пені у розмірі 14142 гривні 99 копійок; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) у розмірі 500 гривень; штраф (процентна частина) у розмірі 3959 гривень 95 копійок. Відповідачу направлялася претензія, щодо вимог погашення суми заборгованості за кредитом, яка залишилася без уваги. В зв'язку з чим просить стягнути з відповідача по справі заборгованість за кредитом у розмірі 83658 гривень 95 копійок, а також судові витрати у розмірі 1762 гривні.
Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 березня 2018 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»- задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 83658,95 грн та 1762 грн витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 , через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд першої інстанції виніс рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не було достатньо повно досліджено докази та дійсні обставини справи, що мають значення для справи та ухвалено необґрунтоване, не законне судове рішення. Просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ КВ «ПриватБанк» залишити без задоволенні у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з наданих Банком документів тільки Анкета-заява містить підпис відповідача. Водночас, анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в указаній заяві відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, зазначення суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту та інших істотних умов. Крім того надана позивачем Анкети-заяви, яка має первісний характер а Тарифи та Умови є похідними документами і можуть бути застосовані лише в частині, релевантній правовідносинам, що склалися. З анкети-заяви вбачається, що правовідносини між Відповідачем та Позивачем регулюються змістом лише Заяви та вказана Анкета-Заява є лише опитувальником, яка містить лише дані клієнта. Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Більш того, зміни до такого договору (умови та тарифи АТ КБ "Приватбанку"), Позивач вносить самостійно. Наданий до суду витяг з тарифів також не містить підпису відповідача. Відтак позивачем не доведено, що саме наявні в матеріалах справи Витяг з Умов та Правил та Тарифів розумів Відповідач при укладені кредитного договору і що він ознайомлювався з ним підписуючи анкету-заяву.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволеню, виходячи з наступного.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 30.05.2011 ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 30.05.2011 року, в якій просила відкрити поточний рахунок у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму 5000 грн. Положеннями Анкети-заяви визначено, що підписана ним заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг. Також відповідач зобов'язався зі змінами знайомитися самостійно на офіційному сайті, про що свідчить копія анкети-заяви. (а.с.9)
Анкета-заява містить паспортні та анкетні дані відповідача, водночас, в анкеті відсутні дані про строк кредитування, наслідки порушення умов кредитування, тощо.
Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням платіжної кредитної картки «Кредитка Універсальна», яка підписана відповідачем, пільговий період становить до 55 днів, базова процентна ставка -2,5% на місяць. (а.с10)
Позивачем до суду надано розрахунки заборгованості станом на 26.04.2015 року та 03.01.2018 року. Зі змісту останнього розрахунку вбачається що станом на 03.01.2018 за ОСОБА_1 , обліковується заборгованість за наданим кредитом у розмірі 83658,95 грн, що складається з 53901,85 грн, - заборгованості за тілом кредиту, 11154,16 грн, - заборгованості за відсотками, 14142,99 грн заборгованості за пенею, 4459,95 за судовими штрафами. (а.с. 5-8).
До позовної заяви Банком долучено Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»(а.с.11), Витяг з «Умови і правила надання банківських послуг» (надалі Умови (а.с.12-26)).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
За змістом статті 1056-1ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
У постанові Великої палати ВС від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка є релевантною стосовно порядку укладання договору кредиту було зазначено наступну правову позицію щодо належного стандарту доведення факту узгодження Умов та правил банківських послуг: « З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником » .
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Із наданих позивачем доказів тільки Анкета-заява та довідк про умови кредитування з використанням платіжної кредитної картки «Кредитка Універсальна» містить підпис відповідача. Проте зазначена анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в указаній заяві відсутні будь-які дані стосовно розміру кредиту, строку його кредиту, та інших істотних умов договору .
Крім того, матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято Банком за заявою відповідача, яка картка йому була видана, а також доказів про перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача.
За відсутності доказів про розмір наданого кредиту колегія суддів позбавлена законної можливості зробити висновок про належність, достовірність та достатність наведеного у позові розрахунку.
У матеріалах справи також у формі додатків до Умов наявні копія Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» тарифів, в яких викладені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, санкції за порушення зобов'язань, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, які мають бути підписані споживачем. (а.с. 11-26 зворот).
Однак всупереч визначеного у ст. ст. 12, 81 ЦПК України процесуального обов'язку позивач не надав до суду належних і допустимих доказів про те, що вказані документи були підписані відповідачем, а наведені з цього приводу доводи скарги належними і допустимими доказами також не підтверджені.
Отже відсутні підстави вважати, що наданий позивачем витяг з Умов за відсутності доказів, що відповідач з ними ознайомився при підписанні Анкети-заяви є достатнім доказом укладення договору кредиту на тих умовах, які там зазначені. Доводи скарги щодо нерелевантності цієї правової позиції є безпідставними виходячи з наведених вище мотивів.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості без його узгодження з іншою стороною є одностороннім документом, у справі відсутні докази, що цей розрахунок ґрунтується на реальних банківських операціях відповідача. Такий стандарт доказування є доречним лише у разі доведеності бухгалтерських даних про отримання відповідачем кредитних коштів, які позивач використовував у своєму розрахунку, а таких доказів позивач всупереч свого процесуального обов'язку вчасно до суду не надав.
З огляду на вищезазначене судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про недоведеність позовних вимог. Під час розгляду справи суд неповно встановив обставини у справі та зробив помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до вимог частин 1 - 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 2114,40 грн. Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі з АТ КБ «ПриватБанк» на користь відповідача належить стягнути 2114,40 грн витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.376,381,382 - 384,389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Балла Владислава Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове.
У задоволені позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»» (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.Ю. Тичкова
Судді: О.В. Маміна
В.Б. Яцина