Окрема думка
22 січня 2026 року м. Кропивницький
справа № 404/10458/23
провадження № 22-ц/4809/107/26
судді Кропивницького апеляційного суду Письменного О.А. у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 28 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зняття арешту з нерухомого майна.
Рішенням Фортечного районного суду м. Кропивницького від 28 травня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зняття арешту з нерухомого майна.
22 січня 2026 року колегією суддів судової палати в цивільних справах постановою Кропивницького апеляційного суду в складі суддів Дьомич Л.М., Письменного О.А., Дуковського О.Л. рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 28 травня 2025 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі ст.375 ЦПК України вважаю за необхідне висловити окрему думку стосовно даного судового рішення.
Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги і залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд послався на те, що позивачкою до суду не наданого жодного доказу в межах яких виконавчих проваджень, чи інших зобов'язань накладено арешт, як і не надано доказів щодо боргових/кредитних зобов'язань спадкодавця за життя, чи тривають правовідносини, за наслідком яких накладався арешт. Тому, за висновком суду, накладення арешту по зобов'язанням ОСОБА_2 перед Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» є лише припущенням, що в силу частин п'ятої, шостої статті 81 ЦПК є недопустимим для прийняття за належне обґрунтування вимоги.
Іншими словами, суд дійшов висновку, що Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» є неналежним відповідачем в справі, оскільки відсутні докази, що пов'язують його з арештом майна ОСОБА_2 .
Не згодний з такою позицією апеляційного суду, виходячи з такого.
Судом було встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10 липня 2023 року виданого Фортечним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 258 (а.с.70).
ОСОБА_1 24 липня 2023 року звернулась до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиної С.С. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.67).
Відповідно до повідомлення про накладення заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, 20 червня 2001 року за вихідним номером 106, приватним нотаріусом Писаковською Ольгою Іванівною внесено заборону на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору застави № 1635 від 18 червня 2001 року (а.с.62).
Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 12 лютого 2008 року за № 6570726 реєстратором: Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області зареєстровано обтяження; підстава обтяження: повідомлення, 106, 20.06.2001, приватний нотаріус Писаковська, об'єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: інша причина відсутності коду; додаткові дані: архівний запис 128260-1493 від 21.06.2001 вх. 488, заявник ОСОБА_3 . Держнотархів (а.с.7).
На запит приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиної С.С. щодо надання інформації про погашення громадянином ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , кредитного договору від 12 червня 2001 року, Акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» надана відповідь, за яким, Національним Банком України № 130 від 27.11.2018 року «Про затвердження Правил застосування переліку документів, що утворюється в діяльності Національного банку та банків України» встановлено граничний строк зберігання кредитних справ, який становить 5 років. Таким чином, неможливо встановити, у зв'язку з чим накладалась заборона, чи відповідає дійсності запис в Державних реєстрах, оскільки в Акціонерному товаристві «Ощадбанк» відсутні копії повідомлень про накладення обтяжень чи договорів на підставі яких можливо було накладено заборону.
Згідно листа Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомлено, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Електронного архіву та ВП-спецрозділ у відділі на виконанні не перебували виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_2 , у зв'язку з чим державним виконавцем відділу не накладався арешт на нерухоме майно (а.с.40).
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази повною мірою підтверджують відсутність зв'язку арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 з Акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України».
Разом з тим, аналізуючи матеріали справи, достовірно неможливо заперечувати факт наявності зобов'язань ОСОБА_2 перед відповідачем Акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України», в забезпечення яких було арештовано нерухоме майно ОСОБА_2 .
Так, суд не звернув уваги, що на запит приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиної С.С. щодо надання інформації про погашення громадянином ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , кредитного договору від 12 червня 2001 року, Акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» надана відповідь щодо неможливості повідомити у зв'язку з чим накладалась заборона (а.с.6).
Інформацію про кредитний договір від 12 червня 2001 року, яку просив надати нотаріус, відповідач так і не надав.
Суд, обмежившись даним повідомленням, допустив легковажність щодо всебічного з'ясування обставин, та підтвердження їх доказами, оскільки факт наявності кредитного договору від 12.06.2021 між Акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_2 не був ні підтверджений, ні спростований.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується факт, що арешт нерухомого майна ОСОБА_2 було здійснено на підставі договору застави від 18 червня 2001 року (а.с.62).
Суд першої інстанції та апеляційний суд проігнорували вказаний доказ і не дали йому оцінку.
Суди, не звернули увагу, що до запиту приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиної С.С. щодо надання інформації про погашення громадянином ОСОБА_2 кредитного договору від 12 червня 2001 року, був доданий примірник Договору застави 1, 4 сторінки, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковсьою О.І. 15 червня 2001 року за реєстровим №1638 (а.с. 88).
Наявна інформація про існування договору застави, на підставі якого був накладений арешт, судами також проігнорована.
Враховуючи, що укладення кредитного договору ОСОБА_2 з АТ«Державний Ощадний банк України» датовано 12 червня 2001 року, цілком вірогідно, що договір застави від 18 червня 2001 року був укладений з метою забезпечення виконання кредитного договору.
Суди не звернули на це увагу і не перевірили даний факт.
Верховний Суд у своїй усталеній практиці неодноразово зазначав, що визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натоміть, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи. Відмова в позові з підстав неналежного відповідача є допустимою лише за умови, якщо суд до ухвалення рішення роз'яснив позивачу право на заміну такого відповідача, однак позивач цим правом не скористався.
Враховуючи неналежне з'ясування обставин справи, відсутні підстави вважати об'єктивними висновок про те, що накладення арешту по зобов'язанням ОСОБА_2 перед Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» є лише припущенням.
При цьому суд першої інстанції не сприяв позивачу у всебічному з'ясуванню обставин щодо арешту спірного майна і не роз'яснив право на заміну неналежного відповідача, відповідно ухвалив необґрунтоване рішення.
Апеляційний суд не врахував недоліки, допущені судом першої інстанції, та не усунув їх.
Суддя О.А.Письменний