Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/58/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Антипова І. Л.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Кабанова В. В.
22.01.2026 року. м.Кропивницький
Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Кабанова В.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 10.11.2025, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Постановою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 10.11.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп. Також стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 01.01.2025 о 09. год. 06 хв. По вул.. Вокзальній, 18/1 у м. Кропивницькому керував транспортним засобом «ЗАЗ 110557» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Фортечного районного суду міста Кропивницького від 10.11.2025, скасувати постанову суду, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Щодо поновлення строку зазначає, що під час винесення постанови в судовому засіданні присутнім не був, постанову суду отримав 18.12.2025.
Зазначає, що з 31.05.2025 до «окремого розпорядження» був відряджений до Королівства Норвегії, а з 15.09.2025 перебував у зоні безпосередньої участі у бойових діях та не мав доступу до засобів електронного зв'язку. Вважає, що строк пропущено з поважних причин.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав наступне.
Однією з ключових підстав, яка слугувала формальним приводом для складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП та постановки питання про нібито відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, була наявність, за твердженням інспектора поліції, «зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння» у ОСОБА_1 . Проте аналіз як наданих матеріалів справи, так і відеозапису з нагрудної бодікамери свідчить про безпідставність відповідної кваліфікації дій та відсутність фактичного обгрунтування для направлення особи на огляд.
Зокрема, у динаміці відеозапису з бодікамери чітко зафіксовано, що поведінка ОСОБА_1 була спокійною, мова - чіткою та послідовною, координація рухів - не порушена, пересування - стабільне, без ознак хитання або втрати орієнтації. Ці обставини не лише заперечують наявність стану алкогольного сп'яніння, але й виключають наявність у поліцейського об'єктивних підстав вважати, що особа перебуває у такому стані.
Однією з головних підстав, зазначених у протоколі, була «почервоніння обличчя» - ознака, яка взагалі відсутня у переліку, передбаченому чинною Інструкцією. Наявність цієї ознаки не створює законної підстави для огляду, а її застосування є проявом свавілля з боку інспектора. Водночас, твердження про запах алкоголю з порожнини рота не супроводжувалося жодною додатковою характеристикою.
Як наслідок, вимога інспектора поліції щодо проходження огляду була здійснена з порушенням процедури, передбаченої законом, та без законної підстави.
Суд, не надавши належної оцінки доводам захисту, без критично визнав належними та допустимими документи, складені з грубими процесуальними порушеннями: акт огляду, протокол, які були сформовані поза присутністю ОСОБА_1 без дотримання вимог Інструкції, без засвідчення часу і обставин їх оформлення, без вручення примірників.
Ці обставини, у сукупності з повною відсутністю об'єктивних зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, підтвердженою наявними відеоматеріалами, свідчать про те, що в суду першої інстанції не було жодних належних і допустимих доказів для висновку про наявність стану сп'яніння у ОСОБА_1 .
У матеріалах справи відсутні сертифікати на технічні засоби, не зафіксовано процесу їх застосування на відео, а права, гарантовані ст. 268 КУпАП, не були належним чином роз'яснені, що взагалі позбавляє протокол доказової сили.
Вважає, що суд першої інстанції проігнорував суттєві порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з боку інспектора патрульної поліції, на які прямо та чітко звертав увагу у своїх запереченнях ОСОБА_1 .
Відеозаписи, надані стороною обвинувачення, не містять жодного моменту пояснення Інспектором порядку проведення огляду чи вручення будь-яких технічних документів, як того прямо вимагає нормативно-правовий акт, обов'язковий до виконання.
Інспектор взагалі не складав акт огляду та направлення на медичний огляд у присутності ОСОБА_1 , а тим більше не видавав його примірник на руки, чим прямо порушив вимоги Інструкції та позбавив ОСОБА_1 можливості ознайомитись із змістом документа або оскаржити його вчасно.
Також, акти огляду та направлення на медичний огляд не містять ані зафіксованої пропозиції пройти огляд, ані підпису про відмову від такої пропозиції. А у акті огляду не зазначено часу його заповнення. Ці документи не мають процесуальної сили та не можуть вважатись допустимими доказами, оскільки оформлені поза межами процесуальної реальності та, вірогідно, - заднім числом. Оскільки номер та серія протоколу у направленні на медичний огляд явно вписана іншою ручкою та навіть написана іншим почерком.
З долученого до матеріалів справи направлення на огляд водія до медичного закладу, зазначено що інспектор взводу роти №3 УПП в Кіровоградській області лейтенант поліції Руслан Ладін - особу доставив на огляду у заклад здоров'я.
Однак з долученого відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, вбачається, що ОСОБА_1 нікуди не доставляли.
Більше того ОСОБА_1 сам неодноразово звертався до працівників поліції з проханням пройти огляд у лікарні, однак йому було відмовлено, оскільки уже складається протокол, що підтверджується відеозаписом зробленим на телефон.
В матеріалах справи відсутній відеозапис, де працівниками поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а також не зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також з відеозапису вбачається, що працівники поліції не дали ОСОБА_1 , направлення на проходження огляду до медичного закладу. ОСОБА_1 самостійно звернувся у лікарню для проходження огляду, але останньому відмовили у здійсненні такого огляду та пояснили, що для проходження огляду, працівники поліції повинні були надати направлення, але вони цього не зробили.
Також, матеріали не містять даних, що ОСОБА_1 , щодо якого у працівників поліції були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, був відсторонений від керування транспортним засобом, а його транспортний засіб затриманий відповідно до вимог ст.ст. 265-2, 266 КУпАП.
Незважаючи на наведене, суд першої інстанції жодним чином не надав належної оцінки цим грубим порушенням порядку проведення огляду. У тексті постанови відсутнє будь-яке мотивоване заперечення проти доводів ОСОБА_1 щодо недопустимості доказів, отриманих із порушенням процедури. Замість того, суд обмежився загальним посиланням на те, що у справі достатньо доказів, при цьому не вказавши жодного аналізу легітимності або допустимості конкретних доказів, зокрема акту огляду та направлення.
Щодо ігнорування судом першої інстанції клопотань ОСОБА_1 про залучення йому захисника для участі у судових засідання.
ОСОБА_1 являється військовослужбовцем. Водночас, з 31.05.2025 до «окремого розпорядження» я був відряджений до Королівства Норвегії (копія посвідчення про відрядження №275 від 30.05.2025), в подальшому з 15 вересня 2025 року я перебував у зоні безпосередньої участі у бойових діях у складі військової частини НОМЕР_2 , Збройних Сил України. Тому не міг самостійно укласти угоди із адвокатом, щоб отримати юридичну допомогу.
ОСОБА_1 із письмовими клопотаннями про залучення захисника з центру надання безоплатної вторинної правової допомоги, для його захисту звертався до суду і відповідні клопотання знаходяться у матеріалах справи).
Апеляційний суд дослідивши клопотання щодо підстав поновлення строку на апеляційне оскарження, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з'явився. Надіслав клопотання про розгляд поданої апеляційної скарги без його участі, у зв'язку з проходженням військової служби.
За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції при розгляді матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що судові засідання неодноразово переносилися за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності протягом року.
Апеляційний суд вважає характер процесуальної поведінки особи таким, що свідчить не про реалізацію права на захист, а про зловживання процесуальними правами направлену на затягування розгляду справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст.130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Необхідною умовою для застосування до порушників відповідальності, передбаченої вищевказаними статтями зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№210125 від 01.01.2025 (а.с.1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с-3); направлення на огляд водія т/з (а.с.2); відеозаписами, які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диск, доданими до протоколу в порядку ч. 2 ст. 266 КУпАП, якими підтверджується обставини адміністративного правопорушення викладені у протоколі серії ЕПР1№210125.
З переглянутого запису вбачається послідовність подій, які відбувались 01.01.2025 під час проходження процедури огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 . Факт керування транспортним засобом підтверджується матеріалами відеофіксації, Відеозапис містить відомості щодо складання постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі.
Посилання апелянта на незаконність дій працівників поліції не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та відеозаписом. Позиція апелянта, не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюються апеляційним судом як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення свідчила про те, що він не бажав використовувати надані йому права з метою ефективного захисту своїх інтересів. Працівник патрульної поліції декілька разів пропонував пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі. Проте тільки після складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та вручення його особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, останній зазначив, що все ж таки має бажання проїхати до мед закладу.
Посилання апелянта, що йому не було роз'яснено права спростовується долученими відеозаписами, де зафіксовано роз'яснення ст. 63 Конституції України та норми ст. 268 КУпАП, на що ОСОБА_1 зазначив, що права йому зрозумілі.
Необхідною умовою для застосування до порушників відповідальності, передбаченої вищевказаними статтями зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог. Жодних підстав ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні.
Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з'ясовано всі обставини справи.
Судом першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення в оскаржуваній постанові в повній мірі враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
На підставі вищевикладеного, дослідивши зібрані докази у справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 283, 294КУпАП, суд -
Поновити строк ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови Фортечного районного суду м. Кропивницького від 10.11.2025.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 10.11.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: ( підпис )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду В.В. Кабанова