Справа № 727/14665/25
Провадження № 2/727/723/26
15 січня 2026 року Шевченківський районний суд міста Чернівці, у складі:
головуючого судді Слободян Г.М.
за участю:
секретаря судового засідання Мадей Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; (РНОКПП: НОМЕР_2 , фактична адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, - ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позову.
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Звернення до суду позивач обґрунтовує тим, що 01.10.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_3 , про що складено відповідний актовий запис № 1717. Посилається на те, що в шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на даний час проживає разом з матір»ю.
Окрім наведеного, мотивує позов і тим, що підставою для припинення між ним і відповідачем подружніх відносин стали обставини, зокрема, - різні характери, різні погляди на сімейне життя і вирішення побутових проблем, а саме, у ведення спільного сімейного бюджету; виникнення конфліктів в сім'ї з приводу відсутності взаєморозуміння. Позивач вважає, що вказані обставини мають негативний вплив на загальну моральну атмосферу в сім»ї та з березня 2022 року фактично подружні відносини між ним і відповідачем припинено та у березні 2022 року відповідач із малолітнім сином ОСОБА_4 виїхали за межі України. Просить позов задовольнити.
Рух справи та позиція сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами розгляду у спрощеному позовному провадженні.
Сторони в судове засідання повторно не з'явилися, будучи відповідно повідомленими про день, час і місце розгляду справи. 12.01.2026 року до Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшла заява позивача ОСОБА_1 про розгляд позовної заяви без його участі. Відомостей про поважність причини неявки в засідання відповідачем в суд не скеровано. Відзиву на позовну заяву не надано.
За таких обставин судом, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, було ухвалено розглядати справу заочно на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 01.10.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_3 , про що складено відповідний актовий запис № 1717. (а.с. 5).
В шлюбі за період проживання сторін народилася дитина, син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається з свідоцтва про народження (серія НОМЕР_4 (а.с.6).
Позивач ОСОБА_1 працює на ПП ВТК Лукас менеджером з питань регіонального розвитку відділу продажів України (а.с.7) та одночасно є студентом 2-го курсу географічного факультету Чернівецького національного університету ім.. Ю. Федьковича(а.с.8).
Застосовані норми права.
Відповідно до ст.ст.21,24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач скористався своїм правом та звернувся до суду з наведеним вище позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають наміру зберігати шлюб.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Згідно положень ч.3-4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Позивач вказує, що на даний час шлюб існує формально.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.
Оскільки позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення по спаві, відповідач повторно не з'явилася в судове засідання, суд приходить до висновку про ухвалення в справі заочного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.
Судові витрати позивач просить віднести на його рахунок.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 178, 259, 280-282, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд-
Заочне рішення.
Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 01.10.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції за актовим записом 1717 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду безпосередньо або через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом 30 -ти днів з дня проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 15.01.2026 року
Суддя Слободян Г.М.