Єдиний унікальний номер 722/2489/25
Номер провадження 2/722/158/26
26 січня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді Припхан І.І.,
з участю секретаря судових засідань Загарчука Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,
Директор товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко М. звернулась до суду з вищевказаним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилалась на те, що 15.09.2020 року між ТзОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №364605.
Відповідно до п. 1.3. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 12500,00 грн.
Згідно пункту п. 1.4. Договору строк кредиту 730 днів, з кінцевим терміном повернення 15.09.2022
Відповідно до п. 1.5. Договору тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить:- за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); - за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних.
Кредитодавець належним чином виконало свої зобов'язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Згідно з умовами Договору Позичальник зобов'язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Договором. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
30.06.2021 було укладено договір № 30-06/2021 відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 364605.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 364605. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 364605.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за ОСОБА_1 не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у нього обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №364605 від 15.09.2020 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 25947.30 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 11153.87 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14793.43 грн.
В судове засідання представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко М. не з'явилась, однак у позовній заяві клопотала про проведення розгляду справи за її відсутності. Не заперечувала проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явилася та про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала, а також не подавала відзив на позов.
Згідно з ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без поважних причин або без повідомлення причин, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наведені вище норми закону, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до положень ч.ч. 1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Судом встановлено, що 15.09.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №364605, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» надало відповідачу кредит у сумі 12500,00 грн., строком на 730 днів на споживчі потреби. Відповідно до п. 1.5. Договору тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить:- за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); - за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних.
Підписанням договору, заяви-анкети та паспорту споживчого кредиту відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 3277 від 15.09.2020 року на суму 10 000,00 грн.
Відповідач не виконала свої зобов'язання в повному обсязі за договором, щодо оплати боргу у встановлений в ньому строк та не повернула позивачу наданий їй кредит, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №364605 від 15.09.2020 року становить 25947.30 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 11153.87 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14793.43 грн.
30.06.2021 було укладено договір № 30-06/2021 відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 364605.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 364605.
Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст.512 ЦК України, ТзОВ «Коллект центр» набуло статусу нового кредитора.
Отже, між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов'язання.
У відповідності до вимог ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.
Відповідно до положень ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свої зобов'язання перед новим кредитором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила відповідних платежів для погашення кредитної заборгованості.
Згідно з розрахунком заборгованості відповідач ОСОБА_1 станом на 17.10.2025 року має заборгованість перед позивачем в розмірі 25947.30 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 11153.87 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14793.43 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) згідно ч.2 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
В порушення ст.81 ЦПК України відповідачка не надала суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував відсутність у неї заборгованості перед позивачем.
Враховуючи наведені вище обставини та законодавство, яке регулює кредитні та зобов'язальні правовідносини, суд вважає, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню повністю і з відповідача слід стягнути на користь позивача 25947.30 грн. боргу.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідачку.
Так, згідно платіжної інструкції №0569260346 від 28.10.2025 року, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., що відповідно до положень закону підлягає стягненню з відповідачки.
Крім цього, при зверненні до суду з даною позовною заявою, позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн., що підтверджується: копією договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року; заявкою на надання юридичної допомоги №1682 від 01.09.2025 року; копією витягу з акту №14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 року, згідно якого позивачу ТОВ «Коллект центр» було надано наступні види правової допомоги: надання усної консультації з вивченням документів (1.2) - за 2 год. нараховано 4000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду за 3 годин нараховано 9000 грн., відповідно загальна вартість 13000грн.
Відповідно до п.п.1,2 ч.2, ч.3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, суд враховує, що у разі недотримання вимог частини ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Однак, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
У той же час, під час розгляду справи про неспівмірність витрат позивача на правову допомогу, клопотання про їх зменшення відповідачкою не заявлялося, у зв'язку з її неявкою в судове засідання.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у сумі 13000 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 15, 16, 512-514, 516, 526, 527, 530, 610, 612, 625, 634, 1046-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1084 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 79-81, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279, 354, п.15.5Перехідних положень ЦПК України, суд,
Позовні товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова ,буд.3, офіс 306 (код ЄДРПОУ 44276926), заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №364605 від 15.09.2020 року в розмірі 25947 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 30 коп., з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 11153,87 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14793,43 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова ,буд.3, офіс 306 (код ЄДРПОУ 44276926), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова ,буд.3, офіс 306 (код ЄДРПОУ 44276926), витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: І.І. Припхан