Справа № 638/23851/25
Провадження № 2/638/4087/26
27 січня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі: головуючої судді - Штих Т.В., секретаря - Ковальчук А.П., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
28 листопада 2025 року представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У судовому засіданні 27 січня 2026 року від адвоката відповідача Фролова О.П. надійшла заява, де заявлено про відвід судді Штих Т.В. Вказана заява зареєстрована за вхідним номером 5392 27 січня 2026 року.
Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Підстави відводу у заяві заявник зазначає, що в провадженні судді Штих Т.В. знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 . Як зазначає заявник вказане кримінальне провадження не рухається, засідання не відбуваються, суддя має зговір з працівниками прокуратури. ОСОБА_3 є знайомим ОСОБА_1 - відповідача у справі, певний час мешкав у ОСОБА_1 . У подальшому ОСОБА_2 оббріхав ОСОБА_1 , стосовно якого у подальшому порушене кримінальне провадження за ч.1 ст. 111 КК України, з 15.04.2025 ОСОБА_1 перебуває під вартою. Адвокат вважає, що дії судді ОСОБА_4 спрямовані на затягування розгляду кримінального провадження до «спливу позивної давнини» або «об'єднати кримінальне провадження ОСОБА_3 з любим другим провадженням і тихенько його поховати, як мерця». Також заявник зазначив, що 13 серпня 2025 року мав діалог з ОСОБА_4 , як з особою в «цивільній одежі», «за віком вдвічі молодша», яка «підняла ринковий галас». Заявник вивчив обставини «навкруги» кримінального провадження проти ОСОБА_3 , звернувся з офіційною заявою до Офісу Генерального прокурора України, та просить відвести суддю Штих Т.В. від розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Додатково у судовому засіданні додав, що має сумніви щодо особи судді, тому заявляє відвід.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. До позову долучено клопотання про розгляд справи за відсутності представник позивача. (а.с.58).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. На підставі ордеру від 02 січня 2026 року інтереси ОСОБА_1 представляє адвокат Фролов О.П.
Аналізуючи доводи заяви про відвід, матеріали справи, зауважую, що обставини викладені в заяві про відвід, не знайшли свого підтвердження.
Вважаю, що заява про відвід судді Штих Т.В. містить більш емоційний характер особи, яка складала текст вказаної заяви та не містить підстав для задоволення вказаної заяви. В заяві вказано не вірний номер справи, не вірно зазначені статті КК обвинувачення ОСОБА_3 , містяться виправлення.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», якою визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Також, у рішеннях «Білуха проти України» від 09.11.2006 року, «Ветштайн проти Швейцарії» від 28.10.1998 року ЄСПЛ наголошує, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
За пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Суддя під час здійснення судочинства зобов'язаний бути неупередженим та незалежним, не повинен виявляти будь-якої упередженості та особистих переконань керуватися під час прийняття рішення лише вимогами закону та фактами, які ним встановлені.
Аналізуючи викладені в заяві посилання адвоката Фролова О.П. доводи, суд приходить до висновку про не доведеність вказаних обставин.
Знаходження в провадженні судді Штих Т.В. кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та перебіг судового розгляду вказаного кримінального провадження не може бути обставинами, що впливають на розгляд вказаної цивільної справи та слугувати підставами відводу суду. Інтереси ОСОБА_1 кримінальним провадженням стосовно ОСОБА_3 не зачіпаються, учасником процесу у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_1 не є.
Суд, звертає увагу на те, що правосуддя здійснюється на засадах верховенства права та забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність саме у конкретній справі, яка розглядається. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй об'єктивні обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення судді від участі в даному провадженні.
Доводи заявника не найшли свого підтвердження. Тому підстав для задоволення вказаного відводу, суд не вбачає.
Суд констатує, що заява про відвід не узгоджується із процесуальною поведінкою сторони відповідача. Інших обставин, які б викликали сумнів у неупередженості та об'єктивності судді адвокатом відповідача не зазначено.
Суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. 40 ЦПК України, суд-
Визнати необґрунтованою заяву адвоката Фролова Олександра Павловича від 27 січня 2026 року про відвід судді Штих Т.В., продовжити розгляд цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості тим же складом суду.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію ухвали вручити учасникам справи.
Головуюча: суддя ШТИХ Тетяна