Справа №638/22538/25
Провадження № 2/638/3809/26
26 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Подус Г.С.,
за участю секретаря Двойних А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський ВДВС у місті Харкові СМУ МЮ про стягнення неустойки (пені) за прострочку аліментів, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить, стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочку аліментів у розмірі 51650,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 04.09.2025 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повноліьньої доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 06.05.2025 року і до припинення навчання ОСОБА_2 , але не більш, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. Виконавчий лист щодо примусового виконання вказаного рішення перебуває на виконанні у Шевченківському віділі ДВС у місті Харкові СМУ МЮ, що підтверджується постановами, поданнями і довідками державного виконавця. Починаючи з 06.05.2025 року ОСОБА_2 сплати аліментів на користь ОСОБА_1 не проводились, у зв'язку із чим виникла заборгованість зі сплати аліментів у сумі 72207 (сімдесят дві тисячі двісті сім) гривні 35 коп., що підтверджується Розрахунком державного виконавця від 11.11.2025 року. Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Згідно складеного позивачем розрахунку неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів за період з травня 2025 року по листопад 2025 року становить 51 650 (п'ятдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят) гривень 94 коп. При цьому розмір пені розраховувався наступним чином: ?p=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An1%*Qn), де: ?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць. Таким чином, 51650, 94 = (10301, 06 1% 165) + (10301, 06 1% 135) + (10301, 06 1% 104) + (20635, 43 1% 73) + (10334, 37 1% * 43) + (10334, 37 * 1% * 12).
Ухвалою суду від 17.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
20.11.2025 року від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких остання просила здійснювати розгляд справи за її відсутністю та ухвалити рішення у відповідності до чинного законодавства.
25.11.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому категорично заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що 04.09.2025 року Шевченківським районним судом м. Харкова було винесено рішення у справі №638/8444/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_2 , яка продовжує навчання в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно починаючи з 06.05.2025 року і до припинення навчання ОСОБА_2 , але не більш, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. Рішення по справі №638/8444/25 набрало законної сили 07.10.2025 року. 05.11.2025 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №79519241 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_2 , яка продовжує навчання в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно починаючи з 06.05.2025 року і до припинення навчання ОСОБА_2 , але не більш, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. Державним виконавцем було складено розрахунок заборгованості згідно якого станом на листопад 2025 року борг по аліментам становив 72 207,35 грн. 11.11.2025 року на депозитний рахунок Шевченківського відділу ДВС Відповідачем була сплачена заборгованість по аліментам у сумі 72207,35 грн. яка в подальшому була перерахована стягувачу ОСОБА_1 (квитанція про сплату заборгованості додається). Суму аліментної заборгованості визначену державним виконавцем у виконавчому провадженні № 79519241 Відповідач сплатив в повному обсязі 11.11.2025 року, тобто всього через 6 днів після відкриття виконавчого провадження Станом на листопад 2025 рік заборгованість по аліментам ОСОБА_2 відсутня. Витрати сплачені Відповідачем у повному обсязі. У період розгляду судової справи №638/8444/25, починаючи з 06.05.2025 року, Відповідач не лише не ухилявся від виконання своїх обов'язків щодо утримання повнолітньої доньки, а навпаки - регулярно та у добровільному порядку здійснював перекази коштів саме з метою забезпечення потреб дитини. Перекази проводилися на особисту банківську картку ОСОБА_2 із зазначенням у призначенні платежу: «Переказ власних коштів. Аліменти», що однозначно підтверджує їхній цільовий характер (квитанції додаються). Такі дії свідчать про те, що Відповідач добросовісно виконував обов'язки щодо матеріального забезпечення доньки навіть у період, коли розгляд справи ще тривав, а рішення не набрало законної сили. Фактична сплата аліментів у добровільному порядку повністю відповідає принципу пріоритету інтересів дитини та демонструє, що Відповідач не допустив свідомого чи умисного прострочення щодо виконання аліментних зобов'язань. Таким чином, станом на листопад 2025 року заборгованість по аліментам відсутня. Всі фінансові зобов'язання Відповідача виконані в повному обсязі та у встановлені строки. Важливо зазначити, що сплата аліментів Відповідачем розпочалася задовго до відкриття виконавчого провадження, і здійснювалася добровільно, систематично та без жодних перерв. Відповідач вживав усіх можливих заходів для забезпечення утримання дитини та не допускав недобросовісної поведінки, яка могла б стати підставою для нарахування пені. Наявність фактично здійснених добровільних платежів, які спрямовувалися безпосередньо на користь доньки, а також сплата всієї визначеної заборгованості одразу після її офіційного встановлення, виключають можливість застосування до Відповідача додаткових санкцій, оскільки пеня має компенсаторний характер і застосовується лише за наявності реального, а не умовного чи формального прострочення.
03.12.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він сказав, що насамперед слід зазначити стосовно тверджень Відповідача, що він не ухилявся від сплати аліментів, оскільки регулярно здійснював перекази на особисту картку доньки, ОСОБА_2 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 04.09.2025 року аліменти стягнуто на користь ОСОБА_1 (Позивача), а не безпосередньо на користь повнолітньої доньки. Відповідно до ст. 196 СК України, неустойка (пеня) стягується у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду. Зобов'язання виконане належним чином лише тоді, коли кошти перераховані належному стягувачу ( ОСОБА_1 ) або на депозитний рахунок виконавчої служби після відкриття провадження. Перекази на картку доньки, навіть із зазначенням «Аліменти», не є належним виконанням рішення суду, оскільки ця сума не могла бути зарахована виконавчою службою для зменшення офіційно визначеної заборгованості до моменту, коли Відповідач не надав би ці докази ДВС для перерахунку. Крім того, Виконавчою службою була офіційно встановлена заборгованість у сумі 72 207,35 грн. Це доводить, що належного виконання рішення суду з 06.05.2025 року не відбувалося, інакше заборгованість була б відсутня або значно меншою. Таким чином, наявність заборгованості, підтвердженої ДВС, свідчить про вину Відповідача у простроченні, незалежно від його "добровільних" платежів, які формально не відповідали приписам судового рішення. Також, Відповідач стверджує, що він "не допускав недобросовісної поведінки" та "вжив усіх можливих заходів", а пеня має компенсаторний характер. Тому, вважаємо за необхідне зазначити наступне: Відповідно до правової позиції Верховного Суду (зокрема, постанова від 17.07.2019 у справі № 570/3932/15-ц), сам факт заборгованості, що утворилася з вини платника аліментів, є підставою для застосування неустойки. Відповідач не надав жодного належного доказу (хвороба, затримка зарплати, помилка банку/ДВС), який би об'єктивно виключав його вину у створенні боргу з травня по листопад 2025 року. Більш того, Відповідач фактично погодився із визначеним розрахунком заборгованості, сплативши на депозитний рахунок ДВС всю суму заборгованості по аліментах. Крім того, факт сплати всієї заборгованості 11.11.2025 року (через 6 днів після відкриття провадження) не спростовує прострочення, яке накопичувалося з травня 2025 року. Пеня нараховується за кожен день прострочення від дня, коли платіж повинен був бути здійснений, і до дня його повного погашення. Також Відповідач посилається на ч. 14 ст. 71 Закону "Про виконавче провадження" (про штрафи), що є санкцією публічно-правового характеру і не впливає на розмір пені (неустойки), яка є санкцією цивільно-правового характеру. Більш того, Відповідач взагалі не надав альтернативного розрахунку, але опосередковано заперечує проти суми. Натомість, розрахунок Позивача базується на застосуванні 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, як це прямо передбачено ч. 1 ст. 196 СК України. У розрахунку враховано, що пеня обчислюється на суму несплачених аліментів за кожним щомісячним платежем окремо від дня прострочення до дня подання позову. Формула, наведена у позові, хоча і є спрощеною, відображає підсумування пені за кожен місяць прострочення, що відповідає практиці Верховного Суду.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явились, представник позивача просив суд розглянути позов за їх відсутності та задовольнити позовні вимоги.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явились, від представника відповідача надійшла заява про слухання справи за їх відсутності, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, просив суд розглянути справи за його відсутністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 04.09.2025 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повноліьньої доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 06.05.2025 року і до припинення навчання ОСОБА_2 , але не більш, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до обов'язкового негайного виконання.
Виконавчий лист щодо примусового виконання вказаного рішення перебуває на виконанні у Шевченківському відділі ДВС у місті Харкові СМУ МЮ, що підтверджується постановами, поданнями і довідками державного виконавця.
Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як слідує з наданого державним виконавцем розрахунку заборгованості за період з травня 2025 по жовтень 2025 року, становить 72207,35 грн. Враховуючи той факт, що відповідачем було сплачено повність вищевказану заборгованість 11.11.2025 року, а державним виконавцем було перераховано вказану суму позивачці 12.11.2025 року, з відповідача у примусовому порядку жодних платежів не було стягнуто.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року №333/6020/16 сформовано правову позицію.
Так, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Використовуючи вищенаведені правила для обрахунку пені зі сплати аліментів, суд бере за основу наданий розрахунок державного виконавця заборгованості за аліментами.
У вказаному розрахунку державного виконавця чітко відображений хід нарахування аліментів за період з травня 2025 по жовтень 2025 року.
При цьому складена довідка дозволяє суду здійснити обрахунок за правилами, як це передбачено у вищенаведеній позиції ВП ВС, тобто за кожен місяць сплати аліментів окремо, з визначенням остаточної суми шляхом додавання визначених сум.
Суд не знаходить підстав для нарахування пені за прострочення сплати аліментів за період з 06.05.2025 року по 31 серпня 2025 року, оскільки до ухвалення рішення Шевченківським районним судом м. Харкова у цивільній справі №638/8444/25, у відповідача був відсутній законодавчий обов'язок сплачувати аліменти, оскільки ще не був визначений їх точний розмір.
Лише з 04.09.2025 року - день ухвалення рішення про стягнення аліментів, у відповідача з'явився обов'язок виконати рішення суду та сплачувати аліменти позивачу. Визначаючи цей день саме днем ухвалення рішення, а не днем набрання рішенням законної сили, суд виходить з того, що рішення було допущено до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
До цього часу суд не може вважати, що прострочення сплати аліментів сталося саме з вини відповідача, як це передбачено приписами ч.1 ст.196 СК України. Доказів того, що позивач скористалась своїм правом звернути рішення суду до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць, а саме отримала відповідний виконавчий лист (для негайного виконання) та пред'явила його до виконання, матеріали справи не містять.
У зв'язку з цим суд вважає, що наявні підстави для нарахування відповідачу пені за прострочення сплати аліментів за період з 04 вересня 2025 року до 31.10.2025 (оскільки розрахунок державного виконавця містить відомості про розрахунок саме до жовтня включно), яка судом розраховується таким чином:
Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з 04 вересня 2025 року по 31 жовтня 2025 року становить 5890,59 грн. (10334,37х26-1%) + (10334,37х31х1%) = 2686,94 + 3203,65. Саме цей розмір пені зі сплати аліментів суд вважає обґрунтованими та належним, оскільки здійснений за правилами, які наведені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року №333/6020/16.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач при зверненні до суду з позовною заявою була звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.141, 265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський ВДВС у місті Харкові СМУ МЮ про стягнення неустойки (пені) за прострочку аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочку аліментів у розмірі 5890 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто) гривень 59 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
В іншій частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Головуючий суддя: