Справа № 726/150/26
Провадження №2/726/195/26
Категорія 61
про залишення позовної заяви без руху
23.01.2026 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Мілінчук С. В. отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з ч. 3, 6 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
У відповідно до ч. 2, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Разом із тим, скерований до суду позов не відповідає викладеним вимогам.
Так, у позові не зазначено ціну позову, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а також відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, докази не засвідчені належним чином.
Варто також вказати, що позивачем не додано і інших доказів, необхідних для правильного вирішення справи, не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із заявою та які підтверджують вказані у позові обставини, відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, про які вказує позивач.
Так позивач зазначає, що звертався до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказане майно, однак не додає будь-яких доказів на підтвердження своїх посилань, зокрема роз'яснень нотаріуса з цього приводу або ж відповідну постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії, тощо.
Про обов'язкову наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, зазначено у п.24ПостановиПленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року.
Згідно з п.п. 23, 24 вказаної Постанови судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 вищевказаної Постанови повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Так, позивачем до матеріалів справи не долучено постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відтак, матеріали позовної заяви не містять відповідних доказів того, що позивачу було відмовлено у видачісвідоцтва проправо наспадщину із зазначенням причин відмови (обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії).
Виходячи з вищевикладеного, відсутність у матеріалах позову обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову позивачу у вчиненні нотаріальної дії, свідчить про передчасне звернення останнього до суду з вказаним позовом.
Крім того позивач зазначає, що раніше він із братами уже приймали спадщину після смерті батьків у рівних частинах. Натомість у позові просить визнати право власності на майно виключно за ним не вказуючи при цьому про можливу відмову відповідачів від спадщини, коло спадкоємців, інші обставини, які мають значення для вирішення спору, відтак відсутні докази, що підтверджують викладені позивачем обставини у відповідності до п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Крім того, як вказує позивач, його батько у 1997 році отримав усі дозвільні документи, однак не зареєстрував своє право власності на стоянку. Варто зауважити, що нову система державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запроваджено з 1 січня 2013 року в Україні.
Реєстр прав власності на нерухоме майно (в якому державну реєстрацію проводили підприємства БТІ) став архівною складовою частиною новоствореного реєстру, а усі зареєстровані речові права на нерухоме майно, у тому числі права власності, на рівні закону визнані дійсними. Відтак власнику, право власності на нерухоме майно якого зареєстровано до 2013 року, не потрібно вчиняти жодних дій для визнання державою його права власності.
Стверджуючи, що право власності батька не було зареєстровано, позивач не додає будь яких відомостей на підтвердження такої обставини, про те, що ним було вчинено будь-які дії пов'язані із витребуванням інформації про наявність чи відсутність зареєстрованого речового права на вказане майно у органах БТІ, відповідних реєстрах чи інших шляхом. Відтак стверджуючи про відсутність у нього правовстановлюючого документу чи самого права, позивач в свою чергу не вчинив будь-яких дій для його встановлення чи віднайдення.
Відтак відсутні докази на підтвердження посилань позивача про відсутність права власності на вказане майно, вчинення будь-яких дій та звернення до будь-яких компетентних органів із запитами про витребування тієї чи іншої інформації чи вчинення дій щодо нерухомого майна, про звернення до нотаріуса із щодо вирішення питання про спадкування вказаного майна, тощо. Таким чином звернення до суду є передчасним у контексті недоведеності позивачем своїх же посилань, а сам позов подано з порушенням вимог ст.ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали. Виконання даної ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає, за виключенням вимог щодо сплати судових витрат.
Суддя С. В. Мілінчук