Справа № 626/3763/25
Провадження № 2/626/278/2026
Іменем України
13.01.2026 року м. Берестин Берестинський районний суд Харківської області
у складі: головуючого-судді Рибальченко І.Г.
за участі секретаря Скачко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період її навчання. В позові вказано, що відповідач є її батьком, зараз вона навчається в ВСП "Полтавський фаховий коледж Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого" з 01.09.2023 року, форма навчання денна, тому вона не працює та потребує матеріальної допомоги батька. Відповідач добровільно не надає коштів на її утримання, внаслідок чого позивач просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на своє утримання в розмірі 1/4 частини від його заробітку щомісячно.
До початку судового розгляду від ОСОБА_1 до суду надійшла письмова заява, в якій вона позов підтримала та просила його задовольнити. Справу просила розглядати без її участі. Відповідач в судове засідання не прибув, направив до суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги визнав частково в розмірі 1/6 частини свого заробітку. ОСОБА_2 просив врахувати, що у нього на утриманні перебуває син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є дитиною з інвалідністю.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.
Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і навчається в ВСП "Полтавський фаховий коледж Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого". Термін навчання з 01 вересня 2023 року до 30 червня 2026 року. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 не має змоги працювати і потребує матеріальної допомоги свого батька, який є особою працездатного віку.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Так, статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.
Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Згідно з п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до п.17 вказаної Постанови, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.
Згідно ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в ч.1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п.20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З долучених ОСОБА_2 докуметів вбачається, що на його утриманні перебуває син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який згідно висновку №309 від 12.11.2021 року КНП "Красноградська центральна районна лікарня" є дитиною з інвалідністю.
Суд звертає увагу на те, що згідно усталеної судової практики аліменти на утримання дітей стягуються у розмірі: на одну дитину - одна чверть, на двох дітей - одна третина, на трьох і більше дітей - половина заробітку (доходу) платника аліментів Разом з тим, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 частини. На підтвердження позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на своє утримання на час навчання, позивачем не надано жодного доказу про те, що відповідач може надавати таку матеріальну допомогу, окрім посилання на необхідність отриманні аліментів у визначеному розмірі. Суд, виходячи з принципів справедливості та розумності, приходить до висновку про те, що сума аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 заробітку (доходу) платника аліментів, буде достатньою та посильною для відповідача.
Суд зазначає, що ч.2 ст.199 СК України передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Згідно ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів -у межах стягнення суми платежу за один місяць.
У відповідності до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку встновленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст.199,200 СК України, ст.ст.4-5, 12, 76-83,141, 164, ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працює на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти в зв'язку з навчанням в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 28 листопада 2025 року і до закінчення нею навчання 30 червня 2026 року, але не довше ніж до досягнення нею 23 років.
Допустити негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працює, на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп. на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя