23 січня 2026 року
м. Київ
справа № 757/19864/22
провадження № 61-14414ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності,
1. 17 листопада 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Щудла А. М., засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року.
2. Верховний Суд ухвалою від 08 грудня 2025 року вищенаведену касаційну скаргу залишив без руху та надав заявнику строк для усунення її недоліків.
3. Так, на виконання вимог вищенаведеної ухвали заявнику необхідно було: подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, надати її копії та копії доданих до неї матеріалів учасникам справи та документ, що підтверджує сплату судового збору.
4. 21 грудня2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє
представник - адвокат Щудла А. М., через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, в якій навів уточнення щодо касаційної скарги та долучив документ, що підтверджує сплату судового збору.
5. Однак вимог ухвалу суду від 08 грудня 2025 року заявником не виконано в частині надання уточненої касаційної скарги та її копій учасникам справи (доказів надсилання копій уточненої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу).
6. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
7. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім перегляду судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня
1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
8. Оскільки заявником недоліки касаційної скарги усунено частково, вказане свідчить про невиконання вимог ухвали, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.
9. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
10. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року вважати неподаною і повернути заявнику.
Заявнику надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш