22 січня 2026 року
м. Київ
справа № 459/1858/25
провадження № 61-277ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу, яку від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 підписала ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року
у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Шептицький відділ ДРАЦС у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення особи померлою,
постановив ухвалу про таке:
1. 06 січня 2026 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга, яку від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 підписала ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 459/1858/25.
2. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з наступних підстав.
3. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)).
4. На підтвердження своїх повноважень ОСОБА_1 до касаційної скарги додала довіреність, якою ОСОБА_4 в порядку передоручення уповноважив її представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_1 в судах України. На підтвердження повноважень ОСОБА_4 до касаційної скарги додано витяг з наказу від 16 березня 2024 року про призначення його начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших документів не надано.
5. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК).
6. Частиною четвертою статті 62 ЦПК визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
7. Підписуючи касаційну скаргу від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ОСОБА_1 діяла не як її представник, яким для юридичної особи може бути тільки адвокат. У Верховного Суду немає підтверджень того, що
ОСОБА_1 є адвокатом. Належних доказів того, що вона діяла у порядку самопредставництва ІНФОРМАЦІЯ_1 у суду теж немає.
8. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК).
9. Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
10. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23).
11. За змістом касаційної скарги та доданих до неї матеріалів ОСОБА_1 не є керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 . У такому разі її повноваження діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У суду відсутня інформація про те, що ОСОБА_1 має право діяти у порядку самопредставництва ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі саме вказаних актів.
12. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20).
13. Разом з тим, постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 уточнено попередній висновок та зазначено, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
14. Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 58 ЦПК, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР як на достовірні.
15. Визначених відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК документів, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 не надано, як і відомостей з ЄДР щодо неї.
16. Таким чином, входження до кола власне трудових обов'язків
ОСОБА_1 здійснення самопредставництва ІНФОРМАЦІЯ_1 не підтверджено.
17. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини четвертої статті 393 ЦПК).
18. Оскільки касаційну скаргу підписала особа, яка не мала права її підписувати, цю скаргу слід повернути.
19. Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду з касаційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 260, 261, пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу, яку від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 підписала ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 459/1858/25 повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, а також особі, яка подала скаргу разом з доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко