03 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 212/2682/24
провадження № 61-11226св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бузинарська Діана Миколаївна, та Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року у складі колегії суддів Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - АТ «Кривбасзалізрудком»), у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 400 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що він працював кріпильником 4-го розряду на дільниці № 28 шахти «Родіна» АТ «Кривбасзалізрудком».
15 червня 2019 року під час виконання трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав удар металевою заглушкою під тиском стисненого повітря по лівій частині обличчя та голови.
Після тривалого лікування та реабілітації шкіра обличчя позивача покрита щільними сірими та темно-сірими плямами. Шкіра обличчя з лівого боку повністю покрита дрібним стороннім тілом, яке щільно та глибоко увійшло в шкірні покриви.
Частина обличчя позивача є назавжди знівеченою, що спричиняє йому значний дискомфорт та обмежує його соціальну активність. У зв'язку з отриманням трудового каліцтва позивачу завдано моральну шкоду, розмір якої він оцінює в 400 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Покровський районний суд міста Кривого Рогу рішенням від 20 травня 2025 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 300 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, без урахування податку з доходу фізичних осіб.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивач довів факт отримання травми під час безпосереднього виконання ним своїх трудових обов'язків, тому він має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував тяжкість та незворотність наслідків, які настали в здоров'ї позивача, постійний характер його страждань та психологічний дискомфорт, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, АТ «Кривбасзалізрудком» у червні 2025 року подало апеляційну скаргу.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 04 серпня 2025 року цивільну справу № 212/2682/24 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Кривбасзалізрудком» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, передав до Господарського суду Дніпропетровської області, у провадженні якого перебуває справа № 904/2684/25 про визнання АТ «Кривбасзалізрудком» банкрутом.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 09 червня 2025 року відкрив провадження у справі № 904/2684/25 про визнання банкрутом АТ «Кривбасзалізрудком», а розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 12 серпня 2025 року відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою АТ «Кривбасзалізрудком» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 20 травня 2025 року у цій справі.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене 20 травня 2025 року, тобто до відкриття Господарським судом Дніпропетровської області справи про банкрутство (09 червня 2025 року), а передання справи до господарського суду можливе лише на стадії розгляду справи в суді першої інстанції та до ухвалення рішення судом першої інстанції по суті заявлених вимог. Отже, існує необхідність вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у цій справі, оскільки апеляційна скарга подана до належного суду, а підстав для передання справи до суду господарської юрисдикції немає.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
У серпні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бузинарська Д. М., а у вересні 2025 року АТ «Кривбасзалізрудком» подали до Верховного Суду касаційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційні скарги заявники подали на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) і мотивували тим, що не є підставою для направлення справи до господарського суду відкриття провадження у справі про банкрутство, яке відбулося після ухвалення судового рішення судом першої інстанції по суті позовних вимог.
Відзиви на касаційні скарги до Верховного Суду не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 08 вересня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребував матеріали цієї справи з Покровського районного суду міста Кривого Рогу.
Верховний Суд ухвалою від 19 вересня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Кривбасзалізрудком».
07 жовтня 2025 року матеріали справи № 212/2682/24 надійшли до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 16 жовтня 2025 року призначив справу до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Кривбасзалізрудком» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом (а. с. 1-4).
Покровський районний суд міста Кривого Рогу рішенням від 20 травня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 300 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, без урахування податку з доходу фізичних осіб. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат (а. с. 76-78).
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, АТ «Кривбасзалізрудком» у червні 2025 року подало апеляційну скаргу (а. с. 81-83).
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 04 серпня 2025 року цивільну справу № 212/2682/24 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Кривбасзалізрудком» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, передав до Господарського суду Дніпропетровської області, у провадженні якого перебуває справа № 904/2684/25 про визнання АТ «Кривбасзалізрудком» банкрутом (а. с. 96-98).
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 12 серпня 2025 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Кривбасзалізрудком» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 20 травня 2025 року у цій справі (а. с. 103, 104).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
У частині першій статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність правових підстав для передання справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 756/3328/20 (провадження № 61-14576сво23), з огляду на таке.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду постановою від 04 листопада 2024 року у справі № 756/3328/20 (провадження № 61-14576сво23) скасував ухвалу Київського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, якою було скасовано рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року та передано справу на розгляд до Господарського суду міста Києва, а справу направив для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Отже, у справі № 756/3328/20 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про можливість касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про передання справи до господарського суду.
Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не погоджується з таким правовим висновком, оскільки вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції про передання справи до іншого суду не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Зазначений перелік ухвал є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Ухвали, визначені пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України, можуть істотно впливати на хід розгляду справи або на обсяг процесуальних прав сторін, у зв'язку з чим законодавцем передбачено можливість їх касаційного перегляду, на відміну від ухвал, які мають виключно організаційно-процедурний характер та лише регулюють рух справи, не обмежуючи доступ сторін до правосуддя.
Натомість ухвала апеляційного суду про передання справи до іншого суду не закриває провадження у справі, не вирішує питання про права чи обов'язки сторін, не обмежує доступ до суду та не є процесуальною перешкодою для подальшого руху справи.
Єдиною метою ухвал такого виду є забезпечення розгляду справи належним судом. Саме з цих підстав законодавець не включив їх до переліку ухвал, які можуть бути предметом касаційного перегляду.
Отже, ухвала суду апеляційної інстанції про передання справи до господарського суду не підлягає касаційному оскарженню, оскільки не входить до вичерпного переліку ухвал, визначених пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України, та має виключно організаційно-процедурний характер, не спричиняючи жодних юридичних наслідків, що впливають на обсяг процесуальних прав сторін.
У частині четвертій статті 406 та частині шостій статті 411 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене узгоджується з правовими позиціями Європейського суду з прав людини, викладеними, зокрема, у рішеннях у справах «Levages Prestations Services v. France» («Леваж Престасьон Сервіс проти Франції») від 23 жовтня 1996 року, «Brualla Gomezdela Torre v. Spain» («Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії») від 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви, з огляду на особливий статус суду касаційної інстанції та більш формалізований характер касаційного провадження.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 дійшла висновку, що касаційне провадження підлягає закриттю у разі подання касаційної скарги на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду мав закрити касаційне провадження у справі № 756/3328/20 (провадження № 61-14576сво23), оскільки ухвала апеляційного суду про передання справи до господарського суду не підлягала касаційному оскарженню.
Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування положень статей 389, 406, 411 ЦПК України у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 756/3328/20 (провадження № 61-14576сво23), та відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України передати справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Керуючись частиною другою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Передати на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, за касаційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бузинарська Діана Миколаївна, та Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Є. В. Петров
СуддіА. І. Грушицький
А. А. Калараш
І. В. Литвиненко
В. В. Пророк