Справа № 344/22790/25
Провадження № 11-сс/4808/27/26
Категорія ст.199 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
22 січня 2026 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2025 року, якою продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2025 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 строком до 18 лютого 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.
В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту та застосувати електронний засіб контролю на підставі положень ст. 195 КПК України або визначити альтернативний запобіжний захід - заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказує, що висновки слідчого судді не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, а твердження сторони обвинувачення не підтверджені жодним доказом, а лише тяжкістю кваліфікації та санкцією статті.
Сторона захисту посилається на необґрунтованість підозри, наведеної у клопотанні прокурора, оскільки має місце штучне створення доказів вчинення особливо тяжкого злочину, всі показання отримані задніми числами, після того як сторона обвинувачення знайшла важелі тиску на умовних потерпілих та свідків. Зокрема, зауважує, що протоколи прийняття заяв про вчинені кримінальні правопорушення збігаються за хронологією із датами внесення відомостей до ЄРДР. При цьому, кримінальне провадження №12025090000000113 розпочато на підставі рапорту слідчого ОСОБА_10 без дати його складання, без жодного додатку до нього, без зазначення прізвищ осіб, яких сторона обвинувачення вважає причетними до даної події, що не дозволяє перевірити сторонньому спостерігачу відносно кого дійсно розпочато дане кримінальне провадження. Звертає увагу на те, що всі матеріали (протоколи прийняття заяв, протоколи допитів свідків та потерпілих, протоколи впізнання, додаткових допитів потерпілих та інше) написані однією ручкою одного кольору. Також всі відкриті стороні захисту контролі за вчиненням злочину з січня 2025 року до фактичного затримання осіб, проведені стороною обвинувачення без належної процесуальної фіксації, і відповідно в додатках до них не містять аудіо- чи відеофіксації проведення контролю за вчиненням злочину. Відповідно звідки слідчий взяв текст, який вніс до змісту кожного протоколу, яким чином долучив до його змісту фотографії, коли під час контролю за вчиненням злочину, в додатках наявні лише ксерокопії грошових коштів. Крім того, протоколи допиту потерпілих чітко засвідчують, що у всіх випадках має місце наявність боргових правовідносин (ст. 355 КК України), взяття та невиконання певних зобов'язань потерпілими, однак щоб не повертати борг, вони вирішили звернутися до УСБУ в Івано-Франківській області, і таким чином самі штучно створили факт неіснуючого вимагання. Також, протоколи пред'явлення для впізнання не можуть виступати належними доказами, оскільки всі потерпілі оформили конфіденційне співробітництво з правоохоронними органами, за завданнями останніх зустрілися з конкретними особами, а потім їх впізнали по фотознімках. Разом з тим, у справі штучно створено та об'єднано 7 епізодів подій за версією сторони обвинувачення, без дотримання правил підслідності та підстав об'єднання кримінальних проваджень в одне.
Окрім того, сторона захисту заперечує існування ризиків, наведених в клопотанні прокурора та констатованих в ухвалі слідчого судді. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, то зауважує, що на даний час існують обставини, за яких, фактично створені штучні обставини існування злочину, його кваліфікація замість ст. 355 КК здійснена за ст. 189 КК, що не відповідає фактичним обставинам справи. При цьому, звертає увагу суду, що на підозрюваного поширюється дія Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та обмеження щодо виїзду за кордон, встановлені з 24.02.2022 року чоловікам від 18 до 60 років. Щодо тиску на потерпілих, то вказує, що всі потерпілі є агентами поліції та СБУ, мають постійний контакт з уповноваженими працівниками правоохоронних органів, тому спілкування з ними навпаки загрожує підозрюваним. Щодо тиску на свідків, то вони ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалах слідчих суддів взагалі не вказані, відповідно їх анкетні дані не відомі прокурору та слідчому, як тоді можна звинувачувати підозрюваного в тому, що навіть не відомо стороні обвинувачення. Щодо ризику вплинути на докази будь-яким чином, то сторона обвинувачення стверджує, що зібрала практично всі докази, крім отримання висновків експертиз, які вже призначені та проводяться, відповідно вже ці докази перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення.
Вказує, що прокурором не доведено, а також не перевірено судом, що більш м'який запобіжний захід не здатний забезпечити запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Зауважує, що стороною захисту надано суду достатню кількість документів, які характеризують міцність соціальних зв'язків ОСОБА_8 , його активну соціальну позицію як волонтера під час вчинення збройної агресії на Україну, копії медичної документації про його тяжкий стан здоров'я та необхідність постійного проходження лікування, що неможливо здійснити в умовах слідчого ізолятора. Зокрема, просить врахувати те, що ОСОБА_8 має постійне місце мешкання, за яким позитивно характеризується; постійно займається волонтерською та журналістською діяльністю; має відзнаки за волонтерську діяльність; має численні подяки та заохочення від керівництва ВЧ НОМЕР_1 , благодійних організацій ФОНД « ІНФОРМАЦІЯ_2 », керівництва ВЧ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; є батьком 4 неповнолітніх та малолітніх дітей; має низку хронічних захворювань, які в умовах СІЗО загострилися, на даний час відповідно до консультації кардіолога 17.12.2025 року невідкладно потребує проведення планового огляду; його батьки померли, а з близьких рідних залишилася одна його сестра ОСОБА_11 , яка з 2020 року є інвалідом 3 групи безстроково, а станом на 18.12.20205 року їй проведено операцію та вона потребує постійного стороннього догляду.
До початку апеляційного розгляду захисник адвокат ОСОБА_9 подав доповнення до апеляційної скарги. Зокрема, зазначив, що станом на 21.01.2026 року стороною захисту оскаржується в Івано-Франківському міському суді письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_8 . Вважає, що, з урахуванням принципів змагальності сторін та невинуватості, нова підозра не створює нових доказів, нових ризиків та фактів продовження існування ризиків. Крім того, з аналізу протоколів допиту подружжя ОСОБА_12 слідує, що слідчий ОСОБА_13 штучно створив формальні підстави для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення. Наявні неспівпадіння щодо часу можливого об'єднання в тексті нового повідомлення про підозру від 13.01.2026 року та в інших документах слідчого. Також майже всі долучені процесуальні документи містять очевидні недоліки та свідчать про те, що всі вони складені задніми числами, після затримання підозрюваного з метою штучного об'єднання та створення неіснуючого резонансу.
Під час апеляційного розгляду:
- підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_9 підтримали вимоги апеляційної скарги;
- прокурор заперечив доводи і вимоги апеляційної скарги захисника, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.
Заслухавши доповідь судді, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025090000000113 від 03 лютого 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України.
05 вересня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України - в організації вчинення кримінального правопорушення, а саме у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2025 року застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 03 листопада 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
29 жовтня 2025 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025090000000113 до шести місяців, тобто до 04 березня 2026 року.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2025 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 строком на 60 днів, тобто до 27 грудня 2025 року включно.
В межах зазначеного кримінального провадження слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу.
Клопотання обґрунтоване тим, що строк тримання підозрюваного під вартою закінчується, проте ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та залишаються актуальними, а також завершити досудове розслідування кримінального провадження не представляється можливим, оскільки необхідно провести наступні слідчі, процесуальні дії: розсекретити матеріали проведених у кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій та документи стосовно їх належності й допустимості; отримати висновки судово-лінгвістичних семантико-текстуальних експертиз, час проведення яких, у зв'язку з великим завантаженням експертних установ та специфікою їх проведення, складає близько 4 місяців; отримати висновки 12 фоноскопічних експертиз, проведення яких було призначено по завершенню попередніх експертиз, оскільки використовуються одні і ті ж об'єкти дослідження та виконання яких у зв'язку із складністю їх проведення та завантаженням експертів складає не менше 2 місяців; молекулярно-генетичних, почеркознавчих, судово-медичних та балістичних експертиз; виконати ухвали суду про тимчасовий доступ до речей та документів, зокрема, до інформації, яка міститься в операторів мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 »,ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », проаналізувати отриману інформацію про телефонні з'єднання; виконати ухвали суду про тимчасовий доступ до інформації з банківських установ про рух коштів між рахунками підозрюваних та потерпілих, та проаналізувати отриману інформацію, дослідити епізод вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, за фактом вимагання грошових коштів у ОСОБА_14 , в якому необхідно провести допити свідків, потерпілих, отримати згідно вимог КПК України інформацію у операторів мобільного зв'язку та банківських установах, провести впізнання, провести інші слідчі та процесуальні дії, направлені на здобуття доказів стосовно фактичних обставин, встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності всіх осіб, причетних до скоєння вказаного злочину та з урахуванням зібраних доказів визначитися з остаточною правовою кваліфікацією дій ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та інших осіб, із врахуванням здобутих доказів оголосити остаточні підозри, відкрити матеріали кримінального провадження та надати до них доступ, закінчити досудове розслідування шляхом звернення до суду з обвинувальним актом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 197 КПК України передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_8 строку тримання під вартою.
З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що на стадії розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
При цьому, колегія суддів враховує, що питання обґрунтованості підозри вже досліджувалось судом при прийнятті судового рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і на даний час не встановлені додаткові беззаперечні докази, які повністю спростовують висновки суду про обґрунтованість підозри та можливу причетність підозрюваного до вчиненого кримінального правопорушення.
Колегія суддів зауважує, що органом досудового розслідування доведено, що існують достатні дані, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_8 міг вчинити кримінальне правопорушення. При цьому, факти, які дають підставу для розумної підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого й правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою, врахувавши наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики, передбачені п. п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшились, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку запобіжного заходу вигляді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які на даний час виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного.
Колегія суддів вважає, що обставини, які вказані захисником в апеляційних доводах, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки тільки характеризують підозрюваного і не виключають наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.
Колегія суддів, враховує стадію, на якій знаходиться розслідування даного кримінального провадження, необхідність проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, враховує тривалість перебування підозрюваного під вартою, та інші обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення питання про продовження строку тримання під вартою.
З урахуванням вищенаведеного та встановлених під час апеляційного розгляду обставин, колегія суддів погоджується з твердженням прокурора та висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування у скоєнні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України та вважає, що з урахуванням існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, у слідчого судді існували підстави для продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить виконання покладених на нього обов'язків та запобігання існуючим ризикам.
Колегія суддів вважає, що твердження сторони захисту про необхідність зміни запобіжного заходу, враховуючи незадовільний стан здоров'я підозрюваного, не може бути підставою для прийняття відповідного судового рішення, оскільки необхідна медична допомога повинна бути надана підозрюваному у встановленому законом порядку.
Згідно з ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» передбачено, що медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого Наказом ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 від 10.02.2012 року № 239/5/104 у разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини ІНФОРМАЦІЯ_9 з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО.
Керівництво ІНФОРМАЦІЯ_9 забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Керівництво ІНФОРМАЦІЯ_9 забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.
Даних про неможливість отримання лікування в умовах застосування відповідного запобіжного заходу стороною захисту не надано.
Водночас, колегія суддів зауважує, що згідно з ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2025 року в рамках кримінального провадження, внесеного 03.02.2025 року до ЄРДР за №12025090000000113 було задоволено скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 в порядку статті 206 КПК України. Зобов'язано Державну установу « ІНФОРМАЦІЯ_10 » забезпечити право підозрюваного ОСОБА_8 на проведення медичного обстеження та за необхідності лікування в умовах КНП « ІНФОРМАЦІЯ_11 ». Зобов'язано Державну установу « ІНФОРМАЦІЯ_10 » забезпечити конвоювання підозрюваного ОСОБА_8 до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та його цілодобову охорону під час госпіталізації в цій установі. Зобов'язано КНП « ІНФОРМАЦІЯ_11 » провести медичне обстеження, за потреби госпіталізацію та лікування ОСОБА_8 за фахом - «кардіологія» в умовах установи з розміщенням цілодобової охорони особи, узятої під варту.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що зазначені у клопотанні слідчого обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою, а тому ухвала слідчого судді є законною і підстав для її скасування не вбачає.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду, який, керуючись положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України, при продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 не визначив розмір застави, оскільки йому інкримінується вчинення злочину із застосуванням насильства або погрозою його застосування і такий запобіжний захід на даний час досудового розслідування не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Колегією суддів не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону, які свідчать про необхідність скасування ухвали слідчого судді.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги захисника є безпідставними та не підлягають задоволенню, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а отже підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2025 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5