26 січня 2026 року місто Київ
справа № 824/128/25
провадження № 22-вк/824/6/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ: Саліхова В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Компанії «Nordwind Trade SA» про визнання та надання дозволу на виконання рішення Швейцарського арбітражного центру від 30 квітня 2025 року у справі № 300704-2024 за позовом Компанії «Nordwind Trade SA» до АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про стягнення заборгованості,-
У листопаді 2025 року представник Компанії «Nordwind Trade SA» - адвокат Гринько К.В. звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Швейцарського арбітражного центру від 30 квітня 2025 року у справі № 300704-2024 за позовом Компанії «Nordwind Trade SA» до АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про стягнення заборгованості, в якій просить:
1. Визнати та надати дозвіл на виконання на території України рішення Швейцарського арбітражного центру від 30 квітня 2025 року у справі № 300704-2024, яким задоволено вимоги Компанії Nordwind Trade SA та присуджено:
- АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» сплатити на користь Nordwind Trade SA 92 655 189,92 доларів США та суму відсотків у розмірі 5% річних, починаючи від 03.01.2024 до повного погашення стягнутої заборгованості;
- Відповідачу - АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» сплатити на користь позивача Nordwind Trade SA суми 207 945,92 швейцарських франків, 66 225 фунтів стерлінгів та 3 760 доларів США на відшкодування судових витрат на суму відсотків у розмірі 5% річних на вказані суми від дати ухвалення остаточного рішення в даній справі до повного погашення стягнутої заборгованості;
- Відповідачу - АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» сплатити на користь позивача Nordwind Trade SA 281 020,90 швейцарських франків арбітражних витрат та суму відсотків у розмірі 5% річних на вказану суму від дати ухвалення остаточного рішення в даній справі до повного погашення стягнутої заборгованості.
2. Видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Швейцарського арбітражного центру від 30 квітня 2025 року у справі № 300704-2024 про стягнення з АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» грошових коштів на користь Nordwind Trade SA.
Заяву мотивовано тим, що 24.02.2022 між компанією VersalaLTD та АТ «Укртатнафта» було укладено Контракт № 92/14/2118, за яким АТ «Укртатнафта» зобов'язалася продати, а Versala LTD - купити 41 000 +/- 10% метричних тон мазуту (п. 1 та 2 Контракту). Орієнтовна ціна Контракту становила 23 154 750,00 доларів США (+/-10%) (п. 4.3 Контракту).
Також, 24.02.2022 між Компанією VersalaLTD та АТ «Укртатнафта» було укладено Контракт № 93/14/2118, за яким АТ «Укртатнафта» зобов'язалася продати, а Versala LTD - купити 250 000 +/- 10% метричних тон мазуту (п. 1 та 2 Контракту).
На виконання Контракту № 92/14/2118 01 та 02.03.2022 VersalaLTD здійснила три передоплати на користь АТ «Укртатнафта» на загальну суму 22 716 506,50 доларів США. Натомість, АТ «Укртатнафта» не здійснила на користь Nordwind Trade SA жодної поставки, як передбачалося даним Контрактом.
На виконання Контракту № 93/14/2118 02.03.2022 - 04.03.2022, відповідно, Versala LTDздійснила п'ять передоплат на користь АТ «Укртатнафта» на загальну суму 121 352 113 доларів США. Натомість, АТ «Укртатнафта» не здійснила жодної поставки, як передбачалося даним Контрактом.
04.11.2022 між АТ «Укртатнафта» та VersalaLTD було підписано Акт звірки за Контрактом № 92/14/2118, згідно з яким АТ «Укртатнафта» визнало борг у розмірі 22 716 506,50 доларів США на користь Versala LTD.
Також, 04.11.2022 між АТ «Укртатнафта» та VersalaLTD було підписано Акт звірки за Контрактом № 93/14/2118, згідно з яким АТ «Укртатнафта» визнало борг у розмірі 81 352 113,00 доларів США на користь Versala LTD.
Станом на 04.11.2022 непогашена заборгованість АТ «Укртатнафта» перед Versala LTDза Контрактами № 92/14/2118 та № 93/14/2118 становила 22 716 506,50 доларів США та 81 352 113,00 доларів США відповідно, що разом складає суму 104 068 619,50 доларів США.
Надалі, 04.11.2022 між Versala LTD (як первісним кредитором), Nordwind Trade SA (як новим кредитором) та АТ «Укртатнафта» (як боржником) було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким VersalaLTD було відступлено на користь NordwindTrade SAправо вимоги до АТ «Укртатнафта» за контрактами № 92/14/2118 та № 93/14/2118 на загальну суму 92 655 189,28 доларів США.
Листом від 28.12.2023 Nordwind Trade SAзапропонувала АТ «Укртатнафта» сплатити 92 655 189,28 доларів США відповідно до зазначеного договору про відступлення права вимоги, проте заборгованість погашена не була, у зв'язку з чим заявник звернувся до Швейцарського арбітражного центру із позовом.
Рішенням Швейцарського арбітражного центру від 30 квітня 2025 року у справі № 300704-2024 вимоги Nordwind Trade SAдо АТ «Укртатнафта» задоволено. Наказано АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» виплатити на користь Nordwind Trade SA 92 655 189,92 доларів США плюс 5% річних, станом на 3 січня 2024 року до повної та остаточної оплати; наказано відповідачу - АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» виплатити позивачу суму в розмірі 207 945,92 швейцарських франків, 66 225 фунтів стерлінгів та 3 760 доларів США як відшкодування витрат на правову допомогу та інших витрат разом з відсотками за ставкою 5% з дати ухвалення цього рішення до повної виплати; наказано відповідачу - АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» виплатити Nordwind Trade SA 281 020,90 швейцарських франків як відшкодування арбітражних витрат разом з відсотками за ставкою 5% річних з дати ухвалення цього рішення до повної виплати.
Посилаючись на те, що дій направлених на добровільне виконання рішення боржником не вчинялося, грошові кошти підлягають стягненню з боржника на користь стягувача у примусовому порядку, заявник просив заяву задовольнити.
Представник АТ «Укртатнафта» - Демиденко В.А. подав заперечення на заяву, в яких вказує, що з моменту ліквідації заявника який набув чинності 18.06.2025 о 09:00, договір про надання правової допомоги від 05.07.2023 (на підставі якого адвокат здійснює представництво інтересів вказаної компанії) фактично припинив свою дію. Тобто, подана до Київського апеляційного суду заява про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення була підписана представником (адвокатом Гриньком К.В.), діючого на підставі нечинного (припиненого) договору, що свідчить про підписання заяви особою, яка не мала права її підписувати та у якої були відсутні на це повноваження. Таким чином, заява підлягає поверненню заявнику як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Щодо суті заяви, вважає що суд має відмовити у визнанні та наданні дозволу на виконання арбітражного рішення оскільки Арбітражне рішення не стало обов'язковим для сторін у зв'язку з його апеляційним оскарженням за місцем його винесення у Федеральному Верховному суді Швейцарії (Розділ ІІІ Заперечень), Арбітражне рішення було винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою оскільки спори щодо стягнення заборгованості за контрактами від 24.02.2022 № 92/14/2118 та від 24.02.2022 № 93/14/2118 підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України в м. Київ, Україна (Розділ ІІІ.1 Заперечень), а також оскільки АТ «Укртатнафта» була недієздатною на укладення арбітражної угоди, що містилася в угоді про переуступлення (Розділ ІІІ.2 Заперечень).
В судовому засіданні представник компанії NordwindTrade SA- адвокат Гринько К.В. підтримав доводи заяви та просив її задовольнити.
Представник АТ «Укртатнафта» - адвокат Демиденко В.А. проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив заяву залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення представника стягувача та представника боржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення, заперечення щодо задоволення вказаної заяви, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини щодо визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів в Україні урегульовані статтею V Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (далі - Нью-Йоркська конвенція), статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», положеннями розділу IX ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою 3 розділу IX ЦПК України, та з особливостями, передбаченими цією статтею.
Відповідно до частини першої статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було прийнято, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника. Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
Форма, зміст заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, документи, що до неї додаються, визначені статтею 476 ЦПК України.
Визнання та виконання арбітражних рішень передбачено Нью-Йоркською конвенцією, відповідно до статті ІІІ якої кожна договірна держава визнає арбітражні рішення як обов'язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у наведених нижче статтях. До визнання і приведення у виконання арбітражних рішень, до яких застосовується ця Конвенція, не повинні застосовуватися істотно більш обтяжливі умови або більш високі мита або збори, ніж ті, які існують для визнання і приведення у виконання внутрішніх рішень.
До міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, застосовується Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Однак положення, передбачені статтями 8, 9, 35 і 36 цього Закону, застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зав'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було прийнято, визнається обов'язковими і під час подання до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 цього Закону, яка містить підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення.
Відповідно до статті V Нью-Йоркської конвенції, статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 липня 2024 року в справі № 824/143/23 (провадження № 61-6879ав24), від 26 липня 2023 року в справі № 824/123/22 (провадження № 61-7927ав23) та ін.
Відповідно до частини третьої статті 482 ЦПК України до постановлення ухвали по суті поданої заяви про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу будь-яка сторона арбітражного розгляду в установлені законом порядку та строки має право звернутися до суду із заявою про скасування цього ж рішення та просити розглянути його спільно із заявою про надання дозволу на виконання цього рішення в одному провадженні.
Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року між компанією VersalaLTD та АТ «Укртатнафта» було укладено Контракт № 92/14/2118, за яким АТ «Укртатнафта» зобов'язалася продати, а Versala LTD - купити 41 000 +/- 10% метричних тон мазуту (п. 1 та 2 Контракту). Орієнтовна ціна Контракту становила 23 154 750,00 доларів США (+/-10%) (п. 4.3 Контракту).
Також, 24 лютого 2022 року між Компанією VersalaLTD та АТ «Укртатнафта» було укладено Контракт № 93/14/2118, за яким АТ «Укртатнафта» зобов'язалася продати, а Versala LTD - купити 250 000 +/- 10% метричних тон мазуту (п. 1 та 2 Контракту).
На виконання Контракту № 92/14/2118 01 березня 2022 року та 02 березня 2022 року Versala LTDздійснила три передоплати на користь АТ «Укртатнафта» на загальну суму 22 716 506,50 доларів США. Натомість, АТ «Укртатнафта» не здійснила на користь Nordwind Trade SA жодної поставки, як передбачалося даним Контрактом.
На виконання Контракту № 93/14/2118 02 березня 2022 року - 04 березня 2022 року, відповідно, Versala LTDздійснила п'ять передоплат на користь АТ «Укртатнафта» на загальну суму 121 352 113 доларів США. Натомість, АТ «Укртатнафта» не здійснила жодної поставки, як передбачалося даним Контрактом.
04 листопада 2022 року між АТ «Укртатнафта» та VersalaLTD було підписано Акт звірки за Контрактом № 92/14/2118, згідно з яким АТ «Укртатнафта» визнало борг у розмірі 22 716 506,50 доларів США на користь Versala LTD.
Також, 04 листопада 2022 року між АТ «Укртатнафта» та VersalaLTD було підписано Акт звірки за Контрактом № 93/14/2118, згідно з яким АТ «Укртатнафта» визнало борг у розмірі 81 352 113,00 доларів США на користь Versala LTD.
04 листопада 2022 року між VersalaLTD (як первісним кредитором), Nordwind Trade SA (як новим кредитором) та АТ «Укртатнафта» (як боржником) було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким VersalaLTD було відступлено на користь NordwindTrade SAправо вимоги до АТ «Укртатнафта» за контрактами № 92/14/2118 та № 93/14/2118 на загальну суму 92 655 189,28 доларів США.
Листом від 28 грудня 2023 року NordwindTrade SAзапропонувала АТ «Укртатнафта» сплатити 92 655 189,28 доларів США відповідно до зазначеного договору про відступлення права вимоги, проте заборгованість погашена не була, у зв'язку з чим заявник звернувся до Швейцарського арбітражного центру із позовом.
Відповідно до п. 7.2 договору про відступлення права вимоги, будь-які суперечки, розбіжності чи претензії між сторонами, що виникають у зв'язку з цією Угодою про переуступлення, у тому числі щодо дійсності, недійсності, порушення або припинення її дії, вирішуються в арбітражі відповідно до Швейцарських правил міжнародного арбітражу Швейцарського арбітражного центру, чинних на дату Повідомлення про арбітраж відповідно до цих Правил.
Кількість арбітрів має бути один (п. 7.3 договору про відступлення права вимоги).
Статтею 8 договору про відступлення права вимоги, визначено, що побудова, дійсність та виконання цієї Угоди регулюються законами Швейцарії.
У зв'язку з непогашенням АТ «Укртатнафти» заборгованості, компанія Nordwind Trade SA звернулася до Швейцарського арбітражного центру, рішенням якого у складі одноосібного арбітра Сандри Де Віто, від 30 квітня 2025 року у справі № 300704-2024, зокрема:
«Наказано АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» виплатити на користь Nordwind Trade SA 92 655 189,92 доларів США плюс 5% річних станом на 3 січня 2024 року до повної та остаточної оплати;
Наказано АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» виплатити Nordwind Trade SA суму в розмірі 207 945,92 швейцарських франків, 66 225 фунтів стерлінгів та 3 760 доларів США як відшкодування витрат на правову допомогу та інших витрат разом з відсотками за ставкою 5% з дати ухвалення цього рішення до повної виплати;
Наказано АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» виплатити Nordwind Trade SA 281 020,90 швейцарських франків як відшкодування арбітражних витрат разом з відсотками за ставкою 5% річних з дати ухвалення цього рішення до повної виплати.».
Встановлено, що арбітражна угода не визнана недійсною; сторін було належним чином сповіщено про призначення арбітра та про арбітражний розгляд; рішення не суперечить арбітражній угоді; склад арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами; рішення Швейцарського арбітражного центру від 30 квітня 2025 року у арбітражній справі № 300704-2024 стало обов'язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не було зупинено судом.
Також з рішення вбачається, що в розгляді справи арбітражним судом брали участь представники обох сторін.
Із заперечень боржника не надано будь-яких обґрунтувань та доказів, які б стали підставою для відмови у задоволенні заяви Nordwind Trade SA відповідно до вимог вищезазначених норм.
Оцінюючи доводи АТ «Укртатнафта» в цій частині, суд виходить із наступного.
Щодо повноважень представника заявника на звернення з заявою в інтересах компанії «Nordwind Trade SA».
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Частиною 3 ст. 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Заяву про визнання та надання дозволу на виконання рішення Швейцарського арбітражного центру від 30.04.2025 у справі №300704-2024 в інтересах компанії «Nordwind Trade SA» подано представником - адвокатом Гриньком Кирилом Вікторовичем.
На підтвердження повноважень долучено: копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1188957 від 21.05.2024; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ № 002256 від 01.08.2018.
Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1188957 від 21.05.2024 виписано для представництва інтересів у Київському апеляційному суді на виконання Договору про надання правової допомоги від 05.07.2023 б/н.
Таким чином, обсяг долучених адвокатом як представником документів є достатнім для представництва компанії «Nordwind Trade SA» в Київському апеляційному суді.
В свою чергу, АТ «Укртатнафта» вважає, що Договір про надання правової допомоги від 05.07.2023 б/н, укладений між компанією «Nordwind Trade SA» та адвокатом Гриньком К.В., є припиненим в силу банкрутства компанії «Nordwind Trade SA».
Дійсно, постановою 22-гої палати цивільного суду Женеви від 18.06.2025 C/8109/2025-22 SFC оголошено компанію «Nordwind Trade SA» банкрутом з 18.06.2025 о 9:00 год.
В торговому реєстрі оприлюднено повідомлення № HR02-1006372032 від 01.07.2025 про перебування компанії «Nordwind Trade SA» у стані ліквідації.
Зазначено, що компанія припиняється внаслідок банкрутства, оголошеного рішенням суду першої інстанції від 18.06.2025, з набранням чинності з 18.06.2025 о 9:00 год.
Відповідно, назвою компанії стає: NORDWIND TRADE SA, в стані ліквідації.
Натомість, щодо компанії «Nordwind Trade SA» залишається запис у Торговому реєстрі, надалі відбувається процедура ліквідації юридичної особи, під час якої остання не втрачає правосуб'єктності.
Лише після остаточної ліквідації та виключення з Торгового реєстру за цивільним правом Швейцарії юридична особа втрачає правосуб'єктність та, відповідно, не може бути стороною договорів, не може мати органів управління та не може надавати повноваження або бути представлена.
Таким чином, твердження про те, що з моменту ліквідації заявника, який набув чинності 18.06.2025, договір про надання правової допомоги фактично припинив свою дію не відповідає обставинам справи, оскільки ліквідація компанії «Nordwind Trade SA» ще не відбулась.
Щодо доводів про те, що рішення Швейцарського арбітражного центру від 30.04.2025 у справі № 300704-2024 не набрало законної сили, оскільки було оскаржене АТ «Укртатнафта»
Згідно з пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу якщо рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято.
Згідно з статтею 34 Правил Швейцарського арбітражного центру: рішення приймається в письмовій формі і є остаточним та обов'язковим для сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 190 Федерального закону про міжнародне приватне право: рішення є остаточним з моменту його повідомлення сторонам.
Рішення Швейцарського арбітражного центру від 30.04.2025 у справі № 300704-2024 вручено сторонам та є обов'язковим, що підтверджується також листом від 25.09.2025, долученим до матеріалів справи.
Статтями 190 та 191 Федерального закону про міжнародне приватне право передбачено можливість оскаржити рішення арбітражного суду до Федерального Верховного Суду в окремих випадках.
Наразі рішення Швейцарського арбітражного центру від 30.04.2025 у справі № 300704-2024 залишається чинним та не було скасоване у результаті розгляду скарги АТ «Укртатнафта».
При цьому положеннями закону не передбачено, що дія оскаржуваного рішення арбітражного суду зупиняється на час розгляду відповідної скарги.
Таким чином, АТ «Укртатнафта» не надано доказів скасування рішення міжнародного арбітражного суду або зупинення його дії, при цьому рішення є чинним та обов'язковим, що виключає можливість відмови у його визнанні та наданні дозволу на його виконання з підстав пп. ґ п. 1 ч. 1 ст. 478 ЦПК України.
Щодо доводів боржника про неналежність розгляду спору Швейцарському арбітражному центру
Між АТ «Укртатнафта» та компанією VERSALA LTD укладено контракти від 24.02.2022 № 92/14/2118 та від 24.02.2022 № 93/14/2118, які містили арбітражну угоду:
п. 9.1. Усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають за цим Контрактом або у зв'язку з ним, у тому числі ті, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, вирішуватимуться шляхом переговорів. У разі неможливості врегулювання їх дружнім шляхом - спори та розбіжності підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України відповідно до його Регламенту.
п. .9.2. Правом, що регулює цей Контакт, є матеріальне право України. Арбітражний суд складається з одного арбітра, який призначається стороною - позивачем. Місце проведення засідання Арбітражного суду - Київ, Україна. Мова арбітражного розгляду - російська.».
В подальшому між компанією VERSALA LTD (Цедент), компанією «Nordwind Trade SA» (Цесіонарій) та АТ «Укртатнафта» (Боржник) (разом Сторони) укладено Угоду про переуступлення прав від 04.11.2022, статтею 2 та 4 якої визначено:
«2.1. Передача прав і зобов'язань Цеденту за Договором про передоплату. Згідно з положеннями та умовами, викладеними в цій Переуступці, і покладаючись на заяви та гарантії Сторін, викладені в цьому документі, Цедент, враховуючи винагороду за цесію, цим продає, переуступає, передає Цесіонарію всі свої права та зобов'язання за Договором про передоплату.
4.1. Починаючи з Дати переуступки та згідно з умовами, викладеними в цьому документі, Цедент передає Цесіонарії всі Передані права та зобов'язання згідно з Договором про передоплату.
4.2. Починаючи з Дати переуступки та згідно з положеннями та умовами, викладеними в цьому документі, Цесіонарій безповоротно приймає всі Передані права та зобов'язання згідно з Договором про передоплату.
4.3. Починаючи з Дати переуступки та згідно з положеннями та умовами, викладеними в цьому документі, Боржник визнає та безвідклично приймає всі передані права та зобов'язання за Договором про передоплату.».
Згідно з ст. 1 Угоди: «переуступлені права та зобов'язання», «права та зобов'язання» разом означають усі права та зобов'язання, надані Цеденту відповідно до Договору про передоплату, включаючи, але не обмежуючись: «1. Усі права, право власності та претензії на товари та вигоди. 2. Усі зобов'язання, обов'язки та зобов'язання, що підлягають оплаті згідно з Договором про дострокове погашення заборгованості (включаючи зобов'язання здійснити оплату суми по контракту). За умовами Угоди «Договір про передплату», «Договір про дострокове погашення заборгованості» означає зобов'язання за Контрактом № 92/14/2118 від 24.02.2022 та за Контрактом № 93/14/2118 від 24.02.2022.
Предметом Угоди є відступлення VERSALA LTD усіх прав та зобов'язань на користь компанії «Nordwind Trade SA», що виникли зі згаданих Контрактів з АТ «Укртатнафта», включно зі зміною (1) застосованого права та (2) умов вирішення спорів між Сторонами, враховуючи зміну складу учасників правовідносин внаслідок цесії.
Згідно статті 7 Угоди, будь-які суперечки, розбіжності чи претензії між будь-якими сторонами, що виникають у зв'язку з цією Угодою переуступлення або її тлумачення вирішуються відповідно до цього пункту та в першу чергу мирним шляхом. Будь-які суперечки, розбіжності або претензії, що виникають у зв'язку з цією Угодою переуступлення, у тому числі щодо дійсності, недійсності, порушення або припинення її дії, вирішуються в арбітражі відповідно до Швейцарських правил міжнародного арбітражу Швейцарії, Арбітражний центр, чинний на дату подання Повідомлення про арбітраж відповідно до цих Правил. Кількість арбітрів має бути один. Місцем проведення арбітражу є Женева, Швейцарія, якщо сторони не домовляться про місто в іншій країні. Арбітражне провадження ведеться англійською мовою.
Статтею 8 Угоди визначено, що Побудова, дійсність і виконання цієї Угоди регулюються законами Швейцарії.
Таким чином, арбітражні угоди з основних договорів - контрактів були замінені арбітражною угодою, яка міститься в Угоді про переуступлення прав від 04.11.2022.
Відтак, внаслідок укладення Угоди спори між Сторонами вирішуються за правом Швейцарії в арбітражі відповідно до Швейцарських правил міжнародного арбітражу Швейцарії. Умови договору про відступлення права вимоги та фактичні обставини справи свідчить про відсутність правових підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення арбітражного суду на підставі пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 478 ЦПК України, оскільки арбітражна угода за Угодою є обов'язковою для Боржника, а спір який виник за участі АТ «Укртатнафта» та компанії «Nordwind Trade SA» нею охоплюється та за її межі не виходить.
Щодо заперечень боржника про дієздатності АТ «Укртатнафта» під час укладення арбітражної угоди
Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10.06.1958) передбачає, що лише у виняткових та надзвичайних випадках допускається відмова у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражного суду на території держави, яка підписала цю Конвенцію.
Кожна договірна держава визнає арбітражні рішення як обов'язкові і надає дозвіл на їх виконання згідно з процесуальними нормами тієї держави, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у цій Конвенції.
До визнання і приведення у виконання арбітражних рішень, до яких застосовується ця Конвенція, не повинні застосовуватися істотно більш обтяжливі умови або більш високі мита або збори, ніж ті, які існують для визнання і приведення у виконання внутрішніх рішень (стаття ІІІ Нью-Йоркської конвенції).
Таким чином, відповідно до статті III Нью-Йоркської Конвенції національні суди зобов'язані визнавати і виконувати арбітражні рішення відповідно до процесуальних норм держави, де було зроблено заяву про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражу, та згідно з правилами, передбаченими в Нью-Йоркській Конвенції.
Стаття III Нью-Йоркської Конвенції зобов'язує договірні держави визнавати обов'язковість арбітражних рішень, що стосуються сфери застосування Конвенції, якщо тільки до них не застосовується одна з підстав для відмови, визначених у статті V цієї Конвенції.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.04.2019 в справі № 761/41709/17 (провадження № 61-47280св18) зроблено висновок про те, що «вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви».
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні.
Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Конвенція закріплює підхід здійснення примусового виконання арбітражних рішень і арбітражних угод, який ґрунтується на презумпції дійсності та автономності арбітражних угод, формальної і матеріально-правової (частина 1 статті ІІ Нью-Йоркської конвенції). Ця презумпція дійсності може бути спростована лише за обмеженим переліком підстав.
Принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам.
Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ.
Укладаючи арбітражне застереження, сторони зазвичай передбачають передачу до арбітражу будь-яких спорів, у тому числі спорів щодо дійсності самого контракту (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери дії арбітражного застереження). У подальшому, якби сторона могла відмовитися від арбітражу і заперечувати компетенцію арбітрів, посилаючись на недійсність контракту, то недобросовісна сторона завжди використовувала би таку можливість для зриву арбітражу.
Необхідно враховувати, що принцип автономності арбітражної угоди від основного договору полягає у тому, що арбітражна угода та основний договір розглядаються як дві окремі угоди, тому недійсність договору не може бути підставою для автоматичної недійсності арбітражної угоди.
АТ «Укртатнафта» не зверталось самостійно до арбітражного суду з окремою заявою про визнання Угоди недійсною, проте зазначало про недієздатність АТ «Укртатнафта» у договірних відносинах.
Згідно з ст. 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» третейський суд може сам прийняти постанову про свою компетенцію, в тому числі стосовно будь-яких заперечень щодо наявності або дійсності арбітражної угоди. З цією метою арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, що не залежить від інших умов договору. Винесення третейським судом рішення про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження.
Під час вирішення спору арбітражний суд вже надав оцінку дійсності арбітражної угоди, а також висловив позицію щодо дієздатності АТ «Укртатнафта» як сторони правочину. Разом з тим, надані АТ «Укртатнафта» заперечення проти дійсності Угоди відступлення права вимоги та арбітражної угоди були взяті до уваги арбітражним судом, розглянуті та зрештою спростовані у результаті розгляду справи. Арбітражне рішення є чинним та обов'язковим, водночас національний суд не вправі повторно вирішувати питання, які віднесено до виключної компетенції арбітражного суду. В свою чергу, АТ «Укртатнафта» не надано жодного нового та вагомого доказу, який не був досліджений під час арбітражного розгляду та ставив би під сумнів правильність Арбітражного рішення.
Враховуючи те, що сторони, уклавши арбітражне застереження, реалізували своє волевиявлення на звернення до міжнародного арбітражного суду, у зв'язку з чим повинні виконувати обов'язки, встановленні рішенням суду, а також ураховуючи те, що компанія АТ «Укртатнафта» не надала доказів існування обставин, які б унеможливлювали визнання та надання дозволу на виконання рішення Швейцарського арбітражного центру від 30 квітня 2025 року у справі № 300704-2024 за позовом Компанії «Nordwind Trade SA» до АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про стягнення заборгованості, і судом таких не встановлено, то підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення Швейцарського арбітражного центру від 30 квітня 2025 року у справі № 300704-2024 немає.
Відповідно до частини 1 статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
Згідно із частиною 6 статті 479 ЦПК України якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, суд, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Оскільки рішенням міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті та стягувач не звертався з заявою про визначення суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, тому суд вказує в ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу.
З огляду на те, що судом не встановлено підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення Швейцарського арбітражного центру від 30 квітня 2025 року у справі № 300704-2024 за позовом Компанії «Nordwind Trade SA» до АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про стягнення заборгованості, і судом таких не встановлено, то підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення Швейцарського арбітражного центру від 30 квітня 2025 року у справі № 300704-2024, то заява Компанії «Nordwind Trade SA» підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів частини першої статті 141 ЦПК України з боржника АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на користь заявника Компанії Компанії «Nordwind Trade SA» підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання заяви в розмірі 1 514,00 грн.
Керуючись статтями 141, 268, 474, 477, 479 ЦПК України, суд
Заяву Компанії «Nordwind Trade SA» про визнання та надання дозволу на виконання рішення Швейцарського арбітражного центру від 30 квітня 2025 року у справі № 300704-2024 за позовом Компанії «Nordwind Trade SA» до АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про стягнення заборгованості- задовольнити.
Визнати і надати дозвіл на виконання рішення Швейцарського арбітражного центру від 30 квітня 2025 року у справі № 300704-2024.
Видати виконавчий лист на виконання рішення Швейцарського арбітражного центру від 30 квітня 2025 року у справі № 300704-2024, яким вирішено:
«Акціонерному товариству «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (39609, Україна, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, ЄДРПОУ 00152307) виплатити на користь Nordwind Trade SA (Швейцарія,1201 Женева, 1 Набережна Монблан, реєстраційний номер: СНЕ-384.293/045) 92 655 189,92 доларів США плюс 5% річних станом на 3 січня 2024 року до повної та остаточної оплати;
Акціонерному товариству «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта(39609, Україна, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, ЄДРПОУ 00152307) виплатити на користь Nordwind Trade SA (Швейцарія,1201 Женева, 1 Набережна Монблан, реєстраційний номер: СНЕ-384.293/045) суму в розмірі 207 945,92 швейцарських франків, 66 225 фунтів стерлінгів та 3 760 доларів США як відшкодування витрат на правову допомогу та інших витрат разом з відсотками за ставкою 5% з дати ухвалення цього рішення до повної виплати;
Акціонерному товариству «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (39609, Україна, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, ЄДРПОУ 00152307) виплатити на користь Nordwind Trade SA (Швейцарія,1201 Женева, 1 Набережна Монблан, реєстраційний номер: СНЕ-384.293/045) 281 020,90 швейцарських франків як відшкодування арбітражних витрат разом з відсотками за ставкою 5% річних з дати ухвалення цього рішення до повної виплати.»
Стягнути з Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (39609, Україна, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, ЄДРПОУ 00152307) на користь Компанії Nordwind Trade SA (Швейцарія,1201 Женева, 1 Набережна Монблан, реєстраційний номер: СНЕ-384.293/045) судовий збір за подання заяви в розмірі 1 514,00 грн.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 26 січня 2026 року.
Суддя Саліхов В.В.