26 січня 2026 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 755/9627/25
номер провадження №22-ц/824/1891/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича
на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року /суддя Галаган В.І./
у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся з вимогами про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання банківських послуг Monobank від 09.05.2022 у розмірі 26 723,75 грн, з яких: 23 610,61 грн - залишок заборгованості за кредитом, 3 113,14 грн - пеня.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. /т. 1 а.с. 72-76/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник АТ «Універсал Банк» Македон О.А. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що договір укладено шляхом приєднання до публічних Умов і правил, розміщених на сайті monobank.ua/terms, а підписання Анкети-заяви цифровим власноручним підписом у мобільному додатку є акцептом публічної оферти (ст. 633, 641, 644 ЦК України); відповідач був належним чином ознайомлений з Умовами, Тарифами, Паспортом споживчого кредиту через мобільний додаток та підтвердив згоду; процедура онбордингу (відеоверифікація, Дія.Шерінг, селфі, OTP-пароль, цифровий підпис) відповідає Постанові НБУ № 65 від 19.05.2020 та № 151 від 13.12.2019; використання удосконаленого електронного підпису прирівнюється до власноручного (ст. 207 ЦК України, Закон «Про електронні довірчі послуги»); подальше користування карткою (операції, введення ПІН-коду) підтверджує згоду зі змінами умов; суд безпідставно не врахував публічний характер Умов як загальновідомий факт (ч. 3 ст. 82 ЦПК України) та доступність їх у реальному часі; висновки суду суперечать практиці ВС у справах щодо monobank (постанова ВС від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20).
Відповідач про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформований належним чином, зокрема і шляхом направлення апеляційної скарги електронною поштою і засобами поштового зв'язку, конверт повернувся з відміткою відсутністю адресата, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертався.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову на підставі наступного.
Судом встановлено, що 09.05.2022 відповідач ОСОБА_1 у мобільному додатку monobank підписав Анкету-заяву цифровим власноручним підписом, підтвердивши ознайомлення та згоду з Умовами і правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають Договір про надання банківських послуг. /а.с. 14-15/ Процедура включала верифікацію через OTP-пароль, селфі з паспортом, Дія.Шерінг, що відповідає вимогам Постанови НБУ № 65 від 19.05.2020. Анкета-заява містить посилання на Умови за адресою monobank.ua/terms. Відповідач користувався карткою, здійснював операції. Станом на 03.03.2025 заборгованість становила 26 723,75 грн (23 610,61 грн - основний борг, 3 113,14 грн - пеня, а.с. 12).
Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції керувався ст. 526 ЦК України про належне виконання зобов'язань; ст. 612 ЦК України про прострочення; ст. 615 ЦК України про неможливість односторонньої відмови; ст. 625 ЦК України про відповідальність за грошове зобов'язання; ст. 629 ЦК України про обов'язковість договору; ст. 1054 ЦК України про кредитний договір; ст. 89 ЦПК України про оцінку доказів.
Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачем не доведено укладення договору, надання кредитної картки, ознайомлення відповідача з умовами та фактичне користування кредитом, оскільки Анкета-заява не містить повних анкетних даних, витяг Умов не підписаний відповідачем, відсутні виписки з рахунку, розрахунок заборгованості складений позивачем.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. У жовтні 2017 року АТ "Універсал Банк " запустив новий проект "Monobank", в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки монобанк. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках "Monobank" за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту "Monobank" є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Тобто, правова природа договору, укладеного через мобільний застосунок "Monobank" полягає у приєднанні до його умов шляхом накладання власного електронного підпису, чим підтверджується згода споживача.
Укладений між сторонами даної справи договір має специфіку, не властиву укладенню кредитних договорів у паперовому вигляді. Банківське обслуговування клієнтів здійснюється дистанційно, без відділень, а тому споживач самостійно розпоряджається наданими йому коштами. Погодження із Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичної особи шляхом проставляння електронного цифрового підпису особою свідчить про належне укладання кредитного договору.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
В даній Анкеті-заяві зазначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву, підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Отже, суд першої інстанції помилково не визнав договір укладеним шляхом приєднання до публічних Умов (ст. 633, 641, 644 ЦК України), не врахував юридичну силу цифрового власноручного підпису (Постанова НБУ № 151 від 13.12.2019), процедуру дистанційної ідентифікації та верифікації (Постанова НБУ № 65 від 19.05.2020), факт ознайомлення з Умовами через мобільний додаток та публічну доступність Умов на сайті monobank.ua/terms як загальновідомий факт (ч. 3 ст. 82 ЦПК України), подальше користування карткою як підтвердження згоди. Суд безпідставно послався на відсутність паперових документів, підписів та виписок з рахунку, ігноруючи специфіку дистанційних послуг monobank. Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, де укладення договору шляхом підписання Анкети-заяви в додатку monobank визнано дійсним, а Умови - частиною договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати стягуються з відповідача на користь апелянта.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича - задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року - скасувати.
Позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг Monobank від 09.05.2022 у розмірі 26 723 (двадцять шість тисяч сімсот двадцять три) грн 75 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 3028 грн за розгляд справи в суді першої інстанції і 4542 грн апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: