23 січня 2026року м. Київ
Справа № 362/8630/25
Провадження: № 22-ц/824/6188/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О., суддівВерланова С. М., Нежури В. А.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Козіної Світлани Миколаївни в інтересах ОСОБА_1
на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Марчука О. Л.,
у справі зазаявою ОСОБА_1 про видачу обмежувальногоприпису, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2025 рокуу задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Козіна С. М. в інтересах ОСОБА_1 направила 23 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу безпосередньо до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2026 року апеляційну скаргу адвоката Козіної С. М. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2025 року, залишено без руху з наданням строку для подання до суду відповідного клопотання (заяви) із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
На виконання вищевказаної ухвали суду,20 січня 2026 року адвокат Козіна С. М. в інтересах ОСОБА_1 подала через систему Електронного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. У заяві зазначено, що в період з 15 по 22 грудня 2025 року адвокат перебувала на лікуванні в КНП «Ржищівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ржищівської міської ради Київської області, що підтверджується відповідною медичною довідкою. У зв'язку з цим адвокат не мала змоги належним чином підготувати та подати апеляційну скаргу в строк, що передбачався, а саме до 19 грудня 2025 року включно. Оскаржуване судове рішення надійшло до кабінету в підсистемі Електронного суду 23 листопада 2025 року.
Вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження у даній справі, суд ураховує наступне.
За правилом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено-повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Як убачається із матеріалів справи, 19 листопада 2025 року судом першої інстанції було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення (а. с. 42).
Дати виготовлення повного тексту рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2025 року не містить.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2025 рокунадіслано судом: 19.11.2025. Зареєстровано: 22.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2025.
В клопотанні про поновлення строку скаржникзазначила, що в період з 15 по 22 грудня 2025 року адвокат перебувала на лікуванні в КНП «Ржищівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ржищівської міської ради Київської області, що підтверджується відповідною медичною довідкою. У зв'язку з цим адвокат не мала змоги належним чином підготувати та подати апеляційну скаргу в строк, що передбачався, а саме до 19 грудня 2025 року включно. Оскаржуване судове рішення надійшло до кабінету в підсистемі Електронного суду 23 листопада 2025 року.
Апеляційна скарга скаржником направлена до суду апеляційної інстанції 23 грудня 2025 року, тобто, протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду, згідно ст. 354 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, щостаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободмістить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зістаттею 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Зважаючи на викладене, строк на апеляційне оскарження скаржником пропущений з поважних причин, а тому суд вважає за можливе його поновити.
Апеляційна скарга подана уповноваженою особою у строк, визначений процесуальним законом.
За своїм змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Перешкод для відкриття апеляційного провадження не встановлено.
Керуючись, ст.ст. 359-361, 366 ЦПК України, суд
Поновитиадвокату Козіній Світлані Миколаївні в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2025 року.
Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргоюадвоката Козіної Світлани Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Марчука О. Л., у справі зазаявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа: ОСОБА_2 .
В процесі розгляду справ Київським апеляційним судом застосовуються Правила організації ефективного судочинства, затверджені рішення зборів суддів № 14 від 31 травня 2024 року, з текстом яких можна ознайомитись за посиланням: https://www.kas.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Organisation-rules-for-effective-justice.pdf
Надіслати учасникам справи копію апеляційної скарги та додатних до неї матеріалів, роз'яснити їм право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України, у строк до 11 лютого 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Т. О. Невідома
Судді: С. М. Верланов
В. А. Нежура