23 січня 2026 року
справа № 357/14677/25
провадження № 33/824/1105/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 - Кушнір Сергія Борисовича на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн на користь державного бюджету України.
29 грудня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Кушнір С.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2025 року, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі, захисник ОСОБА_1 - адвокат Кушнір С.Б. зазначив про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2025 року, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 участі у розгляді справи не приймав, про розгляд справи йому не було відомо, постанову суду він не отримував.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, розглянувши питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
Чинний КУпАП не пов'язує початок перебігу строку оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення із датою вручення копії цієї постанови, на що посилається апелянт, а лише надає право клопотати про поновлення строку оскарження, якщо його пропущено з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був обізнаний про те, що відносно нього 07 вересня 2025 року був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №446479 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та про розгляд справи в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення.
В оскаржувані постанові судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2025 року вказано, що ОСОБА_1 викликався в судові засідання на 07.10.2025, 27.10.2025, 18.11.2025 та 09.12.2025, у визначенні дні до суду не з'являвся, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення на адресу, яку він зазначив у протоколі судовою повісткою рекомендованим повідомленням.
ёОтже, вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд враховує, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи в Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.
Вивчивши питання про поновлення строку захисника ОСОБА_1 - адвоката Кунір С.Б. не наведені обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, такими, що не залежали від його волевиявлення, пов'язаними дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали звернення до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк.
Враховуючи наведене, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а, відтак, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Кунір С.Б. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2025 року слід відмовити.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 КУпАП).
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кунір С.Б. повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Кунір С.Б. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2025 року відмовити.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кунір С.Б. на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя