23 січня 2026 року
справа № 369/6068/25
провадження № 33/824/348/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить17 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 26 вересня 2025 року подала апеляційну скаргу через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Київський апеляційним судом від 20 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто апелянту у зв'язку з пропущенням строку на апеляційне оскарження.
23 грудня 2025 року ОСОБА_1 повторно через Києво-Святошинський районний суд Київської області подала апеляційну скаргу з посиланням на те, що суд апеляційної інстанції вказав вигадану дату подачі апеляційної скарги і повернув апеляційну скаргу Подерягіній О.В., а апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала в квітні 2025 року, тобто раніше спливу строку на апеляційне оскарження.
Однак, Київський апеляційний посилається на вхідний номер апеляційної скарги, яка зареєстрована в Києво-Святошинському районному суду Київської області за вхідним №47637 від 26.09.2025 року, з конверту в якому була вкладена апеляційна скарга не можливо відслідкувати дату направлення, оскільки на конверті відсутній трекінг Укрпошти.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги суд встановив, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова стосовно ОСОБА_1 прийнята 21 квітня 2025 року.
В апеляційній скарзі від 23 грудня 2025 року ОСОБА_1 не порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
За змістом положень ч. 2 ст. 294 КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.
Із викладеного слідує, що законодавець визначив процесуальний механізм, яким обумовив обрахування строку на апеляційне оскарження постанови судді саме з моменту її винесення.
При цьому закон не містить приписів, які б створювали передумови для іншого обрахування строку на апеляційне оскарження, наприклад, з часу отримання повного тексту постанови, як це передбачено в інших процесуальних кодексах.
Така позиція законодавця обґрунтована тим, що справи про адміністративні правопорушення є справами незначної складності, отже для них передбачений спрощений процесуальний порядок розгляду, скорочені строки як їх розгляду так і оскарження постанов, що сприяє стимулюванню особи сумлінно та своєчасно реалізовувати процесуальні права та належним чином виконувати обов'язки, покладені на неї законом.
При цьому апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення (постанови), то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених, у даному випадку, положеннями КУпАП.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене ч. 2 ст. 294 КУпАП, надає особі, яка бажає оскаржити судове рішення, достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Також варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 була повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи направленням повістки за місцем проживання, конверт з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 7).
За таких обставин та з огляду на те, що апеляційна скарга не містять обґрунтування, як саме зазначені апелянтом обставини унеможливили вчасне оскарження судового рішення, то суд апеляційної інстанції вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді пропущений без поважних причин і поновленню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя