Апеляційне провадження № 22-ц/824/4037/2026
Справа № 367/11908/24
Іменем України
23 січня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Радченко-Онатій Наталією Миколаївною , на додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області, ухвалене у складі судді Карабази Н.Ф. в м. Ірпені 06 жовтня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
В травні 2025 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, просив ухвалити додаткове рішення, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» суму сплаченої правничої допомоги у розмірі 6000 грн. щодо правильного формування та подання процесуальних документів до суду відповідно до договору про надання правової допомоги № 43657029 від 07 серпня 2024 року, додаткової угоди № 103444211 до нього, детального опису робіт та акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом виконання робіт, платіжної інструкції № 683 від 30 жовтня 2024 року. Посилався на те, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23 квітня 2025 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» задоволено частково, проте не вирішено питання про відшкодування судових витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000 грн.
Додатковим рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06 жовтня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 грн.
Відповідач ОСОБА_1 в особі представника Радченко-Онатій Н.М. , не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 жовтня 2025 року та задовольнити заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення судових витрат на правничу допомогу.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що в ході розгляду справи відповідачем заявлялася заява про відшкодування судових витрат, до складу яких входили витрати на правничу допомогу, однак рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23 квітня 2025 року питання про розподіл судових витрат не було вирішене. З огляду на вищевикладене, 31 травня 2025 року представником відповідача було надіслано заяву про ухвалення додаткового рішення.
06 жовтня 2025 року Ірпінським міським судом Київської області розглянуто та задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» про ухвалення додаткового рішення, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн., в решті вимог відмовлено. При цьому суд не ухвалив рішення за наслідками заяви відповідача від 31 травня 2025 року, розглянувши заяву лише позивача.
Посилався на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, вказував, що позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 1520 грн., що складає 18,5 % від суми заявленого позову, відтак, 81,5 % судових витрат, понесених відповідачем, підлягає стягненню на його користь з позивача.
Наводив зміст ст. 133, 134, 137, 141 ЦПК України, правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц щодо строку та порядку подання доказів про розгляд судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Вказував, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони, на що вказав Верховний Суд у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22.
Крім того, вказував, що ним понесені судові витрати за подання апеляційної скарги, що складаються з судового збору 1211,20 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн., які він просить стягнути з позивача.
Від ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг», яке змінило назву на ТОВ «ФК «Солвентіс», надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 жовтня 2025 року залишити без змін, покласти на відповідача судові витрати.
Посилався на те, що 01 липня 2025 року відбулась державна реєстрація зміни найменування ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» на ТОВ « ФК «Солвентіс», про що надає відповідну підтверджуючу документацію.
Повідомляв, що оскільки під час ухвалення основного рішення суд не вирішив питання про компенсацію витрат на правничу допомогу позивача, останнім було подано заяву про ухвалення додаткового рішення. Відповідач також звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо нібито понесених ним витрат на правничу допомогу в сумі 13000 грн. 06 жовтня 2025 року судом ухвалено додаткове рішення, яким задоволено заяву позивача, стягнувши з відповідача 1500 грн. витрат на правничу допомогу, та відмовлено у задоволенні вимог відповідача, оскільки вони не були підтверджені належними та допустимими доказами.
Вказував, що відповідачем не доведено факту понесення витрат, на компенсації яких він наполягає, подані відповідачем матеріали не підтверджують реальності адвокатських послуг, суд правильно застосував принцип співмірності та розумності.
Зазначав, що додаткове рішення постановлено з дотриманням всіх вимог ЦПК України, а відповідачем не наведено жодного порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке могло би бути підставою для скасування рішення.
Повідомляв, що позивачем очікується понести витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в орієнтовному розмірі 4000 грн.
До відзиву на апеляційну скаргу надано копію акту про підтвердження факту надання правничої допомоги від 01 грудня 2025 року, згідно якого адвокат Білецький Б.М. надав, а клієнт ТОВ «ФК «Солвентіс» прийняв правничу допомогу загальною вартістю 4000 грн., зокрема: аналіз чинного законодавства та судової практики на предмет виявлення змін і доповнень, аналіз наявних кредитних та платіжних документів - 1 година, вартість 1 години 750 грн., загальна вартість послуг 750 грн., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Солвентіс» - 1,5 години, вартість 1 години 1500 грн., загальна вартість послуг 2250 грн., складання відзиву на апеляційну скаргу - 1 година, вартість 1 години 1000 грн., загальна вартість робіт 1000 грн.
Зазначений перелік робіт (послуг) викладено також у детальному описі, долученому до відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги зводяться до оскарження додаткового рішення від 06 жовтня 2025 року про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, при цьому рішення суду першої інстанції по суті позову не оскаржується і не є предметом апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2024 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» заборгованість за кредитним договором № 103444211 від 21 квітня 2021 року у розмірі 28520 грн., у порядку розподілу судових витрат стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати та професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
До позову надано копію договору № 43657029 про надання правової допомоги, укладеного 07 серпня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» з адвокатом Білецьким Б.М., положеннями 4.1 якого передбачено, що загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у п. 4.8 даного договору, а також гонорар, який зазначений у п. 4.9 даного договору. Згідно п. 4.4 договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін, в акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість (а. с. 79 т. 1).
Також до позову надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким В.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» про стягнення кредитної заборгованості, складений 30 вересня 2024 року: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» - 1,5 годин, вартість 1 години 1500 грн., загальна вартість послуг 2250 грн., складання позовної заяви - 3 години, вартість 1 години 1000 грн., загальна вартість послуг 3000 грн., формування додатків до позовної заяви - 1 година, вартість 1 години 750 грн., загальна вартість послуг 750 грн., разом 6000 грн. (а. с. 83 т. 1).
Додатковою угодою від 30 вересня 2024 року до договору № 43657029 від 07 серпня 2024 року доповнено розділ 4 «Порядок здійснення розрахунків» договору пунктом 4.9, згідно якого, за здійснення представництва та захист інтересів клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги, пов'язаних з розглядом даної справи, відповідно до умов цього договору, клієнт виплачує адвокату гонорар у порядку та строки за погодженням сторін. Виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або, що підтверджується підписаним сторонами відповідним актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним сторонами на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (а. с. 84 т. 1).
30 вересня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» та адвокатом Білецьким Б.М. складено акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), згідно якого сторони підтверджують, що адвокат надав, а клієнт прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 6000 грн., зокрема правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» - 1,5 годин, вартість 1 години 1500 грн., загальна вартість послуг 2250 грн., складання позовної заяви - 3 години, вартість 1 години 1000 грн., загальна вартість послуг 3000 грн., формування додатків до позовної заяви - 1 година, вартість 1 години 750 грн., загальна вартість послуг 750 грн., разом 6000 грн. (а. с. 85 т. 1).
21 листопада 2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а. с. 103 т. 1).
30 листопада 2024 року відповідачем через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому серед іншого повідомлено, що відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн. Просив вирішити питання про розподіл судових витрат (а. с. 113 т. 1).
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23 квітня 2025 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» заборгованість за договором про споживчий кредит № 103444211 від 21 квітня 2021 року у розмірі 1520 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 129,11 грн. (а. с. 70 т. 2).
28 травня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» подало до суду заяву про ухвалення додаткового рішення (а. с. 74 т. 2).
31 травня 2025 року відповідач ОСОБА_1 в особі представника Радченко-Онатій Н.М. також подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення.
06 серпня 2025 року від відповідача ОСОБА_1 в особі представника Радченко-Онатій Н.М. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач просив вирішити питання про розподіл судових витрат відповідно до принципів справедливості, диспозитивності та пропорційності (а. с. 98 т. 2).
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 591/550/20 (провадження № 61-6344св23), від 12 серпня 2025 року у справі № 639/419/24 (провадження № 61-4135св25), від 20 серпня 2025 року у справі № 758/2247/24 та інших вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Крім того, у додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем до суду не подавалось.
Застосувавши ч. 3 ст. 133 ЦПК України щодо складу судових витрат, до яких відносяться витрати на професійну правничу допомогу, та врахувавши правові висновки Верховного Суду в постанові від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу, визначений позивачем у розмірі 6000 грн., хоча і є документально обґрунтованим, однак є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 1500 грн.
Апеляційний суд враховує, що в частині розгляду судом першої інстанції заяви ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» про ухвалення додаткового рішення відповідачем у апеляційній скарзі не зазначено, в чому, на його думку, полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
Апеляційна скарга не містить аргументів проти висновків суду першої інстанції щодо розгляду заяви ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» про ухвалення додаткового рішення.
Разом із тим, апеляційний суд відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не ухвалив рішення за наслідками заяви відповідача від 31 травня 2025 року про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, не дослідив надані позивачем докази та не оцінив їх, а також помилкові доводи позивача у відзиві на апеляційну скаргу, що суд відмовив у задоволенні вимог відповідача, оскільки вони не були підтверджені належними та допустимими доказами, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, 02 червня 2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення розподілено судді Черновій О.В., сформовано номер провадження 2-др/367/55/25, зазначено учасників процесу: ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (заявник), ОСОБА_1 (відповідач), ОСОБА_3 (представник заявника), Радченко-Онатій Н.М. (представник відповідача) (а. с. 79 т. 2).
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про ухвалення додаткового рішення за номером провадження 2-др/367/55/25 розподілено судді Карабазі Н.Ф. (а. с. 82 т. 2).
Таким чином, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення від 31 травня 2025 року, подана до Ірпінського міського суду Київської області через систему «Електронний суд», не була предметом розгляду суду першої інстанції в межах провадження 2-др/367/55/25, зареєстрованого за заявою позивача ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг», номер провадження за заявою відповідача не був сформований, будь-яких процесуальних питань судом першої інстанції по цій заяві не приймалось і по суті заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення від 31 травня 2025 року розглянута не була, що виключає оцінку доводів апеляційної скарги щодо розгляду судом такої заяви.
Отже, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, при цьому під час розгляду справи апеляційним судом не було встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, апеляційний суд приходить до висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і не підлягає скасуванню або зміні з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Відповідачем також заявлено вимоги про стягнення на його користь з позивача судових витрат на правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в апеляційній інстанції, в розмірі 6000 грн., на підтвердження яких ОСОБА_1 надано акт приймання виконаних робіт від 31 жовтня 2025 року, підписаний відповідачем та адвокатом Радченко-Онатій Н.М., та копію квитанції від 31 жовтня 2025 року на суму 6000 грн., а також по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Оскільки за наслідками апеляційного перегляду вимоги апеляційної скарги залишено без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін, понесені відповідачем під час розгляду справи в апеляційній інстанції судові витрати покладаються на нього.
Позивачем заявлено вимоги про відшкодування судових витрат, понесених ним під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 4000 грн., на підтвердження яких ним надано детальний опис робіт та акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 01 грудня 2025 року.
Вирішуючи питання, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, відповідно до вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, апеляційний суд враховує, що види робіт (послуг), зазначені у п. 1 та 2 переліку робіт, а саме аналіз чинного законодавства та судової практики на предмет виявлення змін і доповнень, аналіз наявних кредитних та платіжних документів, а також правовий аналіз обставин спірних правовідносин, відносяться до розгляду справи по суті, а тому понесені позивачем витрати в цій частині не є обґрунтованими і не відповідають критерію реальності та необхідності.
Разом із тим, надання робіт (послуг) у вигляді складання відзиву на апеляційну скаргу вартістю 1000 грн. було необхідним, а розмір таких витрат - обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 1000 грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 7, 367, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Радченко-Онатій Наталією Миколаївною, залишити без задоволення.
Додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 жовтня 2025 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (Київська область м. Бровари вул. Симона Петлюри, 21/1 код ЄДРПОУ 43657029) витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді : Кашперська Т.Ц.
Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.