Справа: № 760/22551/23 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження: № 11-кп/824/6381/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: ч. 1 ст. 121 КК України
23 грудня 2025 року суддя-доповідач - суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , отримавши апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 120 231 000 900 008 94 від 25 березня 2023 року, -
Вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 01.10.2025 ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На часткове задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 з ОСОБА_5 стягнуто на її користь 65.874,88 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 50.000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У провадженні вирішена доля речових доказів та стягнуті процесуальні витрати.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_4 подали апеляційні скарги.
Виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 392 КПК України, вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 01.10.2025 стосовно ОСОБА_5 може бути оскаржений і захисник ОСОБА_3 , згідно з п. 1 ч. 1 ст. 393 КПК України, та потерпіла ОСОБА_4 , на підставі п.п. 7, 8 ч. 1 ст. 393 КПК України, мають право на подачу апеляційних скарг.
Передбачені ст. 395 КПК України порядок та строк подачі апеляційних скарг захисником та потерпілою дотримані.
Приписами п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України задекларовано, що в апеляційній скарзі повинні бути викладені вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування з зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, з вказівкою рішення, яке може ухвалити суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою, що входить до переліку ч. 1 ст. 407 КПК України, а також шляхи вирішення апеляційного провадження на підставі ч. 3 ст. 404 КПК України.
Захисник та потерпіла даних вимог закону не дотрималися.
Так, як видно з апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 , він просить вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 01.10.2025 стосовно ОСОБА_5 скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Обгрунтовуючи такі апеляційні вимоги, захисник послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Проте, захисник в апеляційній скарзі, ставлячи питання про закриття кримінального провадження з наведених підстав не послався на те, які ж саме норми матеріального права були порушені і чому, на думку захисника, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, - тягне за собою саме закриття провадження у справі, ще і за тим, що, як послався захисник, ОСОБА_5 частково визнав свою вину, підтвердив факт конфлікту та те, що він штовхав потерпілого і той падав від його поштовху на землю (асфальт та вдарявся об автомобілі).
Не послався захисник ОСОБА_3 і на процесуальні шляхи вирішення його апеляційних вимог, як те визначено ч. 3 ст. 404 КПК України.
Що стосується апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_4 , то вона просить вирок місцевого суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 15 років позбавлення волі та повністю задовольнити цивільний позов.
Однак, таке прохання потерпілої не узгоджуються з положеннями ч. 1 ст. 407 КПК України у взаємозв'язку з приписами ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 337 КПК України, оскільки обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України не висувалося і зміна судом кваліфікації з ч. 1 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України - суперечить вимогам закону.
Не містить ч. 1 ст. 115 КК України і п.п. 4 та 7, щоб могли, за будь-яких обставин, додатково кваліфікувати дії ОСОБА_5 як вчинення умисного вбивства з особливою жорстокістю та з хуліганських мотивів, що можливо тільки при кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 115 КК України, але і таке обвинувачення ОСОБА_5 не висувалося.
За підсумками, слід визнати, що апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 містять такі недоліки, які перешкоджають відкриттю апеляційного провадження, адже суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги за нормою ч. 1 ст. 404 КПК України, за наданими йому цим Кодексом повноваженнями як випливає з ч. 3 ст. 26 КПК України, які виключають за власним розсудом вирішувати питання, що не знайшли свого відтворення в апеляційних скаргах, у тому числі щодо шляхів вирішення апеляційних вимог за приписами ч. 3 ст. 404 КПК України, а тому апеляційні скарги захисника та потерпілої необхідно залишити без руху та надати апелянтам достатній строк для усунення недоліків апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст. 398, 399 КПК України, -
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 120 231 000 900 008 94 від 25 березня 2023 року - залишити без руху.
Встановити захиснику та потерпілій строк для усунення недоліків апеляційної скарги терміном в 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали направити захиснику та потерпілій.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2