Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/58/26
08 січня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, подане прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні № 42025102070000152 від 04.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 Кримінального кодексу України,-
Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 42025102070000152 від 04.12.2025, звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в межах цього кримінального провадження.
В межах вказаного кримінального провадження досліджуються ймовірні незаконні дії під час проведення будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:85:321:0007, 8000000000:85:321:0004, 8000000000:85:321:0013, 8000000000:85:321:0002, що може призвести до умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини або їх частин.
З інформації в публічних джерелах, зокрема публікації громадського активіста-пам'яткоохоронця ОСОБА_5 у мережі Facebook стало відомо, що за адресою: пров. Цимлянський,3 та Кирилівська, 13 (д,є,г) йдуть будівельні роботи, будівельники розбираються флігелі, які є зразками міщанської забудови. Знімається верхній шар ґрунту за допомогою будівельної техніки.
Разом з тим, вказані земельні ділянки перебувають в межах пам'ятки археології місцевого значення - Культурний шар Подолу ІХ-ХVІІІ ст. (рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 17.11.1987 № 1112), а також в археологічній охоронній зоні, в зоні регулювання забудови першої категорії, в зоні охоронюваного ландшафту (рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві»; розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві»; розпорядження Київської міської державної адміністрації від 25.12.2007 № 1714 «Про внесення змін до рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920»), в зоні регулювання І категорії Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» (розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.01.2022 № 195 «Про затвердження науково-проектної документації «План організації території державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ»), на території пам'ятки ландшафту і історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10, в редакції наказу Міністерства культури України від 16.06.2011 № 453/0/16-11, охоронний № 560-Кв).
Оскільки на земельних ділянках як безпосередніх предметах кримінальних правопорушень можуть бути зафіксовані сліди вчинення кримінальних правопорушень, такі земельні ділянки постановою прокурора від 04.12.2025 визнані речовими доказами.
Постановою прокурора призначено 10.12.2025 проведення комплексної судової оціночно-будівельної, історико-археологічної, мистецтвознавчої експертизи.
Прокурор, обґрунтовуючи клопотання, вказує, що земельні ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:321:0007, 8000000000:85:321:0004, 8000000000:85:321:0013, 8000000000:85:321:0002 в силу закону належать до земель державної власності та історико-культурного призначення - вони перебувають під особливою охороною держави, здійснення нового будівництва на ній забороняється і може призвести до непоправної втрати об'єктів культурної спадщини, що перебувають в межах пам'ятки археології.
27.11.2025 слідчим Подільського УП ГУНП у м. Києві проведено огляд земельної ділянки.
Таким чином, на думку органу досудового розслідування виникла потреба у збереженні речових доказів - земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:321:0007, 8000000000:85:321:0004, 8000000000:85:321:0013, 8000000000:85:321:0002.
З метою збереження речового доказу та фіксації слідів вчинення кримінального правопорушення виникла потреба у накладенні арешту на вказані земельні ділянки (із забороною будь-яким особам здійснювати будівель роботи на вказаних земельних ділянках), що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебувають в комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради. При цьому, в силу закону, вказані земельні ділянки належить до земель державної власності, розпорядником яких є Київська міська військова адміністрація.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з наведених підстав.
Власник та володільці майна в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; заяв не подавали.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими обґрунтовуються доводи цього клопотання, заслухавши прокурора, слідчий суддя дійшов висновку про те, що підстав його задовольнити немає.
Про факти, встановлені під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зазначено вище. Вказані у клопотанні обставини справи відповідають долученим до нього матеріалам.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
З огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуженню, передачі, перетворенню, використанню, втрати, приховуванню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. Арешт майна з підстав, передбачених положеннями п.п. 3, 4 ч. 2
ст. 170 КПК України, фактично, вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до вимог ч.ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до його відчуження, передачі, приховування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб
До матеріалів клопотання долучено копію припису № 982/п від 09.12.2025 Департаменту охорони культурної спадщини ВО КМР (КМДА), яким вимагається, зокрема: припинити будь-які роботи на об'єкті за адресою: провулок Цимлянський, 3, що не передбачені погодженим проєктом Реконструкції нежитлового будинку (літ. А) під офісно-учбовий центр за вказаною адресою.
Відповідно до даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного земельного кадастру про земельну ділянку встановлено, що земельні ділянки розташовані за такими адресами: з кадастровими номерами:
-8000000000:85:321:0013 - без адреси, площею 0.0649 га; на ділянці є нежитлова будівля за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 13-г, власник - ТОВ «Дніпро-2002»;
-8000000000:85:321:0004 - без адреси, площею 0.0778 га, орендар - ТОВ «Дніпро-2002»;
-8000000000:85:321:0007 за адресою: м. Київ, пров. Цимлянський (Ромський), земельна ділянка 3; на ділянці є нежитлова будівля, власник - ТОВ «Дніпро-2002»;
-8000000000:85:321:0002 за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 13-д, площею 0.0486 га; орендар - ТОВ «Дніпро-2002».
Таким чином, судом встановлено, що органами державної влади (місцевого самоврядування) вирішено припинити будь-які, не передбачені погодженим проєктом Реконструкції нежитлового будинку (літ. А), роботи за адресою: провулок Цимлянський, 3.
Водночас суду не надано відомості щодо того, які саме роботи проводяться на зазначеному об'єкті нерухомості, чи є вони такими, що не передбачені погодженим проєктом Реконструкції нежитлового будинку (літ. А), а також у клопотанні не наведено обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження щодо інших трьох земельних ділянок, що не знаходяться за адресою - провулок Цимлянський, 3, зокрема, чи виносились органами державної влади (місцевого самоврядування) будь-які приписи щодо вказаних об'єктів, чи приймались ними рішення щодо надання дозволу на проведення на цих земельних ділянках робіт та чи встановлювався ними факт незаконності проведення таких робіт (невідповідності погодженому проєкту Реконструкції нежитлового будинку (літ. А)).
У клопотанні порушено питання про накладення арешту шляхом заборони будь-яких робіт, водночас у ньому не зазначено, які саме роботи, що проводяться за вказаним обєктом є такими, на проведення яких надано дозвіл відповідних органів, а які не передбачені такими дозволами (проєктами робіт) та можливі наслідки встановлення заборони проведення будь-яких робіт.
Повноваження слідчого судді за положеннями КПК України - це здійснення судового контролю на досудовому розслідуванні, що включає, зокрема: надання дозволів на слідчі дії, арешт майна, застосування запобіжних заходів (за клопотанням слідчого/прокурора) та розгляд скарг на дії чи бездіяльність слідчих і прокурорів, забезпечуючи дотримання прав і свобод людини.
Слідчий суддя може діяти лише в межах та у спосіб, які визначені нормами КПК України, якими до повноважень слідчого судді не віднесено можливість накладення арешту на нерухоме майно шляхом заборони проведення робіт на земельних ділянках невизначеному колу осіб за результатом власної оцінки відповідності таких робіт погодженому проєкту, зокрема проєкту Реконструкції нежитлового будинку (літ. А).
Зокрема, в ухвалі Подільського районного суду міста Києва від 19.12.2025 (у справі № 758/19640/25) встановлено, що «Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі № 910/7445/25 заяву про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, до набрання рішенням законної сили у справі №910/7445/25 накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0778 га (кадастровий номер 8000000000:85:321:0004) на вул. Кирилівській, 13-Є у Подільському районі міста Києва; заборонено ТОВ «ДНІПРО-2002» (ЄДРПОУ 32111806, провулок Електриків, буд. 15, м. Київ, 04071) та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,0778 га (кадастровий номер 8000000000:85:321:0004) на вул. Кирилівській, 13-Є у Подільському районі міста Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на вказаній земельній ділянці.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі № 910/7445/25 у позові Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської (військової) державної адміністрації до Київської міської ради та ТОВ «ДНІПРО-2002» з вимогою усунути перешкоди власнику - державі в особі Київської міської (військової) державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022527) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0778 га кадастровий номер 8000000000:85:321:0004) на вул. Кирилівській, 1 3-Є у Подільському районі міста Києва було відмовлено повністю; скасовано вжиті судом заходи забезпечення позову».
Враховуючи відсутність встановленого розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності/користування завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для особи власника та володільця майна та інших осіб, спосіб обмеження (заборона будь-яких робіт), оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження (арешту майна).
При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження, і на даний час у сторони обвинувачення, з метою забезпечення необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 298 КК України, є можливість провести низку слідчих та процесуальних дій у межах цього кримінального провадження, тому арешт майна не є належним способом, що запобігає можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.
Таким чином слідчий суддя дійшов висновку, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні № 42025102070000152 від 04.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України, про арешт майна - залишити без задовольнити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1