Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/21046/25
05 січня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, подане прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження № 12025100070002480, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.12.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна -
Прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження № 12025100070002480 від 26.12.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.12.2025 о 07:35 год., водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись по вул. Набережно-Лугова, 1, «Mitsubishi L-200», д.н.з. НОМЕР_1 , в третій смузі руху, в напрямку вул. Щекавицької, не справившись з керуванням, через подвійну суцільну смугу виїхав на зустрічний напрямок руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по вул. Набережно-Лугова, 2, в третій смузі руху.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження отримали: водій «Daewoo Lanos» ОСОБА_6 , якого було госпіталізовано до КНП «КМКЛ 12»; пасажир «Daewoo Lanos» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку було госпіталізовано до КНП «КМКЛ 12».
26.12.2025 слідчим у ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2-Л, було виявлено та вилучено автомобіль «Mitsubishi L 200» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , який у подальшому було поміщено на спеціалізований майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 3.
Постановою слідчого від 26.12.2025 автомобіль «Mitsubishi L 200» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки останній зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення (механічні деформації, подряпини ЛФП, тощо), що мають важливе доказове значення у кримінальному провадженні.
29.12.2025 по кримінальному провадженню призначена автотехнічна експертиза технічного стану транспортного засобу, а саме: автомобіля марки Mitsubishi L 200» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , тому для забезпечення виконання експертного дослідження та збереження речового доказу було прийнято рішення помістити вказаний автомобіль на спеціалізований майданчик тимчасового утримання транспортних засобів.
Користувачем автомобіля марки «Mitsubishi L 200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , зеленого кольору, 2007 року випуску, є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля марки «Mitsubishi L 200» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , зеленого кольору, 2007 року випуску, є ОСОБА_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Орган досудового розслідування вважає за доцільне звернутись до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом, а саме на автомобіль «Mitsubishi L 200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 .
Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу та недопущення подальшої зміни його цілісності, для проведення судових експертиз.
Прокурор письмово просив розглянути клопотання без його участі; клопотання підтримує за вказаних обставин.
Володілець майна або його представник, будучи належним чином повідомленим про розгляд клопотання, в судові засідання не з'явився; участь представника не забезпечив.
Дослідивши клопотання та додані матеріали, якими обґрунтовано доводи, суд дійшов висновку про те, що його слід задовольнити з наступних підстав.
Про факти, встановлені під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зазначено вище. Вказані у клопотанні обставини справи відповідають долученим до нього матеріалам.
Зокрема, в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12025100070002480 від 26.12.20, в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2-Л, було виявлено та вилучено майно, щодо якого внесено вказане клопотання.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Загальні правила (засади) застосування заходів забезпечення визначені ст. 132 КПК України, за змістом частини 3 якої: застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням; а за змістом частини 5 якої: для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ст. 170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуженню, передачі, перетворенню, використанню, втрати, приховуванню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Уданому випадку виявлені та вилучені майно ймовірно було засобом вчинення кримінального правопорушення, зокрема, може зберігати на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, матимуть значення для проведення досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Таким чином вилучені речі підпадають під ознаки речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.
Метою застосування заходу забезпечення - арешту майна є збереження речових доказів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу в кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, враховуючи обставини кримінального провадження, та того, що вилучене майно являється речовими доказами, з метою досягнення дієвості кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що було вилучено у ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, який було проведено 26.12.2025.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, приходжу до висновку про наявність достатнього обґрунтування стороною обвинувачення відповідності вилучених речей критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, зокрема, що вони могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, чи є вони об'єктами кримінально протиправних дій, речами, набутими кримінально протиправним шляхом. Накладення арешту на зазначене вилучене майно може вплинути на досягнення дієвості кримінального провадження, що згідно зі ст. 131 КПК України є загальною метою забезпечення заходу кримінального провадження. Клопотання подано в строки, визначені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Таким чином, наявні підставі для арешту майна, визначені ст. 170 КПК України.
Зазначене дає підстави для задоволення клопотання.
Окремо звертається увага, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 131-132, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, подане прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження № 12025100070002480 від 26.12.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 26.12.2025 в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди за адресою: м. Київ, вул. Набержно-Лугова, 2-Л, а саме на: автомобіль марки Mitsubishi L 200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , зеленого кольору, 2007 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_8 , та користувачем якого є ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1