іменем України
Справа №377/1255/25
Провадження №3/377/4/26
26 січня 2026 року суддя Славутицького міського суду Київської області Теремецька Н.Ф., за участі секретаря судового засідання Кононової Н.О.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Гармаша М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП, що надійшла з Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої на ДСП ЧАЕС на посаді дозиметриста, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,-
Згідно з протоколом серії ВАД № 714994 від 10.12.2025 ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених пунктом 1 статті 150 СК України, статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» щодо забезпечення необхідних умов виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 12.11.2025, приблизно о 13 годині 30 хвилин, біля гімназії «КрОКус», розташованій за адресою: місто Славутич, вулиця Атомників, 17, ображав, кидався у бійку та завдав тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді поверхневих травм частин голови, забій у ділянці лівої вилиці, гематоми, чим завдав йому фізичних та емоційних страждань.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що вона виконує свої батьківські обов'язки по вихованню малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона з ним проводить постійно бесіди про те, як потрібно себе вести з однолітками, цікавиться його життям в гімназії, завжди перевіряє, як син зробив домашні завдання. Він має хороші оцінки з предметів, відвідує секцію з футболу та додаткові заняття з англійської мови, ходить в недільну школу. Не дивлячись на те, що її чоловік ОСОБА_4 з 2022 року перебуває у зоні бойових дій, але син перебуває під її повним контролем. Їй відомо зі слів сина, що в нього інколи виникають конфлікти з однокласником ОСОБА_5 . З приводу інциденту, який стався 12.11.2025 біля гімназії «КрОКус» між її сином та ОСОБА_5 , то їй син повідомив, що у них з ОСОБА_5 виник конфлікт ще під час занять в гімназії, оскільки він вдарив його в живіт. Після уроків він підійшов до ОСОБА_6 та спитав, чому він це зробив, проте ОСОБА_7 вдарив його тричі ногою по нозі, і лише тоді ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_9 кулаком в обличчя. Вона провела бесіду із сином після цього випадку та пояснила йому, що не можна застосовувати насильство при виникненні конфлікту. Так, конфлікт із застосуванням насильства, який виник між її сином та ОСОБА_5 , є неприпустимим, але він не є наслідком невиконання нею батьківських обов'язків по вихованню сина, а зумовлений індивідуальними особливостями дітей, конкуренції між ними.
Захисник - адвокат Гармаш М.Ю. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, посилаючись на доводи, зазначені у клопотанні про закриття провадження у справі, яке долучено до матеріалів справи. Як зазначено у поданому клопотанні, відповідальність за частиною 1 статті 184 КУпАП настає не за поведінку дитини, а за ухилення батьків від виконання обов'язків щодо виховання. Фактично протокол складено за одноразовий конфлікт між малолітніми дітьми, що саме по собі не утворює складу правопорушення за статтею 184 КУпАП. При цьому, матеріали справи не містять достатніх доказів того, що ОСОБА_1 ухилялася від виховання свого сина. Окрім того, такі обставини спростовуються характеристиками КДЮСШ, Славутицької гімназії «КрОКус», довідкою ФОП ОСОБА_10 , які підтверджують виконання ОСОБА_1 обов'язків, передбачених статтею 150 СК України. Матеріали справи не містять жодного доказу того, що мати не здійснювала виховання; ігнорувала поведінку дитини; допускала антисоціальні дії; знала про системні порушення і нічого не робила. Зокрема, відсутні рішення служби у справах дітей, попередження матері, характеристики дитини з негативним змістом, доказів повторності або системності, будь-яка фіксація неналежного виховання. 26 січня 2026 року захисником - адвокатом Гармашем М.Ю. була подана заява до суду, в якій він просив продовжити розгляд справи за його відсутності та зазначив, що досліджені докази у судовому засіданні не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, тому провадження у справі підлягає закриттю. Докази, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджують виникнення конфліктної ситуації між дітьми та нанесення тілесних ушкоджень. При цьому, причинно-наслідковий зв'язок з діями ОСОБА_1 щодо ухилення від виховання сина не встановлений. Стороною захисту долучені докази, які вказують на відсутність складу інкримінованого правопорушення в діях ОСОБА_1 , та підтверджують дотримання і забезпечення ОСОБА_1 усіх умов щодо виховання сина.
Свідок ОСОБА_3 , допитаний в присутності законного представника ОСОБА_11 та практичного психолога-соціального педагога ОСОБА_12 , пояснив, що він навчається в одному класі із Кравченком ОСОБА_2, з яким у нього склалися неприязні відносини. 12.11.2025 у нього під час уроків виникла конфліктна ситуація із ОСОБА_2 , тому що він скинув його речі на уроці інформатики з парти на підлогу. Після уроків, коли вони з однокласниками: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вийшли із гімназії, то він побачив, як ОСОБА_2 чіпляється до однокласниці ОСОБА_16 . Він зробив йому зауваження, після чого у них з ОСОБА_2 знову виник конфлікт, під час якого він вдарив його рукою по обличчю, а він у відповідь вдарив ОСОБА_2 по нозі, тоді ОСОБА_2 вдарив його кулаком біля ока. Після цього ОСОБА_2 побіг, а він зателефонував своєму татові ОСОБА_17 .. На даний час вони із ОСОБА_18 не спілкуються, ігноруючи один одного.
Свідок ОСОБА_19 в присутності законного представника ОСОБА_20 та практичного психолога-соціального педагога ОСОБА_12 , пояснила, що вона навчається в одному класі із ОСОБА_18 та ОСОБА_5 в гімназії «КрОКус». Вона пам'ятає, як восени 2025 року вони разом із ОСОБА_15 після уроків вийшли з гімназії, а позаду них йшов ОСОБА_21 . Потім вона почула, як ОСОБА_21 плаче. Повернувшись, вона побачила, що ОСОБА_21 тримається за око, а ОСОБА_2 в цей час побіг. Вона зрозуміла, що ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_6 , оскільки між ними склалися неприязнені відносини, бо ОСОБА_2 часто ображає ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_22 в присутності законного представника ОСОБА_23 та практичного психолога-соціального педагога ОСОБА_12 , пояснила, що вона є однокласницею ОСОБА_2 та ОСОБА_9 . З ОСОБА_24 ОСОБА_6 у неї склалися нормальні дружні відносини, а з ОСОБА_18 неприязнені відносини оскільки він може ображати її та чіплятися до неї. У жовтні-листопаді 2025 року, коли після уроків, вона вийшла з гімназії та почала їхати на самокаті, то ОСОБА_25 штовхнув її у спину і почав виражатися нецензурною лексикою, проте вона поїхала далі. Через декілька хвилин вона почула крики і повернулася та побачила, що ОСОБА_7 лежав на землі і плакав, тримаючись за око, а ОСОБА_25 стояв біля нього. Вона поїхала на самокаті додому, а на наступний день побачила у ОСОБА_6 синець під оком, тому вона здогадалася, що ОСОБА_6 побив ОСОБА_25 .
Свідок ОСОБА_2 в присутності законного представника ОСОБА_1 та
практичного психолога-соціального педагога ОСОБА_12 , пояснив, що він навчається в одному класі із ОСОБА_5 . В нього виникли конфліктні відносини з ОСОБА_6 з другого класу. В листопаді 2025 року ОСОБА_7 під час уроків вдарив його в живіт, а він у відповідь скинув його пенал на підлогу на уроці інформатики. Після уроків він дійсно штовхнув ОСОБА_26 біля гімназії, а ОСОБА_7 зробив йому зауваження, а потім схватив його за руки та вдарив 4 рази ногою по його нозі. Після цього він вдарив його в обличчя і ОСОБА_21 заплакав. Він може вдарити лише тоді, коли його спровокують. Коли він прийшов додому, то зателефонував матері та все розповів. Мати з ним постійно розмовляє, проводить бесіди, цікавиться його життям в школі, вчить вибачатися, коли він неправий.
Свідок ОСОБА_27 пояснив, що він є рідним братом ОСОБА_2 і сином ОСОБА_1 . Він вважає, що матір виконує свої батьківські обов'язки по вихованню свого малолітнього сина та його рідного брата ОСОБА_2. Мати дає можливість ОСОБА_2 реалізувати себе, він займається футболом, додатково вивчає англійську мову. Мама з ОСОБА_2 постійно проводить профілактичні бесіди, він теж розмовляє з ним, постійно обговорює питання, які виникають. У ОСОБА_2 складаються нормальні відносини з однолітками, зокрема на футболі, де він займається. Його брат ніколи не залишається без належної уваги та контролю зі сторони матері.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , думку її захисника - адвоката Гармаша М.Ю., пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, вважаю, необхідним зробити наступний висновок.
Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції
фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За частиною 1 статті 184 КУпАП відповідальність передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей полягає у бездіяльності, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно і у неповному обсязі. Таке ухилення може бути у формі бездіяльності, пов'язаної із незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до частини 1 статті 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (частина 2 статті 150 СК України).
Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (частина 3 статті 150 СК України).
Батьки зобов'язані поважати дитину (частина 4 статті 150 СК України).
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (частина 5 статті 150 СК України).
Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини (частина 6 статті 150 СК України).
Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини (частина 7 статті 150 СК України).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
У частині 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 визначено, що означає «не піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя»: незабезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складник виховання; не спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявлення інтересу до її внутрішнього світу; не створення умов для здобуття нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей, залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених пунктом 1 статті 150 СК України, статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» щодо забезпечення необхідних умов виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 12.11.2025, приблизно о 13 годині 30 хвилин, біля гімназії «КрОКус», розташованій за адресою: місто Славутич, вулиця Атомників, 17, ображав, кидався у бійку та завдав тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді поверхневих травм частин голови, забій у ділянці лівої вилиці, гематоми, чим завдав йому фізичних та емоційних страждань.
Відповідно до вимог частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Однак, всупереч вимогам статті 256 КУпАП у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено в чому конкретно полягає з її боку ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у який спосіб остання, як особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини.
Наведене прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у рішенні ЄСПЛ (п. 109 по справі «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Надані на підтвердження вини ОСОБА_28 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 714994 від 10.12.2025, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП; лист директора гімназії «КрОКус» від 13.11.2025 № 01-51/199; копія заяви ОСОБА_17 , письмові пояснення ОСОБА_11 , огляд лікаря від 12.11.2025, копія паспорта громадянина України № НОМЕР_2 ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження серії серії НОМЕР_3 , а також пояснення свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_2 , допитаних в судовому засіданні, не містять в собі даних про неправомірні діяння ОСОБА_1 , які охоплюються диспозицією частини 1 статті 184 КУпАП, та вказують саме на її ухилення від батьківських обов'язків.
Так, на підставі досліджених доказів встановлено, що між малолітнім ОСОБА_3 та малолітнім сином ОСОБА_1 - ОСОБА_2 12.11.2025 виник конфлікт, в результаті якого було нанесені тілесні ушкодження ОСОБА_3 у виді поверхневих травм частин голови, забій у ділянці лівої вилиці, гематоми. Проте, жодних об'єктивних даних щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків із досліджених доказів не встановлено. Зазначена у протоколі подія у розумінні частини 1 статті 184 КУпАП не може розцінюватися як ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання свого малолітнього сина. Невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей мають містити систематичний та триваючий характер.
Натомість матеріали справи містять характеристику на ОСОБА_2 з Славутицької гімназії «КрОКус», відповідно до якої ОСОБА_25 , учень 4-го класу, за час навчання зарекомендував себе як здібний учень з достатнім рівнем знань. На уроках активний, є постійним учасником предметних конкурсів, де отримує перемоги та призові місця. До уроків готується систематично. Не пропускає заняття без поважних причин. Дитина забезпечена усім необхідним приладдям для навчання. Зовнішній вигляд охайний. У колективі ОСОБА_25 прагне бути в центрі уваги. З однолітками періодично виникають конфліктні ситуації через невміння йти на компроміс, стосунки з деякими однокласниками напружені. На зауваження вчителів реагує, але намагається виправдати себе. Мати цікавиться навчанням та поведінкою дитини, контролює виконання домашніх завдань, відвідує батьківські збори, бере участь у гімназійних заходах, проєктах. Як вбачається з характеристики КДЮСШ Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_25 з 2024 року зарахований на відділення футболу КДЮСШ, де продовжує навчання по теперішній час. За період навчання він показав себе як активний та зацікавлений вихованець. Учень емоційний, однак загалом контрольований. У колективі поводиться дружелюбно, легко знаходить спільну мову з однолітками, здатний працювати в команді та підтримувати партнерів. Згідно з довідкою ФОП ОСОБА_10 від 04.12.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відвідує приватні заняття з англійської мови у ФОП ОСОБА_10 .. ОСОБА_2 регулярно відвідує заняття з англійської мови 2 рази на тиждень, на уроках уважний, активний, виконує домашні завдання, у спілкуванні з учнями групи дружелюбний. Батьки підтримують постійний зв'язок із учителем та цікавляться результатами навчання дитини, приймають активну участь у житті дитини.
Зазначені докази, надані захисником - адвокатом Гармашем М.Ю., пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_27 , свідчать про те, що ОСОБА_1 виконує батьківські обов'язки щодо забезпечення необхідних умов виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Виходячи з викладеного, необхідно погодитися з доводами захисника - адвоката Гармаша М.Ю. про те, що сукупністю зібраних та досліджених судом доказів не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП.
Відповідно до вимог статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
За таких обставин, відсутні законні підстави для висновку про наявність складу правопорушення у діях ОСОБА_1 та притягнення її до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП, оскільки доказів, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин необхідно закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 283-285 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. Ф. Теремецька