26 січня 2026 року
м. Київ
справа № 520/18224/25
адміністративне провадження № К/990/843/26
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час розрахунку при звільненні та виключенні зі списків особового складу частини з 12 червня 2021 року по 22 квітня 2025 року включно;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток з 12 червня 2021 року по 22 квітня 2025 року включно.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 з приводу нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільнені за період 12 червня 2021 року по 02 квітня 2022 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільнені за період 12 червня 2021 року по 02 квітня 2022 року у сумі - 23 499 (двадцять три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 97 копійок з відрахуванням належних податків і зборів.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року, апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року по справі №520/18224/25 скасовано.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 12 червня 2021 року по 22 квітня 2025 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 12 червня 2021 року по 22 квітня 2025 року у сумі - 25 511 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот одинадцять) гривень 90 копійок.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у справі №520/18224/25.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року по справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року по справі № 520/18224/25 задоволено частково.
Виправлено описку в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року по справі № 520/18224/25, а саме: вказано в мотивувальній частині постанови правильно ім'я та по батькові позивача " ОСОБА_2 " замість " ОСОБА_3 ".
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
06 січня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Не погодившись із прийнятим рішенням ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року, ухвалити нове рішення, яким виправити у повному обсязі описки в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року по справі № 520/18224/25.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За правилами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У свою чергу, порушення норм права може виявлятися у: застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації; незастосуванні норми, яку належало застосувати; наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України є повернення такої скарги.
Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга містить виклад фактичних обставин справи, вимогу до суду про скасування оскаржуваної ухвали, однак не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки в порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній не зазначено у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права із посиланням на відповідні норми права.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи, що скаржником в касаційній скарзі не наведено підстав для касаційного оскарження, а саме: не зазначено про допущені судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі, порушення конкретних норм матеріального чи процесуального права при її постановленні, та зважаючи на те, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника з прийнятим судовим рішенням, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.
За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у справі №520/18224/25 підлягає поверненню.
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Окрім іншого, у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Проте, оскільки Суд встановив, що касаційну скаргу належить повернути у зв'язку з тим, що скаржник не виклав передбачених КАС України підстав для касаційного оскарження, то клопотання про поновлення строку на таке оскарження Суд не вирішує.
Ураховуючи викладене та керуючись статтею 328, 330, 332 КАС України Суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: А.Г. Загороднюк