26 січня 2026 року
м. Київ
справа №440/559/25
адміністративне провадження №К/990/28793/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г., розглянувши клопотання ОСОБА_1 зупинення провадження у справі №440/559/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі №440/559/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
21.01.2026 до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому, посилаючись на пункт 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивач просить зупинити провадження у справі №440/559/25 до перегляду справи №200/2309/25 у касаційному порядку Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Проаналізувавши клопотання позивача, Верховний Суд доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких мотивів.
За правилами пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
З огляду на зазначені вимоги КАС України для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного або адміністративного судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
При цьому, об'єктивна неможливість розгляду адміністративної справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у адміністративній справі, зокрема факти, що мають (можуть мати) преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Такі висновки суду узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 3 вересня 2019 року у справі №9901/637/18, від 26 листопада 2019 року у справі №9901/729/18 та від 03 листопада 2021 року у справі № 9901/471/19.
Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
У той же час, у поданому ОСОБА_1 клопотанні такої аргументації не наведено, а лише зазначено про об'єктивну, на його думку, неможливість розгляду цієї справи до ухвалення рішення Верховним Судом у справі №200/2309/25.
Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі, тому у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 236, 248, 340, 355, 359 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 зупинення провадження у справі №440/559/25.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя С.Г. Стеценко