26 січня 2026 року
м. Київ
справа №420/26223/24
адміністративне провадження №К/990/758/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
На зазначене рішення суду військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року апеляційну скаргу повернуто заявникові.
Відповідач повторно подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстави пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строків на апеляційне оскарження відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року.
05 січня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у цій справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень П'ятим апеляційним адміністративним судом 13 листопада 2025 року постановлено оскаржувану ухвалу, а отже, останній день на касаційне оскарження припадав на (з урахуванням вихідних днів) 15 грудня 2025 року, а касаційну скаргу подано 06 січня 2026 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.
В касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення процесуального строку,
В цьому клопотанні зазначено, що 18 листопада 2025 року касатором було отримано через електронний суд ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року. Скаржник просить поновити пропущений строк.
Верховний Суд відхиляє викладені доводи, оскільки скаржник не надав жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували дату отримання оскаржуваної ухвали саме 18 листопада 2025 року. Крім того, навіть за умови прийняття доводів скаржника про отримання ухвали 18 листопада 2025 року, подання касаційної скарги мало відбутися не пізніше тридцяти днів з цієї дати, однак касаційну скаргу подано за межами цього строку, що свідчить про його пропуск незалежно від моменту вручення оскаржуваної ухвали.
За таких обставин скаржник не довів наявності поважних причин пропуску строку касаційного оскарження у розумінні статті 329 КАС України, а тому заявлене клопотання про поновлення процесуального строку не підлягає задоволенню.
Положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, проте відповідачем до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
В касаційній скарзі заявлено клопотання відстрочення від сплати судового збору з мотивів відсутності коштів.
Перевіривши викладені доводи щодо несплати судового збору, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, автор касаційної скарги не є суб'єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, у зв'язку з чим подане клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01 січня 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3328,00 грн.
Однак відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40? грн (3328,00 грн *0,8).
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».
Також частиною четвертою статті 330 КАС України зазначено, що у разі подання касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу, проте Судом встановлено, що доказів про надсилання цієї касаційної скарги іншим учасникам справи скаржник не надав.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для надання до Верховного Суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі; надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження; надання доказів про надсилання цієї касаційної скарги іншим учасникам справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,
1. Визнати неповажними, зазначені військовою частиною НОМЕР_1 , підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у цій справі.
3. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у цій справі - залишити без руху.
4. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом:
- надання до Суду документ про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі;
- надання Суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження;
- надання доказів про надсилання цієї касаційної скарги іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані Судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
6. У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк в іншій частині, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
7. Копію цієї ухвали у вигляді електронного документу направити заявнику до електронного кабінету.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов