Ухвала від 26.01.2026 по справі 240/5354/25

УХВАЛА

26 січня 2026 року

м. Київ

справа №240/5354/25

адміністративне провадження № К/990/55161/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Жука А.В., Уханенка С.А.,

перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №240/5354/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого нараховано грошову допомогу для оздоровлення за 2014-2018 роки щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889».

Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2014-2018 роки із врахуванням в складі грошового забезпечення, з якого обчислюються такі виплати, сум щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889».

Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_2 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.

29 грудня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №240/5354/25. Скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кашпур О.В. (наказ від 27 листопада 2025 року №4976/0/6-25), питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується по виходу судді з відпустки.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 05 листопада 2025 року залишено апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк до 5 днів усунути недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів.

24 листопада 2025 року на адресу суду надійшла заява відповідача про продовження строків усунення недоліків апеляційної скарги, яка мотивована відсутністю на даний час бюджетних видатків на сплату судового збору.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом в тому числі й органів державної влади.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

При цьому, частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Одним із таких процесуальних обов'язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), що також вказувалось і в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен був ще на стадії подання апеляційної скарги вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, та, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку клопотанню апелянта про відстрочення сплати судового збору, не знайшов підстав для його задоволення, оскільки в призмі приписів частини першої статті 133 КАС України єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника. Обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору.

Водночас, суд зазначає, що апелянтом не надано доказів на підтвердження отримання коштів в майбутньому або вжиття заходів для отримання фінансування.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги або продовження строку для усунення її недоліків не є гарантією виконання відповідачем обов'язку щодо сплати судового збору в майбутньому.

Відтак, суд апеляційної інстанції не знайшов достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, станом на 27 листопада 2025 року недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунуті.

Згідно з частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.

При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_2 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.

Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №240/5354/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кашпур

Судді: А.В. Жук

С.А. Уханенко

Попередній документ
133575943
Наступний документ
133575945
Інформація про рішення:
№ рішення: 133575944
№ справи: 240/5354/25
Дата рішення: 26.01.2026
Дата публікації: 27.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.03.2026)
Дата надходження: 19.02.2026
Розклад засідань:
04.03.2026 14:30 Житомирський окружний адміністративний суд