14 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 344/11172/25 пров. № А/857/39413/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.
за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2025 року (суддя - Мелещенко Л.В., час ухвалення - 15:53 год., місце ухвалення - м.Івано-Франківськ, дата складання повного тексту - 12.09.2025),
в адміністративній справі №344/11172/25 за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
У червні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, в якому просив: 1) скасувати постанову №08/194 від 18.06.2025 Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, на накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП - закрити.
Відповідач ВК Івано-Франківської міської ради позову не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на адміністративний позов, просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю та безпідставністю.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.09.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є незаконним та необ'єктивним, оскільки суд першої інстанції провів неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, судом не надані відповідні висновки обставинам справи, а також допущено порушення норм процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи сторони позивача щодо неналежності та недопустимості протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 440076 від 24.04.2025 як доказу у справі. Вважає скаржник, що протокол про адміністративне правопорушення серії щодо позивача складений у такий спосіб, який завідомо унеможливлює притягнення особи до відповідальності. Адміністративне обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 є неконкретизованим та неповним, що суперечить вимогам КУпАП. Також на думку скаржника, у даній справі стороною відповідача не було доведено те, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.156 КУпАП. Матеріали справи не містять жодного доказу того, що фізична особа ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює роздрібну торгівлю електронними сигаретами чи рідинами, що використовуються у них, або ж перебуває з таким суб'єктом у трудових відносинах, а відтак не є продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Також судом першої інстанції не було надано належної оцінки тому факту, що у даній справі не доведено сам факт торгівлі позивачем електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, тобто об'єктивну сторону адміністративного правопорушення. Матеріали справи не містять інформацію про те, що ОСОБА_1 отримав кошти за реалізацію товару. Розрахункові документи чи будь-які інші докази на підтвердження факту торгівлі матеріали справи не містять. На думку апелянта, за сукупністю доказів у справі не була доведена вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП. Також зауважує скаржник, що позивач не був забезпечений правом на юридичну допомогу під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, що суперечить ст. 268 КУпАП.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 12.09.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким задоволити позовні вимоги.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 440076, ОСОБА_1 24 квітня 2025 року о 13:50 год. в м. Івано-Франківськ, Північний Бульвар, 2А порушив правила торгівлі електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, що суперечить частині другій статті 23 Закону України «Про державне регулювання тютюнових виробів тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» від 18.02.2024 № 3817 (а.с.49).
12 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до керівника Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради із запереченнями на протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 440076 від 24 квітня 2025 року за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.21).
24 квітня 2025 року складено рапорт згідно повідомлення від 24 квітня 2025 року (а.с.50).
28 квітня 2025 року складена довідка про результати розгляду звернення ОСОБА_3 ІКС ІПНП № НОМЕР_1 від 24 квітня 2025 року (а.с. 49 зв.).
24 квітня 2025 року ОСОБА_1 надані пояснення (а.с. 50 зв.).
24 квітня 2025 року ОСОБА_1 написав заяву, в якій зобов'язався зберігати сировину до електронних сигарет (а.с.51).
18 червня 2025 року проведено засідання Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради щодо розгляду матеріалів справи № 08/194 (а.с.51 зв.).
24 квітня 2025 року складений протокол огляду та вилучення речей (а.с.52).
18 червня 2025 року адміністративною комісією при виконавчому комітетові Івано-Франківської міської ради прийнято постанову №08/194, з якої вбачається, що ОСОБА_1 24 квітня 2025 року близько 13:50 год. порушив правила торгiвлi пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме у магазині «Вейпорс» здійснив торгівлю сировини для рідин, що використовується в електронних сигаретах, що суперечить частині другій статті 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистиляторів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовується в електронних сигаретах та пального», чим порушив ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та постановлено накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 гривень в дохід міського бюджету м. Івано-Франківська (а.с. 17, 53).
Не погодившись із постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності за наявності доказів вини цієї особи у вчиненні адміністративного правопорушення (проступку).
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення та складу адміністративного правопорушення в діях відповідної особи.
Крім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У пункті 1 частини першої статті 213 КУпАП встановлено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 156 КУпАП (частина перша статті 218 КУпАП).
Частиною другою статті 156 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, що тягне за собою накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Норма ч.2 ст.156 КУпАП є бланкетною адміністративно-правовою нормою. Тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого недотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року № 3817-IX (далі - Закон №3817-IX).
Згідно частини другої статті 23 Закону №3817-IX, роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.
Таким чином, законодавцем запроваджено заборону щодо роздрібної торгівлі на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах.
Відповідальність за порушення норм цього Закону встановлена статтею 73 Закону №3817-IX, відповідно до частини першої якої, за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб'єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.
Відповідно до вимог КУпАП, підставою для розгляду адміністративною комісією справи є протокол про адміністративне правопорушення, складений у встановленому порядку згідно чинного законодавства.
Згідно ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада місце, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності^ разі її виявлення); місце, час вчинення правопорушення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Матеріалами справи підтверджується, що до адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Івано-Франківське районне управління поліції надійшли матеріали адміністративної справи №42 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 156 КУпАП.
При цьому, адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради під час розгляду досліджено: протокол ВАД №440076 від 24.04.25р., складений ст. ДОП Івано-Франківського РУП капітаном поліції Хімяк Ю.Ю. на ОСОБА_1 та матеріали, долучені до адміністративної справи №42, які надійшли з головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Івано-Франківське районне управління поліції: рапорт на ім'я начальника Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області полковника поліції Андрущаку Р. від 24.04.2025 року; довідка про результати розгляду звернення ОСОБА_3 від 24.04.25р. ІКС ІПНП №18085; пояснення ОСОБА_1 від 24.04.25р.; протокол огляду та вилучення речей від 24.04.25р.; заява ОСОБА_1 від 24.04.25р.; заперечення на протокол про адміністративне правопорушення від 12.06.25р. серії ВАД №440076 від 24.04.25р., усні пояснення представника позивача.
Аналіз статті 251 КУпАП дає підстави вважати, що законодавець встановлює варіативність доказів адміністративного правопорушення. Відсутність одного з них (у тому числі й протоколу про вилучення речей і документів) не може вказувати на відсутність факту адміністративного правопорушення, якщо сукупність інших доказів є достатньою.
Щодо допустимості та належності доказів вчинення позивачем пред'явленого у вину адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до ст. 251 КУпАП, статей 72, 73 КАС України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність правопорушення.
Разом з тим, вказані вище надані адміністративній комісії матеріали в розумінні статей 251 КУпАП, 72, 73 КАС України є належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши протокол ВАД №440076 від 24.04.25р., встановлено, що такий складений ст. ДОП Івано-Франківського РУП капітаном поліції Хімяк Ю.Ю. на ОСОБА_1 із зазначенням особистих даних, а також зазначено, що ОСОБА_1 , 24.04.2025р. о 13:50 год. по АДРЕСА_2 , порушив правила торгівлі електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, що суперечить ч.2 ст.23 Закону №3817-IX, чим порушено ч.2 ст.156 КУпАП. Також у вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення отримав. ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи буде відбуватися у адміністративній комісії при виконавчому комітеті міської ради, що підтверджується підписами ОСОБА_1 ..
Отже, даний протокол було складено у відповідності до норм ст.256 КУпАП, що не спростовано доводами апеляційної скарги.
Щодо суті адміністративного правопорушення, колегія суддів враховує наступне.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №440076 від 24.04.2025, складеного відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КУпАП, встановлено, що особа порушила правила торгівлі електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, що суперечить вимогам ч.2 ст.23 Закону №3817-IX.
Щодо твердження апелянта (позивача) про те, що адміністративною комісією при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради не доведено факту, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, та не доведено факту торгівлі позивачем електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, то слід зазначити наступне.
В матеріалах адміністративної справи №43 наявна довідка про результати розгляду звернення ОСОБА_3 від 24.04.25р. №18085 (а.с.49-зв.). Зокрема, у довідці зазначено, що ОСОБА_3 є працівником ДПС в Івано-Франківській області та під час перевірка магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_2 , було здійснено оперативну закупку сировини до електронних сигарет, що є порушенням, однак продавець-консультант ОСОБА_1 своєї вини не визнає.
Крім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у графі «місце роботи (навчання) посада» зазначено продавець магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Вказаний протокол було отримано позивачем особисто та жодних зауважень щодо нього не надано. У цьому протоколі зазначено особисті дані позивача (дата народження, місце проживання, громадянство, місце роботи, посада). Такі дані уповноважена особа може отримати тільки підчас складання протоколу та надання їх особисто особою, на яку складається протокол про адміністративне правопорушення, тобто позивачем самостійно було вказано місце роботи магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та посада - продавець.
Отже, жодних заперечень про те, що ОСОБА_1 не є працівником магазину «Вейпорс», під час складання протоколу заявлено не було.
Також посаду зазначено і в інших матеріалах адміністративної справи, а саме у протоколі огляду та вилучення речей від 24.04.2025р..
У своїх же поясненнях від 24.04.2025 ОСОБА_1 вказав, що працює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що по АДРЕСА_2 , на посаді продавця-консультанта протягом 2-х місяців та підтвердив подію, яка відбулася 24.04.2025 і зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, адміністративна комісія правомірно вважала позивачем суб'єктом адміністративного правопорушення, визначеного ч.2 ст.156КУпАП.
При цьому варто зауважити, що відповідно до частини 2 статті 156 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за сам факт продажу електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від мотивів, умислу чи обставин ініціювання такого продажу.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає саме у факті реалізації електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а не у способі документального оформлення продажу.
Щодо доводів скаржника про відсутність фіскального чека, колегія суддів зазначає, що фіскальний чек не є єдиним та виключним доказом продажу та не може нівелювати інші належні та допустимі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази.
У поясненнях ОСОБА_1 було зазначено, що 24.04.2025 близько 13:50 год. до магазину зайшов невідомий чоловік, який купив ароматизатор, гліцерин та в тюбику невідому суміш та за все було оплачено 350 грн, тобто сам позивач не заперечує факт реалізації ним даних товарів, при чому зазначає і суму, яку було оплачено за придбаний товар.
Щодо покликань скаржника на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 440076 від 24.06.2025 було зазначено, що ОСОБА_1 порушив ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державне регулювання тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» від 18.02.2024 № 3817, проте такого нормативно-правового акту не існує в Україні, колегія суддів розцінює як описку, що не може бути самостійною та безумовною підставою для скасування постанови адміністративної комісії №08/194 від 18.06.2025, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа, а не його формі та формальних недоліків.
Колегією суддів відхиляються доводи скаржника і про те, що ОСОБА_1 не був забезпечений правом на юридичну допомогу під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, згідно статей 55, 56, 59, 63 Конституції України, статті 268 КУпАП, про що свідчить підпис ОСОБА_1 . Жодних заяв та клопотань про забезпечення правом на юридичну допомогу ОСОБА_1 не заявив.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції встановлені у цій справі обставини спростовують обґрунтування позивача про його невинуватість, а надані відповідачем докази підтверджують правомірність прийняття оскаржуваної постанови.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суд першої інстанції врахував наявні у справі докази та норми правового регулювання у спірних правовідносинах, вірно керувався чинними нормами законодавства та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вчинення позивачем порушення ч.2 ст.23 Закону №3817-IX, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.156 КУпАП.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2025 року в адміністративній справі №344/11172/25 за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
З. М. Матковська
Повний текст постанови суду складено 26.01.2026 року