Справа № 580/9019/24 Головуючий у І інстанції - Гайдаш В.А.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
23 січня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на окрему ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Відповідача щодо не нарахування та не виплату Позивачці пенсії, відповідно до вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР від 06.06.1996»;
- зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок Позивачці пенсії за період з 21.07.2021 відповідно до вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР від 06.06.1996», у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок Позивачці пенсії за період з 21.07.2021 відповідно до вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР від 06.06.1996», у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та виплатити Позивачці основну пенсію у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, з урахуванням ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не нарахування та не виплату ОСОБА_1 пенсії, відповідно до вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР від 06.06.1996».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 14.12.2021 відповідно до вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР від 06.06.1996», у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивачка звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, в якій просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у страві № 580/9019/24 щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком виходячи з величини прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, встановленого положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення;
- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області місячний строк для подання до суду звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 580/9019/24.
Вказану заяву Позивачка мотивувала тим, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 580/9019/24 Відповідачем проведено попередній перерахунок її пенсії з 14.12.2021 у меншому розмірі, ніж у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Окремою ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неналежного виконання рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 580/9019/24 в частині перерахунку та виплата пенсії ОСОБА_1 з 14.12.2021, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виконати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 580/9019/24 в частині перерахунку та виплата пенсії ОСОБА_1 з 14.12.2021, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області письмово повідомити Черкаський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів протягом одного місяця після надходження даної ухвали.
Визначено повідомити Пенсійний фонд України про факт невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 580/9019/24 в частині перерахунку та виплата пенсії ОСОБА_1 з 14.12.2021, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Встановлено Пенсійному фонду України строк один місяць з моменту отримання копії цієї ухвали суду для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення , яким відмовити в задоволенні заяви в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Зазначено, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 580/9019/24 з 14.12.2021 Заявниці здійснено перерахунок основної пенсії за період з 14.12.2021 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1 р(II)/2021 та відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96 ВР від 06 червня 1996 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Також наголошено, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 14 грудня 2021 року становив 15 699,76 грн (1934,00 грн (прожитковий мінімум станом на грудень 2021 року) х 8 + 227,76 грн (додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа потерпілих ЧАЕС). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІХ з 01 січня 2024 року встановлено розмір прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, на рівні 2361,00 грн. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 становить 19115,76 грн (2 361,00 грн (прожитковий мінімум станом на січень 2024 року) х 8 + 227,76 грн (додаткова пенсія потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС). Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області вищевказане рішення суду у справі № 580/9019/24 виконано в повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду.
Відзиву Позивачки на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 580/9019/24 здійснив перерахунок пенсії Позивачки за період з 14.12.2021, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, як наслідок, розмір пенсії склав 15 699,76 грн.
Проте, згідно зі статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та є загальновідомою інформацією.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2024, 01.01.2025 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив 2361,00 грн.
Отже, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024, з 01.01.2025 мав становити виходячи з мінімальної пенсії інваліду ЧАЕС - 18888,00 грн (2361 грн х 8).
Таким чином, судом першої інстанції встановлено неналежне виконання Відповідачем рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 580/9019/24.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00; пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України», заява № 6318/03; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia», заява № 30779/04; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04).
Згідно зі статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.
Частинами першою та шостою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
У свою чергу, частиною першою статті 249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення під час виконання судового рішення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, з урахуванням ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 14.12.2021 відповідно до вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР від 06.06.1996», у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідачем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 580/9019/24 з 14.12.2021 ОСОБА_1 здійснено перерахунок основної пенсії за період з 14.12.2021 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1 р(II)/2021 та відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96 ВР від 06 червня 1996 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Також наголошено, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 14 грудня 2021 року становив 15 699,76 грн (1934,00 грн (прожитковий мінімум станом на грудень 2021 року) х 8 + 227,76 грн (додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа потерпілих ЧАЕС).
Проте, колегія суддів звертає увагу, що згідно зі статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та є загальновідомою інформацією.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2024, 01.01.2025 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив 2361,00 грн.
Отже, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024, з 01.01.2025 мав становити виходячи з мінімальної пенсії інваліду ЧАЕС - 18888,00 грн (2361 грн х 8).
Щодо доводів Відповідача, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 становить 19115,76 грн (2 361,00 грн (прожитковий мінімум станом на січень 2024 року) х 8 + 227,76 грн (додаткова пенсія потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС). Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області вищевказане рішення суду у справі № 580/9019/24 виконано в повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду, колегія суддів звертає увагу, що вказаний перерахунок здійснено 27 жовтня 2025 року, тобто після постановлення оскаржуваної окремої ухвали - 29 вересня 2025 року.
Відтак, беручи до уваги встановлені за результатами дослідження наявних у даній адміністративній справі доказів обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 580/9019/24, яке набрало законної сили, неналежним чином, у зв'язку з чим наявні достатні правові підстави для застосування заходів судового контролю, визначених статтею 383 КАС України, з чим погоджується і колегія суддів.
Щодо доводів Відповідача про пропуск строку звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Колегія суддів звертає увагу, що в базі «Діловодство спеціалізованого суду» в розділі реплікація (доступ до матеріалів справи в суді першої інстанції) міститься інформація про сформований 25 червня 2025 року Черкаським окружним адміністративним судом виконавчий лист, строк пред'явлення якого завершується 04 червня 2028 року.
Таким чином, звернувшись 27 серпня 2025 року до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України ОСОБА_1 не пропустила строк звернення до суду.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що окрема ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а окрему ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Частиною 2 статті 328 КАС України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані касаційні скарги після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 2 ст. 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктами 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 КАС України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Таким чином, зазначеними вище нормами КАС України не передбачено можливість оскарження у касаційному порядку окремої ухвали суду першої інстанції після перегляду її в апеляційному порядку.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328, 329, 331, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення, а окрему ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев