Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 січня 2026 р. № 520/18604/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Дрома" (Нова Парафіївка,Кегичівський район, Харківська область, 64052) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61166) про визнання протиправним та скасування наказу,-
Позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство "Дрома", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ від 16.04.2025 №412 та постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 6 від « 07» травня 2025 року про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми.
2. Стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваний наказ від 16.04.2025 №412 та постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 6 від 07 травня 2025 року про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 21.07.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Спірідонова М.О., на навчанні та у щорічній відпустці.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.
Від відповідача, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, дійшов наступних висновків та мотивів.
Судом встановлено, що вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Дрома" є виробником сирого молока, здійснює лише первинне виробництво (отримання сирого молока) та його зберігання без істотної зміни стану.
На підставі доповідної записки уповноваженого ветеринара ПСП «Дрома» від 15.04.2025 року №Вх-057/01-05/5730-25, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області було видано наказ від 16.04.2025 № 412 про проведення позапланового заходу щодо ПСП «Дрома» та посвідчення (направлення) на проведення позапланового заходу державного контролю від 16.04.2025 № 172.
Під час здійснення виходу на перевірку, посадові особи, які визначені відповідно до вищезазначеного наказу відповідальними за здійснення заходу державного контролю, встановили факт створення перешкод, зокрема, відмови у допуску посадових осіб Головного управління до здійснення перевірки, у зв'язку з чим відповідачем було складено акт щодо неможливості здійснення заходу державного контролю стосовно дотримання оператором ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин від 17 квітня № 172, Довідка № 1775 від 30.04.2025 року (№Вх-057/01-04/6619 від 05.05.2025 видана відділенням поліції №1 Берестинського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області щодо підтвердження відмови в допуску посадових осіб Берестинського районного управління Головного управління до здійснення державного контролю, відеофіксація 17.04.2025, засіб відеофіксації № 101480330.
Також судом встановлено, що на підставі вищезазначених документів Головним управлінням 07.05.2025 року складений протокол № 3, який у зв'язку з відмовою позивача в його триманні, відповідачем було надіслано на адресу позивача листом від 08.05.2025 №16.1-057/2/7679-25.
Листом від 09.05.2025 №16.1-057/2/7742-25 Головне управління повідомило ПСП «Дрома» про розгляд справи про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», який отримано 13.05.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6400300058795.
Позивач, на розгляд справи позивач не прибув, про поважність неявки Головне управління не повідомив.
Відповідачем за наслідками розгляду справи про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» було винесено постанову про накладення штрафу на ПСП «Дрома» від 19.05.2025 №6, якою на позивача було накладено штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, що становить 80000,00 грн., яку було надіслано на адресу позивача листом від 20.05.2025 №16.1-057/2/8151-25, яка отримана 23.05.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6119500051930.
17.06.2025 року відповідачем було отримано скаргу позивача на постанову №6 від 07.05.2025, яка на наступний день, в порядку адміністративного оскарження, листом №16.1-057/2/9263-25 направлена разом з усіма матеріалами до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів для розгляду.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за результатами розгляду скарги та усіх матеріалів справи дійшла висновку про законність постанови Головного управління та залишення без задоволення скарги позивача.
Наказом Головного державного ветеринарного інспектора України від 02.07.2025, керуючись частиною двадцятою статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» залишено без змін постанову головного державного ветеринарного інспектора Харківської області, а скаргу позивача - без задоволення.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначено Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 № 2042-VIII (далі - Закон №2042-VIII).
Відповідно до статті 2 Закону № 2042-VIII законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про ветеринарну медицину", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції", "Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами", "Про хміль та хмелепродукти" та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
Частиною першою статті 3 Закону № 2042-VIII встановлено, що дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об'єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю побічних продуктів тваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, з метою їх перевірки на відповідність законодавству про побічні продукти тваринного походження. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють органічне виробництво та/або обіг органічної продукції, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавству у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 18 Закону № 2042-VIII державний контроль здійснюється компетентним органом, крім випадків, встановлених цим Законом. Державний контроль має бути ризик-орієнтованим та здійснюватися з періодичністю, що є достатньою для досягнення цілей цього Закону. Заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю. Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) оператора ринку, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та/або відправленням електронної пошти на відповідну адресу оператора ринку, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або вручається особисто під розписку керівнику чи представнику оператора ринку.
Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.
Частиною 1 статтею 19 Закону встановлено, що заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.
Частиною 4 статті 19 Закону встановлено, що інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо:
1) гігієни;
2) плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок;
3) інцидентів, пов'язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.
Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами; простежуваності.
Частиною 2, 3 Закону № 2042-VIII встановлено, що акредитована лабораторія, референс-лабораторія може бути уповноважена на проведення лабораторних досліджень (випробувань) для цілей державного контролю за одним або кількома напрямами лабораторних досліджень (випробувань).
Уповноважена лабораторія негайно повідомляє компетентний орган про результати лабораторних досліджень (випробувань) для цілей державного контролю, які свідчать про невідповідність, а також про зміни та доповнення до результатів лабораторних досліджень (випробувань), про які компетентний орган було поінформовано раніше, із застосуванням інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.
Статтею 40 Закону встановлено, що тварини, що використовуються для виробництва сирого молока та/або молозива, підлягають огляду з періодичністю не менше одного разу на місяць та за необхідності проведенню діагностичних заходів, що здійснюються державним ветеринарним інспектором або уповноваженим ветеринаром з метою перевірки дотримання законодавства щодо виробництва сирого молока та/або молозива, стану здоров'я тварин та використання ветеринарних препаратів.
Господарства, де утримуються тварини, що використовуються для виробництва сирого молока та/або молозива, підлягають державному контролю з метою перевірки дотримання операторами ринку гігієнічних вимог, встановлених законодавством про харчові продукти. У разі виявлення порушення гігієнічних вимог державний ветеринарний інспектор вживає заходів, спрямованих на впровадження оператором ринку коригувальних дій.
Під час державного контролю беруться до уваги результати лабораторних досліджень (випробувань) показників безпечності сирого молока та/або молозива, проведених оператором ринку або на його замовлення.
Оператор ринку зобов'язаний розробити та впровадити процедури періодичної перевірки сирого молока для визначення рівня загального бактеріологічного забруднення та кількості соматичних клітин.
Зразки сирого молока підлягають дослідженню (випробуванню) в уповноваженій лабораторії, яке проводиться за рахунок оператора ринку.
Уповноважена лабораторія повідомляє оператора ринку та компетентний орган про результати лабораторних досліджень (випробувань) із застосуванням інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.
Компетентний орган здійснює моніторинг впровадження процедур періодичної перевірки сирого молока та результатів лабораторних досліджень (випробувань). Якщо за результатами такої перевірки виявляється невідповідність, оператор ринку має негайно вжити коригувальних заходів з метою виправлення ситуації. Якщо протягом трьох місяців з дати першого повідомлення про невідповідність за показниками рівня загального бактеріологічного забруднення та/або кількості соматичних клітин зазначену невідповідність не усунуто, відправлення сирого молока з відповідного господарства забороняється. Така заборона застосовується до моменту надання оператором ринку компетентному органу підтвердження усунення невідповідності.
Суд зазначає, що вимоги до безпечності та якості молока і молочних продуктів, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №118 від 12.03.2019.
Згідно частини 1-2 статті 1 цього Наказу встановлено, що ці Вимоги запроваджують належну практику виробництва, переробки та введення в обіг молока та молочних продуктів, встановлюють критерії до сирого молока, які обумовлюють його придатність для введення в обіг.
Ці Вимоги обов'язкові для всіх операторів ринку незалежно від форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою та введенням в обіг молока та молочних продуктів, і не поширюються на первинне виробництво молочних продуктів, призначених для власного споживання.
Згідно частини 5 Розділу II Наказу 118 проведення лабораторних досліджень (випробувань) зразків молока відповідно до таких референс- методів:
1) ДСТУ EN ISO 4833-1:2014 (EN ISO 4833-1:2013) «Мікробіологія харчового ланцюга. Еоризонтальний метод підрахунку мікроорганізмів. Частина 1. Підрахунок колоній за температури 30 °С методом розливу по чашках»;
2) ДСТУ ISO 13366-1/IDF 148-1:2014 (ISO 13366-1:2008/IDF 148-1:2008, ISO 13366-1:2008/Cor 1:2009, IDT) «Молоко. Підрахування соматичних клітин. Частина 1. Мікроскопічний (контрольний) метод».
Суд зазначає, що ОСОБА_1 , як уповноважений ветеринарний лікар ПСП «ДРОМА», що знаходиться за адресою: вул. Молодіжна. 8, с.Нова Парафіївка, Берестинського району, Харківської області, 64052 доповідною запискою від 15.04.2025 року повідомив головному державному інспектору ветеринарної медицини в Харківській області, що ПСП «ДРОМА» не зареєстроване в інформаційно-телекомунікаційній системі контролю сирого молока, як наслідок у суб'єкта не розроблені та не впроваджені процедури періодичної перевірки сирого молока для визначення рівня загального бактеріологічного забруднення та кількості соматичних клітин, що є порушенням наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №118 від 12.02.2019 № «Про затвердження вимог до безпечності та якості молока та молочних продуктів, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України».
На підставі доповідної записки уповноваженого ветеринара ПСП “Дрома» від 15.04.2025 року №Вх-057/01-05/5730-25, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області було видано наказ від 16.04.2025 № 412 про проведення позапланового заходу щодо ПСП “Дрома», відповідно до вимог частини 4 статті 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 № 2042, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.07.2007 № 877, розділу VI «Порядку надання статусу офіційного ветеринарного лікаря, уповноваженого ветеринара, працівника бійні, уповноваженого на виконання обов'язків помічника державного ветеринарного інспектора та здійснення їх діяльності», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.03.2018 №141, наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03 січня 2023 року № 5 «Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин на період воєнного стану», наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року №2836/835 «Про затвердження Розмірів плати за здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, що фінансується операторами ринку», наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 02.11.2021 № 2420 «Про здійснення процедури відеофіксації», керуючись підпунктом 11 пункту 11 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 № 164.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області наказ від 16.04.2025 №412 є законним та таким, що винесений в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача в частині скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 6 від « 07» травня 2025 року про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до позовних вимог позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 6 від « 07» травня 2025 року про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми.
Частинами 1- 3 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Суд наголошує, що позивачу відомо про те, що за наслідками розгляду справи про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу на ПСП «Дрома» №6, яка датована саме 19.05.2025 та якою на позивача було накладено штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, що становить 80000,00 грн., але оскільки справа розглядається в межах позовних вимог, позивач не скористався своїм правом на зміну підстав або предмету позову, а суд самостійно позбавлений можливості змінити підставу або предмет позову, то в задоволенні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 6 від « 07» травня 2025 року про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Дрома" (Нова Парафіївка,Кегичівський район, Харківська область, 64052) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61166) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.