26 січня 2026 року Справа № 640/17509/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 640/17509/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС ІНЖИНІРИНГ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС ІНЖИНІРИНГ» (далі - позивач, ТОВ «ЕС ІНЖИНІРИНГ») звернулось з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1, ДПС України), Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-2, ГУ ДПС у м. Києві), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 1618100/36980485 від 05.06.2020 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 3 від 06.05.2020 до податкової накладної № 14 від 31.03.2020;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 3 від 06.05.2020 до податкової накладної № 14 від 31.03.2020.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «ЕС ІНЖИНІРИНГ» зазначило, що під час виконання договору № ЕС-032 від 18.03.2020, згідно з накладною № ЕС-012 від 31.03.2020 в адресу ТОВ «ЦЕНТР ТЕХНІЧНОЇ ФІЗИКИ» було відвантажено товар на суму 431 942, 46 грн. У зв'язку з цим, 31.03.2020 складено податкову накладну № 14, яка у встановлені терміни зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згодом, враховуючи розірвання договору № ЕС-032 від 18.03.2020 та повернення згідно з накладною № ЦТФ-001 від 06.05.2020 згаданого товару у повному обсязі, було складено розрахунок коригування №3 від 06.05.2020 до податкової накладної № 14 від 31.03.2020, який у встановлений строк направлявся для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Втім, реєстрація зазначеного розрахунку коригування була зупинена, підставою для зупинення визначено те, що сума компенсації вартості товару/послуги 7019, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Незважаючи на надання первинних документів щодо господарської операції з ТОВ «ЦЕНТР ТЕХНІЧНОЇ ФІЗИКИ», 05.06.2020 ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення № № 1618100/36980485 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 3 від 06.05.2020 до податкової накладної № 14 від 31.03.2020.
На переконання позивача, вказане рішення податкового органу є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки господарська операція, під час здійснення якої складений спірний розрахунок коригування, є реальною, направленою на настання правових наслідків, обумовлених нею та підтверджена належним чином складеними первинними документами бухгалтерського обліку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 640/17509/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
Не погоджуючись з позовними вимогами, ГУ ДПС у м. Києві у відзиві зазначило, що за результатами автоматизованого моніторингу спірного розрахунку коригування № 3 від 06.05.2020 була встановлена відповідність пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У зв'язку з цим, ТОВ «ЕС ІНЖИНІРИНГ» направлена квитанція, у якій вказувалось про зупинення реєстрації розрахунку коригування, зазначались підстави зупинення - відповідність пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки сума компенсації вартості товару/послуги 7019, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), та пропонувалось надати пояснення й документи на підтвердження інформації, вказаної в розрахунку коригування.
Враховуючи те, що за результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів, було встановлено не надання розрахункових документів та/або банківських виписок з особистих рахунків, що призвело до неможливості підтвердити реальність здійснення господарської операції, відповідачем прийнято рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування.
За таких обставин, ГУ ДПС у м. Києві вважає оскаржуване рішення правомірним, а позовні вимоги - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2020, у задоволенні клопотання про залучення третьої особи відмовлено.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва, на підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863), проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ згідно з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України № 399 від 16.09.2024.
За результатами вказаного автоматизованого розподілу, справа № 640/17509/20 передана на розгляд Сумському окружному адміністративному суду. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025, зазначену справу передано на розгляд судді Воловику С.В.
Так, ухвалою від 18.03.2025, справа № 640/17509/20 прийнята до провадження, розгляд справи вирішено продовжувати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, відповідача Головне управління ДПІ у м. Києві замінено на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, учасникам справи запропоновано подати додаткові пояснення щодо предмету спору.
Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.
На виконання умов договору № ЕС-032 від 18.03.2020, ТОВ «ЕС ІНЖИНІРИНГ», відповідно до накладної № ЕС-012 від 31.03.2020, відвантажило ТОВ «ЦЕНТР ТЕХНІЧНОЇ ФІЗИКИ» товар на суму 431 942, 46 грн, у зв'язку з чим, склало податкову накладну № 14, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згодом, 06.05.2020 укладено додаткову угоду № 1, згідно з якою договір № ЕС-032 від 18.03.2020 розірвано, згаданий товар, відповідно до накладної № ЦТФ-001 від 06.05.2020, повернуто у повному обсязі.
Враховуючи повернення товару, ТОВ «ЕС ІНЖИНІРИНГ» виписано розрахунок коригування № 3 до податкової накладної № 14 від 31.03.2020, який направлявся для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Втім, його реєстрація була зупинена, позивачу запропоновано надати пояснення і копії документів щодо підтвердження зазначеної у розрахунку коригуванні інформації.
Підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування, ГУ ДПС у м. Києві визначило те, що сума компенсації вартості товару/послуги 7019, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
З метою розблокування розрахунку коригування № 3 від 06.05.2020, реєстрація якого була зупинена, ТОВ «ЕС ІНЖИНІРИНГ» направляло податковому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів, до яких додавало пояснення та первинні документи бухгалтерського обліку щодо обставин виконання договору № ЕС-032 від 18.03.2020.
За результатами розгляду наданих документів, комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 05.06.2020 прийняла рішення № 1618100/36980485 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 3 від 06.05.2020 до податкової накладної № 14 від 31.03.2020 з підстав не надання розрахункових документів та/або банківських виписок з особистих рахунків.
Не погоджуючись з указаним рішенням, ТОВ «ЕС ІНЖИНІРИНГ» подало на нього скаргу, у задоволенні якої рішенням № 28805/36980485/2 від 25.06.2020 було відмовлено.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами та вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. Зокрема, цим Кодексом визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст. 188 ПК України).
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Пункт 7 вказаного Порядку передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
За змістом вказаної норми, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, податковий орган зобов'язаний вказати, зокрема, критерій ризиковості, на підставі якого зупинено реєстрацію.
Такі критерії визначаються додатком 3 до Порядку № 1165, пункт 5 якого відносить до ознак ризиковості здійснення операцій таке: перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
Відтак, аналіз пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, врегульовано Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, п. 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Згідно з вимогами п. 9, 10 та 11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Отже, зміст вказаних норм, дає підстави дійти висновку про те, що окрім критеріїв ризиковості, у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, податковий орган зобов'язаний також вказувати конкретні обставини, яких мають стосуватися пояснення платника податків та зазначати конкретні документи, які необхідно надати для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.
У справі що розглядається, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, ГУ ДПС у місті Києві вказує на наявність підстав для зупинення реєстрації розрахунку коригування та не надання ТОВ «ЕС ІНЖИНІРИНГ» достатніх документів для підтвердження відомостей, зазначених в цьому розрахунку коригуванні, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особистих рахунків.
Втім, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача-2, з огляду на таке.
Як підтверджено матеріалами справи, підставою для зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування, податковий орган визначив те, що сума компенсації вартості товару/послуги 7019, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій
В той же час, пропонуючи надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в розрахунку коригуванні для розгляду питання щодо прийняття рішення про його реєстрацію/відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, ГУ ДПС у місті Києві не вказала конкретні обставини, з приводу яких необхідно надати пояснення, а також не навела перелік документів, які необхідно надати для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.
На переконання суду, з наданих позивачем контролюючому органу пояснень та первинних документів, можна встановити зміст господарської операції, її фактичне здійснення та настання правових наслідків, обумовлених нею.
Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем.
Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації податкової накладної.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови у реєстрації розрахунку коригування № 3 від 06.05.2020, про невідповідність оскаржуваного рішення критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 3, 6-10, 132, 241, 242, 243, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС ІНЖИНІРИНГ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 1618100/36980485 від 05.06.2020 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 3 від 06.05.2020 до податкової накладної № 14 від 31.03.2020.
Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) здійснити реєстрацію розрахунку коригування Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС ІНЖИНІРИНГ» (03151, пр-т Повітрофлотський, буд 92-Б, код 36980485) № 3 від 06.05.2020 до податкової накладної № 14 від 31.03.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик