"26" січня 2026 р. Справа № 640/24659/19
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд в порядку загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії щодо поновлення на посаді,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просить:
1. Визнати нечинним та скасувати наказ Генерального прокурора від 2.11.2019 № 1426ц, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України та з органів прокуратури з 15.11.2019 у на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
2. Зобов'язати Генеральну прокуратуру України поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України або рівнозначній посаді в органах прокуратури України.
3. Стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу до моменту фактичного поновлення на посаді.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін в адміністративній справі.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 року № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/24659/19 передана на розгляд та вирішення Сумському окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Сумського окружного адміністративного суду Осіповій О.О.
Ухвалою суду від 14.04.2025 прийнято адміністративну справу № 640/24659/19 до свого провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Замінено відповідача у справі - Генеральну прокуратуру України на правонаступника - Офіс Генерального прокурора, а також залучено до участі у справі Генерального прокурора України в якості співвідповідача.
19.05.2025 від представника Офісу Генерального прокурора надійшло клопотання, у якому заперечує проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та просить суд здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Клопотання мотивоване тим, що за п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, у тому числі, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Приміткою до ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у тому числі, є прокурори.
Оскільки ОСОБА_1 є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займала відповідальне та особливо відповідальне становище, а справа стосується звільнення з публічної служби, вона не належить до справ незначної складності та не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
У зв'язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді Сумського окружного адміністративного суду на підставі Указу Президента України № 958/2025 від 13.12.2025 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 за № 5-ОС та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено судді Прилипчуку О.А.
Ухвалою суду від 16.01.2026 прийнято справу № 640/24659/19 до свого провадження, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Розглядаючи клопотання представника відповідача щодо розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним і в силу вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 частини 4 статті 12 КАС України.
Так, обґрунтовуючи необхідність розгляду даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження представник відповідача посилається на п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, якою передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, у тому числі, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
На думку представника відповідача, оскільки позивач є особою, яка у значені Закону України "Про запобігання корупції" займала відповідальне та особливо відповідальне становище, то така справа не належить до справ незначної складності та не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Проте з такими доводами відповідача суд не може погодитись з огляду на таке.
Дійсно, ця справа у розумінні частини шостої статті 12 КАС не належить до справ незначної складності. Водночас така її характеристика автоматично не відносить її до тієї категорії справ, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Згідно частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Отож, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
В даному випадку суд враховує, що ця справа не належить до категорії справ, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного провадження у значенні згаданих статей, а відтак її розгляд за правилами загального позовного провадження не є обов'язковим для суду.
В даному випадку, як при відкритті провадження у цій справі, так і при постановленні ухвали про прийняття справи до свого провадження, суд доходив висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового розгляду в порядку загального позовного провадження для повного і всебічного встановлення всіх обставин справи. Доводи відповідача, які наведені в поданому клопотанні, не спростовують висновків суду щодо обраної форми судочинства.
За таких обставин суд не вбачає правових підстав та необхідності в розгляді справи за правилами загального позовного провадження, а тому клопотання представника Офісу Генерального прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 248, 257, 263 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання представника Офісу Генерального прокурора про розгляд справи в порядку загального позовного провадження справи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Прилипчук