за результатами вирішення заяви про відвід
26 січня 2026 року Р і в н е№460/15843/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01.01.2023, станом на 01.01.2024, станом на 18.06.2025, відповідно до вимог статей 43, і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії;
зобов'язання відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, станом на 01.01.2024, станом на 18.06.2025, відповідно до вимог статей 43, і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії.
Ухвалою суду від 05.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
19.01.2026 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду від позивача надійшла заява про відвід головуючої судді Поліщук О.В. Вказана заява обґрунтована тим, що розгляд справи в суді першої інстанції триває понад шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, що вказує на недотримання судом вимог частини першої статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Позивач вказує на те, що ця адміністративна справа є тотожною до адміністративної справи № 460/15844/25, рішення в якій ухвалено судом 29.10.2025. Станом на день подання заяви про відвід судді рішення у справі судом не ухвалено. Позивач зазначає, що тривалий розгляд судової справи викликає сумніви в неупередженості або об'єктивності головуючої судді, а тому з метою усунення будь-яких сумнів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом позивач просить відвести суддю Поліщук О.В. від розгляду справи.
26.01.2026 через документального забезпечення (канцелярію) суду від позивача надійшла заява про відвід головуючої судді Поліщук О.В., яка за своїм змістом є тотожною до заяви від 16.01.2026.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (частина четверта статті 40 КАС України).
Частинами одинадцятою-дванадцятою статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених в основу заяви про відвід судді, суд зазначає наступне.
Так, підстави для відводу судді визначені процесуальними положеннями статті 36 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з нормами частини другої статті 36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Отже, підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.
До оціночних підстав належать такі підстави, як: 1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Для відводу судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Іншими словами, особа, яка заявляє відвід судді із вказаних підстав, повинна навести конкретні факти такої заінтересованості, упередженості, необ'єктивності судді при розгляді конкретної судової справи та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Обґрунтування заяви про відвід головуючої судді Поліщук О.В. фактично зводиться позивачем до того, що її розгляд триває понад установлений частиною першою статті 258 КАС України шістдесятиденний строк.
З даного приводу суд вказує, що така тривалість розгляду справи обумовлена об'єктивними причинами, позаяк, рівень завантаженості суддів Рівненського окружного адміністративного суду є найвищим серед адміністративних судів в Україні.
Так, згідно з даними комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", що функціонує в Рівненському окружному адміністративному суді відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2020 № 30, у провадженні судді Поліщук О.В. у період з січня по грудень 2025 року перебувало на розгляді 2569 справ та матеріалів, з них: надійшло у звітному періоді - 1890, розглянуто - 1809. Середньомісячна кількість розглянутих справ і матеріалів - 188.
Зазначені показники значно перевищують такий же показник по округу, що належить до юрисдикції Восьмого апеляційного адміністративного суду. Зокрема, згідно із зведеною інформацією про основні показники здійснення судочинства Волинським, Закарпатським, Івано-Франківським, Львівським, Рівненським, Тернопільським окружними адміністративними судами за січень - грудень 2025 року, середньомісячна кількість розглянутих суддею справ і матеріалів становить 112.
Також, суд зауважує, що за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 суддею Поліщук О.В. всього було виготовлено 4151 процесуальний документ, що підтверджується, зокрема, даними комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Крім того, суд звертає увагу на те, що на офіційному веб-сайті Ради суддів України в мережі Інтернет оприлюднені відомості щодо нормативної чисельності суддів місцевих адміністративних судів за даними звітності за І півріччя 2025 року (https://rsu.gov.ua/oas-2025_2-maps), згідно з якими у Рівненському окружному адміністративному суді, враховуючи кількість справ та матеріалів, що надійшли на розгляд, чисельність суддів за нормативами має становити 145 суддів, за фактичної чисельності в такому періоді суддів з повноваженнями - 14.
Враховуючи показники роботи, суддя Поліщук О.В. має значне судове навантаження та інтенсивність розгляду справ, що впливає на тривалість строків розгляду даної справи.
При цьому, факт недотримання строку розгляду справи, встановленого законом, не може автоматично вказувати на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Окрім того, у червні-липні та грудні 2025 року судді Поліщук О.В. надавалися частини щорічної основної відпустці, у зв'язку з чим вона не здійснювала правосуддя.
Будь-яких інших доводів та обґрунтувань щодо наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Поліщук О.В., позивач в заяві про відвід судді не наводить.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено і матеріалами справи не підтверджено обставини, які б викликали сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді Поліщук О.В. при розгляді даної адміністративної справи, а тому суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Таким чином, суд констатує, що позивачем доказів існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не надано. Побоювання, що суддя є упередженою не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, позаяк зі змісту самої заяви про відвід неможливо встановити жодних конкретизованих фактів з приводу того, в чому ж полягає пряма чи опосередкована упередженість та необ'єктивність судді під час розгляду справи.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що твердження позивача покладені в основу заяви про відвід головуючої судді Поліщук О.В. не ґрунтуються на положеннях процесуального закону, а тому не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності Також у рішенні вказано, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими" (пункт 49).
Окрім наведеного, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42); у контексті об'єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07.08.1996, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).
Отже, при наданні оцінки об'єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об'єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб'єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. При цьому, особиста безсторонність судді презюмується поки не надано доказів протилежного.
Відтак, надавши оцінку доводам, заявленим позивачем у заяві про відвід судді від розгляду даної справи, судом не встановлено підстав, передбачених статтею 36 КАС України, які б свідчили про упередженість або необ'єктивність судді, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
З урахуванням приписів частини четвертої статті 40 КАС України розгляд заяви про відвід необхідно здійснити суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Керуючись статтями 36-40, 241, 248, 256 КАС України, суд
Визнати заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Поліщук Ольги Василівни (вх. № 3826/26 від 19.01.2026; вх. № 5354/26 від 26.01.2026) необґрунтованими та передати справу № 460/15843/25 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК