про залишення позовної заяви без руху
26 січня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 320/61055/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про про визнання протиправною бездіяльність,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про про визнання протиправною бездіяльність, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 , в період з 08.05.2022 по 19.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 08.05.2022 по 19.05.2023 включно належні, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошового забезпечення, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
До Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 постановлено адміністративну справу № 320/61055/25 передати за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025, головуючим суддею для розгляду даної справи визначено Бевзу І.В.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З наведених положень статті 122 КАС України слідує, що вказана стаття не містить норми, яка б встановлювала строк звернення до суду з позовом щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення або його окремих складових) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Разом із тим, така норма містилася в статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19.07.2022), яку і слід було застосовувати в частині строку звернення до суду з позовом щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
По 18.07.2022 (включно) КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
Відповідно до постанови cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 за позовом ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ про перерахунок грошового забезпечення здійснений правовий висновок у даній категорії справ:
"76. Проте період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
79. Водночас слід наголосити, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності."
Таким чином, для правовідносин у цій справі із 19.07.2022 (включно) застосовується строк позовної давності три місяці.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини" (22277/93, 27.06.2000 §59) правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Беручи до уваги вищевказане, можна прийти до висновку, що тримісячний термін для звернення позивача до суду із цим позовом не сплинув.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Водночас, у своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд встановив, до позовних вимог за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 позивачем не додано до позовної заяви заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позивач звернувся до суду 09.12.2025, отже, за період з 19.05.2023 по 08.09.2025 позивач має подати до суду заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Позивачем наданий лист відповідача від 15.11.2025 № 1868 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 08.05.2022 по 23.12.2024, який не стосується підстав та предмета позову, оскільки стосується іншого грошового забезпечення позивача, і такий доказ не є доказом, з якого позивач дізнався про порушення свого права.
Окрім того, у позовній заяві позивачем не зазначено, з якого доказу позивач дізнався про порушення свого права та відсутня заява про поновлення строку звернення до суду.
Щодо надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та зазначення належних відповідачів.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем до позовної заяви додано копію листа відповідача від 15.11.2025 № 1868 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 08.05.2022 по 23.12.2024.
Проте, даний доказ не стосується предмета спору у даній справі.
Отже, позивачу слід надати доказ, що підтверджує порушення прав позивача відповідачем про перерахунок з 08.05.2022 по 19.05.2023 включно сум грошового забезпечення позивача, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (у разі його наявності).
У силу частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9,123,160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про про визнання протиправною бездіяльність залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19.05.2023 по 08.09.2025 та доказів поважності причин його пропуску;
- докази з якого позивач дізнався про порушення свого права;
- копію доказу про порушення відповідачем прав позивача про перерахунок з 08.05.2022 по 19.05.2023 включно сум грошового забезпечення позивача, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (у разі його наявності)
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, які подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Суддя В.І. Бевза