про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
26 січня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/473/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 АДРЕСА_1 до Державної екологічної інспекції Центрального округу вул. Коцюбинського, буд. 6,м. Полтава,Полтавська область,36039 про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції Центрального округу в якій просить:
Визнати наказ Державної екологічної інспекції Центрального округу №2/09 .1-14 від 31.10.2025 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_1 » протиправним.
Визнати наказ Державної екологічної інспекції Центрального округу №5/09.1-14 від 19.12.2025 «Про притягнення до дисциплінарного відповідальності ОСОБА_1 » протиправним.
Скасувати наказ Державної екологічної інспекції Центрального округу №5/09.1-14 від 19.12.2025 «Про вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 ».
Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, а також поданий у строк, встановлений законом.
Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на цій стадії відсутні.
Позивач у своєму позові просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Частинами першою - четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої та четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
У постанові від 23.11.2023 у справі № 640/8413/21 Верховний Суд дійшов висновків, що "у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України).
За відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС України, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.
Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження немає.
Крім того, виходячи із змісту частини другої статті 257 КАС України, за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 22 липня 2021 року в справі № 460/6542/20, від 07 жовтня 2021 року в справі № 640/23517/20 та від 30 червня 2022 року у справі № 640/27145/20."
Також у постанові від 15.02.2024 у справі № 140/15761/20 Верховний Суд зазначив, що "аналізуючи наведені положення процесуального закону у контексті доводів відповідача колегія суддів зазначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України).
Якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС України).
Підсумовуючи викладене колегія суддів зазначає, що ця справа не належить до справ незначної складності у значенні частини шостої статті 12 КАС України. Проте, віднесення її до цієї «категорії» не дає достатніх підстав вважати, що її розгляд мав відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження.
Водночас, тільки те, що ця справа не є справою незначної складності ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження, як вважає відповідач, немає.".
З огляду на наведені норми та висновки Верховного Суду у подібних спірних правовідносинах, суд доходить висновку, що ця справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
З огляду на предмет спору ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження, а тому відповідно до частини другої та пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання, суд, керуючись статтею 262 КАС України, вважає за необхідне розглядати цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Частиною четвертою статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Беручи до уваги викладене, для повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи є необхідність витребувати від відповідачів додаткові докази у справі.
Керуючись статтями 9, 12, 171, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 440/473/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправним та скасування наказу.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для надання до суду відзиву на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову у силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив тривалістю три дні з дня отримання відзиву на позовну заяву.
Встановити відповідачам строк для подання заперечення тривалістю три дні з дня отримання відповіді на відзив.
Витребувати від відповідача належним чином засвідчені копії:
- усіх документів на підставі який винесено наказ №2/09.1-14 від 31.10.2025,
- усіх матеріалів службового розслідування,
- оскаржуваних наказів з доказами доведення до відома позивача.
Витребувані докази надати у строк для подання відзиву на позов.
Роз'яснити, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. У разі якщо особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (частина сьома та восьма статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
Попередити учасників справи, що невиконання процесуальних обов'язків, зловживання правами та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства є підставою до застосування судом заходів процесуального примусу визначених статтею 145 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України у мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.
Відповідно до частини одинадцятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України надати позивачу дозвіл на подання в паперовій формі заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Удовіченко