Справа № 420/309/26
26 січня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін в режимі відеоконференції за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, 10, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення
До Одеського окружного адміністративного суду 05.01.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.12.2025 № 156050030475;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 09.08.1983 по 09.08.1993, з 10.08.1993 по 19.11.1993, з 25.11.1993 по 25.07.1994, з 05.08.1994 по 30.08.1998, та призначити і виплачувати з 16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що вона 09.12.2025 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачем, окрім інших, були надані до органів Пенсійного фонду України наступні документи: паспорт громадянина України, РНОКПП, трудову книжку серії НОМЕР_2 від 11.08.1983, свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 03.09.1997. Рішенням про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.12.2025 № 156050030475 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Зокрема в рішенні відповідача зазначено, що: страховий стаж особи становить 26 років 5 місяців 29 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки від 11.08.1983 НОМЕР_2 , оскільки на титульній сторінці зміна прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » внесена з порушенням вимог Інструкції - не повністю зазначено документ (а саме відсутня дата) згідно якого зроблені зміни. Документ про зміну прізвищ не надано. Так, відповідач не зарахував в страховий стаж позивачу періоди її роботи з 09.08.1983 по 30.08.1998.
Вважаючи таке рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області протиправним, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 08.01.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ).
23.01.2026 від представника відповідача Головного управління ПФУ в Хмельницькій області надійшов відзив (вх. №ЕС/9188/26), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог; провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін в режимі відеоконференції в порядку ст. 195 КАС України з зали судового засідання Хмельницького окружного адміністративного суду (вул. Козацька, 42, м. Хмельницький, 29009).
У вказаному відзиві зазначили, що відповідно до Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637. 09.12.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV. До заяви про призначення пенсії позивачкою надано, зокрема, трудову книжку від 11.08.1983 серії НОМЕР_2 . Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №156050030475 від 15.12.2025 відмовлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 09.12.2025 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV. Звертаємо увагу суду, що до страхового стажу позивачки не враховано періоди роботи з 09.08.1983 по 09.08.1993, з 10.08.1993 по 19.11.1993, з 25.11.1993 по 25.07.1994, з 05.08.1994 по 30.08.1998 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11.08.1983,оскільки на титульній сторінці зміна прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » внесена з порушенням вимог Інструкції - не повністю зазначено документ (а саме відсутня дата) згідно якого зроблені зміни. Документ про зміну прізвищ не надано. Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивачки становить 26 років 5 місяців 29 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком. Жодних інших документів, підтверджуючих вищезазначені періоди роботи, передбачені Порядком №637 Комлевою Аллою Вікторівною при зверненні за призначенням пенсії не надано.
Крім того, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій у зв'язку з складністю справи, а також з метою з'ясування всіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, необхідно розглянути справу з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши вказане клопотання, суд приходить до наступного.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Покликання відповідача на розмір можливих збитків у даній справі (різниця в митних платежів між заявленою та скоригованою митною вартістю спірного товару) на суму 223813,51 грн, не може бути сприйняте судом як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідачів, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Водночас норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд також зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Отже, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Оцінюючи доводи представника відповідача стосовно заявленого клопотання суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зауважує, що з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг доказів, кількість сторін, обраний позивачем спосіб захисту у позовній заяві тощо, характер спірних правовідносин, предмет доказування, є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Заявник, у поданому клопотанні не навів жодної належної та достатньої підстави у підтвердження необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а так з викликом учасників. Безпосередньо з клопотання представника відповідача не вбачається, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження, наведені ж доводи є лише припущеннями про можливе існування обставин та фактів, які могли б бути вирішені виключно під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом та за участю сторін.
Отже, представником відповідачів у поданому клопотанні не доведено, та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, або у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне звернути увагу представника відповідачів, що в силу приписів КАС України, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства, а саме шляхом подання відзиву, заперечень, додаткових пояснень, письмових доказів, тощо.
З урахуванням зазначених обставин, у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача ГУ ПФУ в Хмельницькій області (вх. №ЕС/9188/26 від 23.01.2026) про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін в режимі відеоконференції у справі № 420/309/26 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА