Справа № 420/36581/25
26 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не нарахування пенсії по втраті годувальника для ОСОБА_1 із заробітної плати в зоні відчуження згідно до довідки №02-01/986 від 17.11.2015;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплачувати для ОСОБА_1 починаючи з 25.08.2025 пенсію по втраті годувальника із заробітної плати за роботу в зоні відчуження згідно до довідки №02-01/986 від 17.11.2015.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 після смерті чоловіка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області із заявою щодо перерахунку пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України № 796-XII з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження. За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішенням від 02.09.2025 відмовлено, оскільки довідка про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження №02-01/986 від 17.11.2015 була видана на підставі рішення Київського районного суду в м. Одеса по справі №520/6806/17 та в судовому рішення зобов'язання стосується виключно для перерахунку пенсії годувальника ОСОБА_2 , а тому немає підстав здійснення відповідного перерахунку. Із вказаною відмовою позивач не погоджується, у зв'язку із чим звернулась до суду з даним позовом.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.
Від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відсутні правові підстави для зобов'язання Головного управління здійснити певні дії, оскільки заява позивачки про перерахунок пенсії в разі втрати годувальника Головним управлінням не розглядалася та не вчинялося будь-яких дій або бездіяльності щодо позивачки. Проживання Позивачки на території, яку обслуговує Головне управління не може бути підставою для зобов'язання цього органу вчиняти певні дії, оскільки визначальним фактором є визначення органу який саме прийняв спірне рішення, що є предметом розгляду у цій справі та стало підставою для звернення з позовом до суду. В свою чергу, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивачки про перерахунок пенсії в разі втрати годувальника визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, то саме цей орган і має завершити процедуру перерахунку пенсії в разі втрати годувальника за зверненням «зміна надбавки» згідно Закону №796-ХІІ.
Від представника відповідача ГУ ПФУ в Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що згідно аналізу матеріалів електронної пенсійної справи, розмір пенсії померлого годувальника визначено з урахуванням довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження №02-01/986 від 17.11.2015, яка застосовується на підставі рішення Київського районного суду в м. Одесі у справі №520/6806/17 від 11.01.2017, оскільки у судовому рішенні зобов'язання стосуються виключно перерахунку пенсії померлого годувальника - ОСОБА_2 . Обчислення пенсії утриманцю ОСОБА_1 здійснено із заробітної плати, визначеної із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2025 (8913,83 * 2,28747), оскільки переведення з пенсії по інвалідності на пенсію у разі втрати годувальника проведено згідно заяви № 6157 від 12.06.2025. Відтак, органом Пенсійного фонду прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 12.06.2025 отримує пенсію в разі втрати годувальника в розмірі 10 195, 04 грн.
ОСОБА_1 після смерті чоловіка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області із заявою щодо перерахунку пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України № 796-XII з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження.
За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішенням від 02.09.2025 за №951060834217 відмовлено, оскільки довідка про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження №02-01/986 від 17.11.2015 була видана на підставі рішення Київського районного суду в м. Одеса по справі №520/6806/17 та в судовому рішення зобов'язання стосується виключно для перерахунку пенсії годувальника ОСОБА_2 , а тому немає підстав здійснення відповідного перерахунку.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідача про відмову у перерахунку пенсії, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (стаття 10 Закону №1058-IV).
Як встановлено частиною першою статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (пункт 1 частини другої статті 36 Закону №1058-IV).
Зі змісту частини третьої статті 36 Закону №1058-IV слідує, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 10 Закону №796-ХІІ визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше ЗО календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт в зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Разом із цим, відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Згідно із частиною п'ятою 54 Закону №796-ХІІ порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону №796-ХІІ визначено, що для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 9 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", серед іншого, передбачено, що у разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стосовно яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою: і пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою: Кзс=Зп(мін)*5/Зс1, де:
Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
Зс1- середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо на день призначення/ перерахунку пенсії відсутні дані про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, для обчислення пенсії за формулою, зазначеною в абзаці тринадцятому цього пункту, враховується середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, з наступним перерахунком пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо при цьому середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення/перерахунку пенсії у відповідному році, є меншим від середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, пенсія обчислюється з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року.
Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п'ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
За вказаними законодавчими нормами, члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.
При цьому, пенсія у зв'язку з втратою годувальника є похідною від розміру пенсії померлого годувальника. А тому, на розмір відповідної пенсійної виплати, що належала померлому годувальнику, мають поширюватися аналогічні права і щодо позивачки.
Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону №796-ХІІ, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ №1210 було постановлено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
Суд зазначає, що 12.06.2025 отримує пенсію в разі втрати годувальника в розмірі 10 195, 04 грн. за матеріалами пенсійної справи померлого годувальника ОСОБА_2 згідно із Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
При цьому, позивач звернулася із відповідною заявою про здійснення такого перерахунку до відповідача, але, як зазначено у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницький області згідно аналізу матеріалів електронної пенсійної справи розмір пенси годувальника визначено з урахуванням довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження №02-01/986 від 17.11.2015р., яка застосовується на підставі рішення Київського районного суду в м. Одесі по справі №520/6806/17 від 11.01.2017р., оскільки в судовому рішенні зобов'язання стосується виключно для перерахунку пенсії годувальника ОСОБА_2 . Обчислення пенсії утриманцю ОСОБА_1 здійснено із заробітної плати. визначеної з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01.01.2025 року (8913, 83 * 2.28747) оскільки перехід з пенсії по інвалідності на пенсію у разі втрати годувальника проведено згідно заяви №6157 від 12.06.2025 року.
Так, постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до розділів III, IV Порядку №22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 №01- 3/241 013-2 була затверджена форма довідки про заробітну плату, яка видається особам, що виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, яка приймається для проведення перерахунків пенсій даній категорії громадян.
Згідно матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, померлий чоловік позивача отримував пенсію з врахуванням довідки ПАТ «Чорномортехфлот» про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження №02-01/986 від 17.11.2015р, що підтверджується рішенням Київського районного суду м.Одеси від 11 січня 2017 року по справі №520/6806/17 та не заперечується учасниками справи.
Таким чином, оскільки позивач має право та отримує пенсію по втраті годувальника (свого померлого чоловіка), розмір її пенсійної виплати також має враховуватись з урахуванням вищезазначеної довідки, яка на даний час не відкликана підприємством, де працював померлий чоловік позивача та не скасована жодним органом.
У даному випадку відповідач не надав жодних обґрунтованих пояснень щодо правомірності неврахування довідки ПАТ «Чорномортехфлот» про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження №02-01/986 від 17.11.2015р.
Таким чином, суд доходить висновку, що вказана довідка повинна бути врахована відповідачем при перерахунку її пенсії згідно із статтею 54 Закону №796-ХІІ.
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не нарахування пенсії по втраті годувальника для ОСОБА_1 із заробітної плати в зоні відчуження згідно до довідки №02-01/986 від 17.11.2015 є протиправним.
Крім того, суд зазначає, що заява позивача щодо перерахунку пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України № 796-XII з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Таким чином, процедура перерахунку пенсії в даному випадку покладена на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Отже, саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області має бути покладене зобов'язання щодо здійснення перерахунку пенсії.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача належать до часткового задоволення, шляхом визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 02.09.2025 року за №951060834217; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 25.08.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника із урахуванням довідки ПАТ «Чорномортехфлот» про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження №02-01/986 від 17.11.2015р.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За звернення до суду із вказаною позовною заявою (позовними вимогами) позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 968,96 гривень.
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 969,00 гривень.
Тобто позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Щодо суми судового збору, сплаченого надміру, суд повідомляє, що він повертається ухвалою суду за відповідним клопотанням особи, яка його сплатила. Наразі такої заяви до суду не надходило.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 242-246, 255-258, 262, 291, 295, 297 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 02.09.2025 року за №951060834217.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 25.08.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника із урахуванням довідки ПАТ «Чорномортехфлот» про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження №02-01/986 від 17.11.2015р.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Беручи до уваги інтенсивність роботи та об'єктивні умови її здійснення, зокрема перебої електропостачання і тривалість повітряних тривог, знаходження судді на лікарняному текст рішення складено та підписано суддею 26.01.2026 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка