про залишення позовної заяви без руху
26 січня 2026 р. № 400/628/26
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Дерев'янко Л.Л., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕРАЛ-МІКС", вул. Самойловича, 35К,м. Миколаїв,54052,
доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2025 №389514290708 в частині,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МІНЕРАЛ-МІКС" із позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2025 року № 389514290708 в частині.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позову суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем оскаржується податкове-повідомлення-рішення від 14.03.2025. Позовна заява подана до суду 20.01.2026.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд керується висновками Великої палати Верховного Суду, які були зроблені у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24, а саме:
"У сфері оподаткування права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
16. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
З огляду на викладене Велика Палата доходить висновку, що за сформованою судовою практикою, яка є обов'язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження."
З вищевикладеного слідує, що позивач подав позов із значним порушенням місячного строку звернення до адміністративного суду.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 року становить 3328 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Ознайомившись із адміністративним позовом, суд встановив, що позивачем додано до позову документ про сплату судового збору № 116 від 30.12.2025 року у сумі 20001,52 грн.
Однак, судом встановлено, що згідно комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" зазначеною квитанцією сплачено судовий збір за подачу іншого позову до суду, а саме у справі № 400/13458/25.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином, за подання кожної окремої заяви, у разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір у розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір".
Суд роз'яснює, що судовий збір, сплачений за подання конкретного адміністративного позову або заяви, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову або заяви, у тому числі адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду.
Використання сплаченої суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.
Таким чином, квитанція № 116 від 30.12.2025 року у сумі 20001,52 грн. не є належним доказом сплати судового збору, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за подачу даного позову.
Віддак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 20001,52 грн.
Судовий збір сплачується на рахунок № UA838999980313191206084014478, отримувач коштів Миколаїв.ГУК/тг м. Миколаїв/22030101, код отримувача 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування збору: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ, ідентифікаційний код/серія та номер паспорта позивача).
судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- документ про сплату судового збору;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження наявності цих причин
3. Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя Л.Л. Дерев'янко