26 січня 2026 р. № 400/11767/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 17 093,86 грн,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Миколаївській області) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу в сумі 17093,86 грн., а саме з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фіз. особами (11011300) на користь змішаного бюджету Галицинівської ТГ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника, податкова заборгованість ОСОБА_1 , з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фіз. особами становить 17093,86 грн. Вказана заборгованість відповідачем не погашена, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою від 03.11.2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/11767/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до положень ч. 4. ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 відповідно до приписів Податкового кодексу України є платником податків.
Податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фіз. особами (11011300) складає 17093,86 грн, згідно податкового повідомлення - рішення № 677201-24/14-20 від 07.06.2024 за 2023 рік у сумі 17 093,86 грн., строк сплати -18.10.2024, яке було отримано у приміщенні ГУ ДПС у Миколаївській області - 19.08.2024 року. Ані в адміністративному, ані в судовому порядку вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися.
У зв'язку з несплатою податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, у сумі 17093,86 грн., Головне управління ДПС в Миколаївській області звернулося до суду з позовною заявою про його стягнення.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.114-2 п. 14.1 статті 14 ПК України, мінімальним податковим зобов'язанням це мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/ або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
Визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб. Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування. (пп. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПК України).
У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції; суми сплачених податків, зборів, платежів. (пп. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПК України).
Згідно із пунктом 129.1. статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається:129.1.1 при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);129.1.2 при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);129.1.3 при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Оскільки узгоджене грошове зобов'язання не сплачене ОСОБА_1 у встановлений ПК України строк, вони стали податковим боргом платника податків у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.
Відповідно до ст. 59 ПК України позивачем виставлено податкову вимогу від 23.12.2024 №0015837-1302-1429 яку було направлено 25.12.2024 рекомендованим листом з повідомлення про вручення №0600997015000 на чину податкову адресу відповідача, але повернуто за закінченням терміну зберігання - 03.02.2025.
Згідно пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст.41 ПК України).
Відповідно до вимог абз.1 п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПК України).
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 код ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 17093,86 грн., а саме з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фіз. особами (11011300) на користь змішаного бюджету Галицинівської ТГ.
3. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко