21 січня 2026 року справа №380/5949/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Тварковської Я.А.,
з участю представників: позивача Касандяка В.В.,
відповідача-1 Камінської Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Касандяк Володимир Васильович, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ у Львівській області), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:
- надати судовий захист правам, свободам та інтересам позивача у взаємовідносинах з ГУ ПФУ у Львівській області шляхом визнання протиправним рішення відповідача, що породило його протиправну бездіяльність, та зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 15.05.2024 та провести її виплату у встановленому законом порядку і строки;
- надати судовий захист правам, свободам та інтересам позивача у взаємовідносинах з в/ч НОМЕР_1 шляхом визнання протиправним рішення відповідача, що породило його протиправну бездіяльність, та зобов'язання відповідача невідкладно направити до ГУ ПФУ у Львівській області документи з персональними даними ОСОБА_1 , розробником, володільцем та розпорядником яких є військова частина, та які є необхідними для призначення пенсії за вислугу років.
Позовні вимоги обґрунтовані такими обставинами. Позивача згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_2 Національної гвардії України по особовому складу від 15.05.2024 № 27 звільнено з військової служби відповідно до пп. «г» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через сімейні обставини), згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_2 Національної гвардії України по стройовій частині від 15.05.2024 № 143 виключено із списків військової частини. Позивач 31.01.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12, 13, 48-50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Однак відповідач-1 листом від 17.02.2025 № 3568-2789/П-52/8-1300/25 повідомив, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління ПФУ від 30.01.2007 № 3-1, передбачено, що документи для призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності подаються до органів ПФУ уповноваженими структурними підрозділами міністерств та відомств, на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів. Відповідач-1 запропонував звернутися до в/ч НОМЕР_2 , яка, на думку автора листа, не забезпечила своєчасне направлення документів позивача до ГУ ПФУ у Львівській області. Також, на думку позивача, в/ч НОМЕР_2 вирішила, що у правовідносинах із ОСОБА_1 зобов'язана утримуватися від вчинення будь-яких дій, спрямованих на забезпечення соціального захисту останнього до моменту набрання законної сили судовими рішеннями у справах за позовами ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_2 у правовідносинах, пов'язаних із розрахунками позивача при звільненні з військової служби (справи № 380/12958/24, № 380/15537/24, № 380/15545/24, № 380/4204/25). Позивач вважає, що бездіяльність службових осіб відповідача-2 щодо виконання ними свого обов'язку направити до ГУ ПФУ у Львівській області документи з персональними даними ОСОБА_1 , які необхідні для призначення останньому пенсії за вислугу років, є протиправною, оскільки створює умови для порушення прав позивача. Порушення відповідачами права позивача на піклування з боку держави про соціальний захист його особи як військовослужбовця, на належний розгляд і вирішення звернення до органів державної влади, на свободу від примусу до дій, які не передбачені законом, на пенсійне забезпечення, що передбачене законом, зумовило звернення до суду з даним позовом. Представник позивача у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач-1 позову не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що ГУ ПФУ у Львівській області не мало правових підстав щодо призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі документів, які були надані позивачем через вебпортал Пенсійного Фонду України, а не скеровані уповноваженим органом. Питання визначення грошового забезпечення та обчислення вислуги років належить до компетенції уповноважених органів міністерств та відомств, в яких проходили службу військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу. Органи Пенсійного фонду України визначають розмір пенсії на підставі документів, наданих уповноваженими органами відповідних міністерств і відомств. На адресу ГУ ПФУ у Львівській області документи для призначення пенсії ОСОБА_1 не надходили. Для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу у листі від 17.02.2025 № 3568-2789/П-52/8-1300/25 було рекомендовано звернутись до структурного підрозділу, в якому він проходив службу. Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти позову заперечив, просив в його задоволенні відмовити повністю.
Представник позивача у відповіді на відзив заперечив аргументи відповідача-1 з тих підстав, що право ОСОБА_1 на призначення пенсії за вислугу, на його думку, залежить від настання двох обставин 1) звільнення з військової служи і 2) наявність календарної вислуги 25 і більше років, а не від порядку чи способу надходження до ГУ ПФУ у Львівській області документів, що підтверджують ці обставини.
Відповідач-2 щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду, суть яких полягає в тому, що позивач не звертався до в/ч НОМЕР_2 із заявою про призначення пенсії та не надавав пакету документів. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою від 31.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з викликом сторін. Судове засідання призначено на 29.04.2025.
Ухвалою від 31.03.2025 задоволено клопотання представника позивача, поданого разом із позовною заявою, про проведення судових засідань у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідач-2 24.04.2025 (вх. № 34074) подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідач-1 24.04.2025 (вх. № 7014ел) подав відзив на позовну заяву.
Представник позивача 28.04.2025 подав: відповідь на відзив (вх. № 35172) та заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 35177).
Відповідач-2 29.04.2025 (вх. № 35647) подав додаткові пояснення.
Судове засідання, призначене на 29.04.2025, було відкладено до 12.05.2025 для ознайомлення із заявою по суті справи.
Представник позивача 29.04.2025 (вх. № 35662) подав заяву про примирення.
Позивач 05.05.2025 (вх. № 36986) подав клопотання, в якому просив про застосування заходів процесуального примусу до відповідача-2, про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та про витребування доказів у відповідача-2.
У судовому засіданні, що відбулось 12.05.2025, суд оголосив перерву до 22.05.2025 для подання доказів.
Відповідач-2 14.05.2025 (вх. №8597ел) подав клопотання про долучення доказів.
Представник позивача 14.05.2025 (вх. № 40282) подав заяву про відвід судді.
Ухвалою від 15.05.2025 заяву представника позивача про відвід судді передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 визначено суддю Карп'як О.О. для розгляду заяви про відвід судді Хоми О.П. в адміністративній справі № 380/5949/25.
Ухвалою від 16.05.2025 у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Хоми О.П. в адміністративній справі № 380/5949/25 відмовлено, справу повернено судді Хомі О.П. для розгляду справи по суті.
Представник позивача 19.05.2025 (вх. № 41468) подав заяву про забезпечення доказів.
Суд у судовому засіданні, що відбулось 22.05.2025, оголосив перерву до 10.06.2025 для ознайомлення представника позивача із клопотанням відповідача-2 про долучення доказів.
Представник позивача 29.05.2025 (вх. № 44666) подав заяву про виклик свідків.
Відповідач-2 30.05.2025 (вх. № 44916) подав заяву з процесуальних питань.
Суд у судовому засіданні 10.06.2025 ухвалами відмовив у задоволенні клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду та у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення доказів.
Представник позивача не підтримав своє клопотання про виклик свідків. Судове засідання було відкладено до 24.06.2025 для подання доказів.
Відповідач-2 13.06.2025 подав докази - матеріали особової справи позивача (вх. № 49213) та клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 24.06.2025 (вх. № 10716ел).
Судове засідання, призначене на 24.06.2025, було відкладено до 07.08.2025 у зв'язку із клопотанням відповідача-2 про відкладення.
Представник позивача 25.06.2025 (вх. № 32708) подав заяву про відвід судді.
Ухвалою від 26.06.2025 заяву представника позивача про відвід судді передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2025 визначено суддю Грень Н.М. для розгляду заяви про відвід судді Хоми О.П. в адміністративній справі № 380/5949/25.
Ухвалою від 30.06.2025 у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Хоми О.П. в адміністративній справі № 380/5949/25 відмовлено, справу повернено судді Хомі О.П. для розгляду справи по суті.
Представник позивача 07.08.2025 (вх. № 64386) подав клопотання про встановлення судом порядку з'ясування спірних обставин справи та дослідження їх доказами.
Суд у судовому засіданні 07.08.2025 ухвалою, постановленою без оформлення окремого документа, відмовив у задоволенні клопотання представника позивача від 07.08.2025, заслухав вступне слово сторін та на стадії постановки питань до представника відповідача-2 оголосив перерву до 21.08.2025.
Представник позивача 21.08.2025 подав: клопотання про роз'яснення обставин, які судом віднесені до предмета доказування (вх. № 68073), клопотання про постановлення окремої ухвали (вх. № 68071), клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Національної гвардії України (вх. № 68074), заяву про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Громадської організації «Товариство ветеранів-однодумців» (вх. № 68124).
Судове засідання, призначене на 21.08.2025, було відкладено до 28.08.2025 для ознайомлення відповідачів із клопотаннями позивача.
Представник позивача 22.08.2025 (вх. № 68448) подав заяву про виклик свідків.
Відповідач-1 27.08.2025 (вх. № 69239) подав заперечення на клопотання представника позивача від 21.08.2025.
Відповідач-2 27.08.2025 (вх. № 15458ел) подав заперечення на клопотання представника позивача від 21.08.2025.
Представник позивача 28.08.2025 (вх. № 69691) подав заяву про виклик свідків.
Суд у судовому засіданні 28.08.2025: ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про роз'яснення обставин, які судом віднесені до предмета доказування; ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Національної гвардії України; ухвалою відмовив у задоволенні заяви представника позивача про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Громадської організації «Товариство ветеранів-однодумців»; ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків.
Суд перейшов до стадії дослідження доказів та оголосив перерву до 23.09.2025.
Представник позивача 01.09.2025 (вх. № 70378) подав заяву з процесуальних питань.
Відповідач-1 04.09.2025 (вх. № 15962ел) подав заперечення на заяву про виклик свідка.
Представник позивача 04.09.2025 (вх. № 71404) подав заяву про роз'яснення судового рішення, яке викладене ухвалою від 28.08.2025 про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про роз'яснення обставин, які судом віднесені до предмета доказування.
Представник позивача 05.09.2025 подав: клопотання про вжиття судом заходів процесуального примусу до відповідача-2 (вх. № 71625), клопотання про вжиття судом заходів процесуального примусу до відповідача-1 (вх. № 71626).
Ухвалою від 09.09.2025 суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача про роз'яснення судового рішення, яке викладене ухвалою від 28.08.2025.
Відповідач-1 (вх. № 16678ел) подав заперечення на клопотання представника позивача про вжиття судом заходів процесуального примусу до відповідача-1.
У судовому засіданні, призначеному на 23.09.2025, суд продовжив перерву до 07.10.2025 у зв'язку з неявкою сторони позивача.
Відповідач-2 03.10.2025 (вх. № 17488ел) подав клопотання про перенесення судового засідання, у зв'язку з чим судове засідання, призначене на 07.10.2025, було відкладено до 11.11.2025
Представник позивача 07.10.2025 подав заяву про вжиття судом заходів процесуального примусу до відповідачів (вх. № 79904) та заяву про розгляд справи без участі позивача (вх. № 79905).
Судове засідання, призначене на 11.11.2025, було відкладене до 27.11.2025 у зв'язку із неможливістю здійснювати фіксацію судових засідань через позапланові технічні роботи стороною розробника сервісу vkz.court.gov.ua.
Судове засідання, призначене на 27.11.2025, було відкладено до 04.12.2025 у зв'язку із позаплановими технічними роботами стороною розробника сервісу vkz.court.gov.ua, про що керівником апарату суду, начальником відділу документального забезпечення та архіву та головним спеціалістом з інформаційних технологій складено акт щодо неможливості фіксації засідання у режимі відеоконференції.
Представник позивача 04.12.2025 (вх. № 96792) та 05.12.2025 (вх. № 96892) подав клопотання про встановлення порядку і строку виконання судового рішення та здійснення судового контролюю за його виконанням.
Судове засідання, призначене на 04.12.2025, було відкладене до 09.12.2025 у зв'язку із неможливістю здійснювати фіксацію судових засідань через технічний збій у роботі сервісу vkz.court.gov.ua.
Відповідач-1 09.12.2025 (вх. № 20806ел) подав заперечення на заяву представника позивача від 04.12.2025 про встановлення порядку і строку виконання судового рішення та здійснення судового контролю за його виконанням.
Відповідач-2 09.12.2025 (вх. № 20825ел) подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Судове засідання, призначене на 09.12.2025, не відбулось у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю суді Хоми О.П.
Суд у судовому засіданні 06.01.2026 ухвалою відмовив у задоволенні клопотань представника позивача від 05.09.2025 вх. № 71625 та від 05.09.2025 вх. № 71626 про вжиття заходів процесуального примусу до відповідачів.
Судове засідання було відкладене до 21.01.2026 для надання письмових пояснень щодо заяви представника позивача від 29.04.2025 про примирення.
Відповідач-2 21.01.2026 (вх. № 4911) подав додаткові пояснення.
Відповідач-1 21.01.2026 (вх. № 4970) подав додаткові пояснення.
Суд у судовому засіданні 21.01.2026 ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника позивача від 07.10.2025 вх. № 79904 про вжиття судом заходів процесуального примусу до відповідачів.
Суд повернувся до стадії дослідження доказів, яка була розпочата 28.08.2025, дослідив докази та перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Суд, заслухавши сторін та з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 15.05.2024 № 143, з 15.05.2024 припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення майстер-сержанта ОСОБА_1 , звільненого наказом командира в/ч від 15.05.2025 № 27 по особовому складу відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби в запас (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжити військову службу), у зв'язку із наявністю одного із батьків, а саме матері з числа осіб з інвалідністю ІІ групи, з правом носіння форми одягу.
Цим же наказом визначено вислугу років військової служби позивача, яка станом на 15.05.2024 становить: в календарному обчисленні 26 років 09 місяців 16 днів, у пільговому обчисленні 12 років 08 місяців 02 дні, загальна вислуга років 39 років 05 місяців 18 днів, вислуга років для виплати ОГД 24 роки.
ОСОБА_1 31.01.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статтей 12, 13, 48-50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, до якої долучив:
1. Копію військово-облікового документа № 00097;
2. Копію заяви про перерахунок пенсії на картковий рахунок у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК";
3. Копію наказу про виключення із списків військової частини;
4. Копію обліково-послужної картки;
5. Копію паспорта серія НОМЕР_3 ;
6. Копію посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_4 ;
7. Копію картки фізичної особи - платника податків;
8. Копію трудової книжки серія НОМЕР_5 ;
9. Копію грошового атестата № 66;
10. Копію довідки № 43 про щомісячні додаткові виплати грошового забезпечення.
ГУ ПФУ у Львівській області листом від 17.02.2025 № 3568-2789/П-52/8-1300/25 повідомило, що: «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за № 3-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 зі змінами, передбачено, що документи для призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності подаються до органів Пенсійного фонду України уповноваженими структурними підрозділами міністерств та відомств, на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів. Визначення грошового забезпечення та вислуги років здійснюють уповноважені структурні підрозділи міністерств та відомств, в яких проходили службу військовослужбовці та особи начальницького і рядового складу. Органи Пенсійного фонду України визначають розмір пенсії на підставі документів, наданих уповноваженими органами відповідних міністерств і відомств. Для призначення (перерахунку) пенсії уповноваженими структурними підрозділами міністерств та відомств надаються, зокрема, грошовий атестат, довідка про додаткові види грошового забезпечення та розрахунок вислуги років. З врахуванням викладеного, у разі звільнення зі служби для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ рекомендуємо звернутись в структурний підрозділ, де проходили службу».
Позивач, вважаючи протиправною поведінку ГУ ПФУ у Львівській області, яка полягала в утриманні від призначення і виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та поведінку в/ч НОМЕР_2 щодо невиконання обов'язку направити до ГУ ПФУ у Львівській області документи з персональними даними ОСОБА_1 , які необхідні для призначення йому пенсії за вислугу років, звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно з пунктом в статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.
Статтею 2 цього Закону визначено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно із статтею 10 Закону № 2262-ХІІ призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до положень пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Статтею 48 Закону № 2262-XII передбачено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається в електронній або паперовій формі до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402) (далі - Порядок №3-1), встановлено зразок заяви про призначення/перерахунок пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам (Додаток 1 до Порядку № 3-1).
Перелік документів, які подаються до заяви про призначення/перерахунок пенсій, визначений Розділом ІІ Порядку № 3-1.
Відповідно до пункту 1 Розділу І Порядку № 3-1, заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Пунктами 1-3 Розділу ІІІ Порядку № 3-1 визначено, що уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії.
Уповноважений орган (структурний підрозділ) надає допомогу особі в одержанні необхідних для призначення пенсії документів.
У разі якщо підготовлено не всі необхідні документи для призначення пенсії, то подаються наявні, а документи, яких не вистачає, подаються додатково.
Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженим органом (структурним підрозділом) до органу, що призначає пенсію, мають бути завірені цим уповноваженим органом (структурним підрозділом) або органом, в якому особа проходила військову службу (службу), в установленому порядку.
Системний аналіз змісту наведених вище норм свідчить, що документи про призначення/перерахунок пенсій подаються до органів Пенсійного фонду України виключно через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відомств, в яких особа проходила службу.
У спірних відносинах таким уповноваженим органом, який мав вчинити дії щодо подання відповідних документів для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_2 є в/ч НОМЕР_2 (останнім місцем проходження позивачем військової служби є військова частина НОМЕР_2 , що підтверджується витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 15.05.2024 № 143).
Саме відповідач-2 має здійснити оформлення всіх необхідних документів щодо ОСОБА_1 для подальшого їх направлення до ГУ ПФУ у Львівській області, яке відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ та Положення № 3-1 здійснює функції з призначення та виплати пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Під час розгляду справи судом, відповідачі неодноразово наголошували, що позивач не звертався до в/ч НОМЕР_2 із заявою про призначення йому пенсії.
У матеріалах справи міститься копія особової справи ОСОБА_1 , долучена в/ч НОМЕР_2 , в якій відсутня заява позивача до в/ч НОМЕР_2 про підготовку та подання необхідних документів до ГУ ПФУ у Львівській області для прийняття рішення щодо призначення йому пільгової пенсії за вислугу років.
Сторонами не надано, а судом не здобуто доказів на підтвердження протилежного.
Викладене в сукупності зумовлює висновок суду, що лише у випаду звернення позивача із заявою встановленого зразка про призначення/перерахунок пенсії до уповноваженого органу (в даному випадку в/ч НОМЕР_2 ) та надходження до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документів для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , орган Пенсійного фонду України вирішуватиме питання щодо призначення пенсії за вислугу років позивачу.
Зазначене виключає можливість визнання судом протиправною поведінки в/ч НОМЕР_2 та ГУ ПФУ у Львівській області, які позивач оскаржує у даному позові.
Щодо інших доводів сторін, суд керується пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно з яким обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами вказаний обов'язок виконано.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи оскаржувану поведінку відповідачів на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд виснує, що така вчинена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ураховуючи висновок суду про безпідставність позовних вимог і відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для встановлення порядку і строку виконання судового рішення та здійснення судового контролю за його виконанням.
Відповідно до положень частини 5 статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26 січня 2026 року.
Суддя Хома О. П.