Ухвала від 26.01.2026 по справі 380/23432/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/23432/25

УХВАЛА

з питань зупинення провадження у справі

26 січня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого-судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом, в якому:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення до грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», сум грошового забезпечення, виплачених за час вимушеного прогулу з 27.12.2024 по 31.03.2025 у розмірі 74366 гривень 95 копійок, а саме - невнесення помісячних сум грошового забезпечення за період з грудня 2024 року по березень 2025 року включно;

- зобов'язати відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлений грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з обов'язковим включенням до них суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 74366 гривень 95 копійок з помісячною розбивкою за період з 27.12.2024 по 31.03.2025 та з розподілом за відповідними складовими грошового забезпечення - для здійснення перерахунку основного розміру пенсії позивача.

Ухвалою судді від 01.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням касаційної інстанції у справі №380/309/25. Обґрунтовуючи клопотання, зазначив, що предметом спору у даній справі є зобов'язання Головного управління Національної поліції у Львівській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлений грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з обов'язковим включенням до них суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 74366,95 грн з помісячною розбивкою за період з 27.12.2024 року по 31.03.2025 року та з розподілом за відповідними складовими грошового забезпечення - для здійснення перерахунку основного розміру пенсії позивача, відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №380/309/25. Водночас, вказав, що ухвалою Верховного Суду від 25.09.2025 року у справі №380/309/25 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07 2025 року у справі №380/309/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Таким чином, позовні вимоги у даній справі (виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленого грошового атестату та довідки) залежать від встановлення правомірності видачі наказів Головного управління Національної поліції у Львівській області від 11.12.2024 рок №5030 та від 26.12.2024 року №858 о/с про звільнення ОСОБА_1 за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з 27.12.2024 року по 31.03.2025 року , що є предметом справи №380/309/25. Враховуючи викладене, просить зупинити провадження у справі на підставі п.5 ч.2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановляючи ухвалу, суд враховує наступне.

Положеннями ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмежовано підстави, за яких суд має право зупинити провадження, а також, з настанням яких, суд зобов'язаний вчинити дану процесуальну дію.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

Водночас, у ч.2 названої вище статті процесуального закону визначено перелік підстав, за яких суд має право зупинити провадження у справі.

Так, відповідно до п.5 ч.2 ст.236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

У той же час, КАС України не містить визначення «подібні правовідносини». Що слід розуміти під цим поняттям, роз'яснено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.02.2019 року у справі №802/3999/15-а та від 03.07.2019 року у справі №826/27404/15. «Подібність правовідносин» означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що можливість зупинення у провадження у справі на підставі п.5 ч.2 ст.236 КАС України пов'язана не з будь-якими подібними справами (навіть, якщо такі й дійсно подібні), а обумовлюється їх обов'язковим розглядом у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Тобто, суд вправі зупинити провадження у справі з підстави перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) саме палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду

Це виключає необґрунтоване зупинення судами провадження у справах, виходячи лише з однієї з наявності на розгляді у Верховному Суді подібної справи, яких може бути безліч.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.02.2022 року у справі №640/25945/19.

Суд встановив, що ухвалою Верховного Суду від 25.09.2025 року у справі №380/309/25 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2025 року у справі №380/309/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі.

Водночас суд враховує, що справа №380/309/25 не переглядається у Верховному Суді палатою, об'єднаною палатою чи Великою Палатою Верховного Суду.

Беручи до уваги вищенаведені обставини та норми процесуального закону, суд приходить висновку, що клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням касаційної інстанції у справі №380/309/25 є безпідставним та необґрунтованим, тому у його задоволенні належить відмовити.

До всього, суд зауважує, що невиправдане зупинення судом провадження у справі є неприпустимим та не відповідає завданню адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст.236, 243, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням касаційної інстанції у справі №380/309/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ланкевич А.З.

Попередній документ
133569507
Наступний документ
133569509
Інформація про рішення:
№ рішення: 133569508
№ справи: 380/23432/25
Дата рішення: 26.01.2026
Дата публікації: 28.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (19.03.2026)
Дата надходження: 04.03.2026
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії