23 січня 2026 рокусправа №380/19528/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022, 2023, 2024 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 27.06.2025 (з дня призначення пенсії за віком) пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме; за 2022, 2023, 2024 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1211,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 27.06.2025 позивача переведено на пенсію за віком на підставі Закону № 1058-ІV. Однак, при перерахунку пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати, який враховувався при розрахунку пенсії за вислугу років, відповідно до пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення» Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає, що при призначенні пенсії за віком відповідач протиправно застосував показник середньої заробітної плати, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії за вислугу років, оскільки в даному випадку мало місце саме призначення пенсії за віком вперше за нормами іншого Закону.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, подав відзив на позовну заяву (вх. № 80865 від 09.10.2025) в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.
При перерахунку пенсії ОСОБА_1 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для обчислення пенсії за три роки 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн. з урахуванням коефіцієнтів 1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,0796*1,115, що становить 8913,83 грн. Підвищення.
Відповідно до пункту 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
З метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати у 2025 році становив 8913,83грн. (3764,40x1,17x1,11x1,11x1,14x1,197x1,0796х1,115).
Отже, при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислений як середній показник за 2014, 2015 та 2016 (3764,40 грн.), збільшений на її коефіцієнт 1,17 x 1,11 x 1,11 x 1,14 x 1,197 х 1,0796 х 1,115, що становить 8913,83 грн.
Пенсія за вислугу років призначалася позивачу з урахуванням віку та стажу, які передбачені Законом № 1788, однак розмір пенсії позивача обчислено згідно з нормами Закону № 1058. Тому, при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 мова йде не про первинне призначення пенсії, а саме про її перерахунок.
Положення частини другої ст. 40 Закону № 1058 щодо застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, на які вказує позивач, застосовуються саме при призначенні пенсії у тому випадку, коли особа звертається за призначенням пенсії вперше та жодної іншої пенсії до цього не отримувала.
Поняття “призначення пенсії» та “переведення» не є співставними та є різними правовими категоріями за підставами виникнення та наслідками, тому поняття “переведення' не може застосовуватись у значенні первинного призначення.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 з 19.06.2020 призначено пенсію за вислугу, відповідно до пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення» Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням віку та наявного трудового стажу, передбачених ст. 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення».
За результатами розгляду заяви позивача від 27.06.2025, позивача переведено на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.06.2025.
При переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі Закон № 1058-ІУ) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-ІV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч.1 ст.10 вказаного Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що у 2020 році позивачу була призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Враховуючи вказані норми права, суд зазначає, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеної саме за цим Законом.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення пенсії за іншим законом.
Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення вказаної пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся 27.06.2025 року вперше.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, при обрахунку позивачу пенсії за віком відповідно до вимог ст. 40 Закону №1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення.
Суд зазначає, що позивач звертаючись після досягнення пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону №1058-ІV до пенсійного органу із заявою про перехід з пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів ст. 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше.
Отже, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, а не той, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
Також суд звертає увагу на те, що розрахунок пенсії за віком вже був здійснений відповідачем, що підтверджується матеріалами пенсійної справи, а тому, враховуючи викладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату вже призначеної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні відповідно до Закону №1058-IV, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень має бути, зокрема, обґрунтованим, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), пропорційним, тобто прийнятим з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Згідно з приписів ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені судом обставини, норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, оцінюючи викладені сторонами доводи, суд дійшов висновку, що дії відповідача не відповідають ознакам, передбаченим у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, вони вчинені не у спосіб, передбачені законом та є необґрунтованими, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2024 роки при призначенні позивачу пенсії за віком; та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 27.06.2025 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2024 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 27.06.2025 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком за 2022,2023,2024 роки, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885).
СуддяКухар Наталія Андріївна