26 січня 2026 рокусправа № 380/10256/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про визнання дій/бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (далі - відповідач), із вимогами:
- визнати протиправним дії Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради щодо відмови в зарахуванні на квартирний облік та включенні у пільговий список ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради щодо несвоєчасної постановки ОСОБА_1 як інваліда 2-ї групи і який має право на пільги встановлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни, на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з часу набуття права бути зарахованим на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а саме з 24 серпня 2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради щодо несвоєчасного включення ОСОБА_1 , як інваліда 2-ї групи і який має право на пільги встановлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни та громадянина, що користується правом позачергового одержання жилих приміщень до списку громадян, що користуються правом позачергового одержання жилих приміщень з часу набуття права бути зарахованим на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов та включення до такого списку, а саме з 24 серпня 2023 року;
- зобов'язати Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради взяти ОСОБА_1 , як інваліда 2-ї групи і який має право на пільги встановлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни, на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з часу набуття права бути зарахованим на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а саме з 24 серпня 2023 року.
- зобов'язати Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради включити ОСОБА_1 , як інваліда 2-ї групи і який має право на пільги встановлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни та громадянина, що користується правом позачергового одержання жилих приміщень до списку громадян, що користуються правом позачергового одержання жилих приміщень з часу набуття права бути зарахованим на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов та включення до такого списку, а саме з 24 серпня 2023 року.
В обґрунтування позову зазначив, що з 24 серпня 2023 року позивача визнано особою з інвалідністю внаслідок війни (ІІ групи), а тому, він має право на зарахування на квартирний облік та включення у пільговий список у Львівській міській раді. Стверджує, що відмова позивача у зарахуванні на квартирний облік є протиправною, тому звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою судді від 26.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 12.06.2025 продовжено процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 про залишення позовної заяви без руху, для усунення в ній недоліків.
Ухвалою від 23.06.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечив. Вказав, що позивач звертався із заявою до департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (зареєстрована у Львівській міській раді 26.02.2025 за №З-Ф-2523/АП-Ф-25) щодо зарахування на квартирний облік для покращення житлових умов у Львівській міській раді та включення у пільговий список. Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради листом від 06 березня 2025 року №2501-вих-33028 повідомив позивача, що відповідно до п.17 «Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470, громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку) квартири не беруться на квартирний облік протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов. Відповідно до п.п.1 п.13 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470, на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних рад разом з радами профспілок. Згідно поданих позивачем документів, а саме копії технічного паспорта, виданого Львівським ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» квартира АДРЕСА_1 складається з 2-х житлових кімнат (житлова площа 30,20 кв. м), кухні та комунальних вигод. Аналіз наведених приписів дає підстави дійти висновку, що у департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради відсутні правові підстави для зарахування на квартирний облік у Львівській міській раді та включення у пільговий список, оскільки позивач до моменту відчуження квартири АДРЕСА_1 був забезпечений житловою площею згідно норми. Громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку) квартири не беруться на квартирний облік протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов. Просив у задоволенні позову відмовити.
Позивач надіслав на адресу суду відповідь на відзив, в якій навів доводи аналогічні тим, які викладені в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
Позивач звертався із заявою до департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (зареєстрована у Львівській міській раді 26.02.2025 за №З-Ф-2523/АП-Ф-25) щодо зарахування на квартирний облік для покращення житлових умов у Львівській міській раді та включення у пільговий список. До заяви позивач долучив: копію паспорта; копію посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни; копію довідки МСЕК від 26.07.2023; копію витягу з наказу військової частини НОМЕР_1 №237 від 19.08.2023; акт обстеження житлових умов від 22.11.2024; копію договору купівлі-продажу від 30.12.2021 квартири АДРЕСА_1 ; копію технічного паспорта, виданого Львівським ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» на квартиру АДРЕСА_1 ; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; копію договору найму (оренди) від 31.12.2021; копію акту приймання-передачі об'єкту найму від 31.12.2021; копію свідоцтва про хворобу №656/3; копія паспорта ОСОБА_2 .
Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради листом від 06 березня 2025 року №2501-вих-33028 повідомив позивача, що відповідно до п.17 «Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470, громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку) квартири не беруться на квартирний облік протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.
Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради листом від 06 березня 2025 року №2501-вих-33028 повідомив позивача, що громадська комісія з житлових питань при виконавчому комітеті Львівської міської ради 18.02.2025 рекомендувала відмовити ОСОБА_1 в зарахуванні на квартирний облік та включення у пільговий список у зв'язку із відсутністю правових підстав. Оскільки, позивач був зареєстрований з 09.12.1997 (з 31.12.2021 як наймач) у квартирі АДРЕСА_2 , що складалась з двох кімнат (житлова площа 30,2 кв.м), кухні та комунальних вигод, у будинку АДРЕСА_3 , співвласниками якої був позивач та ОСОБА_3 . Згідно договору купівлі-продажу 30.12.2021 квартира продана. На момент продажу у вказаній квартирі було зареєстровано 2 особи (позивач та ОСОБА_3 ).
Позивач з такими діями відповідача щодо відмови у зарахуванні на квартирний облік не погодився, вважає їх протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 47 Конституції України передбачає, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.
Спірні правовідносини регулюються нормами Житлового кодексу України, Законом України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей", Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Україні, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470, Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
З урахуванням вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України для визначення правової норми, яку слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні цієї справи слід керуватися нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 34 Житлового кодексу України, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, зокрема, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Пунктом 1 частини 2 статті 40 Житлового кодексу України громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Законом України від 24.06.2004 №1865-IV "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який набрав чинності 01.01.2005, стаття 12 вказаного Закону викладена в новій редакції.
Так, згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 за №1081 було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Відповідно до пункту 24 цього Порядку датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Пунктом 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Аналогічні приписи закріплені й в пункті 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Дія пункту 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" безпосередньо пов'язується із тим, з якої саме з підстав, зазначених у частині 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов'язок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, і зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом України Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Крім того, даний Порядок передбачає і випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3)звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4)подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством (п.30 Порядку).
Вказані правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №487/5835/17, від 01.04.2020 у справі № 638/5769/18, від 08.04.2020 у справі №683/2197/18, від 19.05.2020 у справі №683/2198/18, від 16.12.2020 у справі №748/122/20, провадження №61-9785св20.
Пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до пункту 53 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470, жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті.
Згідно з підпунктом 1 пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Україні, затверджених Постановою Ради Міністрів України і Укрпрофради від 11.12.1984 №470 (далі - Правила №470), потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок.
Відповідно до Постанови виконкому Львівської обласної Ради народних депутатів та президії Львівської обласної ради профспілок від 07.01.1985 № 24 «Про порядок обліку та надання жилої площі у Львівській області»: встановлено, що на квартирний облік приймаються громадяни, які потребують поліпшення житлових умов і займають житлову площу 5 кв. м та менше на кожного члена сім'ї. Зазначена норма змінена 13.03.2017 спільною Постановою Львівської обласної державної адміністрації від 13.03.2017 № 1 та об'єднання ради профспілок від 13.03.2017 № ВК-35 і становить у м. Львові 7,5 кв. м.
Відповідно до пп. 5 п. 26 Правил №470 громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Згідно з пунктом 3.14 Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень (далі - Інструкція) щороку у військових частинах, де самостійно провадиться квартирний облік, у період з 1 жовтня до 31 грудня відбувається перереєстрація осіб, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані. Виявлені зміни вносяться в облікові справи військовослужбовців.
Абзацом 2 пункту 3.15 Інструкції визначено, що військовослужбовці знімаються з квартирного обліку в разі подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік.
Житлово-побутова комісія може переглянути своє рішення про надання житлових приміщень до видачі ордерів, якщо з'ясуються обставини, які не були раніше відомі і могли вплинути на зазначене рішення. Якщо ж такі обставини стають відомими після видачі ордера, то рішення про надання житлового приміщення переглядається в судовому порядку (п. 4.10 Інструкції).
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_2 від 20.08.1999р., виданого Львівської міської ради народних депутатів, згідно розпорядження №451 від 20.08.1999 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (позивач).
Згідно з поданих позивачем документів, а саме копії технічного паспорта, виданого Львівським ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» квартира АДРЕСА_1 складається з 2-х житлових кімнат (житлова площа 30,20 кв. м), кухні та комунальних вигод.
Отже, на одну особу, які були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 припадало по 15,10 кв. м житлової площі.
З вищевикладених обставин слідує, що до моменту відчуження спірної квартири позивач був забезпечений житловою площею згідно норми.
Однак, 30 грудня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 передали у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу квартири від 30.12.2021 року. Відчужувана квартира належала продавцям на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_2 , виданого виконкомом Львівської міської ради народних депутатів 20 серпня 1999 року, згідно розпорядження №451 від 20.08.1999.
Суд зауважує, що відчуживши квартиру АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу квартири від 30.12.2021, позивач фактично погіршив свої житлові умови.
Згідно з вимогами статті 35 ЖК України громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96), не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.
Наведені приписи корелюються з положеннями, встановленими пунктом 17 Правил №470, яким визначено, що громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), квартири, а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів, не беруться на квартирний облік протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.
Крім того, суд враховує, що позивач проживає у відчуженій квартирі АДРЕСА_1 за договором найму житла з 31.12.2021.
Виходячи з аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 штучно погіршив свої умови, то він не мав законних підстав, починаючи з 30.12.2021 (дата відчуження частки квартири) перебувати на обліку потребуючих поліпшення житлових умов протягом п'яти років.
Крім того, суд звертає увагу на приписи п.43 Правил №470, відповідно до яких черговість може бути перенесено і в інших випадках, передбачених законодавством. Рішення про перенесення черговості приймається органами, які винесли рішення про взяття громадянина на квартирний облік.
Таким чином, судом не встановлено протиправних дій та/або бездіяльності відповідача щодо відмови у зарахуванні позивача на квартирний облік.
Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.