26 січня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/55/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області (далі відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у проведенні індексації коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який врахований для обчислення пенсії позивача за 2024 та 2025 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести: з 01.03.2024 обчислення розміру пенсії із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020, 2021 та 2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2024; з 01.03.2025 обчислення розміру пенсії із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020, 2021 та 2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,115 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2025;
В обґрунтування позову зазначено, що позивачу в жовтні 2023 року призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З цього часу неодноразово здійснювався перерахунок пенсії позивача, у зв'язку з тим, що до теперішнього часу позивач перебуває в трудових відносинах.
ГУ ПФУ в Луганській області в березні 2024 не здійснювало індексацію пенсії позивача, а в березні 2025 року проведена неналежним чином індексація показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосований при призначенні пенсії.
Згідно протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії від 30.10.2025 та довідки по зарплаті, що врахована при призначенні/перерахунку пенсії ГУ ПФУ в Луганській області під час перерахунку пенсії позивача не застосовало коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2024 рік, а саме 1,0796 та замість коефіцієнту 1,115 за 2025 рік застосовано коефіцієнт 1,0345, що суперечить положенням абзацу 2 та 4 ч. 2 ст. 42 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
03.12.2025 з метою поновлення порушених прав, позивачем через електронний портал ПФУ до ГУ ПФУ в Луганській області скерована відповідна заява.
Згідно відповіді від 26.12.2025 ГУ ПФУ в Луганській області відмовило здійснювати індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнту збільшення за 2024 та 2025 роки (1,0796 та 1,115 відповідно), та роз'яснило що порядок проведення індексації пенсій регламентований Порядком №124 та у березні 2024 році на підставі вказаного Порядку та постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» індексація не проводилася, оскільки показник середньої заробітної плати, який застосовувався при призначенні пенсії - 12236,71 грн, є більшим за показник середньої заробітної плати для перерахунку пенсії, але встановлено щомісячну доплату до пенсії в сумі 100,00 грн, яка враховуються під час подальших перерахунків пенсії.
Вказані обставини стали підставою звернення до суду.
Ухвалою від 15.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду через підсистему "Електронний суд" заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку у період з 01.03.2024 по 10.07.2025, або позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, в якій позовні вимоги викладені з дотриманням шестимісячного строку звернення до суду, та доказами її надіслання до електронного кабінету відповідача.
На виконання вимог ухвали суду від 19.01.2026 від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої позивач зазначає, що в березні 2025 року при отриманні щомісячної пенсії позивачем отримано незначне підвищення і лише після здійснення перерахунку пенсії в жовтні 2025 року в ході ознайомлення з матеріалами пенсійної справи працівниками ГУ ПФУ в Дніпропетровській області під час усної консультації позивачу вказано про те що у 2025 році було проіндексовано коефіцієнт середньої заробітної плати по Україні за 2020 2022 роки, який враховувався при призначенні пенсії у 2023 році.
03.12.2025 позивачем скерована відповідна заява, в тому числі з метою отримання інформації чому саме застосований показник - 1,0345.
Позивач зазначає, що лише з отриманої відповіді відповідача їй стало відомо про порушення з боку ГУ ПФУ в Луганській області щодо невірного застосування показника збільшення у 2025 році.
Факт застосування іншого коефіцієнта сам по собі не дає можливості відрізнити протиправні дії від допустимих винятків, передбачених щорічними постановами КМУ.
Лише офіційна письмова відповідь ГУ ПФУ від 26.12.2025, чітко зафіксувала позицію відповідача, підтвердила свідому відмову застосовувати коефіцієнти 1,0796 та 1,115, дозволила вперше встановити правову природу порушення та сформувати предмет і підстави позову.
До цього моменту у позивача не існувало завершеного адміністративного акту або правової позиції, яка могла бути предметом судового оскарження.
Дослідивши матеріали позовної заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд уважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з'ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Так, згідно із статтями 42, 44, 45 Закону № 1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом ПФУ за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Суд звертає увагу на те, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Згідно з положеннями статті 46 Закону №1058-IV строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.
До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема стаття 46 Закону № 1058-ІV (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачкою строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивачка не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку не можуть вважатися поважними, оскільки як вже було неодноразово наголошено вище, пенсія має щомісячний характер, її виплата із застосуванням коефіцієнтів, чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.
Отже, зважаючи на те, що пенсія є щомісячним платежем, суд дійшов висновку, що про порушення свого права на отримання пенсії у належному розмірі позивач мав довідатись після одержання пенсійної виплати за місяць, в якому проведено індексацію пенсії, тобто березень 2025 року.
А тому, звернувшись до суду з цим позовом 11.01.2026, позивач пропустив визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду за період з 01.03.2025 по 10.07.2025.
Отримання позивачем листа від ГУ ПФУ в Луганській області у відповідь на заяву позивача не змінює момент, з якого позивач мав довідатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 21.02.2024 у справі №240/27663/23.
Оскільки у заяві про поновлення процесуального строку не наведено підстав для неможливості реалізації своїх процесуальних прав та унеможливив її своєчасне звернення до адміністративного суду, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення з даним позовом в частині позовних вимог з 01.03.2025 до 10.07.2025.
Згідно з частинами першою і другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачці у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду, не є поважними, тому позовну заяву в частині вимог за період з 01.03.2025 до 10.07.2025, слід повернути особі, яка її подала.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 17.04.2025 у справі № 560/10041/24 та від 30.04.2025 у справах №№ 340/4409/24, 280/3812/24.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Повернути позивачу позовну заяву в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у проведенні індексації коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні який врахований для обчислення пенсії позивача за 2024 та 2025 роки, за період з 01 березня 2025 року по 10 липня 2025 року;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести: з 01.03.2024 обчислення розміру пенсії із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020, 2021 та 2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2024; з 01.03.2025 обчислення розміру пенсії із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020, 2021 та 2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,115 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, за період з 01 березня 2025 року по 10 липня 2025 року.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Захарова